Рішення

від 04.10.2024 по справі 916/2801/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2801/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії ІНДАСТРІ (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Лозівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 23764970)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (65482, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493)

про стягнення 1418390,87 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія ІНДАСТРІ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ про стягнення 1418390,87 грн. заборгованості.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії ІНДАСТРІ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати за договором поставки №614 від 04.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2801/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.07.2024 о 16:30. Ухвалою суду від 18.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.09.2024 о 15:00. У підготовчому засіданні 12.09.2024 судом у протокольній формі в порядку ст. 185 ГПК України оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.10.2024 о 14:00.

У судове засідання 04.10.2024 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідач у підготовчі та судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом направлення ухвал суду до його електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи визначеним ГПК способом зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Справа №916/2801/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 04.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

04.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою компанією ІНДАСТРІ (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №614 (з урахуванням протоколу розбіжностей від 04.06.2021 до договору поставки №614 від 04.06.2021).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити товар, на умовах, визначених цим договором; найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо; підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна; сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції.

Згідно з п.2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця (в рамках специфікації), в якій повинно бути вказано: асортимент замовленого покупцем товару, його кількість та необхідний термін поставки.

У відповідності до п.3.1 договору прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника; оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

За п.3.7 договору у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 180 днів з моменту отримання товару, за згодою сторін, покупець повертає товар постачальнику, при цьому товар повинен бути належної якості, в іншому випадку постачальник має право відмовитись від прийняття такого товару та вимагати від покупця здійснення оплати його вартості протягом 5 календарних днів; постачальник, за згодою сторін, приймає товар належної якості протягом 14 календарних днів з моменту пред`явлення вимоги покупця з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної; право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.6, 7.7 договору ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника; загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником; покупець зобов`язаний оплачувати поставлений товар після його реалізації, один раз на тиждень, згідного наданого звіту про продажі; сторони домовилися встановити ліміт по замовленням, тобто граничну вартість переданого покупцю товару, оплата за який не здійснена, у розмірі: 3200000 у сумі за переданий профнастил та лист; 600000 грн. у сумі за переданий профіль та комплектуючі для гіпсокартонних систем; оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору; датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником; покупець зобов`язаний до 5 числа кожного календарного місяця надати постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказати товарні залишки на дату формування звіту; такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та у інший спосіб.

За п.11.5 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021; договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати закінчення договору.

На підтвердження факту поставки товару позивачем надано та матеріали справи містять підписані та скріплені печатками обох сторін видаткові накладні до договору №614 від 04.06.2021, а саме: №616 від 16.02.2022 на суму 162565,92 грн.; №3685 від 03.08.2021 на суму 788113,92 грн.; №3921 від 12.08.2021 на суму 1130940 грн.; №5178 від 30.09.2021 на суму 814434,48 грн.; №617 від 16.02.2022 на суму 834840 грн.; №6211 від 12.11.2021 на суму 901236,96 грн.; №7158 від 22.12.2021 на суму 968864,40 грн.; №4485 від 04.09.2021 на суму 141497,28 грн.; №6810 від 08.12.2021 на суму 1000746 грн.; всього на суму 6743238,96 грн.

Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкції про сплату відповідачем на користь позивача за договором №614 від 04.06.2021 грошових коштів у загальному розмірі 5324848,09 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявний підписаний з обох сторін акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 19.07.2023, відповідно до якого станом на 19.07.2023 сальдо за поставлений товар на умовах оплата після реалізації товару за ТОВ ВК ІНДАСТРІ складає 1418390,87 грн.

У претензії від 06.12.2023 №215 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість за договором №614 від 04.06.2021 у розмірі 1418390,87 грн. та вимагав перерахувати на рахунок позивача наявну заборгованість протягом 5 днів з моменту отримання даного листа. В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної претензії відповідачу засобами поштового зв`язку.

У повідомленні від 17.06.2024 позивач вказав відповідачу, що видаткові накладні за договором №614 від 04.06.2021 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №614 від 04.06.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості отриманого товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 1418390,87 грн. заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного між сторонами договору, господарський суд зазначає, що приймаючи до уваги наявні докази, які підтверджують поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 6743238,96 грн., зокрема, підписані обома сторонами видаткові накладні, враховуючи часткові сплати відповідача за спірним договором на загальну суму 5324848,09 грн., а також наявний в матеріалах справи підписаний акт звірки, в якому також зафіксована заборгованість станом на 19.07.2023 у розмірі 1418390,87 грн., господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки в частині повної та своєчасної сплати за отриманий товар та доведена наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1418390,87 грн., яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована. Окрім того, позивачем було направлено відповідачу претензію від 16.12.2023 №215, в якій позивач повідомив про наявну заборгованість та просив її сплатити, проте в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості, реагування відповідача на вказану претензію, докази будь-яких заперечень з приводу суми боргу та факту отримання товару за спірним договором в матеріалах справи також відсутні. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою компанією ІНДАСТРІ позовних вимог про стягнення з відповідача 1418390,87 грн. заборгованості.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії ІНДАСТРІ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ (65482, Одеська обл., м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої компанії ІНДАСТРІ (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Лозівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 23764970) 1418390 /один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч триста дев`яносто/ грн. 87 коп. заборгованості та 17020 /сімнадцять тисяч двадцять/ грн. 69 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля