Рішення

від 08.10.2024 по справі 918/497/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/497/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Ойл"

про стягнення 479 691,79 грн

у судове засідання з`явились представники:

позивача - Ляхов О.В.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Статус Ойл" про відшкодування втрат банку, пов`язаних із користуванням землею та нерухомістю у розмірі 479 691,79 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Даний позов обґрунтований тим, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 у справі №918/868/20 задоволено частково позов АТ КБ "Приватбанк", виселено ТОВ "Статус Ойл" у примусову порядку з нежитлових приміщень (АЗС), що знаходяться за адресами:

1. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А;

2. Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А;

3. Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3;

4. Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А;

5. Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Бугаївка, вул. Київська, 1;

6. Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Бугаївка, вул. Київська, 2, що були передані ТОВ "Статус Ойл" за договором оренди (суборенди) №15/08 від 15.08.2018.

Станом на час розгляду справи №918/868/20 спірні приміщення не звільнено та не передано власнику. Одночасно, банк є власником або належним користувачем земельних ділянок за вищевказаними адресами, де розташовані спірні АЗС.

В той же час, АТ КБ "ПриватБанк", як власник майна, не отримує економічний ефект від своєї власності, позбавлене можливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю через незаконні дії ТОВ "Статус Ойл".

Більше того, АТ КБ "ПриватБанк", як власник майна, зобов`язане нести податкове навантаження в формі податку на землю та нерухомість, якою фактично користується ТОВ "Статус Ойл", у т.ч. постачає, зберігає та реалізовує нафтопродукти.

За період з 2020 по 2023 рік, АТ КБ "ПриватБанк" сплачено суму земельного податку у розмірі 414 134,46 грн, а також суму податку на нерухомість у розмірі 65 557,33 грн, про стягнення яких останнє звернулося із позовом до суду.

Правовими підставами позову зазначено ст. 22, 1166, 1212 ЦК України, ст. 152 ЗК України та ст. ст. 14.1.72., 269.1 ПК України.

У відзиві на позовну заяву, ТОВ "Статус Ойл" підтрверджує, що дійсно мало господарські правовідносини з приводу оренди АЗС на спірних ділянках на підставі договору оренди №15/08 від 15.08.2018, укладеного з ТОВ "САТУРН-11", як орендодавцем.

Відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №15/08 від 15.08.2018 та ст. 797 ЦК України передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Таким чином, у ТОВ "Статус Ойл" існували договірні відносини виключно з орендодавцем, жодних правовідносин щодо платного користування майном або земельними ділянками між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Статус Ойл" не існувало.

В свою чергу між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сатрурн-11" існували правовідносин в межах договору лізингу, в предмет якого включені також відносин щодо користування як об`єктом лізингу так і земельною ділянкою на якій розташований об`єкт нерухомості.

Виходячи з комплексного аналізу норми 1212 ЦК України, якою позивач обґрунтовує позов по даній справі, вбачається, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: 1. Набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2. Набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі №6-3090цс15).

В той же час, на переконання відповідача, в даних правовідносинах відсутні жодні обґрунтування щодо збереження майна у формі земельного податку, а також податку на нерухомість, оскільки у відповідача був відсутній такий обов`язок для проведення платежів на користь АТ КБ "Приватбанк", натомість такий обов`язок існував у ТОВ "Статус Ойл" перед ТОВ "Сатурн-11" щодо оплати орендної плати, в яку входили і плата за користування земельною ділянкою.

У ТОВ "Статус Ойл" не існувало обов`язку укласти договір оренди земельної ділянки з АТ КБ "Приватбанк", крім того, жодних пропозицій щодо укладання договір оренди земельних ділянок що перебувають у власності позивача на адресу відповідача не надходило ні в 2020 року ні по даний час.

У відповіді на відзив, АТ КБ "Приватбанк" вказує на те, що факт неправомірного володіння та користування ТОВ "Статус Ойл" майном банку, встановлений судом рішенням від 26.10.2023 у справі №918/868/20, що спростовує твердження товариства в частині законності такого володіння.

Після припинення договору фінансового лізингу, укладеного з ТОВ "Сатрурн-11", похідні від нього договори суборенди втратили чинність, а отже ТОВ "Статус Ойл" не мало правових підстав, проте продовжувало користуватися майном банку та збагачуватися за рахунок володіння ним.

Процесуальні дії у справі

21.05.2024 позовна заява АТ КБ "Приватбанк" надійшла до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2024.

17.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 25.06.2024 відкладено підготовче засідання на 24.07.2024.

24.07.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Романюк Ю.Г. на лікарняному.

Ухвалою від 12.08.2024 підготовче судове засідання призначено на 22.08.2024. При цьому, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 02.09.2024 включно.

Ухвалою від 22.08.2024 було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 19.09.2024.

Ухвалою від 19.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 08.10.2024.

08.10.2024 відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, що в силу ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Так, відповідача повідомлявся про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 03.06.2024, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання продовжувалось на 30 днів, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги, викладені у позові.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 у справі №918/868/20, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023, задоволено частково позов АТ КБ "ПриватБанк", виселено ТОВ "Статус Ойл" у примусову порядку з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресами: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А; Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А; Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3; Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А; Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Бугаївка, вул. Київська, 1; Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Бугаївка, вул. Київська, 2, що були передані ТОВ "Статус Ойл" за Договором оренди (суборенди) №15/08 від 15.08.2018.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 у справі №918/868/20, яке наразі набрало законної сили, встановлено наступні обставини.

20.08.2016 між ПАТ КБ "ПриватБанк" (в подальшому перейменоване на АТ КБ "ПриватБанк", надалі - Банк) та ТОВ "Сатурн-11" (надалі - Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №4С16069ЛИ (надалі - Договір лізингу).

Згідно п.1.1. Договору лізингу, Банк є власником нерухомого майна, яке зазначено у Додатку №1 Договору (надалі - майна). Банк передає Лізингоодержувачу майно, а Лізингоодержувач приймає майно від Банку в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі - Лізинг).

Пунктом 1.3. Договору лізингу визначено, що строк лізингу зазначено у п.9.1. цього Договору.

Так, у відповідності до п.9.1. Договору лізингу, строк дії цього Договору з дати підписання та скріплення печатками сторін Акту прийому-передачі майна (додаток №3) по 25.07.2024 року. У частині не виконаних сторонами зобов`язань договір діє до повного їх виконання. Зазначений строк може бути змінений у випадках дострокового виконання зобов`язань Лізингоодержувача за Договором, у випадку розірвання договору.

Відповідно до п.4.2. Договору лізину, викладеного в редакції Додаткової угоди до договору фінансового лізингу від 25.08.2016, протягом усього терміну дії цього договору: Лізингоодержувач має право передавати в оренду предмет лізингу; Лізингоодержувачу забороняється без згоди Банку передавати майно в сублізинг, у позику, або будь - яким іншим способом третій особі (за виключенням оренди), передавати в заставу або відчужувати у будь - який спосіб.

Таким чином, позивач надав право Лізингоодержувачу передавати майно в користування третім особам за договором оренди.

Додатком №1 до Договору лізингу сторонами погоджено перелік майна, яке передається в лізинг, в тому числі майно, що є предметом спору в даній справі, а саме:

- Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992371856246) вартістю 30 999 372,00 грн;

- Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992398256246) вартістю 28 386 626,00 грн;

- Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992416556238) вартістю 21 282 448,00 грн;

- Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992464256216) вартістю 26 103 474,00 грн;

- Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992262156258) вартістю 15 018 022,00 грн;

- Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992287256258) вартістю 27 845 797,00 грн.

Лізингоодержувач прийняв зазначене Майно згідно Акту прийому-передачі майна №1 від 25.08.2016, який є Додатком №3 до Договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016.

На дату укладання Договору фінансового лізингу, загальна вартість майна, що є предметом лізингу, становила 392 403 188,00 грн.

Договір лізингу було укладено сторонами в електронній формі, відповідно до Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 10.03.2016, яку було укладено між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Сатурн-11", а також відповідно до положень Договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016.

Згідно Графіку лізингових платежів, який є Додатком №2 (з врахуванням внесених змін додатковою угодою від 25.08.2016) до Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язався сплачувати щомісячні лізингові платежі у розмірі 4 616 508,09 грн.

В подальшому, нерухоме майно, що є предметом Договору лізингу, ТОВ "Сатурн-11" передало в оренду (суборенду) третім особам, серед яких було ТОВ "Статус Ойл".

Так, 15.08.3018 між ТОВ "Сатурн-11" та ТОВ "Статус Ойл" укладено Договір оренди нерухомого майна №15/08 від 15.08.2018 (надалі - Договір оренди).

За приписами п.1.1. Договору оренди в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і платне користування, без права викупу, нерухоме майно автозаправні станції (АЗС), перелік якого зазначається в Акті прийому-передачі до кожної АЗС (надалі іменуються "об`єкти, що орендуються"). Перелік об`єктів, що орендуються з адресами їх розташування вказаний в Додатку №1 до даного Договору.

Також, 15.08.2018 між ТОВ "Сатурн-11" (орендодавець) та ТОВ "Статус Ойл" (орендар) підписано Додаткову угоду №1 (якою погоджено розмір орендної плати) та Додаток №1 (в якому вказано перелік об`єктів, що орендуються) до Договору оренди нерухомого майна №15/08 від 15.08.2018.

Всі зазначені об`єкти нерухомості (які були предметом спору в справі №918/868/20) належним чином передані згідно Актів прийому передачі АЗС відповідно до Договору оренди АЗС №15/08 від 15.08.2018.

У Договорі фінансового лізингу АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Сатурн-11" передбачили порядок одностороннього розірвання Договору фінансового лізингу у п.5.1 та 8.2 Договору лізингу.

Так, у п.5.1. Договору лізингу, сторони погодили право АТ КБ "ПриватБанк", як лізингодавця, розірвати договір лізингу в односторонньому порядку, у разі якщо ТОВ "Сатурн-11" неналежним чином виконує обов`язок зі сплати лізингових платежів.

Відповідно до пп.5.1.8. Договору лізингу, Банк має право відмовитися від Договору і вимагати повернення майна, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 3-ох місяців підряд. У разі відмови банку від Договору, Договір є розірваним з дати зазначеної банком у повідомлені про відмову від Договору.

Порядок дострокового розірвання Договору лізингу та умов повернення майна врегульовано положеннями Розділу 8 Договору лізингу.

За приписам пп.8.2.3. п.8.2 Розділу 8 Договору лізингу, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банка шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках: у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів. Порушення строків сплати винагород за Договором.

У зв`язку з несплатою належним чином Лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 днів, 03.12.2019 Банком на адресу ТОВ "Сатурн-11" направлено повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу, у якому вказано про дострокове розірвання з 17.12.2019 Договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 з вимогою у встановлений термін розірвання (17.12.2019) сплатити заборгованість за Договором фінансового лізингу; по акту прийому-передачі повернути майно, яке зазначено у Додатку №1 до Договору лізингу.

Повідомлення було отримано Лізингоодержувачем 06.12.2019, що підтверджується відомостями із сайту ПАТ "Укрпошта".

Тобто, АТ КБ "ПриватБанк", скористався своїм правом, яке передбачено Законом України "Про фінансовий лізинг" та Договором фінансового лізингу, та розірвав з 17.12.2019 Договір фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016.

Як зазначалось вище, згідно п.8.3. Договору лізингу, у випадку розірвання цього Договору, майно повинне бути повернуте лізингоодержувачем у термін розірвання, по Акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

У встановлений строк ТОВ "Сатурн-11" в добровільному порядку нерухоме майно банку не повернуло, у зв`язку з чим АТ КБ "ПриватБанк" був вимушений захищати своє право власності, шляхом вчинення виконавчого напису, що передбачено Законом України "Про фінансовий лізинг", ЦК України та умовами Договору фінансового лізингу.

12.02.2020 постановою приватного виконавця Пиць А.А. було відкрито виконавче провадження №61254082 на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2 від 09.01.2020, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про повернення ТОВ "Сатурн-11", (код ЄДРПОУ 39783574, 79031, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 200), нерухомого майна, що зазначено у виконавчому документі, власнику - АТ КБ "ПриватБанк".

В рамках виконавчого провадження №61254082 приватним виконавцем Пиць А.А., були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме: проведено заходи повернення у ТОВ "Сатурн-11" нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ "ПриватБанк", у т.ч. нерухоме майно, що знаходиться за адресою:

- Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992371856246);

- Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992398256246);

- Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992416556238);

- Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992464256216);

- Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992262156258);

- Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992287256258).

21.02.2020 р. приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчого напису №2 виданого 09.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, оскільки згідно актів від 20.02.2020 р. приватного виконавця про передачу майна зазначеного у виконавчому документі стягувачу, приватним виконавцем вилучено у боржника ТОВ "Сатурн-11" нерухоме майно, перелік якого зазначено у поданій заяві та передано стягувачу АТ КБ "ПриватБанк" .

Відтак, виконавче провадження №61254082, є закінченим, у зв`язку з повним виконанням, що стверджується вищеописаною постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. від 21.02.2020.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, власником спірного майна є АТ КБ "ПриватБанк".

В подальшому, позивачем направлено ТОВ "Сатурн-11", ТОВ "Статус Ойл" Вимогу про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей. При цьому наголошено, що приватним виконавцем Пиць А.А. 20.02.2020 в рамках виконавчого провадження №61254082 були вчиненні заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса щодо повернення від ТОВ "Сатурн - 11" нерухомого майна його власнику АТ КБ "ПриватБанк". З моменту підписання актів майно передане у володіння власника АТ КБ "ПриватБанку". Відтак, вимагає від ТОВ "Статус Ойл" негайно звільнити приміщення, що становлять предмет спору.

Проте, направлена Вимога про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим, при розгляді справи №918/868/20, суд дійшов висновку про задоволення позову про виселення ТОВ "Статус Ойл" із займаних приміщень, переданих за договором суборенди №15/08 від 15.08.2018, що розташовані за адресами:

1. Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992371856246);

2. Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992398256246);

3. Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992416556238);

4. Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992464256216);

5. Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992262156258);

6. Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992287256258).

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд бере до уваги, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, враховуючи встановлені рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 у справі №918/868/20, яке набрало законної сили, обставини, які мають преюдиційне значення для розгляду справи №918/497/24, а тому повторного доведення не потребують.

Господарським судом у рішенні від 14.12.2023 у справі №918/868/20, зроблено наступний висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції: "З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір оренди (суборенди) припиняється одночасно з припиненням договору лізингу (найму), незалежно від підстав його припинення. Дія договору оренди (суборенди) поза межами договору найму (лізингу) суперечить природі договору оренди. Невчинення стороною договору оренди (суборенди) дій щодо повернення орендованого майна та його оформлення не є підставою для висновку про чинність зазначених договорів оренди (суборенди), укладених з третьою особою. Суд вважає, що припинення зобов`язань сторін за договором фінансового лізингу, призводить і до припинення зобов`язань сторін за договором оренди (суборенди). Відтак твердження відповідача про не припинення (дію) договору оренди (суборенди) судом відхиляються. Отже, відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірність користування нежитловими приміщеннями після припинення договору фінансового лізингу на підставі договору оренди(суборенди).".

У період з 2020 по 2023 рік, АТ КБ "ПриватБанк" сплачено податок за землю (у призначенні платежу вказано конкретний місяць та рік) у розмірі 414 134,46 грн, а також податок за нерухомість у розмірі 65 557,33 грн. Вказане підтверджується копіями платіжних доручень, платіжних інструкцій та податкових декларацій, долучених до матеріалів справи.

Так, банк звернувся до суду із даним позовом про відшкодування витрат на оплату податку за землю та нерухомість, у зв`язку з безпідставним користуванням земельними ділянками та нерухомістю відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою ст. 90 ЗК України закріплені права власника земельної ділянки. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України).

Як з`ясовано судом, АТ КБ "Приватбанк" є власником будівель і споруд АЗС за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992371856246); Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992398256246); Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992416556238); Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992464256216); Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992262156258); Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992287256258), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

Також, судом з`ясовано, що АТ КБ "Приватбанк" є власником або належним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зазначені вище АЗС, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.

Землекористувачі зобов`язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п.8 ч.1 ст. 96 ЗК України).

Згідно з пп.14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72. ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп.269.1.1 і 269.1.2 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України закріплено, що об`єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1. ст. 287 вищевказаного закону). Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст. 287 ПК України).

Таким чином, банк, будучи землекористувачем за спірними адресами, впродовж 2020-2023 років сплатив податок на землю у загальному розмірі 414 134,46 грн.

Крім того, щороку власникам нерухомого майна нараховується податок, який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового), за 1 кв. метр бази оподаткування. (п.266.5.1. ПК України).

Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об`єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки (п.п. 266.1.1., п.п. 266.2.1 ПК України).

Отож, крім 414 134,46 грн податку на землю, впродовж 2020-2023 років банк сплатив 65 557,33 грн податку на нерухомість за спірними адресами.

Дані оплати у загальному розмірі 479 691,79 грн позивач вважає збитками, так як після припинення Договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016, укладеного з ТОВ "Сатрурн-11" (тобто з 17.12.2019), похідний від нього Договір оренди нерухомого майна №15/08 від 15.08.2018 (за яким ТОВ "Статус Ойл" являвся суборендарем спірного майна та, відповідно землекористувачем спірних земельних ділянок), також припинено, отже до звільнення спірного майна товариство користується ним без правової підстави, чим наносить відповідачу збитки (позаяк майно потребує утримання, в т.ч. сплати податкового навантаження).

З даними твердженнями суд погоджується з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень ст. 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Відповідно для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як з`ясовано судами при розгляді справи №918/868/20, що не змінилось і при розгляді цієї справи, відповідач безпідставно користується нежитловими приміщеннями АЗС, які знаходяться за адресами: Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 27А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992371856246); Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Дубнівська, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992398256246); Рівненська область, Млинівський район, с. Зоряне, вул. Дубенська, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992416556238); Рівненська область, Дубенський район, с. Бірки, вул. Кременецька, 14А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992464256216); Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992262156258); Рівненська область, Радивилівський район, с. Бугаївка, вул. Київська, 2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 992287256258).

В той час при розгляді даної справи №918/497/24 судом встановлено, що власником або належним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зазначені вище АЗС, є саме АТ КБ "Приватбанк", який несе податкове навантаження, пов`язане з утриманням зазначених земельних ділянок і нерухомості, що розміщена на них, якою у спірний період (2020-2023рр) без правових підстав використовує ТОВ "Статус Ойл".

В даному випадку саме вищеописані винні дії відповідача завдають шкоди позивачу, при цьому між даними обставинами спостерігається явний причинно-наслідковий зв`язок.

Отож, розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 414 134,46 грн - збитків, у вигляді сплачених банком коштів як земельний податок за земельні ділянки, власником або належним користувачем яких останній є, та якими не міг користуватись у зв`язку із безпідставним користуванням ними відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 65 557,33 грн (збитків), у вигляді сплачених банком коштів як податок за нерухомість, власником якої останній є, та якою не міг користуватись у зв`язку із безпідставним користуванням нею відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог також і в цій частині.

У даному випадку, посилання відповідача на той факт, що до плати за користування спірним майном входила плата за користування земельною ділянкою, не спростовують того факту, що останній, без правових підстав користуючись майном позивача, повинен відшкодувати завдану шкоду.

При цьому суд зауважує, що "плата за користування майном" і "плата за користування земельною ділянкою", про які вказує відповідач, позивачем до складу збитків не включені.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 479 691,79 грн збитків.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 195,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №BOJ60B3YTV від 20.05.2024, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Ойл" (вул. Соборна, 442 Д, офіс 204, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33024, код ЄДРПОУ 42331466) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського Михайла, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 479 691 (чотириста сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн 79 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Ойл" (вул. Соборна, 442 Д, офіс 204, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33024, код ЄДРПОУ 42331466) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського Михайла, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 5 756 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 30 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2024 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК