Постанова

від 05.12.2007 по справі 15а/157-3177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/157-3177

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" грудня 2007 р.Справа № 15а/157-3177

 12 год. 45 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання  Суховій Р.М.

Розглянув справу:

за позовом Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20;

до Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль;

про визнання протиправним застосування економічних санкцій у виді вилучення у дохід Державного бюджету 14210,31 грн., у виді штрафу в сумі 28420,62 грн. за порушення державної дисципліни цін та про скасування рішення № 102 від 11.12.2006р..

за участю представників сторін:

позивача: провідний юрисконсульт Марків-Буковська Наталія Петрівна, доручення від 19.06.07р.;

відповідача: головний спеціаліст-юрисконсульт Шляхчук М.В., довіреність № 1359 від 02.10.07р..

Суть справи:

Теребовлянська районна санітарно-епідеміологічна станція, м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20 звернулася у господарський суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль про визнання протиправним застосування економічних санкцій у виді вилучення у дохід Державного бюджету 14210,31 грн., у виді штрафу в сумі 28420,62 грн. за порушення державної дисципліни цін та про скасування рішення № 102 від 11.12.2006р..

Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 52, 59 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що економічні санкції за порушення вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби»та від 11.05.2006р. № 662 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002р. № 1544 і від 27 серпня 2003р. № 1351" застосовані безпідставно, оскільки постанова Кабміну України № 662 від 11.05.2006р. набрала чинності в день її опублікування –31.05.2006р., а не з моменту її підписання, як вважає інспекція з контролю за цінами, а тому санепідемстанцією правомірно в період до 31.05.2006р. надавались послуги за тарифами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів від 27 серпня 2003 р. № 1351 до внесення до неї змін. Щодо нарахування ПДВ у розмірі 20 % бази оподаткування і включення його до ціни робіт (послуг), просить врахувати, що Теребовлянська районна санітарно-епідеміологічна станція як платник ПДВ, діяла у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», а тому це не може розглядатися як порушення.

Інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі Закону України "Про ціни і ціноутворення" за порушення встановлені актом перевірки від 05.12.2006р.. Також звертає увагу суду на те, що відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 06.07.2006р. № 3А-26-2556, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

- за результатами перевірки, проведеної Державною інспекцією з контролю за цінами в Тернопільській області на предмет дотримання Теребовлянською районною санітарно-епідеміологічною станцією, в період з 01.12.2005р. по 01.12.2006р. державної дисципліни цін при формуванні та встановленні тарифів за послуги санітарно-епідеміологічного характеру, інспекцією прийнято 11.12.2006р. рішення № 102 про застосування до Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції економічних санкцій в сумі 46630,93 грн. із яких: 14210,31 грн. –сума необґрунтовано одержаної виручки та 28420,62 грн. - сума штрафу.

Підставою для притягнення Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції до відповідальності, як вважає інспекція, стало встановлені актом перевірки від 05.12.2006 року факти порушення підприємством вимог Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби»та від 11.05.2006р. № 662 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002р. № 1544 і від 27 серпня 2003р. № 1351", а саме: позивачем безпідставно застосовувались розміри тарифів згідно постанови № 1351 в редакції 2003р., що є вищими ніж встановлені постановою № 662 від 11.05.2006р. яка вступила в законну силу з моменту її прийняття, тобто 11.05.2006р., в результаті чого безпідставно одержано виручку в сумі 569,75 грн. за період з 11.05.2006р. по 01.06.2006р., а також понад фіксований рівень тарифів, затверджених Постановою КМ України  № 1351 від 27.08.2003р. додатково нараховувались 20 відсотків ПДВ, в результаті чого безпідставно одержано виручку в сумі 13640,56 грн. за період з 01.12.2005р.по 10.05.2006р..

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам, наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- забезпечення проведення цінової політики, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, а також повноважень цих органів в галузі встановлення і застосування цін (тарифів) та контролю за цінами, згідно ст. 116 Конституції України, ст. 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

- контрольно-наглядові функції з питань додержання підприємствами вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів здійснюються Державними інспекціями з контролю за цінами відповідно до „Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами” затвердженого постановою КМ України від 13.12.2000р. № 1819;

- зазначені функції інспекція виконує згідно пп. 5. п. 5. Положення та ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” (далі Закон про ціни), користуючись правами передбаченими ст. 11 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні”, шляхом проведення перевірок і прийняття на їх підставі рішень про застосування економічних санкцій в разі виявлення порушення підприємством державної дисципліни цін;

- порядок проведення перевірок та стягнення санкцій регулюється „Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами”, затвердженою наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. №1044/6235 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р., далі –Інструкція);

- відповідно до підп. 3.1., 3.2. п. 3 Інструкції, підставою для прийняття рішень є акт перевірки, в якому повинно бути чітко зазначено нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушених норм; детально відображено механізм скоєння порушення; визначено суму необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

В даному випадку, доказом правомірності притягнення Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції до відповідальності за порушення державної дисципліни цін при застосуванні ставок збору, є акт перевірки.

Як випливає із акту перевірки від 05.12.2006р., на який посилається інспекція як на підставу прийняття рішення, то він не може бути належним доказом щодо встановлених, на думку інспекції, порушень Закону про ціни Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. № 662 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. №1544 і від 27 серпня 2003 р. № 1351", оскільки не підтверджує факту порушення Теребовлянською районною санітарно-епідеміологічною станцією даних норм закону та постанови, оскільки:

- ст. 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно п. 5 Указу Президента України від 10.06.1997р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" (далі Указ), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Пунктом 3 Указу передбачено, що громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.

Також, акти Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, відповідно до пункту 7 Указу можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання їх відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.05.2006р. № 662 (далі Постанова № 662) внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 р. № 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату" та від 27 серпня 2003 р. № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби".

Таким чином, оскільки Постановою № 662 внесено зміни в два нормативно-правові акти, один з яких визначає права і обов'язки громадян, зокрема, встановлює перелік платних робіт, послуг, які надаються на замовлення громадян, не містить відмітки про те, що не підлягає опублікуванню та не має обмежувального грифу, а тому набрала чинності з моменту її опублікування в офіційному друкованому виданні, тобто 31.05.2006р., з огляду на що Теребовлянською районною санітарно-епідеміологічною станцією в період до 31.05.2006р. правомірно застосовувались тарифи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. № 1351 (в редакції від 27.08.2003р.).

Посилання позивача на роз'яснення Міністерства юстиції України від 06.07.2006р., в якому сказано, що постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 662 набрала чинності з моменту її прийняття, до уваги судом не береться, оскільки такий лист суперечить чинному законодавству і не має обов'язкового характеру.

Доводи інспекції щодо додаткового нарахування позивачем 20 відсотків ПДВ понад фіксований рівень тарифів, затверджених Постановою КМ України  № 1351 від 27.08.2003р., судом до уваги не приймаються, оскільки:

- ст. 6 Закону про ціни передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання (ст. 7 Закону про ціни).

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється, згідно зі статтею 8 Закону про ціни, шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованим цін і тарифів та іншими методами введеними Кабінетом Міністрів України.

Як випливає із ст. 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»оплата послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться, до медичної допомоги населенню здійснюється за тарифами та прейскурантами затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 визначено тарифи на роботи та послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і| зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначаються Законом України «Про систему оподаткування», яким передбачено, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування (частина 3 статті 1).

Платники податку надану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій визначаються Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 3.1 цього Закону операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України є об'єктом оподаткування. За пунктом 6.1 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею З цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно, з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт та слуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-як суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платнику податку.

Отже, при справлянні плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, який в установленому порядку перераховується до бюджету.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, інспекцією не доведено належними доказами правомірність застосування до Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції  економічних санкцій та штрафу за порушення державної дисципліни цін згідно оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 –98, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області № 102 від 11.12.2006р. про застосування до Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20, економічних санкцій у виді вилучення у дохід Державного бюджету 14210,31 грн., у виді штрафу в сумі 28420,62 грн. за порушення державної дисципліни цін.

3. Повернути з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого державного мита на користь Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної станції, м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20, ідентифікаційний код 02001080.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

          Суддя                                                                                                    Г.Б. Бучинська