Постанова

від 16.10.2024 по справі 908/3613/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/3613/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєсков В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 16.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024

у справі №908/3613/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайсмаркет"

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Прайсмаркет"; визнано вимоги кредитора - Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 2435472,79 грн, в тому числі: 1087771,27 грн - основна заборгованість, 254424, 00 грн - штрафні санкції та 1093277,52 грн - пеня, а також вимоги в розмірі 22700,00 грн - суми сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича.

2. 29.12.2021 суд здійснив офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (номер публікації 67988).

3. Постановою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 суд припинив процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Прайсмаркет", припинив повноваження розпорядника майна ТОВ "Прайсмаркет" арбітражного керуючого Коршуна В.В., визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича.

4. Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному вебпорталі "Судова влада України" суд здійснив 27.04.2022 за №68630.

5. 31.01.2023 до суду від кредитора - Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про грошові вимоги, якою кредитор просить визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 4 217 674,58 грн, з яких 2 441 456,00 грн - зобов`язання, 635 440,00 грн - штрафні санкції та 1 140 778,58 грн - пеня.

6. Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що заявлені вимоги становлять заборгованість боржника з податку на прибуток приватних підприємств, податку на надану вартість, у загальному розмірі 2 441 456, 00 грн, штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі 635 440, 00 грн, пені нарахованої на заборгованість у розмірі 1 140 778, 58 грн. Вказані суми були нараховані за результатами податкової перевірки боржника.

7. Так, працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.12.2022, за результатами якої складено акт № 11/08-01-07-20/39189313 від 06.01.2023.

8. За підсумками перевірки кредитором винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1483/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 475 650, 00 грн, з яких: 1 180 520, 00 грн - основне зобов`язання, 295 130, 00 грн штрафні санкції.

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 468 678, 91 грн.

- з податку на додану вартість:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1484/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 576 170, 00 грн, з яких: 1 260 936, 00 грн - основне зобов`язання, 315 234, 00 грн штрафні санкції;

2/ податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 1486/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 20 996, 00 грн штрафних санкцій.

Також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, кредитором нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 672 099, 67 грн.

- адміністративні штрафи та інші санкції:

1/ податкове повідомлення рішення (форми ПС) №1488/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 020, 00 грн штрафні санкції;

2/ податкове повідомлення рішення (форми ПС) №1487/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 3 060, 00 грн штрафні санкції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у цій справі, грошові вимоги Державної податкової служби України в особі Відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника в розмірі 4 217 674,58 грн (з яких: 2 441 456,00 грн - зобов`язання; 635 440,00 грн - штрафні санкції, 1 140 778,58 грн - пеня) - відхилено.

9.1. Відхиляючи грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки податкові повідомлення-рішення відносно боржника у справі прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області 27.01.2023, то згідно з частиною 57.3 статті 57 ПК України грошове зобов`язання боржника щодо сплати податкових платежів за цими податковими повідомленнями-рішеннями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 28.01.2023, водночас, постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі винесена судом 26.04.2022, тому враховуючи вимоги статті 59 КУзПБ, у визнаного судом боржника банкрутом не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 у справі № 908/3613/21 скасовано та прийнято нове рішення. Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Прайсмаркет" на суму 3 582 234, 58 грн, з яких 2 441 456, 00 грн - зобов`язання; 1 140 778,58 грн - пеня. Решту вимог відхилено.

10.1. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання боржника зі сплати податків та пені виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайсмаркет", тобто грошові вимоги кредитора в цій частині, відповідно, є конкурсними та підлягають визнанню судом.

Штрафні санкції, які після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом відхилено

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимоги, зокрема:

- касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 908/3613/21 - задовольнити;

- постанову Центрального апеляційного господарського 23.05.2024 у справі №908/3613/21 в частині відхилення грошових вимог у розмірі 635 440, 00 грн (штрафні санкції) - скасувати;

- ухвалити нове судове рішення в частині визнання грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Прайсмаркет" у розмірі 635 440, 00 грн (з яких 635 440, 00 грн. - штрафні санкції) та включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.

12. 16.07.2024 до Верховного Суду від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про усунення недоліків з уточненими вимогами, які передбачені статтею 308 ГПК України касаційної скарги. Скаржник просить Суд:

ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського 23.05.2024 у справі № 908/3613/21 в частині відхилення грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 635 440, 00 грн (штрафні санкції) - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення в частині визнання грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області (код за ЄДРПОУ 44118663) до ТОВ "Прайсмаркет" у розмірі 635 440, 00 грн (з яких 635 440, 00 грн. - штрафні санкції) та включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до реєстру вимог кредиторів.

13. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що під час прийняття постанови суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.06.2022 у справі №922/3062/20 в якій зазначено, що розгляд та визнання грошових вимог контролюючий (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21) та у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №903/51/20 в якій колегія суддів зазначає, що моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства необхідно вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком, у зв`язку з чим судом було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п.п.14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, п. 14.1, п.31.1 ст. 31, п.33.1 ст. 33, 37.2. ст. 37, ст.58 Податкового кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. ТОВ "Прайсмаркет" подано відзив на касаційну скаргу з проханням її задовольнити.

Провадження у Верховному Суді

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/3613/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024.

16. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі №908/3613/21 та призначено до розгляду касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі №908/3613/21 на 04 вересня 2024 року о 12:20 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

17. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 908/3613/21 за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка подана на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 до 16 жовтня 2024 року о 12:55 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, з огляду на таке.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Предметом касаційного розгляду у цій справі стало питання щодо обґрунтованості грошових вимог податкового органу до боржника, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення, прийнятого після визнання боржника банкрутом.

21. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

22. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

23. Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.

24. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

25. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

26. Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

27. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

28. Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

29. У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

30. В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

31. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

32. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

33. Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

34. Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

35. Слід зауважити, що пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

36. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

37. Отже можна дійти висновку, що наведені вище норми свідчать про наступні етапи податкового обов`язку платника податку за загальним правилом:

- виникнення об`єкту оподаткування,

- обчислення платником суми податкового зобов`язання,

- подання декларації,

- сплата податку у визначені податковим законодавством строки.

38. У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 наведено висновок, що "за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків."

39. Наведене дає підстави дійти до висновку, що за добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених ПК України), а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.

40. Разом з тим, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

41. Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

42. Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

43. У цій справі постало питання щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника, який перебуває у процедурі банкрутства та вирішення питання щодо моменту виникнення грошових зобов`язань боржника на підставі податкових повідомлень-рішень та відповідно кваліфікації таких вимог як конкурсних, поточних чи таких, що виникли в процедурі ліквідації боржника.

44. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 у справі №903/51/20 дійшла таких висновків:

«Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

45. Суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника та доданих до неї доказів вбачається, що терміном сплати боржником:

За підсумками перевірки кредитором винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1483/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 180 520, 00 грн - основне зобов`язання є період з 2017 року по 2018 рік.

- з податку на додану вартість:

1/ податкове повідомлення рішення (форми Р) №1484/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 260 936, 00 грн - основне зобов`язання є період з січня 2017 року по січень 2018 року.

46. Відтак, з урахуванням наведених висновків судової палати у справі №903/51/20, слід погодитись із висновками апеляційного господарського суду у цій справі про те, що оскільки грошові вимоги кредитора на вказану суму виникли до відкриття провадження у справ про банкрутство, відповідно є конкурсними та підлягають визнанню судом.

47. Також, слід погодитись із висновком суду другої інстанції про те, що підлягає визнанню, нарахована кредитором у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, в період з лютого 2017 року по вересень 2020 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеня з податку на додану вартість в сумі 672 099, 67 грн, яка нарахована з січня 2017 року по січень 2018 року та на прибуток приватних підприємств в сумі 468 678, 91 грн, яка нарахована за 2017-2018 роки.

48. Водночас, суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки суду другої інстанції щодо відхилення заявлених до визнання кредитором штрафних санкцій: за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 336 230 грн, що застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № №1484/13-01-07-04 від 27.01.2023 та (форми ПН) № 1486/13-01-07-04 від 27.01.2023 та штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 295 130, 00 грн, застосованих до боржника шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення: (форми Р) № 1483/13-01-07-04 від 27.01.2023; зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 1020, 00 грн та 3 060, 00 грн, застосованих до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень (форми ПС) № 1488/13-01-07-04 від 27.01.2023 та (форми ПС) №1487/13-01-07-04 від 27.01.2023.

49. У цьому випадку, з урахуванням правових висновків щодо грошового зобов`язання наведених Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 та висновків Судової палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2024 у справі №903/51/20 щодо моменту виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, суду другої інстанції належало встановити момент виникнення грошових вимог податкового органу за кожним несплаченим божником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації, включно зі штрафними та іншими санкціями застосованими до боржника.

50. З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відхилення грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області

області без з`ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

51. В той же час, апеляційний господарський суд припустився такої ж помилки щодо відхилення грошових вимог кредитора, які складають суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), оскільки сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

52. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому ухвалена постанова апеляційної інстанцій підлягає скасуванню у відповідній частині, з направленням справи на новий апеляційний розгляд у скасованій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

54. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області у відповідній частині.

55. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області

області підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 908/3613/21 в частині відхилення грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області- скасуванню із направленням справи в скасованій частині на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 908/3613/21 в частині відхилення грошових вимог Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області скасувати.

3. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі № 908/3613/21 залишити без змін.

4. Справу № 908/3613/21 у скасованій частині передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков