Постанова

від 16.10.2024 по справі 904/3927/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3927/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 16.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024

у справі №904/3927/22

за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум"

про визнання грошових вимог на суму 4 161 483,23 грн та 5 368,00 грн судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3927/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паттера Україна".

2. Провадження у справі про банкротство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" перебуває на стадії ліквідації.

3. До господарського суду 23.10.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" на суму у загальному розмірі 18 693 485,25 грн.

4. У судовому засіданні 20.02.2024 долучено до матеріалів справи роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23.

5. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" обґрунтовані наступним.

6. Відповідно до інтегрованих карток платника податків на момент звернення, за боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" обліковується податковий борг на загальну суму 18 693 485,25 грн. (основний платіж - 14 898 115,00 грн., штрафна санкція - 3 795 370,25 грн., пеня - 0 грн.) а саме:

- податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 18 325 819,00 грн. (ППР №0193640713 від 24.07.2023 на суму 18 245 060,00 грн. (14 596 048,00 грн. - основний платіж; 3 649 012,00 грн. - штрафна санкція) та ППР №0193700713 від 21.07.2023 на суму 80 759,00 грн. (штрафна санкція));

- податковий борг по податку на прибуток виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 321 536,25 грн. (ППР №0193620713 від 21.07.2023 на суму 321 196,25 грн. (256 957,00 грн. - основний платіж, 64 239,25 грн. - штрафна санкція) та ППР №0193720713 від 21.07.2023 на суму 340,00 грн. (штрафна санкція));

- податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 1020,00 грн. (ППР №0193720713 від 26.07.2023 на суму 1020,00 грн. (штрафна санкція));

- податковий борг по військовому збору виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 45 110,00 грн. (ППР №0193670713 від 21.07.2023 на суму 45 110,00 грн. (основний платіж)).

7. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 встановлено, що даним рішенням:

- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193620713, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 321 196, 25 грн. (256 957,00 грн. основний платіж, 64 239,25 грн. штрафні санкції);

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193630713, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 441 000,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193640713, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 18 245 060,00 грн. (14 596 048, 00 грн. основний платіж, 3 649 012, 00 грн. штрафні санкції);

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193660713, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 323 400, 00 грн.

- в решті позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" судовий збір у сумі 25455, 00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі № 904/3927/22, яку залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024, визнано частково грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 45 110,00 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів та 82 119,00 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

8.1. Суди виходили з того, що у зв`язку із набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 обставини, встановлені у цьому рішенні, є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/3927/22 в частині відмови у заявлених грошових вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.

9.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 237 ГПК України при розгляді грошових вимог кредитора до боржника у подібних правовідносинах відсутній.

Скаржник посилається на ст. 76 ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України та вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано та неправомірно відхилені вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно визнання грошових вимог до боржника. Суд першої інстанції повинен розглядати заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до боржника в межах правовідносин які мали місце на час звернення із такою заявою. У зв`язку із чим вважає, що його вимоги підлягають задоволенню, оскільки погашення боргу не спростовує наявність таких вимог на момент звернення до суду. Вказує, що грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області мали бути визнані в повному обсязі, так як були підтверджені належними доказами, які було додано до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.

Також, скаржник зазначає, що позиція суду апеляційної інстанції відносно безпідставного внесення вимог до реєстру кредиторів не є обґрунтованою, оскільки існує процесуальна можливість внести зміни до реєстру вимог кредиторів та при цьому права боржника та інших учасників справи порушено не буде.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Арбітражна керуюча Маглиш Лада Сергіівна подала відзив на касаційну скаргу з проханням залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3927/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.

12. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/3927/22.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у справі №904/3927/22 на 16 жовтня 2024 року о 12:20 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Заслухавши суддю-доповідача, Арбітражну керуючу Маглиш Лада Сергіівна, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора до боржника.

16. У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

17. Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

18. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

19. Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

20. Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

21. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня

22. Відповідно до пп. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

23. Статтею 191 Податкового кодексу України визначено функції органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики, зокрема, здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 191.1.22 п.191.1 ст. 191 ПК України), функції звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.

24. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

25. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у визнанні грошових вимог податкового органу, поклавши в основу судового рішення, зокрема, висновок про преюдиціальність обставин, встановлених Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23, в якій позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) задоволено частково;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193620713, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 321 196, 25 грн. (256 957,00 грн. основний платіж, 64 239,25 грн. штрафні санкції);

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193630713, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 441 000,00 грн.;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193640713, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 18 245 060,00 грн. (14 596 048, 00 грн. основний платіж, 3 649 012, 00 грн. штрафні санкції);

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193660713, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 323 400, 00 грн.

- в решті позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" судовий збір у сумі 25455, 00 грн.

26. Отже, у цьому випадку, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

27. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

28. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

29. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

30. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

31. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

32. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

33. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

34. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта".

35. Судами першої та апеляційної інстанцій спростовано наявність грошових зобов`язань, що підтверджено з боку скаржника актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2023 № 2067/04-36-07-13-/43520328 та податковими повідомленнями-рішеннями від 21.07.2023, винесеними у відповідності до акту перевірки, обставинами встановленими у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі №160/21552/23, про що суди зазначили у оскаржуваних судових рішеннях.

36. Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 обставини, встановлені у цьому рішенні, є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

37. Відповідно до частини другої ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

38. Частиною другою ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

39. разом з тим, належними доказами відсутності коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що орган доходів і зборів дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

40. Отже, посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору з метою звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 160/21552/23 не може бути аргументом та підставою для скасування оскаржуваних рішень у цій справі.

41. Верховний Суд оцінивши застосування норм матеріального та процесуального права у оскаржуваних судових рішеннях, керуючись позицією Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно того, що обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника, дійшов висновку про необґрунтованість аргументів скаржника.

42. Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.

Розподіл судових витрат

46. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 та Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №904/3927/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков