Постанова

від 09.10.2024 по справі 918/463/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/463/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 09.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024

у справі № 918/463/22

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2023 за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") відкрито провадження у справі №918/463/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - ТОВ "СГП "Нива", боржник), визнано вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 5072166783,17 грн, 24810 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 58500 грн авансування винагороди арбітражного керуючого; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Ткачука О. В.

2. Після оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в межах строку, встановленого п.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до Господарського суду Рівненської області від Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 15 293 640 199,51 грн, що є еквівалентом 418 217 820,74 доларів США.

3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.04.2023 визнано грошові вимоги кредитора - Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (створена за законодавством штату Вайомінг, Сполучені Штати Америки) до боржника з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:

- 5368 грн судового збору - перша черга реєстру вимог кредиторів;

- 15293640199,51 грн, що за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 418217820,74 доларів США - четверта черга реєстру вимог кредиторів.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 змінено ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.04.2023 в частині розгляду заяви про визнання грошових вимог Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC до боржника та викладено пункт 4 цієї ухвали у наступній редакції:

"Визнати грошові вимоги кредитора Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS до боржника з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:

- 5368 грн судового збору - перша черга реєстру вимог кредиторів;

- 12312045276,28 грн, що за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 336683528,39 доларів США - четверта черга реєстру вимог кредиторів;

- 2981594923,23 грн, що за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 81534292,35 доларів США - шоста черга реєстру вимог кредиторів."

5. Постановою Верховного Суду від 12.12.2023 у цій справі наведені судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. Колегія суддів врахувала, що у доданій до заяви кредитора Платіжній вимозі від 03.01.2023 міститься посилання на п.22.20 Кредитного договору (дострокове виконання зобов`язань), що також відображено в ухвалених за результатами розгляду цієї рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, однак у наданому кредитором розрахунку грошових вимог відсутня вказівка на період, за який здійснено нарахування неустойки, комісії та відсотків, не зазначено суму, яку було взято за основу для відповідного нарахування.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанції в межах наявних у них повноважень, передбачених статтями 86, 237, 269 ГПК України, під час розгляду грошових вимог Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC до боржника не надали належної оцінки розрахунку заявлених вимог.

Суд касаційної інстанції зазначив, що у оскаржуваних судових рішеннях відсутні відомості щодо перевірки судами попередніх інстанцій правильності здійснення розрахунку заявлених кредитором вимог, а отже не виконано повною мірою обов`язку, покладеного на суд відповідно до статей 1, 45 КУзПБ, статей 86, 236 ГПК України, у зв`язку з чим висновок про визнання заявлених Компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC грошових вимог до ТОВ "СГП "Нива" є передчасним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 у справі №918/463/2, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, визнано грошові вимоги кредитора Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC (створена за законодавством штату Вайомінг, Сполучені Штати Америки, реєстраційний номер 2017-000737609, 229 Дженні Лейн, Коді, Вайомінг 82414 (229 Jenni Lane, Cody, Wyoming 82414) до боржника з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі 5 368,00 грн судового збору - перша черга реєстру вимог кредиторів; 11 824 431 090,57 грн, що за офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 323 349 296,68 доларів США - четверта черга реєстру вимог кредиторів. В решті вимог відмовлено.

6.1. Суди попередніх інстанцій погодились із уточненим розрахунком Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC, де вказано порядок нарахування, розмір заборгованості, період початку та закінчення нарахування, а також суму відсотків та комісії.

Також суд першої інстанції із висновком якого погодився суд другої інстанції, відмовив у стягненні пені (неустойки) в іноземній валюті, оскільки розмір та порядок нарахування останньої не встановлено Договорами.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскільки для стягнення пені (неустойки) відсутні підстави, відтак в задоволенні заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про застосування наслідків пропуску строку позовної давності застосування наслідків пропуску строку позовної давності слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності зазначив, що строк остаточного погашення за кредитним договором ще не наступив, а також врахувавши Закон Сполученого Королівства "Про позовну давність 1980 року" та встановлені обставини справи, дійшов до висновку, що грошові вимоги кредитора у цій справі заявлені в межах строків, встановлених вказаним Законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №918/463/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC в розмірі 11 824 431 090,57 грн.

7.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано норми матеріального права (ст.ст. 45-47 КУзПБ, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. 8 Закону України "Про міжнародне приватне право") та порушено норми процесуального права (зокрема, ст.ст. 2, 3, 5,14, 76, 77, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України).

Також скаржник зазначив, що судами не застосовано принципу підвищеного стандарту доказування під час розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.03.2023 у справі №910/3105/21, від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 02.06.2022 у справі N 917/1384/20.

Вказує, що судами в оскаржуваних рішеннях не застосовано норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Закону України "Про міжнародне приватне право", які підлягали застосуванню, при цьому не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 та Верховного Суду викладені в постанові від 10.01.2024 у справі №904/6023/21 щодо обов`язку суду встановити зміст норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №918/463/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024.

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", яка подана на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №918/463/22.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі №918/463/22 на 21 серпня 2024 року о 12:20 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 918/463/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", яка подана на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 до 09 жовтня 2024 року о 12:40 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, з огляду на таке.

13. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. Предметом касаційного розгляду у цій справі постало питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора до боржника.

15. Під час нового розгляду справи судами встановлено такі обставини:

-25.06.2011 між УKPЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), як позичальником, Дойче Банк АГ, Лондонська Філія і Сбербанком росії, як організаторами, Дойче Банк Люксембург С.А., як агентом і агентом із забезпечення, і Дойче Банк АГ, Лондонська Філія, і Сбербанком росії, як первинними кредиторами було укладено Договір про надання кредитної лінії на суму 600 000 000 доларів США.

-В подальшому до вказаного Кредитного договору Позичальником, Початковими гарантами, Існуючим організатором, Кредиторами, Агентом, що складає повноваження, та Агентом із забезпечення, що складає повноваження неодноразово вносились зміни.

-Додатком №6 "Договір зі змінами та доповненнями" до Кредитного договору від 13.07.2018, вказаний Кредитний договір викладено в останній новій редакції зі змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір, переклад на українську мову - том 2 а.с. 324 - 550 заяви кредитора).

-Відповідно до п. 2.1. розділу 2 "Кредитна лінія" додатку № 6 "Договір зі змінами та доповненнями" Кредитного договору в останній редакції: (а) Кредитори за Траншем Al надають Позичальникові строкову кредитну лінію в загальній сумі до Загального обсягу зобов`язань за Траншем Al; (b) Кредитори за Траншем А2 надають Позичальникові строкову кредитну лінію в загальній сумі до Загального обсягу зобов`язань за Траншем А2; та (с) Кредитори за Траншем В надають Позичальникові строкову кредитну лінію в загальній сумі до Загального обсягу зобов`язань за Траншем В.

-Згідно з підпунктами (b) та (с) п. 2.2. "Права та обов`язки Фінансуючих сторін" розділу 2 "Кредитна лінія" додатку № 6 "Договір зі змінами та доповненнями" Кредитного договору в останній редакції: відповідно до пункту 26.2 (Солідарний кредитор) права кожної Фінансуючої сторони за Фінансовими документами або у зв`язку з ними є окремими і незалежними правами, і будь-яка заборгованість, що виникає за Фінансовими документами перед Фінансуючою стороною з боку Сторони, що прийняла зобов`язання, є окремою та незалежною заборгованістю. Фінансуюча сторона може, якщо інше не зазначено у Фінансових документах, окремо реалізувати свої права за Фінансовими документами.

-Розділ 5 Кредитного договору в останній редакції описує проценти за користування кредитом, порядок їх нарахування та сплати.

-Згідно з п. 6.1 "Погашення кредитів" розділу 4 "Погашення, дострокове погашення та скасування" додатку № 6 "Договір зі змінами та доповненнями" Кредитного договору в останній редакції передбачено порядок погашення позичальником кредитів.

-У п. 6.2 "Продовження Початкової дати остаточного погашення" "Погашення, дострокове погашення та скасування" додатку № 6 "Договір зі змінами та доповненнями" Кредитного договору в останній редакції передбачено продовження Початкової дати остаточного погашення.

-На виконання укладеного Кредитного договору, кредитори надали, а позичальник отримав грошові кошти в розмірі 500 000 000,00 дол. США, що підтверджується виписками з банківських рахунків, що долучені до доповнень до заяви з грошовими вимогами від 03.03.2023 (том 3 а.с. 104 - 125 заяви кредитора).

-Відповідно до частини 2 "Початкові поручителі" Додатку №2 "Початкові сторони, що прийняли зобов`язання" Кредитного договору в останній редакції, початковим поручителем є, серед інших, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", реєстраційний № 32404621, юрисдикція Україна.

-06.11.2019 ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (код ЄДРПОУ 32404621), в якості поручителя, UKRLANDFARMING PLC (УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі), в якості позичальника, на користь ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC) в якості агента із забезпечення, уклали Договір поруки стосовно кредитного договору на суму 600 000 000 доларів США від 24 червня 2011 (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Договір поруки, том 1 а.с. 140 - 179 заяви кредитора).

-Пунктами (А) та (В) Договору поруки передбачено: (А) Кредитори та позичальник уклали первинний Кредитний договір (як цей термін визначено нижче), відповідно до якого кредитори надали позичальнику кредитну лінію. (В) Позичальник та агент із забезпечення, серед інших, уклали договір про внесення змін та викладення у новій редакції від 13 липня 2018 року ("Договір про внесення змін") щодо первинного Кредитного договору.

-За змістом п. 1.1. Договору поруки, "Період Поруки" означає період, який починається в дату укладення цього договору та закінчується (і) 30 червня 2031 року або (іі) в дату, в яку агент із забезпечення підтверджує, що всі забезпечені зобов`язання були безповоротно і в повному обсязі сплачені або погашені і всі суми зобов`язань зменшилися до нуля, залежно від того яка дата настане раніше.

-Відповідно до п. 1.4. "Застосування положень Кредитного Договору" Договору поруки, статті 8.3 (Штрафні відсотки), 10.4 (Втрати від процентної різниці), 12 (Перерахунок з врахуванням податків та відшкодування), 14 (Інші відшкодування), 16 (Витрати та витрати), 23 (Заміна Кредиторів), 24 (Заміна Боржників), 30 (Способи оплати), 31 (Взаємозалік), 33.1 (Звіти), 33.2 (Свідоцтва та визначення), 34 (Часткова недійсність), 36 (Засоби судового захисту та відмови від прав), 35 (Внесення змін та відмови) та 37 (Конфіденційність) Кредитного договору вважаються складовими частинами цього договору, так якби вони були чітко включені в нього і так якби всі посилання в таких Статтях на: 1.4.1 "цей Договір" були посиланнями на цей договір; та 1.4.2 позичальника або боржника були посиланнями на поручителя.

-Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що поручитель остаточно і безумовно: зобов`язується перед агентом із забезпечення та кожною фінансовою стороною, що: він забезпечить своєчасне виконання кожним іншим боржником усіх його зобов`язань за фінансовими документами; та в будь-якому випадку, коли будь-який інший боржник не оплачує в належний строк будь-яку суму за будь-яким фінансовим документом або у зв`язку з ним, поручитель негайно на вимогу агента із забезпечення сплатить таку суму, так ніби він є основним боржником.

-Поручитель погоджується перед кожною фінансовою стороною, що у випадку якщо будь-які гарантовані ним зобов`язання, є або стають невиконуваними в примусовому порядку, недійсними або незаконними, то він, в якості свого окремого та основного зобов`язання, відшкодує кожній фінансовій стороні негайно на вимогу будь-які витрати, збитки чи зобов`язання, які в неї виникають внаслідок того, що будь-який інший боржник не сплачує будь-яку суму яка мала б бути сплачена ним відповідно до будь-якого фінансового документа в дату, коли вона б стала належною до сплати, якби не така неможливість виконання в примусовому порядку, недійсність чи незаконність. Сума, належна до сплати поручителем відповідно до цього положення про відшкодування не перевищуватиме суми, яку він мав би сплатити відповідно до цієї Статті 2, якщо б заявлена сума була відшкодована на підставі гарантії. Цей Договір залишатиметься чинним до закінчення періоду поруки (п. 2.2. та п. 2.4. Договору поруки).

-Відповідно до п. 3 Договору поруки, поручитель повинен невідкладно, але в будь-якому разі протягом 10 днів з дати письмової вимоги агента із забезпечення відповідно до Статті 2.1 (Надання Поруки) вище, вчиняти всі дії, які необхідні або бажані відповідно до чинного законодавства (або на вимогу агента із забезпечення) для виконання його обов`язків за цим договором (в тому числі, тією мірою, якою такі дії вимагаються чинним законодавством, - отримати Ліцензію НБУ). Ніщо в абзаці (а) вище не обмежує або впливає на зобов`язання поручителя відповідно до Статті 2.1 (Надання Поруки).

-Згідно з п. 6.1. та п. 6.4. Договору поруки, ця порука є безперервною порукою і буде діяти до остаточного погашення всіх сум боржниками за фінансовими документами, незалежно від будь-якої проміжної оплати або погашення в цілому або частково. Без шкоди для загального змісту Статті 6.3 (Відмова від засобів захисту), поручитель чітко підтверджує, що він має намір, щоб дана порука застосовувалася час від часу до будь-яких (незалежно від їх істотності, характеру та обтяжливості) змін, збільшень, розширень або доповнень до будь-якого фінансового документу та/або будь-якої кредитної лінії або суми, яка надається за будь-якими фінансовими документами в цілях або у зв`язку з наступним: здійсненням реструктуризації; рефінансуванням існуючих кредитних ліній; рефінансуванням будь-якої іншої заборгованості; наданням кредитних ліній новим позичальникам; будь-яка інша зміна або розширення цілей, на виконання яких будь-яка така кредитна лінія або сума може час від часу надаватися; а також будь-якими комісійними платежами, витратами та/або витратами, пов`язаними з будь-чим із вищезазначеного.

-Поручитель безвідмовно погоджується з умовами кожного фінансового документа, а також з будь-яким зміною або відмовою, здійсненими у відношенні будь-якого фінансового документа відповідно до Статті 36 (Внесення змін і відмови) Кредитного Договору (п. 6.10. Договору поруки).

-Цей Договір та усі позадоговірні зобов`язання, що виникають на підставі цього договору або у зв`язку із ним, регулюються правом Англії (п. 15. Договору поруки).

Вказаним Договором поруки, встановлено, що саме Агент із забезпечення має право на отримання виконання зобов`язань Позичальником згідно Кредитного договору у новій редакції, а також на отримання виконання зобов`язань Поручителем відповідно до умов Договору поруки.

-Тобто, саме ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), а не будь-хто із Кредиторів має право на звернення до суду з метою примусового виконання зобов`язань по Кредитному договору в останній редакції та Договору поруки.

-У зв`язку з невиконанням кредитного зобов`язання Позичальником, 03.01.2023 Компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC направило UKRLANDFARMING PLC/УкрЛендФармінг ПіЕлСі Платіжну вимогу (переклад українською мовою - том 1 а.с. 35 заяви кредитора), в якій у зв`язку з порушенням строків розрахунку за Договором, як вказано в п. 22.20 (Дострокове виконання зобов`язань) Договору, оголошено, що всі Позики разом з нарахованими відмотками і всі інші суми, нараховані та непогашені відповідно до Фінансових документів, та що вказані в Додатку № 1 до цієї Платіжної вимоги, підлягають негайній сплаті. У зв`язку з цим, вимагають до 10 січня 2023 року (включно) здійснити сплату всіх сум, вказаних в Додатку до цієї Платіжної Вимоги.

-До вказаної Платіжної вимоги долучено розрахунок заборгованості станом на 31.12.2022 (переклад українською мовою - том 1 а.с. 36 заяви кредитора), згідно якого заборгованість становить 418 217 820,74 дол. США, в тому числі: 13 334 231,71 дол. США неустойки, нараховані на 29.03.2016 згідно з договором про реструктуризацію від 30.03.2016, основний борг в розмірі 74 075 316,70 дол. США, прострочений основний борг в розмірі 125 239 034,73 дол. США, прострочена комісія (2%) в розмірі 8 908 281,60 дол. США, відстрочені відсотки, термін погашення яких настав 28.06.2018 в розмірі 14 669 331,53 дол. США, прострочені відсотки в розмірі 100 457 332,12 дол. США, неустойка за прострочений основний борг в розмірі 38 853 656,28 дол. США, неустойка за прострочені відсотки та прострочену комісію за реструктуризацію в розмірі 42 680 636,07 дол. США.

-У відповідь на зазначену Платіжну вимогу (переклад українською мовою - том 1 а.с. 38 заяви кредитора) боржник UKRLANDFARMING PLC/УкрЛендФармінг ПіЕлСі надало відповідь, що товариство визнає суми розрахунків заборгованості, що заявлені у вимозі та вказані в додатку до неї.

-В подальшому, 11.01.2023 Компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC в якості Агента із забезпечення направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" в якості поручителя, Лист вимогу (переклад українською мовою - том 1 а.с. 39 - 41 заяви кредитора), в якій вказано, що у зв`язку невиконанням УкрЛендФармінг ПіЕлСі в якості позичальника зобов`язань та вимог за Кредитним договором у відповідності до п. 3.1. (відповідність з юридичними вимогами) Договору поруки вимагають негайно сплатити суму заборгованості, згідно розрахунку, що додається.

-У відповідь, ТОВ СГП "Нива" 17.01.2023 надало лист (том 1. а.с. 42 заяви кредитора), в якому підтвердило свої зобов`язання та що буде вживати всіх заходів для виконання вимог ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС відповідно до Договору поруки.

-На виконання вказівок Верховного Суду, Компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC надала належним чином завірену копію з офіційним перекладом Договору про реструктуризацію від 30.03.2016, на який міститься посилання при первинному зверненні до суду із заявою.

-Із вказаного Договору вбачається, що 30.03.2016 між "Укрлендфармінг ПЛС" (Ukrlandfarming PLC) як позичальник та "Сбербанк росії" як організатор та початковий кредитор "Дойче банк АГ" (DEUTCHE BANK AG), Лондонська філія як перший існуючий кредитор "Дойче Банк Люксембург С.А." (DEUTCHE BANK LUXEMBOURG S.A.) як другий існуючий кредитор "Бофорт сек`юрітіз лімітед" (BEAUFORT SECURITIES LIMITED) як новий кредитор з "Дойче банк Люксембург С.А." (DEUTCHE BANK LUXEMBOURG S.A.) як агент, що складає повноваження, та агент із забезпечення, що складає повноваження та "Сбербанк росії" як правонаступник агента та правонаступник агента із забезпечення уклали Додаткову угоду про внесення змін та доповнень № 3 (надалі - Договір про реструктуризацію, том 3 а.с. 269 - 530 заяви кредитора).

-Згідно п. 10 Договору про реструктуризацію позичальник підтверджує, що станом на 29 березня 2016 року: (а) він позичив: (і) 199 000 000 доларів США за Траншем А1; (іі) 101 500 000 доларів США за Траншем А2; та (ііі) 199 500 000 доларів США за Траншем В; (b) він виплатив 299 250 248,57 доларів США за Кредитами; та (c) загальна сума заборгованості за Фінансовими документами становить 224 977 032,90 доларів США, з яких: (і) непогашена основна сума боргу становить 200 749 751,43 доларів США; (іi) непогашені відсотки становлять 10 893 049,76 доларів США; (ііі) відсотки за несвоєчасну оплату становлять 13 334 231,71 доларів США; (iv) непогашені витрати становлять 0,0 долара США; та (v) непогашена комісійна винагорода становить 0,0 долара США.

-Пунктом 6.1. розділу 4 вказаного договору, встановлені обов`язки позичальника, зокрема, позичальник зобов`язаний: (a) у кожну Заплановану дату погашення за період, що починається з Дати набрання чинності у 2016 році включно та закінчується 28 листопада 2016 року включно, погасити Кредити на суму 51 300 доларів США; (b) у кожну Заплановану дату погашення за період, що починається 29 листопада 2016 року включно і закінчується Початковою датою остаточного погашення включно, погасити Кредити на суму 1 537 000 доларів США; (c) у кожну Додаткову дату погашення за період, що починається з Дати набрання чинності у 2016 році включно та закінчується Початковою датою остаточного погашення включно, погасити Кредити в сумі, що дорівнює Додатковій сумі на цю Додаткову дату погашення; та (d) на Початкову дату остаточного погашення: (i) погасити Кредити в розмірі, що дорівнює Скоригованій сумі погашення на зазначену дату; та (ii) відповідно до пункту 6.2 (Продовження Початкової дати остаточного погашення) нижче, погасити всі Кредити в повному обсязі та сплатити й повністю виконати Забезпечені зобов`язання.

-У відповідності до п. 8.1. Договору про реструктуризацію процентна ставка по кожному Кредиту за кожен Процентний період являє собою річну процентну ставку, що включає сукупність наступного, якщо застосовано: (а) мажа; (b) Відкладена маржа; та (c) LIBOR.

-Якщо Сторона, що прийняла зобов`язання, не виплачує будь-яку суму, що підлягає сплаті нею відповідно до Фінансового документа у встановлений термін, проценти нараховуються на суму заборгованості з дати настання терміну погашення до дати фактичного платежу (як до, так і після винесення судового рішення) за ставкою, яка відповідно до підпункту (b) нижче є на два відсотки вище ставки, яка була б застосовною, якби сума заборгованості протягом періоду несплати являла собою Кредит у валюті суми заборгованості, на послідовні Процентні періоди, тривалість кожного з яких обирається Агентом (що діє обґрунтовано). Відповідно до підпункту (d) нижче будь-які проценти, нараховані відповідно до цього пункту 8.3, підлягають негайній сплаті Стороною, що прийняла зобов`язання, на вимогу Агента (п. 8.3. вказаного Договору).

-Отже, сторонами було погоджено розмір основного боргу та визначено порядок та строки оплати процентів за користування кредитними коштами та плату за реструктуризацію.

- Судами також встановлено, що вищевказані грошові вимоги визнані розпорядником майна та не заперечуються боржником.

-На підтвердження наявності заборгованості Компанія ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC надала суду копії, в тому числі і нотаріально засвідчені переклади: Кредитного договору від 25.06.2011 (із змінами) з додатками; Договору поруки від 06.11.2019; вимог від 03.01.2023 та від 11.01.2023 до УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC), як позичальника, та до TOB "СП "Нива", як поручителя, про сплату заборгованості; відповідей останніх на вказані вимоги; Договору про реструктуризацію від 30.03.2016 з додатками; розрахунку заборгованості (враховуючи подані уточнення), зокрема, витяг ставок Libor за період з 01.01.2015 до 30.12.2022, банківські виписки рахунку боржника.

16. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

17. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

18. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

19. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

20. Згідно із частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

21. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).

22. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

23. За частиною третьою статті 45 КУзПБ заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування та до неї в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

24. Отже, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.

25. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21), від 23.03.2023 у справі №910/3105/21).

26. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

27. Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.

28. За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство.

29. Тому важливе значення під час розгляду судом заявлених у справі про банкрутство (неплатоспроможність) грошових вимог до боржника має застосування правил доказування та встановлення обґрунтованості таких вимог, що унеможливлюють визнання безпідставних вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

30. Системний аналіз статей 45 - 47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

31. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

32. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

33. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (див. постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 01.06.2021 у справі № 911/2581/14).

34. Отже, задля запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника - банкрута, пред`являються підвищені вимоги (підвищений стандарт доказування таких вимог).

35. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

36. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів у разі ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог зумовлює прийняття судом рішення про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

37. Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і статті 45 КУзПБ.

38. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

39. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

40. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

41. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

42. Відповідно до ч. 1, ч. 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

43. Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

44. Отже, саме первинними документами або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору щодо заборгованості боржника перед кредитором підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір і саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та визнання грошових вимог цього кредитора.

45. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду (подібний висновок щодо обов`язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

46. Суд наголошує, що розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.

47. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

48. За статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими, речовими та електронним доказами.

49. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

50. Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

51. Також слід відзначити, що згідно ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

52. Під час нового розгляду справи суд першої інстанції обмежившись лише посиланням на перевірку правильності нарахованих відсотків та комісій визнав долучений 04.04.2024 Компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, а також врахувавши, що арбітражний керуючий розпорядник майна Сєдова Наталія Іванівна вимоги Компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC визнала в повному обсязі, ухилився від здійснення правосуддя щодо вказаних вимог, допустивши тим самим порушення норм процесуального права, яке полягає у недослідженні судом зібраних у справі доказів та невиконанні обов`язкових вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції.

53. Суд другої інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсними в судовому порядку Кредитного договору, Договору поруки та Договору про реструктуризацію (із додатками та змінами).

54. Апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про те, що заявником Компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС/TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC належними та допустимим доказами підтверджено розмір основної заборгованості, відсотків та комісії у розмірі 11 824 431 090,57 грн, що за офіційним курсом Національного банку України є еквівалентом 323 349 296,68 доларів США, що підлягають визнанню в повному обсязі.

55. При цьому суд апеляційної інстанції послався на умови Кредитного договору від 25.06.2011 (із змінами) з додатками, Договору про реструктуризацію від 30.03.2016 з додатками; розрахунок заборгованості (враховуючи подані уточнення), зокрема, витяг ставок Libor за період з 01.01.2015 до 30.12.2022 та банківські виписки з рахунку боржника (УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC)).

56. Апеляційний господарський суд у своїй постанові не надав правової оцінки доводам AT «Укрексімбанк» щодо наявність банківських виписок про стан боргу з моменту видачі кредитних коштів до дати розгляду грошових вимог, а також облікових регістрів відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в яких була б відображена кредитна заборгованість позичальника УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) за кредитним договором.

57. Отже, слід погодитесь із доводами касаційної скарги в частині того, що судами попередніх інстанції зроблено передчасні висновки щодо наявності у ТзОВ «СП «Нива» грошових зобов`язань перед компанією ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC в розмірі 11 824 431 090,57 грн та допущено формальний підхід у розгляді справи, не перевіривши стан рахунків УКРЛЕНДФАРМІНГ ПіЕлСі (UKRLANDFARMING PLC) з 2011 року по день розгляду грошових вимог компанії ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС (TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC), а також про наявність облікових регістрів в яких відображалися зазначені у заяві кредитора господарські операції.

58. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

59. Принцип справедливості судового розгляду у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

60. Дотримання процесуального закону є гарантією прав особи у господарському судочинстві та виконання судом його завдання. Саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

61. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

62. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

63. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

64. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

65. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

66. ЄСПЛ під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").

67. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою справу, зокрема докази, в умовах, які не ставлять її в суттєво невигідне становище у порівнянні з опонентом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 03.05.2016 у справі "Летінчич проти Хорватії" (Letincic v. Croatia)).

68. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

69. До повноважень Верховного Суду згідно приписів статті 300 ГПК України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

70. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

71. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

72. Однак, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі оскаржені судові рішення та зроблені в них висновки не можна вважати обґрунтованими та правомірними.

73. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 316, 269 частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду грошових вимог ТНА КОРПОРЕЙТ СОЛЮШНЗ ЛЛС / TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC.

74. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили усієї сукупності фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, а суд касаційної інстанції позбавлений такої можливості в силу своїх процесуальних повноважень (стаття 300 ГПК України), ухвалення остаточного рішення у цій справі за результатами касаційного перегляду не вбачається можливим, що зумовлює направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

75. Доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

77. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень про визнання грошових вимог до боржника та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

78. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, повно та всебічно дослідити усі зібрані у справі докази, надати їм правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судові витрати

79. У зв`язку із скасуванням рішень судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині та передачею справи на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №918/463/22 скасувати.

3. Справу №918/463/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков