?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/623/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (колегія суддів: Медуниця О. Є. - головуючий, Істоміна О. А., Попков Д. О.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 24.05.2023 (суддя Сірош Д. М.)
за позовом керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі:
1) Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області;
2) Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства;
3. Полтавської обласної державної адміністрації
до: 1) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря";
2) Полтавської районної державної адміністрації (правонаступник Чутівської районної державної адміністрації);
3) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України",
про скасування державних реєстрацій, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельних ділянок
за участю:
прокурора: Колодяжна А. В. (посвідчення)
відповідача-1: Тобота Ю. С. (адвокат),Стасовський М. В. (адвокат)
відповідача-3: Попова М. Ю. (самопредставництво)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Керівник Диканської окружної прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (далі - позивач - 1), Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач - 2), Полтавської обласної державної адміністрації (далі - позивач - 3) до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» (далі - відповідач - 1), Полтавської районної державної адміністрації (правонаступник Чутівської районної державної адміністрації) (далі - відповідач - 2), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач - 3), у якому просив:
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 та припинити усі права щодо неї (далі - вимога - 1);
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 360 від 22.07.2005, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та іншого сільськогосподарського призначення на умовах оренди відповідачем - 1 на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області загальною площею 734,06 га (кадастровий номер 5325455100:00:002:0011) в частині передачі: 57,18 га лісонасаджень, 49,19 га боліт, 1,57 га внутрішніх вод (далі - вимога - 2);
- скасувати державну реєстрацію та припинити право власності Чутівської районної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 площею 738,06 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, запис про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.05.2021 № 42213295 (далі - вимога - 3);
- визнати недійсним договір оренди землі від 25.12.2005, укладений між Чутівською державною адміністрацією Полтавської області та відповідачем - 1 про надання в оренду земельної ділянки площею 734,06 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради Полтавського району (Чутівського району) Полтавської області в частині передачі: 57,18 га лісонасаджень, 49,19 га боліт, 1,57 га внутрішніх вод (далі - вимога - 4);
- скасувати державну реєстрацію та припинити право оренди відповідача - 1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 площею 738,06 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області в частині передачі: 57,18 га лісонасаджень, 49,19 га боліт, 1,57 га внутрішніх вод, запис про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 42213299 від 26.05.2021 (далі - вимога - 5);
- зобов`язати відповідача - 1 повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 3,4961 га, та площею 44,6281 га, які включені до земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, площею 738,0600 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Полтавської області на користь власника в особі позивача - 3 шляхом підписання акта прийому-передачі землі (далі - вимога - 6);
- зобов`язати відповідача - 1 повернути земельні ділянки водного фонду (в тому числі 49,19 га боліт, 1,57 га внутрішніх вод), а також землі сільськогосподарського призначення площею 630,12 га, які включені до земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, площею 738,0600 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Полтавської області на користь власника в особі позивача - 1 шляхом підписання акта прийому-передачі землі (далі - вимога - 7).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами порушено право позивачів на розпорядження державним майном, тому воно підлягає захисту у судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.05.2023, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Рішення суду мотивовано тим, що: належним відповідачем за вимогою - 1 має бути особа, яка має статус позивача - 3; вимога - 3 не підлягає задоволенню, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної форми власності, власником якої є позивач - 1; вимоги - 2, 4 є обґрунтованими, так як передача в оренду земельної ділянки відбулося з порушенням вимог законодавства, але суд застосував наслідки спливу строку позовної давності на яких наполягав відповідача - 1 щодо цих вимог; інші вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд відмовив у задоволенні вимог - 2, 4.
2.3 Суд апеляційної інстанції розглядав справу неодноразово.
2.4 Останньою постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, змінено рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Заяву відповідача - 1 про поворот виконання рішення задоволено шляхом відновлення відповідних записів, які зазначені у резолютивній частині постанови апеляційного суду.
2.5 Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що прокурором не визначено належне коло відповідачів у справі, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги - 1; обґрунтованим визнав апеляційний суд висновок суду щодо відмови у задоволенні вимоги - 3; в іншій частині вимог апеляційний суд вказав на те, що прокурор не довів тих обставин з якими він пов`язував свої вимоги, оскільки суд не встановив порушень вимог законодавства при передачі в оренду відповідачу - 1 спірних ділянок, а також прокурором не зазначено правових підстав для повернення позивачу - 1 спірних земельних ділянок. При цьому апеляційний суди вказав на те, що він відмовляє прокурору у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість, що виключає підстави для задоволення заяви відповідача - 2, у якій він наполягав про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, а також відмовити у задоволенні заяви відповідача - 1 про поворот виконання постанови апеляційного суду від 04.10.2023 у даній справі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 368/1158/16-ц, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 та у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 366/1133/17, від 28.11.2018 у справі № 821/18/17, від 12.11.2020 у справі № 487/688/18, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
3.3 Відповідачі 1, 3 у відзивах на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначили про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просили відмовити у її задоволенні.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області 18.10.2004 № 01-31/3286 надано дозвіл відповідачу - 1 на замовлення землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою, що забезпечить еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь та кадастрової документації на укладання договорів оренди.
4.2. За твердженнями прокурора, наданий Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області відповідачу - 1 дозвіл № 01-31/3286 від 18.10.2004 на замовлення землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою не відповідає вимогам пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, яким визначено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Дозвіл надано на виготовлення проекту землеустрою, що забезпечить еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь, що відповідно до статті 182 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), чинної на час виникнення спірних правовідносин, полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів та є різним по суті з проектом відведення земельної ділянки для надання в подальшому в оренду. У дозволі не зазначено місце розташування, площу та цільове призначення земельної ділянки щодо якої надається дозвіл на розробку кадастрової документації, що є наслідком відсутності конкретизації, для яких цілей надається дозвіл на розробку кадастрової документації орендарю. Означена невизначеність знайшла своє подальше підтвердження при розробці технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку. Зокрема, відповідно до технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 цільовим призначенням є код 2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та код 1.8 для іншого с/г призначення, що суперечить статті 20 ЗК України, оскільки земельна ділянка повинна використовуватися за одним цільовим призначенням.
4.3. Розпорядженням голови Чутівської районної державної адміністрації № 164 від 12.04.2005 (далі - розпорядження № 164) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди відповідачем - 1 на території Чутівської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва та іншого сільськогосподарського призначення та передано в оренду відповідачу - 1 земельну ділянку площею 736,24 га.
4.4. Розпорядженням голови Чутівської районної державної адміністрації № 360 від 22.07.2005 змінено пункти 1 та 2 розпорядження № 164, відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та іншого сільськогосподарського призначення на умовах оренди відповідачем - 1 на території Чутівської селищної ради та передано в оренду відповідачу - 1 земельну ділянку площею 738,06 га, до складу якої увійшли об`єкти водного фонду, а саме: болота - 49,57 га, внутрішні води -1,57 га.
4.5. 25.12.2005 Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області та відповідач - 1 уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 734,06 га, у тому числі: ріллі - 433,24 га, сіножаті - 82,51 га пасовища - 86,94 га, лісонасадження - 57,18 га, забудова землі і дороги - 6,6 га, болото - 49,57 га, внутрішні води - 1,57 га, шляхи - 6,7 га, господарські будівлі і двори - 9,75 га, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради, строком на 49 років. 05.01.2006 договір зареєстрований у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040654500006.
4.6. Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" (лист № 326 від 31.07.2020) земельна ділянка площею 738,0600 га з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 має перетин з землями Державного лісового фонду кв.119 Іскрівського лісництва ДП "Полтавське лісове господарство", орієнтовна площа перетину становить - 3,4961 га та кв. 123 Іскрівського лісництва ДП "Полтавське лісове господарство", орієнтовна площа перетину становить - 44,6281 га.
4.7. Державному лісогосподарському об`єднанню «Полтаваліс» земельні ділянки лісового фонду по колишньому Чутівському району площею 119,4 га, передані в постійне користування відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 31.10.2001 «Про надання земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств», що підтверджується актом прийому-передачі лісових насаджень від 07.11.2001 та «Проэктом внутрихозяйственного землеустройства племзавода Чутово Чутовского района Полтавской области, отделение им. Димитрова», інвентарний номер IV-I-63, до складу яких увійшли землі Державного лісового фонду кв. 119 та кв.123 Іскрівського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство».
4.8. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 42020171190000092 від 14.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України, 13.01.2022 проведено огляд місцевості, а саме частини земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, що знаходиться з південно-східної сторони від с.Кантемирівка Полтавського району Полтавської області та південно-західної сторони від с.Водяне Полтавського району Полтавської області, та встановлено наступне. У межах східної частини південної сторони вказаної ділянки знаходиться лісовий масив, що перетинає її східні межі. Лісовий масив має неправильну продовгувату форму та розташований з південної сторони с.Стінка Полтавського району Полтавської області та з північної сторони с.Новофедорівка Полтавського району Полтавської області. Лісовий масив у своїй більшості складається з листяних дерев вегетативного походження, які розміщені в хаотичному порядку. З північної сторони лісового масиву на площі близько 4 га вік дерев відрізняється від загальної маси лісового масиву. Уздовж північної сторони лісового масиву на відстані до 30 м проходить ґрунтова дорога, на підходах до лісу ростуть чагарники та місцями заболочені території. З північно-східної сторони лісового масиву розташована земельна ділянка комунальної власності площею 56,5399 га з кадастровим номером 5325455100:00:002:0509, та земельна ділянка комунальної власності площею 24,8 га з кадастровим номером 5325455100:00:002:0335. Умовно вздовж вісі «північ-південь» східна межа земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 розділяє на дві половини лісовий масив, східна частина якого включена до земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, а західна частина межує з вищевказаними земельними ділянками комунальної власності. З західної сторони лісового масиву розташована земельна ділянка площею близько 3,3 га, засіяна озимою.
4.9. Відповідно до протоколу допиту від 13.01.2022 в якості свідка помічника лісничого Іскрівського лісництва ДП "Полтавський лісгосп" вік дерев лісового масиву станом на 2022 рік становить приблизно від 75 до 87 років.
4.10. Прокурор стверджує, що при набутті права оренди на спірну земельну ділянку незаконно змінено цільове призначення земель із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбулась із порушенням частин 1, 2 статті 20 ЗК України, а саме без дотримання встановленого законом порядку отримання згоди на вилучення земельної ділянки у постійного користувача, без отримання висновку органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
4.11. Згідно з інформацією Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (лист від 23.04.2021 № 04-32/346) та інформації ДП "Полтавське лісове господарство" (лист від 30.07.2021 № 780/02-04) вказаними підприємствами жодних погоджень на відчуження (вилучення) земельних ділянок, що входять до складу Іскрівського лісництва не надавалися.
4.12. Земельна ділянка з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, загальною площею 738,06 га, яка передана відповідачу - 1 в оренду Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, частково складається, в тому числі, із земель водного фонду.
4.13. Відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Державного агентства водних ресурсів України від 11.01.2022 № 21/01-05, за результатами розгляду картографічних матеріалів: Топографічної карти 1:10000 (Главное управление геодезии и картографи при Совете Министров СССР, схемка 1970 года), карти Google та Публічної кадастрової карти України (аналітичний шар умовна прибережна захисна смуга) встановлено, що на земельній ділянці із вказаним кадастровим номером розміщена прибережна захисна смуга р. Коломак (південно-східна частина ділянки) та ставка (північна частина ділянки), орієнтовною площею 1,0 га.; прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою та, що відповідний проект землеустрою щодо встановлення меж і розмірів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг р. Коломак на земельній ділянці з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 в Офісі відсутній.
4.14. На підтвердження розташування водних об`єктів на вказаній земельній ділянці прокурор надав схему земельної ділянки, відповідно до якої, згідно з даними форми 6-зем, земельна ділянка складається в тому числі з боліт, площею 49,57 га та внутрішніх вод, площею 1,57 га, що підтверджується даними з Проэкта внутрихозяйственного землеустройства племзавода Чутово Чутовского района Полтавской области, отделение им. Димитрова, інвентарний номер IV-I-63, на якому нанесено вказані вище об`єкти водного фонду.
4.15. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки за відповідачем - 1 зареєстровано за № 42213299 від 26.05.2021.
4.16. Відповідно до рішення Чутівської селищної ради від 11.12.2020, наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 15.12.2020 № 49-ОСГ право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, площею 738,06 га, 07.07.2022 зареєстровано за Чутівською селищною радою (номер запису 47297519), тобто станом на час розгляду справи спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності селищної ради.
4.17. Відповідачем - 1 подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
4.18. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо позовних вимог про скасування записів в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав (вимоги - 1, 3, 5)
4.19. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
4.20. Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
4.21. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).
4.22. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.22 справа № 922/1830/19 (пункт 8.1), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п.п.6.1, 6.2 - з посиланням на ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України).
4.23. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 8.2).
4.24. Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 8.1).
4.25. Як вбачається, обраний прокурором спосіб захисту про скасування записів в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі прав не передбачений законом або договором, що є самостійною підставою для відмови в позові у цій частині.
4.26. За вказаних обставин, у задоволенні цих вимог слід відмовити через неналежно обраний прокурором спосіб захисту прав територіальної громади та державних інтересів.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження
4.27. Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області № 360 від 22.07.2005, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та іншого сільськогосподарського призначення на умовах оренди відповідачем - 1 на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області загальною площею 734,06 га (кадастровий номер 5325455100:00:002:0011) в частині передачі: 57,18 га лісонасаджень, 49,19 га боліт, 1,57 га внутрішніх вод, на підставі якого був укладений спірний договір.
4.28. Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор стверджує, що спірне розпорядження порушує права держави на розпорядження земельною ділянкою і єдиним способом захисту цього права, на його думку, є звернення до суду із вимогою про скасування такого розпорядження.
4.29. У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
4.30. З огляду на те, що спірне розпорядження уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним такого розпорядження не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування розпорядження слід відмовити через неефективність обраного прокурором способу захисту прав.
4.31. Подібний правовий висновок викладено у пункті 8.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, який враховується колегією суддів під час розгляду справи.
4.32. За вказаних обставин оскільки визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, така вимога не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про недійсність договору та повернення земельних ділянок
4.33. Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
4.34. За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
4.35. Відповідно до частини другої статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
4.36. Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
4.37. Відповідно до частин першої, третьої статті 124 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
4.38. Суди попередніх інстанцій встановили, що спірна земельна ділянка була відведена, в тому числі, за рахунок земель, які в силу положень статей 19, 57, 84 Земельного кодексу України та статті 5 Лісового кодексу України, які відносяться до земель лісогосподарського призначення та використовуються для ведення лісового господарства.
4.39. Відповідно до статті 3 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, зокрема штучні водойми (водосховища, ставки) і канали.
4.40. Статтею 6 Водного кодексу України визначено, що води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
4.41. Суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011, загальною площею 738,06 га, яка передана відповідачу - 1 в оренду Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, частково складається, в тому числі, із земель водного фонду.
4.42. Як убачається з листа № 21/01-05 від 11.01.2022 Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області жодних погоджень стосовно надання в оренду, вилучення чи зміни цільового призначення земель водного фонду, які увійшли до складу земельної ділянки з кадастровим номером 5325455100:00:002:0011 не надавалось.
4.43. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
4.44. Згідно частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
4.45. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18) сформульовано правову позицію згідно якої, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах. Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Держава в особі відповідних органів може брати участь в судових процесах, в тому числі в якості позивача, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, в першу чергу, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів. Отже, за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої (пункти 34, 35).
4.46. Отже, у справі, що переглядається, в частині вимог про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання відповідача - 1 повернути земельні ділянки водного фонду, а також землі сільськогосподарського призначення на користь власника в особі позивача - 1 фактичним позивачем є територіальна громада, за якою (в особі Чутівської селищної ради) зареєстроване право власності на земельну ділянку, а за вимогою про зобов`язання відповідача - 1 повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення на користь власника в особі позивача - 3 фактичним позивачем є держава.
4.47. Колегія суддів нагадує, що специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно. Задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого володіння особи, за якою зареєстроване право власності, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Натомість задоволення позовної вимоги власника нерухомого майна про його витребування з чужого володіння особи, за якою зареєстроване інше, крім права власності, речове право (зокрема право оренди), є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (відомостей) про припинення такого речового права, зареєстрованого у цьому реєстрі за відповідачем. Отже, належному способу захисту прав у такій справі відповідає позовна вимога про витребування спірних земельних ділянок з володіння особи, за якою зареєстроване інше, крім права власності, речове право (зокрема право оренди). Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 року у справі № 910/3453/22 (пункти 51 - 53).
4.48. Натомість у цій справі прокурор сформулював позовні вимоги в цій частині як вимогу про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання відповідача-1 повернути власнику в особі позивача - 1 частину земельної ділянки. При цьому прокурор просить зобов`язати повернути не земельну ділянку, а лише її частину, щодо якої прокурором вказана лише площа без визначення координат на місцевості, що унеможливлює її ідентифікацію, та унеможливить виконання рішення суду. Тому в частині цих вимог у позові слід відмовити з огляду на викладене.
4.49. Що ж до вимоги про зобов`язання відповідача - 1 повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення на користь власника в особі позивача - 3 (тобто на користь держави), то такий спосіб захисту також не є належним з причин, наведених вище. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звертатись з позовом до орендаря за застосуванням належного способу захисту вправі володілець земельної ділянки, яким держава у цій справі не є, оскільки право власності на земельну ділянку зареєстроване не за нею, а за територіальною громадою. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. наприклад постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20, пункт 84).
4.50. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові, але частково з інших підстав, тому мотивувальну частину оскаржуваної постанови належить змінити, виклавши її у редакції цієї постанови.
Висновки щодо розгляду касаційної скарги
4.51. Згідно статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1).
4.52. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень статті 311 ГПК України Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду апеляційної інстанції належить змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 311, 312, 315, 316, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури у справі № 917/623/22 задовольнити частково.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Л.І. Рогач
Є.В. Краснов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122407024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні