Рішення
від 18.10.2024 по справі 953/3007/24
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3007/24

Провадження № 2/953/2226/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Кузьменко Б.С.

учасники справи:

позивач- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКИ»,

представник позивача - Закоморна Катерина Вікторівна,

відповідач- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСББ «ПОРИ РОКИ», в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в сумі 13023,48 гривень за період з лютого 2020 року по 01 березня 2024 року, інфляційні втрати в сумі 3148,87 гривень, 3% річних у сумі 795 гривень, а також витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги у розмірі 2200 грн.

В обгрунтуванняпозову зазначає,що02.07.2019 було зареєстровано ОСББ «ПОРИ РОКИ». Протоколом № 1 засідання правління ОСББ «ПОРИ РОКИ» від 30.06.2019 обрано головою правління ОСББ «ПОРИ РОКИ» В.В. Кащу. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про ОСББ» і п. 3.16.2. Статуту ОСББ «Пори року» до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством. Згідно зі п. 3.18.2. і 3.18.9. Статуту ОСББ «ПОРИ РОКИ» голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів і правління, відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань Об`єднання. Згідно із витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 . Наразі правлінню ОСББ «ПОРИ РОКИ» місце реєстрації проживання (перебування) відповідача невідомо. Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «ПОРИ РОКИ» від 17.07.2019 було встановлено розмір загальнообов`язкових цільових внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території з 01.08.2019 з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що належать власнику згідно даних Державного реєстру речових прав, для власників приміщення першого поверху 5 грн. 07 коп. та для власників з другого поверху та вище 5 грн. 68 коп., а також затверджено порядок сплати внесків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач з лютого 2020 року не сплачує встановлену щомісячну суму внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, через що станом на 01.03.2024 утворилась заборгованість у сумі 13023 грн. 48 коп.

Аргументи учасників справи.

Відповідач відзив на позов не надала, з будь-якими заявами та клопотанням не зверталася.

Рух справи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання.

Від представника позивача судом одержано клопотання про долучення доказів, а саме: оновлений витяг по рахунку №000158 та витяг з протоколу №2 від 17.07.2019 загальних зборів ОСББ «Пори року», в клопотанні представник також зазначив, що заборгованість відповідача по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у сумі 13023,48 грн4 склалися станом на 01.03.2024, оскільки відповідач з лютого 2020 року не сплачував встановлену щомісячну суму внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а саме 276 грн 62 коп. із розрахунку 5 грн 68 коп. за 1 кв. метр загальної площі квартири. Інфляційні втрати у сумі 3148 грн 87 коп. та 3% річних у сумі 795 грн 27 коп. станом на 01.03.2024 року розраховувались на підставі Протоколу № 2 загальних зборів ОСББ «Пори року» від 17.07.2019, відповідно до якого розмір загальнообов`язкових цільових внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території з 01.08.2019 встановлено з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що належать власнику згідно даних Державного реєстру речових прав, для власників приміщення першого поверху 5 грн 07 коп. та для власників з другого поверху та вище 5 грн 68 коп., а також встановлено порядок сплати внесків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно достатті 280 ЦПК України,суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення. Позивач у своїй заяві не заперечувала проти прийняття рішення в заочному порядку за відсутності відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

02 липня 2019 року зареєстровано ОСББ «Пори року». Протоколом №1 засідання правління ОСББ «Пори року» від 30.06.2019 обрано головою правління ОСББ «Пори року» ОСОБА_3 . Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «Пори року» від 17.07.2019 встановлено розмір загальнообов`язкових цільових внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території з 01.08.2019 з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що належать власнику згідно даних Державного реєстру речових прав, для власників приміщення першого поверху 5 грн 07 коп., а для власників з другого поверху та вище 5 грн. 68 коп., також затверджено порядок сплати внесків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оскільки квартира відповідача знаходиться на восьмому поверсі та її площа складає 48,70 кв.м, то сума щомісячних загальнообов`язкових цільових внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території складає 276,62 грн із розрахунку 5 грн 68 коп. за 1 кв. метр загальної площі квартири.

Відповідач з лютого 2020 року не сплачує встановлену щомісячну суму внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, у зв`язку із чим, станом на 01.03.2024 утворилась заборгованість у розмірі 13023 грн 48 коп. Невиконання відповідачем своїх обов`язків як співвласника, передбачених п. 5.2. Статуту ОСББ «Пори року», наносить серйозну шкоду інтересам інших співвласників, оскільки наявність значної заборгованості ускладнює реалізацію мети ОСББ виконувати функції з належного утримання та використання спільного майна будинку та прибудинкової території.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати у розмірі 3148 грн 87 коп. та 3% річних у розмірі 795 грн 27 коп. за період з лютого 2020 року по лютий 2024 року.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 370205378 від 18.03.2024 право власності на однокімнатну квартиру загальною площею 48.7 кв.м, житловою площею 21.8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 65, виданого 14.01.2015 ПН ХМНО ОСОБА_4

02.07.2019 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКУ», місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Дача №55, буд. 11, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом №1 засідання правління ОСББ «ПОРИ РОКУ» від 30.06.2019 обрано головою правління ОСББ «ПОРИ РОКУ» Кащу В.В.

Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ «ПОРИ РОКУ» від 17.07.2019 встановлено розмір загальнообов`язкових цільових внесків на утримання багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території з 01.08.2019 з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири чи нежитлового приміщення, що належать власнику згідно даних Державного реєстру речових прав: для власників приміщення першого поверху 5,07 грн/м.кв., для власників приміщень з другого поверху та вище 5,68 грн/м.кв., також затверджено порядок сплати внесків до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року№417-VIII (далі - Закон №417), кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

З матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов`язання з оплати цільових внесків та платежів, визначених ОСББ, не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до с. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 385 ЦК Українипередбачено,що власникиквартир танежитлових приміщеньу багатоквартирномубудинку (будинках)для забезпеченняексплуатації такогобудинку (будинків),користування квартирамита нежитловимиприміщеннями тауправління,утримання івикористання спільногомайна багатоквартирногобудинку (будинків)можуть створюватиоб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку(будинків). Такеоб`єднання єюридичною особою,що створюєтьсята дієвідповідно дозакону тастатуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».).

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».).

Управління багатоквартирнимбудинком здійснюєоб`єднання черезсвої органиуправління. Зарішенням загальнихзборів функціїз управліннябагатоквартирним будинкомможуть бутипередані (всіабо частково)управителю абоасоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (ст. 12 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Співвласник зобов`язаний у т.ч. виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання,виконувати рішеннястатутних органів,прийняті умежах їхніхповноважень; дотримуватисявимог правилутримання житловогобудинку іприбудинкової території,правил пожежноїбезпеки,санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників (ст. 15 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».).

Згідно положень ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення (п. 28 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирною будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

З наданого позивачем витягу по рахунку №000158 власника квартири АДРЕСА_3 загальною площею 48,70 кв.м. судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за внески на утримання багатоквартирного будинку за період з 01.02.2020 по 01.03.2024 становить 13023,48 грн.

При цьому жодних заперечень щодо наявності вказаного боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по щомісячним загальнообов`язковимцільовим внескамна утриманнябагатоквартирного житловогобудинку таприбудинкової території у розмірі 13023,48 грн, а отже і про їх задоволення.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені інфляційні втрати у розмірі 3148 грн 87 коп. та 3% річних у розмірі 795 грн 27 коп. за період з 01.02.2020 по 01.03.2024.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір інфляційних втрат за період з 01.02.2020 по 01.03.2024 складає 3148,87 грн на суму боргу в розмірі 13023,48 грн, перевірено судом та встановлено, що він є арифметично не правильним.

Тому, судом самостійно здійснено розрахунок інфляційний втрат за період з 01.02.2020 по 01.03.2024 на суму боргу 13023,48 грн та встановлено, що їх розмір складає 7089,92 грн. Оскільки, керуючись принципом диспозитивності, суд не може самостійно виходити за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивач інфляційні втрати в межах заявлених вимог у розмірі 3148,87 грн

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних за період з 01.02.2020 по 01.03.2024 на суму боргу 13023,48 грн складає 795,27 грн, перевірено судом та встановлено, що він є арифметично не правильним.

Тому, судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних за період з 01.02.2020 по 01.03.2024 на суму боргу 13023,48 грн та встановлено, що їх розмір складає 1594,84 грн. Оскільки, керуючись принципом диспозитивності, суд не може самостійно виходити за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивач 3% річних в межах заявлених вимог у розмірі 795,27 грн

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7089,92 грн (в межах заявлених вимог) та 3% річних у розмірі 795,27 грн, а отже і про їх задоволення в цих частинах.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Представником позивача - адвокатом Закоморною К.О. у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2200 гривень, які просить стягнути з відповідача.

До позовної заяви представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 15.02.2024, додаток №1 до нього, договір про надання консультаційних послуг і підготовку документів правового і процесуального характеру від 21.02.2024, акт №2 від 12.03.2024 прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання консультаційний послуг і підготовку документів правового і процесуального характеру від 21.02.2024, платіжні інструкції №853 від 26.03.2024 на суму 1500 грн, №865 від 10.04.2024 на суму 700 грн.

Згідно з п. 3.1 зазначеного договору гонорар визначений у додатку №1 до цього договору та є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару та порядок його сплати узгоджується сторони даного договору (фіксована ставка, погодинна оплата). Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Факт наданих послуг підтверджується (на вимогу клієнта) актом виконаних робіт (наданих послуг), який, в свою чергу, є підставою для сплати гонорару, який клієнт повинен сплатити адвокату у день його отримання (підписання) у готівковій формі або у безготівковому порядку на рахунок адвоката (п. 3.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року (п. 5.1 договору).

У додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 15.02.2024 зазначено, що за послуги, передбачені п. 1 цього додатку, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 700 грн за участь у судових засіданнях шляхом перерахування гонорару на банківський рахунок адвоката.

Між ФОП ОСОБА_5 та ОСББ «ПОРИ РОКИ» також укладено договір про надання консультаційних послуг і підготовку документів правового і процесуального характеру від 21.02.2024.

Згідно п. 3.1 зазначеного договору факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, який в свою чергу, є підставою для оплати консультаційних послуг і підготовку документів правового і процесуального характеру.

За послуги, передбачені п. 1 цього договору, замовник сплачує виконавцю вартість наданих послуг у розмірі 1000 грн за годину протягом 3-х днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт шляхом перерахування оплати за реквізитами рахунку (п. 3.2 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року (п. 4.1 договору).

Голова правління ОСББ «ПОРИ РОКИ» Каща В.В. та ФОП ОСОБА_5 уклали акт №2 від 12.03.2024 прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання консультаційних послуг і підготовку документів правового і процесуального характеру від 21.02.2024, про те, що ОСОБА_5 виконала роботи зі складання позовної заяви про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території з відповідача ОСОБА_1 із розрахунку 1 год 30 хвил. 1500 грн.

На підставі платіжних інструкцій №853 від 26.03.2024 на суму 1500 грн, №865 від 10.04.2024 на суму 700 грн, ОСББ «ПОРИ РОКИ» на користь ФОП ОСОБА_5 здійснено оплату на загальну суму 2200 грн.

За змістом ч. 1 ст.58ЦПКУкраїни сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1ЗУ«Проадвокатуру таадвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст.1вказаногоЗакону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст.30ЗУ«Проадвокатуру таадвокатськудіяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом ст.137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст.141ЦПКУкраїни при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом статей 10,11,12,13ЦПКУкраїни при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Суд не знаходить підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 2200 гривень, виходячи з наступного.

З огляду на зміст вказаного вище акту, додатку №1 до договору та обставини цієї справи, адвокатом фактично надано/виконано такі послуги/роботи: 1) складено позовну заяву. Суд не вважає за доцільне покладати на відповідача витрати у розмірі 700 грн за участь представника позивача у судових засіданнях, оскільки представником позивача була подана заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У додатковійпостановіВеликоїПалати ВерховногоСудувід19лютого2020рокуусправі №75/9215/15-цвказано,щоприрозгляді справисудомучасникисправи викладаютьсвоївимоги,заперечення,аргументи,пояснення,міркуваннящодопроцесуальних питаньузаявахта клопотаннях,атакожзапереченнях протизаявіклопотань (ч.1ст.182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, враховуючи наведене та положенняст. 141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є необ`єктивними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд не може погодитися із заявленою представником позивача сумою витрат на правову допомогу, яку позивач поніс, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача 1500 грн за складання представником позивача позовної заяви.

Щодо витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Згідно платіжної інструкції № 869 від 12 квітня 2024 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.5,10,12,13,81,141,247,263-265,268,273,280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКУ» заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01 лютого 2020 року по 01 березня 2024 року у розмірі 13023 (тринадцять тисяч двадцять три) гривні 48 копійок, інфляційні втрати в сумі 3148 (три тисячі сто сорок вісім) гривень 87 копійо, 3% річних у сумі 795 (сімсот дев`яносто п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКУ» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКУ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОРИ РОКИ», код ЄДРПОУ 43085681, місцезнаходження: м. Харків, вул. Дача 55, буд.11,

Відповідач ОСОБА_6 , РНОКПП не відомий, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.В.Бобко

СудКиївський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення18.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122407321
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —953/3007/24

Рішення від 18.10.2024

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Бобко Т. В.

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Бобко Т. В.

Ухвала від 16.04.2024

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Бобко Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні