КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/5781/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/25466/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника - ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучене 08.07.2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на документи щодо співпраці ОСОБА_6 з ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» на 5 арк., трудовий договір б/н від 01.07.2021 року між ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» та ОСОБА_6 на 1 арк., наказ №3 від 01.03.2022 на 1 арк., наказ №4 від 24.03.2022 на 1 арк., наказ № 3-к від 15.06.2022 з копією паспорта ОСОБА_6 на 2 арк.; мобільний телефон XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту; ноутбук марки « HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2024 року в частині накладення арешту на мобільний телефон XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту; ноутбук марки «HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
З матеріалів провадження не вбачається, що надання телефону разом з інформацією, що міститься на ньому є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або що такі об`єкти отриманні в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також, що доступ до них обмежувався їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволенні апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Головним підрозділом детективів БЕБ, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000767 від 19.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що до вчинення кримінальних правопорушень причетна менеджер по роботі з персоналом ТОВ «ЛАЛАНА-ГУРП» (код 44043551) ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2
Детективами (старшими детективами) Головного підрозділу детективів БЕБ на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2024 року проведено обшук 08.07.2024 року за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
10.07.2024 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешт на майно, яке вилучене 08.07.2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на документи щодо співпраці ОСОБА_6 з ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» на 5 арк., трудовий договір б/н від 01.07.2021 року між ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» та ОСОБА_6 на 1 арк., наказ №3 від 01.03.2022 на 1 арк., наказ №4 від 24.03.2022 на 1 арк., наказ № 3-к від 15.06.2022 з копією паспорта ОСОБА_6 на 2 арк.; мобільний телефон XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту; ноутбук марки « HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучене 08.07.2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на документи щодо співпраці ОСОБА_6 з ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» на 5 арк., трудовий договір б/н від 01.07.2021 року між ТОВ «ЕКСМО ЕКСЧЕНДЖ Україна» та ОСОБА_6 на 1 арк., наказ №3 від 01.03.2022 на 1 арк., наказ №4 від 24.03.2022 на 1 арк., наказ № 3-к від 15.06.2022 з копією паспорта ОСОБА_6 на 2 арк.; мобільний телефон XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту; ноутбук марки « HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки воно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, всупереч доводам представника, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому такі висновки колегія суддів робить виключно щодо мобільного телефону XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту та ноутбука марки «HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту і перевіряє законність накладення арешту тільки щодо даного майна згідно положенням ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких просить апелянт скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 в частині накладення арешту на майно, яке вилучене 08.07.2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на мобільний телефон XIAOMI model: 2210320 ПG блакитного кольору у прозорому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-карткою оператора Київстар з номером НОМЕР_4 та сім-карткою оператора Vodafone з номером НОМЕР_5 , на якому встановлена система логічного захисту; ноутбук марки «HP» sn5cп129805H сріблястого кольору із зарядним пристроєм, без систем логічного захисту, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122408052 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Кагановська Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні