Ухвала

від 15.10.2024 по справі 752/9257/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5782/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 752/9257/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт з забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 07.08.2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 12» IMEI НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон «iPhone SE» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в чохлі чорного кольору з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без достатніх на це підстав та з суттєвим порушенням норм КПК України.

ОСОБА_6 заступник Генерального директора з питань капітальних вкладень КО «КИЇВЗЕЛЕНБУД» з 22.01.2024 року та не має жодного відношення до договорів, оскільки, проведення конкурсу та укладання всіх договорів, які зазначені в клопотанні прокурора про арешт майна відбулися у 2023 році.

Мобільні телефони не могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не могли зберегти на собі його сліди, та не можуть містити інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Разом з тим, слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

В судове засідання прокурор, представник та власник майна не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час призначеного судового розгляду. Представник направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про розгляд вказаної апеляційної скарги без його участі та власника майна ОСОБА_6 .

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта, власника майна та прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що у СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42024100000000126 від 20.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

07.08.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2024 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено

мобільний телефон «iPhone 12» IMEI НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон «iPhone SE» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в чохлі чорного кольору з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .

09.08.2024 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Голосіївського районного суду м. Києва про накладення арешту з забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 07.08.2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 12» IMEI НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон «iPhone SE» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в чохлі чорного кольору з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт з забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 07.08.2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 12» IMEI НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон «iPhone SE» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в чохлі чорного кольору з номером мобільного телефону НОМЕР_5 .

З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів.

У органа досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вищевказані мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки останні є матеріальними об`єктами, які були можливо знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт з забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виявлене та вилучене під час обшуку, проведеного 07.08.2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 12» IMEI НОМЕР_1 в чохлі чорного кольору з номером НОМЕР_2 ; мобільний телефон «iPhone SE» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , в чохлі чорного кольору з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3