Постанова

від 18.10.2024 по справі 759/891/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11416/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року місто Київ

справа № 759/891/24

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Петренко Н.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району міста Києва про відшкодуванняматеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року позивач звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з КНП«Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району міста Києвана її користь матеріальну шкоду у розмірі 237179,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 28 жовтня 2023 року за адресою: місто Київ, вул. В.Кучера, 5 на належний їй на праві власності транспортний засіб «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 впало дерево, внаслідок чого вказаному автомобілю було завдано значних механічних пошкоджень.

Вказувала, що на місце події було викликано працівників поліції, які склали відповідні матеріали та 17 листопада 2023 року Святошинським УП ГУ НП у м. Києві їй було надано відповідь про те, що звернення зареєстроване до журналу єдиного обліку №62419 від 28 жовтня 2023 року.

Зазначала, що за інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Святошинського району м. Києва не володіє інформацією щодо обліку інших зелених насаджень, в тому числі і про дерево, що впало на її транспортний засіб.

19 грудня 2023 року Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила, що відповідно до п.9.2 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР від 25 грудня 2008 року №1051/1051 та пункту 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житло-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105, відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях, установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях покладається на установи, підприємства та організації. Враховуючи викладене, вказане дерево розташовано на прилеглій території Центру.

Посилалася на те, що відповідно до звіту №19869 від 02листопада 2023року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева, яке сталося 28 жовтня 2023 рокустаном на дату події складає 237179,82 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог посилався на те, що позивач не погоджується із висновком суду першої інстанції, що виключно негода стала ключовим фактором завдання шкоди її майну через падіння дерева.

Вказував, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки листу з вих. №077/226-4139 від 10 листопада 2023 року Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», у якому останній, серед усього іншого, повідомив, що звернень щодо необхідності обстеження зелених насаджень, розташованих по АДРЕСА_1 , в період з 01 січня 2021 року по 10 листопада 2023 року на адресу об`єднання не надходило.

Зазначав, що судом першої інстанції безпідставно покладено в основу свого рішення доведеність фактів здійснення відповідачем огляду зелених насаджень, які знаходиться на його прилеглій території, так як наслідок, констатує суд, відсутність на території відповідача пошкоджених дерев, оскільки такі події підтверджувалися доказами які є неналежними, а саме актами, що складалися самостійно відповідачем, так як такі суперечать нормам процесуального права.

Посилався на те, що судом першої інстанції помилково зазначено, що

падіння дерева сталося лише і виключно через негоду, тому що цей факт відповідач не засвідчив сертифікатом про настання форс-мажорних обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України.

24 травня 2024 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказував, що КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва вчасно виконувало заходи з благоустрою і не мало на своїй території пошкоджених дерев. Зазначав, що сильні пориви вітру, які були 28 жовтня 2023 року стали причиною падіння дерева і відповідно наслідком пошкодження майна позивача.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, (в редакції чинній на час відкриття та призначення справи до розгляду) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року, який набрав чинності 19 липня 2024 року, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не надано доказів про те, що майнова шкода, якої зазнала позивач у зв'язку з падінням дерева на її автомобіль, завдана внаслідок протиправних дій або бездіяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником автомобіля «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту № 19869 від 02 листопада 2023 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева, яке сталося 28 жовтня 2023 року станом на дату події складає 237179,82 грн.

З листа КПУЗН Святошинського району від 07 листопада 2023 року вбачається, що зелені насадження на вул. Василя Кучера, 5 не перебувають у них на балансі. Інформацією про балансоутримувача зазначених зелених насаджень підприємство не володіє.

На запит представника позивача, КО «Київзеленбуд» надано відповідь від 10 листопада 2023 року про те, що він та комунальні підприємства, що входять до його складу не є балансоутримувачем території (земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 та зелених насаджень, розташованих на ній. Звернень щодо необхідності обстеження зелених насаджень, розташованих на вказаній території в період з 01 січня 2021 року по 10 листопада 2023 року на адресу об`єднання не надходило.

Листом від 17 листопада 2023 року Святошинське УП ГУ НП у м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що її звернення зареєстроване до журналу єдиного обліку за №62419 від 28 жовтня 2023 року. За даним фактом проведено перевірку та встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 біля дитячої поліклініки ОСОБА_1 виявила пошкодження свого автомобіля «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом падіння дерева внаслідок негоди. В ОВС звернулася з метою фіксації даної події, для відшкодування завданих матеріальних збитків рекомендовано звернутись до страхової компанії або до суду у приватному порядку.

З відповіді Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 листопада 2023 року вбачається, що за інформацією КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва з`ясовано, що на вул. Василя Кучера, 5 біля будівлі закладу, знаходиться значна частина зелених насаджень, у тому числі дерева, які частково рахуються за закладом. Згідно бухгалтерських даних (оборотної відомості) на обліку перебувають багаторічні насадження: туї - 25 шт., тополі - 10 шт., клен - 2 шт., акація - 1 шт., горобина 1 шт., верба - 1шт., берези - 4 шт., абрикос - 1шт., липа - 2 шт., обліпіха 2- шт. За результатами розгляду з`ясовано, що зелені насадження за адресою: АДРЕСА_1 , за комунальним підприємством району не обліковуються.

Відповідно до листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 19 грудня 2023 року обстеження зелених насаджень, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. В.Кучера, 5 проводилось фахівцями Управління міської станції захисту зелених насаджень КО «Київзеленбуд» 27 листопада 2023 року на підставі звернення балансоутримувача території КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва. Дерево, яке впало розташовано на прилеглій території Центру.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва, посилалася на те, що дерево, яке впало на її автомобіль, знаходилося на території Центру, а тому вважає, що вказаний заклад має нести визначену законом відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо утримання зелених насаджень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, як у відзиві на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу, вказував на те, що КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Святошинського району м. Києва вчасно виконувало заходи з благоустрою і не мало на своїй території пошкоджених дерев. У свою чергу, 28 жовтня 2023року через територію Києва та Київської області проходив активний атмосферний фронт, який зумовив дощі та посилення вітру. У цей день, метеорологічною станцією Київ (пр-т Науки, 37) зафіксовані пориви вітру досягали 20 м/с. Саме стихійне лихо, що було зафіксовано компетентною установою, стало причиною падіння дерева і відповідно наслідком пошкодження майна позивача. Вважає, що у падінні дерева повністю відсутня вина відповідача.

На підтвердження своїх заперечень, відповідачем були надані наступні докази.

Відповідно до акту №60-А від 05 лютого 2020 року, складеного комісією призначеною згідно наказу Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), було здійснено планове обстеження зелених насаджень «Київзеленбудом» за адресою: місто Київ, вул. В.Кучера, 5 та встановлено, що зрізуванню підлягає 1 дерево та санітарній обробці підлягає 21 дерево.

19 жовтня 2022 року комісією КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва складено акт щодо обстеження зелених насаджень (дерев та кущів) на прибудинковій території КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва за адресою: вул. Василя Кучера, 5 та встановлено, що пошкоджених та зламаних зелених насаджень не виявлено.

22 березня 2023 року комісією КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва складено акт про обстеження зелених насаджень (дерев та кущів) на прибудинковій території КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва за адресою: вул. Василя Кучера, 5. Комісією пошкоджених та зламаних зелених насаджень не виявлено.

З акту комісії КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва від 30 жовтня 2023 року вбачається, що 28 жовтня 2023 року під час негоди (максимальна швидкість вітру 20 м/с (72 км/год) зафіксована Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського відбулося падіння дерева - тополі на територію, яка не знаходиться на балансі закладу. Робітниками КП по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва проведено розпилювання і вивезення дерева.

Український гідрометеорологічний центр листом від 08 лютого 2024 року №12-07/119 повідомив, що 28 жовтня 2023 року вночі помірний дощ, кількість опадів 6 мм, вдень невеликий дощ, кількість опадів 1 мм; вітер переважно південно-західний, 2-11 м/с , максимальна швидкість вітру 20 м/с; з 05 год. 40 хв до 05 год 57 хв пориви відру 12 м/с; з 05 год 57 хв до 08 год 42 хв пориви вітру 15 м/с; з 08 год 42 хв до 17 год 42 хв пориви вітру 20 м/с. Враховуючи синоптичну ситуацію, швидкість вітру могла значно перевищувати зафіксовану метеостанцією і досягати 25 м/с. Дощ та сильний вітер, які спостерігалися 28 жовтня 2023 року могли завдати значних збитків господарським організаціям та населенню. Згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування» вітер швидкістю 15-24 м/с - вважається небезпечним метеорологічним явищем, сильний вітер 25-34 м/с - вважається стихійним метеорологічним явищем (ІІ рівень небезпечності).

З новин станом на 28 жовтня 2023 року повідомлялося, що по всій країні оголошено «штормове попередження».

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Положеннями статті 386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Отже, для застосування положень ст.1166 ЦК УКраїнинеобхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинний зв'язок між першим та другим елементами та г) вина завдавача шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі №638/20603/16.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно з ч.5 ст.24 вказаного Закону посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Відповідно до п.3.1.4 Правил благоустрою м. Києва, прийнятих рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, утримання та благоустрій територій, підприємств, установ, організацій присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхневих житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводяться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до пункту 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з пунктом 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Пунктом 5.5 Правил визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.

Відповідно до розділу 12 вищезазначених Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляд. Загальні огляди проводять двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводяться після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідний акт.

Згідно з п. 9.1.11.3 Правил під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок падіння снігопаду, вітролому, урагану, та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (п.9.1.12 Правил).

Разом з тим, положення статті 617 ЦК України передбачають, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору.

Отже, закон визначає непереборну силу як надзвичайну або невідворотну зовнішню подію (обставину), що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла відвернути чи уникнути її дії за звичайних обставин при всій обачливості, і ця подія завдала збитків.

Частинами 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом першої інстанції, оцінюючи наявні у справі докази, було вірно встановлено, що подія, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача, відбулась за адресою: АДРЕСА_1 на території КНП «ЦПМСД № 2» Святошинського району м. Києва, тобто дерево, що росло на межі території Центру зламалось та впало на території.

При цьому, відповідач надав докази на підтвердження того, що він вчасно виконував заходи з благоустрою і не мав на своїй території пошкоджених дерев, що підтверджується актами.

Судом першої інстанції встановлено, що в день падіння дерева на автомобіль позивача були пориви вітру, тобто дерево впало з прилеглої території під час негоди на територію центру.

Отже, ОСОБА_1 не доведено, що майнова шкода, якої вона зазнала у зв'язку з падінням дерева на її автомобіль, завдана внаслідок протиправних дій або бездіяльності КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Святошинського району м. Києва.

Стороною позивача не було надано доказів на підтвердження того, що дерево, яке впало на автомобіль позивача було сухостій або трухле.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що падіння дерева на автомобіль позивача і його пошкодження сталося внаслідок непереборної сили, а саме небезпечних гiдрометеорологiчних явищ у вигляді сильного пориву вітру, що у свою чергу згідно з ст.617 ЦК України звільняє відповідача від відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно покладено в основу рішення доведеність фактів здійснення відповідачем огляду зелених насаджень, які знаходиться на його прилеглій території, оскільки такі події підтверджувалися доказами які є неналежними, а саме актами, що складалися самостійно відповідачем,колегія суддів відхиляє, оскільки як визначено у розділі 12 Правил огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідний акт.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції помилково зазначено, що падіння дерева сталося лише і виключно через негоду, тому що цей факт відповідач не засвідчив сертифікатом про настання форс-мажорних обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази, надані відповідачем, на підтвердження того, що наслідком завдання шкоди позивачу була обставина непереборної сили, тобто екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей, яке характеризується непередбаченістю та неможливістю своєчасно попередити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: