РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
18 жовтня 2024 р. Справа № 120/3242/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Нафтіма" про стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Нафтіма" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1519246,35 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив. Крім того, відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках ПП "Нафтіма" шляхом накладення арешту на кошти та цінності такого платника податку, що знаходяться в банку.
Ухвалою від 20.03.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм право на подання відзиву не скористався, хоча копію ухвали від 20.03.2024 отримав 26.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1519246,35 грн., а саме:
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 1488741,35 грн.;
- з акцизного податку в сумі 30505,00 грн.
Наявність у відповідача даного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про суми податкового боргу, витягами з облікових карток платника податку, копіями податкових декларацій.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №0000460-1302-2023 від 04.04.2023. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних в цій частині.
Що ж стосується решти вимог даного позову, суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.
Пунктом 89.4 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Отже, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податкову заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Як слідує із матеріалів справи, у зв`язку з несплатою податкового боргу, 17.01.2024 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №198/02-32-13-07-22 про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.
Листом від 17.01.2024 відповідачу направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу.
16.02.2024 податковим керуючим складено акт №2/36886244 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а також те, що податкового керуючого не було допущено до опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства "Нафтіма" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1519246 (один мільйон п`ятсот дев`ятнадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 35 копійок.
Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного підприємства "Нафтіма" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Нафтіма", що знаходяться в банківських установах на суму 1519246 (один мільйон п`ятсот дев`ятнадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 35 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: Приватне підприємство "НАФТІМА" (вул. Промислова, 54, м. Калинівка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 36886244)
Повний текст рішення складено 18.10.2024.
СуддяПоліщук Ірина Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122408457 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них застосування адміністративного арешту коштів та/або майна |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Поліщук Ірина Миколаївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Поліщук Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні