Ухвала

від 17.10.2024 по справі 120/11013/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

17 жовтня 2024 р.Справа № 120/11013/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивовано тим, що враховуючи те, що дана справа віднесена до справ незначної складності, то відповідно до ст. 328 КАС України сторони будуть позбавлені можливості на касаційне оскарження, оскільки така категорія справ, за загальним правилом, не підлягає касаційному оскарженню. Також представник відповідача посилається на категорію та актуальність розгляду даної справи.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання та визначаючись щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частин 5 та 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи. В той же час, бажання сторони викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у письмових заявах по суті справи, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Крім того, суд констатує, що сторони ще не скористалися в повній мірі своїм правом на подачу письмових заяв по суті справи ( відповідь на відзив, заперечення на відповідь ).

Також суд зауважує, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін або з повідомленням сторін не впливає на можливість оскарження судового рішення в справі в порядку касаційного провадження, а підстави для такого визначені ч. 4 ст. 328 КАС України.

Таким чином, виходячи зі змісту заявленого клопотання та доводів, наведених представником відповідача на його обґрунтування, суд доходить висновку про їх необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 12, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна