Ухвала

від 15.10.2024 по справі 160/26613/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року Справа 160/26613/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб`єкта владних повноважень, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі посадової особи, підполковника ОСОБА_2 , голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо не надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідки про відстрочку та не оголошення наказу про надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відстрочки відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку що самостійно виховує дитину віком до 18 років, без участі матері дитини, відповідно до рішення суду, Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2023 у справі №213/620/23 (2/213/30/23);

-зобов`язати відповідача, суб`єкта владних повноважень, посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідку про відстрочку та оголосити наказ про надання мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відстрочку відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку що самостійно виховує дитину віком до 18 років, без участі матері дитини, відповідно до рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2023 у справі №213/620/23 (2/213/30/23).

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

З аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем у якості відповідача зазначено - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, з прохальної частини позову (п. 1, 2) судом встановлено, що позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі посадової особи, підполковника ОСОБА_2 , голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо не надання ОСОБА_1 , довідки про відстрочку та не оголошення наказу про надання ОСОБА_1 відстрочки відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку що самостійно виховує дитину віком до 18 років, без участі матері дитини, відповідно до рішення суду, Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2023 у справі №213/620/23 (2/213/30/23);

-зобов`язати відповідача, посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , видати ОСОБА_1 довідку про відстрочку та оголосити наказ про надання мені ОСОБА_1 відстрочку відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як батьку що самостійно виховує дитину віком до 18 років, без участі матері дитини, відповідно до рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.04.2023 у справі №213/620/23 (2/213/30/23).

Вказані вище обставини, зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.09.2024 року за вих. № 6108, копію якого долучено до матеріалів позову, з якого вбачається, що 02.08.2024 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації розглянута заява військовозобов`язаного ОСОБА_1 та прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за вих. №5514 від 03.08.2024 року було направлено ОСОБА_1 укрпоштою.

Тобто, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачем було винесено відповідне рішення.

Між тим, до матеріалів позову вказаного рішення залучено не було.

Суд зазначає, що винесене рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - є актом індивідуальної дії, та саме ним врегульовано конкретну життєву ситуацію, однак позивачем вказаний акт індивідуальної дії не оскаржується.

В той же час, як слідує з прохальної частини позову, позивачем фактично заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , статус яких (відповідач/третя особа, а також ПІБ посадових осіб) не визначено по даній справі.

Тобто, з тексту позовної заяви є незрозумілим, дії якого саме суб`єкта владних повноважень оскаржує позивач, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам п.4 ч.5 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, позивачу слід визначитись із предметом позову у даній справі, а саме, чи оскаржує він індивідуальний акт (рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_1 ), або дії чи бездіяльність відповідача у спірних відносинах, вказати суб`єктний склад сторін по справі та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Водночас, відповідно до приписів частини 7-9 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з позовною заявою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 2 статті 160 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.

Так, позовна заява подана до суду з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», проте до вказаної заяви не було надано доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Правовий висновок щодо обов`язку надання заявником доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду в електронній формі, в тому числі й за допомогою системи «Електронний суд», неодноразового висловлений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 04.11.2021 у справі № П/9901/252/19, від 21.09.2022 у справі №380/7550/20, від 04.10.2022 у справі № 560/1680/20 та від 08.03.2023 у справі №560/10409/21.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в якій визначитись із предметом спору у справі (чи оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень, чи конкретне рішення (акт індивідуальної дії), визначитись із суб`єктним складом сторін по справі та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

-доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів від 04.10.24 року, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева