Ухвала

від 18.10.2024 по справі 160/27761/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 жовтня 2024 р.Справа №160/27761/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі- заявник, позивач) про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, іншого навчального центру до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/27761/24.

Зазначена заява про забезпечення позову подана заявником одночасно з адміністративним позовом.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є працівником АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Вказане підприємство здійснило бронювання своїх працівників, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/12644/б від 14.08.2024). До списку заброньованих осіб було включено і ОСОБА_1 . Відповідно до цього наказу заброньованим військовозобов`язаним надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 з метою забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період. 04.10.2024 близько 10:00 ОСОБА_1 , на виконання вимог повістки, що надійшла до підприємства, на якому він працює, згідно вимог чинного законодавства, самостійно прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи відповідні копії документів щодо його бронювання. В подальшому співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено ОСОБА_1 , що його включено в список для видання наказу про призов військовозобов`язаних. Згідно зазначенного списку начальником ОРТЦК було видано наказ щодо призову та відправки у військові частини військовозобов`язаних (резервістів), призваних під час загальної мобілізації, відповідно до якого, попри наявне бронювання, ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що оскарження до суду наказів відповідачів не зупиняє їх дії. При цьому, невжиття судом заходу забезпечення позову в спірних правовідносинах дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024, визначено склад суду для розгляду вказаної заяви, головуючий суддя Сластьон А.О.

Вказану заяву було передано судді Сластьон А.О. для розгляду 17.10.2024.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154Кодексу адміністративного судочинства Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства Українизакріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуваннямтакого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він є заброньованим до 27.04.2025 за АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Вказане підприємство здійснило бронювання своїх працівників, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/12644/б від 14.08.2024). До списку заброньованих осіб включено і ОСОБА_1 . Попри наявне у ОСОБА_1 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, останнього було призвано на військову службу під час мобілізації і та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що оскарження до суду винесених відносно нього наказів про призов на військову службу та зарахування до особового складу військової частини не зупиняє їх дії. При цьому, на думку заявника, невжиття судом заходу забезпечення позову шляхом заборони командиру та уповноваженим посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , а також командирам та уповноваженим посадовим особам інших військових частин Збройних сил України вчиняти дії щодо переміщення (направлення) позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішення суду у цій справі дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Позивач переконаний, що будь-яке його переміщення до іншої військової частини або іншого місця служби матиме наслідок у вигляді неможливості виконання рішення суду у цій справі у зв`язку із припиненням правовідносин між позивачем і відповідачем (військовою частиною), та відсутності у останнього повноважень на звільнення позивача з іншої військової частини.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

В матеріалах справи міститься витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1997 року народження, за Акціонерним товариством "Українська залізниця". Зокрема, відповідно до наказу Мінекономіки від 04.09.2024 №23219 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 27 квітня 2025 року.

Суд погоджується з доводами представника заявника про те, що оскарження до суду наказів ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 не зупиняє їх дії.

При цьому, як зазначено представником заявника у заяві про забезпечення позову, невжиття судом заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а саме: позивача може бути переміщено до іншої військової частини і, як наслідок, з`явиться два нових накази на переведення та на зарахування до особового складу іншої військової частини, яка не є стороною у даній справі.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правомірність та оцінка оскаржуваних наказів, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовою частиною НОМЕР_1 , підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову у ситуації, коли на момент звернення із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 вже втратив статус військовозобов`язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а заходи забезпечення позову стосуються заборони вчиняти дії, що випливають з акта індивідуальної дії щодо призову на військову службу, який вже вичерпав свою дію, оскільки ОСОБА_1 , як зазначено в позовній заяві, вже зарахований до списків особового складу військової частини.

Попри те, що заявником не надано до заяви доказів беззаперечної його відправки до військової частини або іншого військового формування на військову службу за мобілізацією, суд не ставить під сумнів ці обставини. Суд враховує , що представником позивача до подачі позовної заяви та заяви про забезпечення позову вживалися заходи з отримання доказів на підтвердження заявлених позовних вимог від ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 , про що свідчать наявні в матеріалах справи копії адвокатських запитів від 05.10.2024 №05/10 та 05/10-2. Зазначені адвокатські запити направлені ІНФОРМАЦІЯ_3 та військовій частині НОМЕР_1 засобами електронної пошти.

Щодо твердження заявника про те, що невжиття судом заходу забезпечення позову у зазначений в заяві про забезпечення спосіб несе реальні ризики для ускладнення чи виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то суд вказує, що посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд частково погоджується з доводами представника позивача про те, що переведення позивача до іншої військової частини може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі, якщо позовні вимоги будуть задоволені, з огляду на таке.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд, серед іншого, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

При цьому, переведення позивача до іншої військової частини призведе як до необхідності зміни суб`єктного складу учасників справи, так і до припинення правовідносин між позивачем і відповідачем - відповідною військовою частиною. Відтак, виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, в якій позивач не проходитиме службу на момент набрання рішенням законної сили, не забезпечить ефективної реалізації прав позивача за наслідком прийнятого судом рішення, оскільки у зазначеної військової частини вже не буде повноважень на звільнення позивача з військової служби, а так само на виключення позивача зі списків особового складу іншої військової частини.

Враховуючи викладене, на момент розгляду заяви про забезпечення позову знайшли підтвердження обставини того, що невжиття заходів забезпечення у вигляді заборони переведення позивача на службу до іншої військової частини може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в цій справі.

Щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони переведення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби, в зону бойових дій, іншого навчального центру.

В цій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон №2232-XII) початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову позивач, як вбачається з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, набув статусу військовослужбовця з усіма обов`язками, передбаченими Законом України "Про військовий обов`язок і військову.

Натомість, наявність підстав для призову на військову службу та виключення позивача зі списків особового складу військової частини буде встановлена судом за наслідком розгляду справи №160/27761/24.

Крім того, згідно п. 10 ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відтак, запропонований позивачем спосіб забезпечення позову, з урахуванням попередньої оцінки суду, є неспівмірним та неадекватним в наявній юридичній ситуації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 5ст. 154 КАС Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8ст. 154 КАС Україниухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову незупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями150-157,243,248,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити частково заяву представника позивача адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича про забезпечення позову.

2. Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження військової служби до іншої військової частини - до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Боржник 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 .

Боржник 2: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.О. Сластьон