ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року Справа № 160/225/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача Яковлев Д.С. Орлянська М.В. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ ЕКСІМ"(скорочена назва ТОВ " АГ ЕКСІМ ") Ідентифікаційний код юридичної особи, 36721948, 53073, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Златоустівка, вул. Підстепна, б. 69, Телефон 1: +380688913854, Адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1) до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
УСТАНОВИВ:
03 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГ ЕКСІМ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 №0235820714 форми "Р" на суму ПДВ 3 876 125,00 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання 3100900,00 грн. та штрафна санкція 775225,00 грн.);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 №0235840714 форми "ПН" на суму штрафної санкції з ПДВ у розмірі 4630,75 грн..
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ТОВ «АГ ЕКСІМ» отримано акт документальної планової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.10.2018р. по 31.12.2020 року. Проте позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки та направив до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення № 23/02-22 від 23.02.2022 року, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач у відповідності до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України подав скаргу № 27/09-23 від 27.09.2023 року на податкові-повідомлення рішення до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої податкові повідомлення рішення залишені без змін.
Відповідач нарахував ПДВ в сумі 74 908,75 грн, у т.ч. ШС 14 981,75 грн та штрафна санкція (5% від обсягу) 3 400,00 грн внаслідок невизнання проведеного ремонту складу позивачем, який знаходиться на праві власності ТОВ «АГ Ексім». Контролювальний орган зазначив, що у ході проведення перевірки встановлено списання будівельних матеріалів без надання первинних документів щодо виконання будівельних робіт (відсутні акти виконаних робіт).
Також контролюючий орган нарахував ПДВ 8 465,0 грн у т.ч. штрафні санкції 1 693,0 грн. та штрафна санкція (5% від обсягу) 1 230,75 грн внаслідок здійсненої закупівлі харчів в супермаркеті Метро для харчування працівників на полях, а також придбання подарунків для школярів. Відповідач зазначив, що такі витрати не пов`язані з господарською діяльністю підприємства, а проведені господарські операції є реалізацією продукції.
Позивач, не погоджуючись з такими твердженнями та діями відповідача, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справу на розгляд передано судді ОСОБА_1
Ухвалою від 09 січня 2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.01.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазанчив, що до перевірки не надані первинні документи які підтверджують необхідінсть проведення будівельних робіт, у зв`зяку з чим наарховані податкові зобов`язання з ПДВ за січень 2019 року.
Позивач не надав документи передачі подарунків для першокласників пайовиків до КНЗ "Красівського НВК" (ЗОШ І-ІІІ ст) на списання товарів зокрема видаткові накладні, акти приймання-передачі благодійної допомоги.
ТОВ "АГ ЕКСІМ" не підтверджено взаємовідносини з ТОВ "Агроеко плюс" та ТОВ " Біодобрива органік плюс".
15.02.2024 року позивач надав відповідь на відзив, в якому надав пояснення аналогічні до позовної заяви.
Ухвалою від 23 квітня 2024 року суд перейшов зі спрощеного позовного провадження до загального та призначив підготовче судове засідання.
Згідно із розпорядження №647д від 04.10.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за його поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 року №2780/0/15-24, справа №160/225/24 передана на розгляд судді Ніколайчук С.В. 04.10.2024 року.
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року суддя Ніколайчук С.В. прийняла до свого провадження адміністративну справу № 160/225/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ ЕКСІМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підготовче засідання суд призначив на 15 жовтня 2024 року о 11:00 год.
15.10.2024 року відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість при матеріалів, а саме відсутність аналітичного обліку матеріалів та економічного обґрунтування для їх списання. Надані документи не є підтверджуючими документами використання матеріалів в господарській діяльності. Порушено пункт 198.5 ст. 198 «г» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями):
Директору ТОВ «АГ ЕКСІМ» було надано запит перевіряючих №1 від 28.12 надання підтверджуючих бухгалтерських аналітичних та первинних документів використанні для заповнення фінансової звітності за період з 01.01.2018 по 31.1 податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2018 по З Підприємство усно надало відповідь, що до перевірки надані всі первинні документи. Інші документи відсутні.
Суд переніс розгляд справи на 17.10.2024 о 11:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «АГ ЕКСІМ», ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 36721948, створено 04.08.2010 року Номер запису Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 12041020000003394. Місцезнаходження: 53073, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Златоустівка, ВУЛИЦЯ ПІДСТЕПНА, будинок 69. ТОВ «АГ ЕКСІМ» є фермерським господарством з видом діяльності і вирощування сільськогосподарської продукції на орендованих земельних ділянках зі здійсненням обробки землі, посів, збирання та перевезення продукції рослинництва власною та орендованою технікою.
ТОВ «АГ ЕКСІМ» є платником єдиного податку 4 групи та податку на додану вартість ІПН 367219404185, витяг ПДВ №1704184500032.
На підприємстві вирощується: озима пшениця, озимий та ярий ячмінь, кукурудза, соняшник, озимий ріпак, соя. Виробництво однорічних сільськогосподарських культур відображено у статистичних звітах, а саме: у Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів та ягід і винограду №29-сг (річна). Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур №4сг (річна). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур №37-заг (місячна). Звіт про реалізацію продукції сільськогосподарського господарства №21 - заг (місячна).
Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на орендованих земельних ділянках які розташовані у Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, Новопільська с/р, територія населених пунктів №4 до складу якої входять населені пункти, а саме с. Златоустівка, на загальній площі 1845,2646 га.
ТОВ «АГ ЕКСІМ» здійснює обробку землі, посів, збирання та перевезення продукції рослинництва власною та орендованою технікою (яка відображена у Додатку 10 до порядку обліку платників податків зборів пункт 7.2)
На підприємстві працює 43 робітника (наказ 33-20 від 27.12.20р , додаток штатний розпис на 2022 рік) у т.ч.: ІТР директор Корнієнко А.В. (наказ № 36-К від 22.07.2021р.), головний бухгалтер Журавко Н.С, економіст, бухгалтер, бухгалтер-касир, агроном, механік, інженер-енергетик, гідротехнік, комірник, бригадир, ваговий, медсестра - 12 робітників, (трактористи машиністи, оператор дощувальної машини, водії, слюсар-ремонтник, токар, підсобні робітники, сторожа) -31 робітників.
На підприємстві знаходяться в оренді два вантажних автомобілі HOWO самоскид., реєстраційний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Договір оренди транспортних засобів № 01/06-21 від 01.06.2021р.), орендодавець ТОВ «Атлас Авто Транс АГ».
Для ведення виробничої діяльності підприємство використовує приміщення взяті в оренду, а саме:
- орендована частина Комплексу по переробці та зберіганню зерна-елеватор який розташований за адресою: Дніпропетровська обл.., Криворізький р-н. с. Златоустівка, вул. Підстепна, б.69 (елеватор «ж» - 279.2 кв.м., 2,391 тис.т та елеватор «е» - 279,2 кв.м, 2,391 тис.т елеватор «д» - 171,5 кв.м кв.м, 1,468 тис.т, де зберігається готова продукція та доводиться до товарного вигляду (сушиться, чиститься, калібрується) підприємство використовує власний посівний матеріал 1,2,3 репродукції, загальний обсяг потужностей для зберігання 6,250 тис.т. виробництва (Договір оренди № 30/08-19 від 30.08.19р. орендодавець ТОВ «АГ ІМПЕКС»). - орендований ангар Б, загальною площею 902,7 кв.м за адресою: Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна б.69, використовується для зберігання сільськогосподарської продукції та посівного матеріалу, добрив ( Договір оренди №16/01-21 від 16.02.21р.. орендодавець ТОВ «АГ ІМПЕКС»);
- орендована будівля гаражу-майстерні. Літ. «Б-2» (частина комплексу нежитлових будівель), розташована за адресою: Дніпропетровська обл.. Криворізький р-н, с. Златоустівка, вул. Підстепна б.65а, загальною площею 1 452,5 кв.м. використовується для зберігання запасів (запасних часин, ЗЗР. тощо), стоянки та ремонту сільськогосподарської техніки та автомобілів (Договір оренди № 01/03-17 від 01.03.2017 р., орендодавець ТОВ «АГ ІМПЕКС»).
- орендовані ємності металеві три штуки ((цистерна) (резервуар горизонтальний циліндричний РГС), об`ємом 40 000 л (40 куб. м) , що є частиною операторської складу ГСМ, який розташований за адресою: Криворізький район, с. Златоустівка. вул. Підстепна, б.65А. (Договір оренди №01/06-20 від 01.06.2020р., Договір оренди №28/04-21 від 28.04.2021р. Договір оренди №07/07-21 від 01.07.2021р.- орендодавець ТОВ «АГ ІМПЕКС») для зберігання пального (отримана ліцензія на зберігання пального).
- власне приміщення за адресою Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Златоустівка, вул. Руденко, буд. 476 . загальною площею 241.7 кв.м. використовуєте як склад для зберігання запасних частин, інструментів тощо.
ТОВ «АГ ЕКСІМ» для збільшення врожайності вирощених сільськогосподарський культур та для поліпшення структури ґрунту земельних ділянок (полів) уклав з ТОВ «БІОДОБРИВО ОРГАНІК ПЛЮС» (код ЕДРПОУ 42296804) договір купівлі продажу № 3672/2110 від 21.10.2020 року та додаткові угоди до договору № 1 від 21.10.20 року та № 2 від 21.10.20 року та придбати добриво органічне (біогумус). Поставка добрива органічного (біогумус) відбувалась згідно із п.3.9 договору купівлі продажу № 3672/2110 від 21.10.2020 року та додатковим угодам до договору №1 від 21.10.20р. та №2 від 21.10.20р. за рахунок ТОВ «БІОДОБРИВО ОРГАНІК ПЛЮС», на підставі договору про надання транспортних послуг, укладеного останнім з ТОВ «АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК».
На підставі направлень від 14.12.2021 року № 6553, № 6555, № 6556 , плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік , на підставі наказу Головним управління ДПС у Дніпроптеровській області від 26.11.2021 року № 5776-п проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальності «АГ ЕКСІМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи ДПС правильністю обчислення, повнотою і своєчасності сплати до бюджетних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки складено акт № 368/04-36-07-20-07/36721948 віж 04.02.2022 року.
Проведеною перевіркою ТОВ «АГ ЕКСІМ» встановлені порушення, а саме:
1) п.44.1 ст.44, п. 46.1 ст. 46, ст.48. п.198.1. п.198.3, п.198,5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України до бюджету донараховано податок на додану вартість за період з 01.01.2018 року по 31.12.2020 на загальну суму 3 111 010 грн, у тому числі: за грудень 2019 року на суму ГТДВ - 77 768 грн. за липень 2020 року на суму ПДВ - 157 361 грн., за серпень 2020 року на суму ПДВ - 1 171 131 грн., за жовтень 2020 року на суму ПДВ - 963 815 грн., за листопад 2020 року на суму ПДВ - 341 689 грн., за грудень 2020 року на суму ПДВ - 399 246 грн.;
2) абз. 4 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «АГ ЕКСІМ» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на ТОВ «АГ ЕКСІМ» за період перевірки з 01.01.2018 по 31.12.2020, а саме: за грудень 2018 року на суму ПДВ - 6552 грн. (обсяг 32760 *20/100), за січень 2019 року на суму ПДВ - 59 927 грн. (обсяг 299 635 *20/100), за грудень 2019 року на суму ПДВ - 8481 грн. (обсяг 42405*20/100), за грудень 2020 року на суму ПДВ - 1849 грн. (обсяг 9244,01 *20/100) податкові накладні не видається отримувачу товарів (покупцю) та у зв`язку з простроченням терміну її реєстрації в ЄРПН застосовується штраф відповідно абзац перший пункту 120-1.2 статті 120-1 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020.
За грудень 2020 року штрафна санкція не застосовується, відповідно ст.521 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року но останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються;
3) п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16,,п.57.1. єт.57 , п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України несвоєчасно сплачено до бюджету грошове зобов`язання з військового збору у встановлений строк в сумі 21 284,71 грн., в т.ч. по періодам: за вересень 2018 року у сумі 6 367,20 грн, за жовтень 2018 року в сумі 12 877,03 грн, за липень 2018 року в сумі 2 040, 48 грн;
4) п.51.1 ст.51, п.п. «б» гі. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015р. за №111/26556 встановлено, несвоєчасне подання у встановлені строки податкових розрахунків за формою 1-ДФ за IV КБ. 2020 року термін подання до 10.02.2021 року, фактично подано 12.02.2021 року та податкові розрахунки за формою 1-ДФ підприємством надано з недостовірними даними, а саме: у податкових розрахунках:
- за І квартал 2018 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_11 потрібно НОМЕР_12 з ознакою доходу 106 «Надання майна в лізинг, оренду або суборенду»,
- за II квартал 2018 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_13 потрібно НОМЕР_14 за ознакою доходу 106-«Надання майна в лізинг оренду або суборенду»,
- за III квартал 2018 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутність окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_15 потрібно НОМЕР_16 за ознакою доходу 157 - «Дохід, виплачений самозайнятій особі»,
- за IV квартал 2018 року не вірно вказано реєстраційні номери облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні е окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_17 потрібно НОМЕР_18, НОМЕР_3 потрібно НОМЕР_19, НОМЕР_4 потрібно НОМЕР_20, НОМЕР_5 потрібно НОМЕР_21 з ознакою доходу 106 - «Надання майна в лізинг, оренду або суборенду», за 1 квартал 2019 рок) не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО, код, помилки «99») НОМЕР_22 потрібно НОМЕР_23 за ознакою доходу І06 - «Надання майна і лізинг, оренду або суборенду»,
- за II квартал 2019 рок» не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99»; НОМЕР_24 потрібно НОМЕР_6 за ознакою доходу 106 - «Надання майна в лізинг; оренду або суборенду»,
- за III квартал 2019 року не вірно вказано реєстраційні номери облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні і окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_3 потрібно НОМЕР_19, НОМЕР_7 , за ознакою доходу 106 - «Надання майна в лізинг, оренду або суборенду»,
- за IV квартал 2019 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорт; відсутні в окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_25 потрібно НОМЕР_26 НОМЕР_27 потрібно НОМЕР_28, НОМЕР_8 потрібно НОМЕР_29, НОМЕР_30 потрібне НОМЕР_31, НОМЕР_32 Потрібно НОМЕР_33, НОМЕР_34 потрібно НОМЕР_35, НОМЕР_36 потрібно НОМЕР_37, НОМЕР_38 потрібно НОМЕР_39 за ознакою доходу 106 - «Наданні майна в лізинг, оренду або суборенду»,
- за І квартал 2020 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платник; податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні і окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_40 потрібно НОМЕР_41 за ознакою доходу 157 - «Дохід, виплачений самозайнятій особі»,
- за III квартал 2020 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платник; податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні і окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_42 потрібно НОМЕР_43 за ознакою доходу 106 - «Надання майна в лізинг, оренду або суборенду»,
- за IV квартал 2020 року не вірно вказано реєстраційний номер облікової картки платник податків (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні і окремому реєстрі ДРФО, код помилки «99») НОМЕР_44 потрібно НОМЕР_45, НОМЕР_9 потрібно НОМЕР_46, НОМЕР_10 потрібно НОМЕР_47, НОМЕР_48 потрібно НОМЕР_49 за ознакою доходу 106 - «Надання майна в лізинг, оренду або суборенду» зазначені помилки, що призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платників податків, які призвели до зміни платників податків.
Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 04.02.2022 року № 368/04-36-07-20-07/36721948, позивач подав заперечення, за результатами обговорення та урахуванням позиції членів комісії, які брали участь у засіданні комісії, відповідач вирішив висновки акту перевірки від 04.02.2022 року № 368/04-36-07-20-07/36721948 викласти в такій редакції:
1) п. 44.1 ст. 44 , п. 46.1 ст 46, ст. 48, п. 198.1, п. 198.3, п. 198 5 ст 198 Податкового кодексу України , п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп 2.1, 2.2 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05,1995 №88, Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.02.2017 №276 та 23.03.2018 №381).
2) зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289» до бюджету донараховано податок на додану вартість за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 3 100 900 грн у тому числі по періодам: за грудень 2019 року на суму ПДВ - 67 658грн, за липень 2020 року на суму ПДВ - 157 361грн, за серпень 2020 року на суму ПДВ - 1 171 131грн, за жовтень 2020 року на суму ПДВ - 963 815грн, за листопад 2020 року' на суму ПДВ - 341 689грн, за грудень 2020 року на суму ПДВ - 399 246 грн абз.4 л.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України ТОВ «АГ ЕКСІМ» не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на ТОВ «АГ ЕКСІМ» за період з 01.01.2018 по 31.12.2020:за січень 2019 року на суму ПДВ - 59 927грн. (обсяг 299 635 *20/100),за грудень 2019 року на суму ПДВ - 4 923грн. (обсяг 24615*20/100), за грудень 2020 року на суму ПДВ - 1849 грн. (обсяг 9244,01*20/100), податкові накладні не видаються отримувачу товарів (покупцю) та у зв`язку з простроченням терміну її реєстрації в ЄРПН застосовується штраф відповідно Абзац перший пункту 120-1.2 статті 120-1 в редакції Закону № 466-LX від 16.01.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЛАДА ТРЕЙДІНГ отримало податкові повідомлення- рішення від 21.08.2023 №0235820714 форми "Р" на суму ПДВ 3 876 125,00 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання 3100900,00 грн. та штрафна санкція 775225,00 грн.) та від 21.08.2023 №0235840714 форми "ПН" на суму штрафної санкції з ПДВ у розмірі 4630,75 грн.).
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2023 №0235820714 та №0235840714, товариство подало скаргу до Державної податкової служби України , за результатами розгляду якої ДПС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0235820714, №0235840714, а скаргу без задоволення.
Позивач не погоджується із прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями та вважає їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:
головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;
у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.
Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу.
У свою чергу, стаття 39 Податкового кодексу України регламентує питання трансфертного ціноутворення, зокрема, підпункт 39.1.1 пункту 39.1 стосується питань застосування принципу "витягнутої руки" та встановлює, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Згідно із пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин) активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.
Згідно із частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.
Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
За змістом п. 1, 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.
Правова позиція Верховного Суду, що сформувалась за останні роки щодо відсутності у контрагента виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг). Платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу надання послуг певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам послуг.
Вирішуючи спір по суті суд зробив такі висновки та встановив наступне.
Відповідно до п 1.1. договору № 3672/2110 від 21.10.2020р. та на умовах погоджених в заявці на поставку товару № 1 (вих. № 20/10-20 від 21.10.2020 р.) добриво органічне (біогумус) у жовтні 2022 року було поставлено на суму 4 197 442,80 грн, у тому числі ПДВ 699 573,80 грн, в кількості 421,43 т, згідно із видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме:
- видаткова накладна № 102 від 21.10.20 р. на суму 247 008,00грн., ттн № 102 від 21.10.2020 р.;видаткова накладна № 169 від 21.10.20 р. на суму 236 052,00грн., ттн № 169 від 21.10.2020 р.;видаткова накладна № 103 від 22.10.20 р. на суму 238 044,00грн., ттн № 103 від 22.10.2020 р.;видаткова накладна № 104 від 22.10.20 р. на суму 234 956,40грн., ттн № 104 від 22.10.2020 р.;видаткова накладна № 170 від 22.10.20 р. на суму 247 008,00грн., ттн № 170 від 22.10.2020 р.;видаткова накладна № 172 від 26.10.20 р. на суму 249 796,80грн., ттн № 120 від 26.10.2020 р.;видаткова накладна № 173 від 26.10.20 р. на суму 223 104,00грн., ттн № 130 від 26.10.2020 р.;видаткова накладна № 174 від 26.10.20 р. на суму 237 048,00 грн., ттн № 174 від 26.10.2020 р.;видаткова накладна № 175 від 27.10.20 р. на суму 206 172,00 грн., ттн № 175 від 27.10.2020 р.;видаткова накладна № 176 від 27.10.20 р. на суму 213 144,00 грн., ттн № 176 від 27.10.2020 р.: видаткова накладна № 177 від 27.10.20 р. на суму 242 028,00 грн., ттн № 1757від 27.10.2020 р.;видаткова накладна № 178 від 28.10.20 р. на суму 245 016,00 грн., ттн № 178 від 28.10.2020 р. видаткова накладна № 179 від 28.10.20 р. на суму 234 060,00 грн., ттн № 179 від 28.10.2020 р.;видаткова накладна № 180 від 28.10.20 р. на суму 246 012,00 грн., ттн № 180 від 28.10.2020 р.; видаткова накладна № 181 від 29.10.20 р. на суму 228 084,00 грн., ттн № 181 від 29.10.2020 р.; видаткова накладна № 183 від 29.10.20 р. на суму 223 104,00 грн., ттн № 183 від 29.10.2020 р.; видаткова накладна № 184 від 30.10.20 р. на суму 222 108,00грн, ттн № 184 від 30.10.2020 р.; видаткова накладна № 186 від 30.10.20 р. на суму 249 000,00грн., ттн № 186 від 30.10.2020 р.
Також були повернені надлишково поставлені, згідно із видаткової накладної (повернення) № ВП-0000015 від 28.12.20 р. на суму 243 03,40 грн., ттн № 15 від 28.12.2020 р.
Згідно із п 2.2. договору № 3672/2110 від 21.10.2020 року органічні добрива (біогумус) були 100% оплачені за кожну партію товару, згідно із виставлених рахунків, а саме:платіжне доручення № 1259 від 21.10.2020 р. на суму 720 008,40 грн., рахунок на оплату № 16 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 80 від 10.11.2020 р. на суму 699 989,80 грн., рахунок на оплату № 19 від 21.10.20 р.;платіжне доручення № 81 від 11.11.2020 р. на суму 1 000 000,00грн., рахунок на оплату № 19 від 21.10.20 р.;платіжне доручення № 82 від 18.11.2020 р. на суму 1 501 451 ,60грн., рахунок на оплату № 19 від 21.10.20 р.;платіжне доручення № 1 від 28.12.2020 р. на суму 275 992,00грн., рахунок на оплату № 19 від 21.10.20 р.
Продавцем ТОВ «БІОДОБРИВО ОРГАНІК ПЛЮС» оформлені та зареєстровані податкові накладні: ПН № 95 від 21.10.20 р., ПН № 172 від 21.10.20 р., ПН № 173 від 22.10.20 р., ПН № 174 від 23.10.20 р., ПН № 175 від 26.10.20 р., ПН № 176 від 26.10.20 р., ПН № 177 від 26.10.20 р., ПН № 178 від 27.10.20 р., ПН № 179 від 27.10.20 р., ПН № 180 від 27.10.20 р., ПН № 181 від 28.10.20 р., ПН № 182 від 28.10.20 р., ПН № 183 від 28.10.20 р., ПН № 184 від 29.10.20 р., ПН № 185 від 29.10.20 р., ПН№ 186 від 29.10.20 р., ПН № 187 від 30.10.20 р., ПН № 188 від 30.10.20 р., ПН № 189 від 30.10.20 р., Додаток 2 № 287 від 01.12.20 р., Додаток 2 № 28 від 01.12.20 р., Додаток 2 № 289 від 01.12.20 р., Додаток 2 № 301 від 28.12.20 р., на загальну суму 4 197 744,80 грн.
Заборгованість перед ТОВ «БІОДОБРИВО ОРГАНІК ПЛЮС» за поставлені добрива у позивача відсутня.
ТОВ «АГ ЕКСІМ» уклало з ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» (код ЕДРПОУ 43259810) договір купівлі продажу № 3672/07 від 16.07.2020 р. та придбати добриво «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС». Поставка добрив відбувалась згідно із п.3.9 договору купівлі продажу № 3672/07 від 16.07.2020р. та додатковим угодам до договору №1 від 16.07.20р. та №2 від 16.07.20р. за рахунок ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» на підставі договору про надання транспортних послуг укладеного останнім з ТОВ «ЕКО ТРЕЙД-ВРОЖАЙ».
Відповідно до п 1.1. договору № 3672/07 від 16.07.2020 року та на умовах погоджених в заявці на поставку товару № 1 добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» були поставлені на суму 4 885 102,26 грн, у тому числі ПДВ 814 183,71 грн, в кількості 316,803т, згідно із видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме: видаткова накладна № 85 від 16.07.20 р. на суму 369 617,40 грн., ттн № 85 від 16.07.2020 р.;видаткова накладна № 86 від 17.07.20 р. на суму 367 767,00 грн., ттн № 86 від 17.07.2020 р.; видаткова накладна № 87 від 20.07.20 р. на суму 340 782,00грн., ттн № 87 від 20.07.2020 р.; видаткова накладна № 88 від 20.07.20 р. на суму 371 930,40 грн., ттн № 88 від 20.07.2020 р.; видаткова накладна № 89 від 21.07.20 р. на суму 367 150,20 грн., ттн № 89 від 21.07.2020 р.; видаткова накладна № 78 від 22.07.20 р. на суму 200 151,60 грн., ттн № 78 від 22.07.2020 р.;видаткова накладна № 90 від 22.07.20 р. на суму 369 154,80 грн., ттн № 90 від 22.07.2020 р.;видаткова накладна № 91 від 23.07.20 р. на суму 368 075,40 грн., ттн № 91 від 23.07.2020 р.;видаткова накладна № 92 від 24.07.20 р. на суму 340 011,00 грн., ттн № 92 від 24.07.2020 р.; видаткова накладна № 93 від 27.07.20 р. на суму 369 771,60 грн., ттн № 93 від 27.07.2020 р. видаткова накладна № 94 від 27.07.20 р. на суму 372 084,60 грн., ттн № 94 від 27.07.2020 р.; видаткова накладна № 95 від 28.07.20 р. на суму 353 118,00 грн., ттн № 95 від 28.07.2020 р.; видаткова накладна № 96 від 29.07.20 р. на суму 348 646,20 грн., ттн № 96 від 28.07.2020 р.;видаткова накладна № 97 від 30.07.20 р. на суму 346 842,06 грн., ттн № 97 від 30.07.2020 р.
Відповідно до п 1.1. договору № 3672/07 від 16.07.2020 р. та на умовах погоджених в заявці на поставку товару № 2 добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» були поставлені на суму 3 085 850,40 грн, у тому числі ПДВ 514 308,40 грн, в кількості 200,120 т, згідно із видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме: видаткова накладна № 135 від 03.08.20 р. на суму 356 973,00 грн., ттн № 135 від 03.08.2020 р.; видаткова накладна № 136 від 05.08.20 р. на суму 353 889,00 грн., ттн № 136 від 05.08.2020 р.; видаткова накладна № 137 від 07.08.20 р. на суму 292517,40 грн., ттн № 137 від 07.08.2020 р.; видаткова накладна № 143 від 07.08.20 р. на суму 388429,80 грн., ттн № 143 від 07.08.2020 р.; видаткова накладна № 144 від 10.08.20 р. на суму 346179,00 грн., ттн № 144 від 10.08.2020 р.; видаткова накладна № 145 від 11.08.20 р. на суму 334 151,40 грн., ттн № 145 від 11.08.2020 р.; видаткова накладна № 146 від 12.08.20 р. на суму 323 665,80 грн. ттн № 146 від 12.08.2020 р.; видаткова накладна № 147 від 13.08.20 р. на суму 332 301,00 грн., ттн № 147 від 13.08.2020 р.; видаткова накладна № 148 від 14.08.20 р. на суму 357 744,00 грн., ттн № 147 від 14.08.2020 року
Відповідно до п 1.1. договору № 3672/07 від 16.07.2020 р. та на умовах погоджених в Заявці на поставку товару № 3 (вих. 01/10-20 від 01.10.2020 р.) добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» були поставлені на суму 4 000 027,68грн., у тому числі ПДВ 666 671,28 грн., в кількості 275,484 т, згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме: видаткова накладна № 239 від 21.10.20 р. на суму 336 138,00 грн., ттн № - 239 від 21.10.2020 р.;видаткова накладна № 240 від 21.10.20 р. на суму 329 604,00 грн., ттн № 240 від 21.10.2020 р.;видаткова накладна № 241 від 22.10.20 р. на суму 334 264,92 грн., ттн № 241 від 22.10.2020 р.;видаткова накладна № 242 від 22.10.20 р. на суму 335 412,00 грн., ттн № 242 від 22.10.2020 р.;видаткова накладна № 243 від 23.10.20 р. на суму 326 278,92 грн., ттн № 243 від 23.10.2020 р.; видаткова накладна № 244 від 23.10.20 р. на суму 338 316,00 грн., ттн № 244 від 23.10.2020 р.; видаткова накладна № 256 від 28.10.20 р. на суму 333 960,00 грн., ттн № 256 від 28.10.2020 р.; видаткова накладна № 257 від 28.10.20 р. на суму 340 798,92 грн. , ттн № 257 від 28.10.2020 р.; видаткова накладна № 258 від 28.10.20 р. на суму 325 248,00грн., ттн № 258 від 28.10.2020 р.; видаткова накладна № 259 від 29.10.20 р. на суму 341 220,00 грн., ттн № 259 від 29.10.2020 р.; видаткова накладна № 260 від 29.10.20 р. на суму 321 618,00 грн., ттн № 260 від 29.10.2020 р.; видаткова накладна № 261 від 29.10.20 р. на суму 337 168,92 грн., ттн № 261 від 29.10.2020 р.
Відповідно до п 1.1. договору № 3672/07 від 16.07.2020 р. та на умовах погоджених в Заявці на поставку товару № 4 добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» були поставлені на суму 2 019 935,28 грн., у тому числі ПДВ 336 655,88 грн., в кількості 139,114 т, згідно із видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а саме :видаткова накладна № 295від 04.11.20 р. на суму 341 220,00 грн., ттн № 295 від 04.11.2020 р.; видаткова накладна № 296 від 04.11.20 р. на суму 323 070,00 грн., ттн № 296 від 04.11.2020 р.; видаткова накладна № 297 від 04.11.20 р. на суму 335 716,92 грн., ттн № 297 від 04.11.2020 р.; видаткова накладна № 298 від 05.11.20 р. на суму 335 557,20 грн., ттн № 298 від 05.11.2020 р.; видаткова накладна № 299 від 05.11.20 р. на суму 348 538,08 грн., ттн № 299 від 05.11.2020 р.;видаткова накладна № 300 від 05.11.20 р. на суму 335 833,08 грн., ттн № 300 від 05.11.2020 р.
На виконання п 2.2. договору № 3672/07 добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» були 100% оплачені за кожну партію товару, згідно виставлених рахунків , а саме: платіжне доручення № 6193 від 10.08.2020 р. на суму 520 000,00 грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6197 від 11.08.2020 р. на суму 161 340,00 грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6204 від 12.08.2020 р. на суму 570 000,00 грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6216 від 13.08.2020 р. на суму 570 000,00 грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6229 від 14.08.2020 р. на суму 351997,35 грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6221 від 14.08.2020 р. на суму 570000,00грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6231 від 17.08.2020 р. на суму 500000,00грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6230 від 17.08.2020 р. на суму 570000,00грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6247 від 18.08.2020 р. на суму 792000,00грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 6250 від 19.08.2020 р. на суму 79 613,31грн., Рахунок на оплату № 31 від 16.07.20 р.; платіжне доручення № 652 від 03.08.2020 р. на суму 200151,00грн., Рахунок на оплату № 22 від 22.07.20 р.; платіжне доручення № 6251 від 19.08.2020 р. на суму 356 973,00грн., Рахунок на оплату № 41 від 03.08.20 р.; платіжне доручення № 6252 від 19.08.2020 р. на суму 353 889,00грн., Рахунок на оплату № 42 від 05.08.20 р.; платіжне доручення № 6253 від 19.08.2020 р. на суму 209 524,69грн., Рахунок на оплату № 43 від 07.08.20 р.; платіжне доручення № 6313 від 02.09.2020 р. на суму 78 937,68грн., Рахунок на оплату № 43 від 07.08.20 р.; платіжне доручення № 6735 від 28.12.2020 р. на суму 4055,03грн, Рахунок на оплату № 43 від 07.08.20 р.; платіжне доручення № 6281 від 26.08.2020 р. на суму 388 429,80 грн., Рахунок на оплату № 78 від 07.08.20 р.; платіжне доручення № 6258 від 20.08.2020 р. на суму 346 179,00 грн., Рахунок на оплату № 73 від 10.08.20 р.; платіжне доручення № 6259 від 20.08.2020 р. на суму 334 151,40 грн., Рахунок на оплату № 74 від 11.08.20 р.; платіжне доручення № 6260 від 20.08.2020 р. на суму 323 665,80грн., Рахунок на оплату № 75 від 12.08.20 р.; платіжне доручення № 6261 від 20.08.2020 р. на суму 332 301,00 грн., Рахунок на оплату № 76 від 13.08.20 р.; платіжне доручення № 6312 від 02.09.2020 р. на суму 77372,79 грн., Рахунок на оплату № 77 від 14.08.20 р.; платіжне доручення № 6262 від 20.08.2020 р. на суму 245 702,80 грн., Рахунок на оплату № 77 від 14.08.20 р.; платіжне доручення № 6282 від 26.08.2020 р. на суму 34 668,41 грн., Рахунок на оплату № 77 від 14.08.20 р.- платіжне доручення № 6542 від 22.10.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6546 від 23.10.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6554 від 28.10.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6559 від 29.10.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6564 від 04.11.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6566 від 05.11.2020 р. на суму 1 000 000,00 грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.; платіжне доручення № 6735 від 28.12.2020 р. на суму 19 962,96грн., Рахунок на оплату № 145 від 21.10.20 р.
Заборгованість ТОВ «АГ ЕКСІМ» перед ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» за поставлені добрива відсутня.
ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» по взаємовідносинам з ТОВ «АГ ЕКСІМ» були оформлені та зареєстровані податкові накладні.
Відповідно до інформації з листа, отриманого позивачем від ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС», з ініціативи останнього згідно із відомостей про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП, яка подавалася в 2019 р.) ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» орендує виробничу базу (склад), яка складається з комплексу будівель за адресою: Кiровоградська область, Кіровоградський р-н, с. Велика Северинка, вул. Степова 20-б. На час виконання договору купівлі продажу № 3672/07 від 16 липня 2020 р., на ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» обліковувались основні засоби, які придбані для господарської діяльності.
Відповідно до інформації з листа, отриманого позивачем від ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» (вих. № 10/01/22 від 28 січня 2022 р.), на ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» обліковувались основні засоби, які придбані для ведення господарської діяльності.
Загальна сума основних засобів, придбаних ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» для ведення господарської діяльності становила 2 003 111,00 грн.
Позивач також зазначив, що відповідно до отриманої інформації від контрагентів-постачальників, у вартість орендної плати (об`єктів, на території яких здійснюється виробництво) входять вартість електроенергії, постачання води, відведення стоків та вивезення сміття.
Стосовно твердження контролюючого органу про встановлення невідповідності у кількості вироблення добрива (придбання сировини менше за реалізовану), суд погоджується з доводами позивача, що добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» у відповідності з ТУ У 20.1-43259810-001:2019 внесені до бази «Технічних умов України» та перевірені Мінекономрозвитку України ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації».
ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» має Сертифікат відповідності на свою продукцію, а саме добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» виданий органом сертифікації ТОВ «Випробувально-сертифікаційний центр «ПІВДЕНТЕСТ» на підставі протоколу випробувань № Р12201/19 від 22.10.2019.
Процес виробництва добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» складається з декількох етапів:
В акті перевірки контролюючим органом зазначається, що «за 2019-2020 роки придбано відходів риби (та інші товари крім газу скрапленого) у кількості 7,4 тис. т., а реалізовано 10,3 тис. т. добрив, таким чином встановлено не відповідність у кількості» (абз. 5 стор. 29 Акта).
Проте в акті контролюючий орган не виклав свої міркування яким чином було зроблено висновок про те, що з такого об`єму сировини не можна виготовити саме такого (зазначеного об`єму) добрива. Не наведено математичних, фізичних чи-то технологічних розрахунків.
ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» здійснює виробництво добрива органічного (біогумус) у відповідності з ТУ У 20.1-42296804-001:2019, які внесені до бази «Технічних умов України» та перевірені Мінекономрозвитку України ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» (перевірено на відповідність законодавству України).
ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» має Сертифікат відповідності на свою продукцію, а саме «Добриво органічне», виданий органом сертифікації тов «Випробувально сертифікаційний центр «ПІВДЕНТЕСТ» на підставі протоколу випробувань № Р031204/19.
Суд звертає увагу на те, що незнання відповідачем технологічного процесу виготовлення добрива органічного та не наведення об`єктивних причин такого висновку (окрім «придбано сировини 82,5 т, а реалізовано продукції 3 009,9 тон») не може бути підставою для отримання висновку про встановлення невідповідності у кількості.
Стосовно твердження відповідача про те, що «у виробничому процесі отримуються рідкі суміші-біогумус, тобто Добриво органічне (біогумус). Але, поставка на ТОВ «АГ ЕКСІМ» відбувалася автомобілями призначеними для перевезення сипучих вантажів, а не рідких речовин», Суд зауважуэ про наступне:
Технічні умови У 20.1-42296804-001:2019, які внесені до бази «Технічних умов України» та перевірені Мінекономрозвитку України ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» (перевірено на відповідність законодавству України), на підставі яких ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» здійснює виробництво добрива органічного (біогумус) визначено, що «Обробка біогумусу відбувається в барабанних сушарках при температурі 35-40 градусів при постійній подачі повітря. Просушується до 45-50 градусів. Після сушки продукт охолоджується і розділяється на фракції 3, 3-5 мм і більше. Фракції 3 мм збираються для приготування рідкого біодобрива, 3-5 мм направляється на дробарку для дроблення до робочих розмірів і далі за допомогою транспортера направляється для приготування готової суміші біогумуса».
З вищевикладеного слідує, що продукт охолоджується і розділяється на фракції 3 мм, 3-5 мм та більше. І чітко визначено, що лише продукт з фракцією 3 мм (звертаємо увагу на те, що це найдрібніша фракція) збирається для подальшого приготування рідкого біодобрива.
Натомість відповідно до наданих доказів позивачем біодобриво є нерідким та поставлялося насипом та підтверджується використання добрива у власній господарській діяльності.
З приводу відсутності трудових ресурсів ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» та недостатності трудових ресурсів ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» суд зазначає, що у постанові від 13 жовтня 2020 р. у справі № 0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 у справі № 826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.
Крім того контролювальний орган зазначив про невідповідність у документах як «відповідно п. 3.2. договору купівлі-продажу №3672-2110 від 21.10.2020 року укладеного з ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» (код 42296804) та п. 3.2. Договору купівлі-продажу №3672/07 від 16.07.2020 року укладеного з ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» (код 43259810) у ході перевірки встановлено не відповідність поставленого добрива, а саме: «Товар відпускається продавцем в упаковці», та відповідно первинних документів - заявці на поставку товару (де вказується, що товар поставляється насипом), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та пояснень посадових осіб підприємства добриво отримувалося у кількості понад 20 тон насипом на вантажні автомобілі».
Суд встановив, що між ТОВ «АГ ЕКСІМ» та ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 1 та №2 від 21.10.2020 р. до договору купівлі-продажу №3672-2110 від 21.10.2020 р., відповідно до якої сторони виклали п. 3.2. та 3.9. в новій редакції, відповідно до якої товар відпускається за рахунок постачальника згідно із заявок насипом.
Між ТОВ «АГ ЕКСІМ» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 1 та 2 від 16.07.2020 р. до договору купівлі-продажу купівлі-продажу №3672/07 від 16.07.2020 р., відповідно до якої сторони виклали п. 3.2. та 3.9. в новій редакції, відповідно до якої товар відпускається за рахунок постачальника згідно із заявок насипом.
Оцінивши позицію податкового органу щодо відсутності печаток на первинних документах: договорах, видаткових накладних, ТТН, суд зазначає, що відповідно до ст. 581 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.
Частиною 3 ст. 581 Господарського кодексу України чітко визначено, що наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Згідно із п. 2.5 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Відповідно до абз. 2 та 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» від 23.03.2017 р. № 1982-VIII до цього Закону внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов`язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб`єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб`єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Встановлено, що відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.
Щодо встановлених відповідачем невідповідностей у ТТН інформації стосовно автомобілів та причепів та відсутності на ТТН від ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» підписів водіїв, то суд встановив, що такі базуються на неперевірених даних взятих в загальнодоступній мережі Інтернет, а не з офіційних джерел. Доказів протилежного суду не надано.
Вищенаведене доводить, що відповідач не довів неправомірність проведених операцій, які грунтуються на інформації отриманої від ГУ ДПС у Одеській області, а саме: Узагальнена податкова інформація від 19.11.2020 року № 240/15-32-04-12, яка має висновок «неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.
Одночасно саме податком органом в акті перевірки на стор.30 підтверджено нарахування податкових зобов`язань з ПДВ постачальником, а саме: відповідно до бази даних «ІС «Податковий блок» на рівні ДФС України - «Система співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДФС України» відхилень між задекларованим податковим кредитом позивача та податковими зобов`язаннями постачальників - не встановлено.
Фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «АГ ЕКСІМ» з ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» підтверджується необхідними та належним чином оформленими первинними документами.
На момент здійснення фінансово-господарських операцій зазначені контрагенти володіли необхідною право - та дієздатністю, декларували податкові зобов`язання.
Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Так, у відповідності до наведеного конституційного принципу навіть в разі вчинення порушень ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» норм податкового законодавства - саме вказані суб`єкти господарювання повинні нести відповідальність, а не ТОВ «АГ ЕКСІМ».
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
В свою чергу, з наявних договорів видно, що сторонами у них є юридичні особи, вступна частина договорів містить прізвище, ім`я, по-батькові особи, що підписує договір, докладну назву посади на відповідному підприємстві, а також назву документу, з якого випливають її повноваження на підписання договору.
При цьому наслідки у податковому обліку платника податків створюють не самі по собі правочини, а вчинювані таким платником господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.
З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Відповідач не надав до суду акти контролюючого органу відносно ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС», інформації щодо угод по взаємовідносинам ТОВ «АГ ЕКСІМ» з ТОВ «БІОДОБРИВА ОРГАНІК ПЛЮС» та ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» які не визнані судом недійсними або нікчемними.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 22.01.2009 (справа «Булвес» АД проти Болгарії», заява №3991/03) наголошує на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення та вказує, що тільки доведення податковим органом та встановлення під час судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигід або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. І «такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах».
Допущені контрагентами порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності, повинні тягнути за собою відповідальність тільки для нього та не мати преюдиціального значення для вирішення питання законності віднесення витрат до складу податкового кредиту.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика ЄСПЛ для судів є джерелом права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), та повинні застосовуватись як під час адміністративного судочинства, так і під час кримінального провадження.
В цій категорії справ слід застосувати висновки рішень таких як ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», «Булвес проти Болгарії» та «Бізнес Суппорт центр проти Болгарі», «Сєрков проти України», «Рисовський проти України» від 02.10.2011.
В рішені «Рисовський проти України» ЕСПЛ оперує «принципом належного урядування» як багатоаспектним принципом, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Понад це «на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ». Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Принцип «належного урядування» без сумніву є дотичним і до податкових спорів. Адже платник податків, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій, ані можливості застосувати примус відносно свого контрагента. Більш того у контрагента відсутній обов`язок звітувати перед платником податків та бути підданим його контролю.
Платник податків, при виборі контрагента, змушений оперувати наявною офіційною інформацією про свого контрагента, яка формується тими ж державними органами. Окрім цього, зоною відповідальності саме держави є те, щоб протиправно створена юридична особа не отримала державну легалізацію (через реєстраційні процедури) і тим більше не здійснювала протиправну діяльність, іноді, навіть протягом досить тривалого часу (на практики держава реєструє податкові накладні фіктивних фірм, інколи видає таким фірмам ліцензії, тощо). І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з`явитись лише як наслідок «неналежного урядування».
Підприємство з ознаками фіктивності може дозволити собі буде офіційно зареєстрованим як юридична особа, стояти на податковому обліку в органах ДФС, мати свідоцтво платника податків з ПДВ, в деяких випадках мати ще й ліцензію на певний вид діяльності, а його податкові накладні зареєстровані компетентним державним органом - це свідчить про порушення державою принципу «належного урядування».
Прорахунки є проявом «неналежного урядування» держави, а не приватних осіб - сумлінних платників податків. Інакше слід визнати, що держава, маючи в розпорядженні державний апарат, владні повноваження, монополію на застосування примусу, не спроможна відслідкувати та визначити фіктивність юридичної особи, а платник податків, не маючи в своєму розпорядження таких важелів, якимось дивним чином повинен спромогтися це зробити.
ЄСПЛ зазначає, що помилки держави не можуть виправлятись за рахунок осіб, яких вони стосуються, а отже домагання податкового органу про сплату податків за себе та ще й за фіктивне підприємство (котра була зареєстрована та проводила свою діяльність завдяки «неналежному урядуванню» держави) є свавільним позбавленням «мирного володіння майном», що порушую статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.
Наявні у справі первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій позивача з контрагентами.
Стосовно проведення ремонту на складі позивача та твердження відповідача про списання будівельних матеріалів без надання первинних документів під час виконання будівельних робіт, відсутні акти виконаних робіт, ліцензій , суд встановив таке.
На балансі ТОВ «АГ ЕКСІМ» є нежитлова будівля, а саме: приміщення магазину загальною площею 241,7 м. кв. з асфальтним замощенням загальною площею 308,2 м. кв. та з котельною загальною площею 11,026 м. кв.. Приміщення використовується у господарській діяльності підприємства, а саме як складське приміщення.
У квітні 2018 року позивач розпочав поточний поетапний ремонт нежитлової будівлі приміщення магазину, без виведення приміщення з експлуатації. Про необхідність та перелік робіт була складена дефектна відомість № 1 від 02.04.2018р., наказ від 02.04.2018 року №05-04-18-1.
На підприємстві згідно із штатним розкладом в період проведення ремонтних робіт працювало 50 робітників. Згідно наказу від 02.04.2018 року №05-04-18-1 із спеціалістів: електрика, токаря, слюсаря та підсобних робітників підприємства була сформована тимчасова будівельна бригада для виконання поточних ремонтних робіт господарським способом.
Суд бере до уваги, що до заперечення до акту перевірки й до скарги позивач надавав оригінали первинних документів, які містяться в матеріалах справи, на придбання (платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні, накази що до придбання будівельних матеріалів) та на списання будівельних матеріалів, а саме дефектна відомість № 1 від 02.04.2018р., Акт списання № СпТ-00122 від 31.01.19 р. на суму 299 634,30 грн. та Акт приймання передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів типова форма ОЗ-2 МНА-000001 від 31.01.19 р., лімітно забірна карта № 0119/3 від 31.01.19р., лімітно забірна карта № 0119/2 від 31.01.19р., лімітно забірна карта № 0119/1 від 31.01.19р., наказ від 02.04.2018 року № 02-04-18-1, наказ від 31.01.2019 року № 31-01-19 , наказ від 31.01.2019 року № 31-01-19 -1, наказ від 03.01.19 № 03-01-19-1, наказ від 09.01.19р. №09-19, з описом проведених поточних ремонтних робіт власними силами робітниками підприємства.
Суд приймає до уваги доводи позивача, що виконані роботи не відносяться до будівництва нового об`єкту, а є поточним ремонтом приміщення, що направлені на підтримання його у робочому стані та не підлягають ліцензуванню у відповідності до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406.
Стосовно операції з придбання продуктів харчування від ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРРІ УКРАЇНА», які, як стверджує відповідача, не використовувались в господарській діяльності підприємства, то суд встановив, що зазначена продукція купувалась з метою харчування працівників, які працювали на відкритій місцевості, на полях, а також надання допомоги щодо забезпечення учнями (учбових закладів сільської місцевості) новорічними подарунками та подарунками першокласників. До перевірки позивача надавав накази щодо придбання продуктів харчування за кожний період, а також накази щодо надання допомоги щодо забезпечення учнями новорічними подарунками та для учнів першокласників пайовиків. Зазначена допомога здійснювалась на підставі клопотань від КНЗ «Красівського НВК» (ЗОШ 1-3 ст.).
Позивач зареєстрував податкові накладні на умовний продаж та нарахував податкові зобов`язання у відповідні періоди у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення
Відповідач під час судового розгляду справи не довів дотримання податковим органом під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» у світлі практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, суд зробив висновок про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 №0235820714 та від 21.08.2023 №0235840714, як таких, що не базуються на законі.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд зробив висновок про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 26840,00 грн. (квитанція від 2023 року), що підтверджується матеріалами справи, потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ ЕКСІМ" (Ідентифікаційний код юридичної особи 36721948, 53073, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Златоустівка, вул. Підстепна, б. 69) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання рішення протиправними та скасування податкових повідомлень рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 №0235820714 форми "Р" на суму ПДВ 3 876 125,00 грн. (у т.ч. податкове зобов`язання 3100900,00 грн. та штрафна санкція 775225,00 грн.)
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2023 №0235840714 форми "ПН" на суму штрафної санкції з ПДВ у розмірі 4630,75 грн.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГ ЕКСІМ" (Ідентифікаційний код юридичної особи 36721948, 53073, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Златоустівка, вул. Підстепна, б. 69) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 26840,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 жовтня 2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122408854 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сидоренко Дмитро Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні