Рішення

від 18.10.2024 по справі 160/18075/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 рокуСправа №160/18075/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.12.2023 року №UA110130/2023/000265/1 та від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000274/1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним (першим) методом. За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв`язку з чим, за результатами перевірки ЕМД, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у рішеннях про коригування митної вартості від 15.12.2023 року №UA110130/2023/000265/1 та від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000274/1. На думку позивача Дніпровська митниця, витребувавши у ТОВ «ФРУТАЛІЯ» додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Також від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

05.08.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що як вбачається із змісту відзиву, відповідач не обґрунтував із посиланням на відповідні докази свої заперечення про те, в чому саме ним вбачалися розбіжності в числових значеннях складових митної вартості товарів і в чому саме виразилась наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Звертаємо увагу суду на той факт, що відповідачем не доведено факт наявності в поданих позивачем для митного оформлення товарів документах розбіжностей, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Окрім того, відзив відповідача взагалі не містить посилань на невірність саме числових значень заявленої позивачем митної вартості товарів.

Також представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Представником відповідача було подано заперечення на заяву позивача про поновлення строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо поданої відповідачем заяви про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що зазначене питання досліджувалось та вирішувалось судом під час відкриття провадження у справі. З огляду на не тривалість часу пропуску позивачем строку звернення до суду з оскарженням спірних рішень (17 днів та 8 днів), суд вважає заяву відповідача не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

20.08.2024 року від позивача надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" (49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 6-Я) зареєстроване 30.08.2018, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено запис №12241020000086842 про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 42424288.

Основний вид діяльності 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

07.12.2023 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (далі - Позивач) та компанією SILNA DISTICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №0712-42 від 07.12.2023 року (далі Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту компанія SILNA DIS TICARET ANONIM SIRKETI (за контрактом Продавець) Продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця свіжі овочі та фрукти (далі Товар), а Покупець ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (за договором Покупець) зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених даним Контрактом.

Згідно до п.4.2. Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах CPT відповідно до правил INCOTERMS-2020 у строк, погоджений сторонами. Контракт діє до 31.12.2024 р.

У відповідності до інвойсу №SLN2023000000079 від 07.12.2023 р. (специфікація №1 від 07.12.2023) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Огірки свіжі» вага брутто 9700 кг, вага нетто 9020 кг, ціною 0,80 долара США за 1 кг., «Перець солодкий свіжий» вага брутто 8785 кг, вага нетто 7840 кг, ціною 1,10 долара США за 1 кг., «Томати свіжі» вага брутто 1800 кг, вага нетто 1665 кг, ціною 0,80 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 17172,00 доларів США. Відповідно до специфікації №1 від 07.12.2023 року умови поставки - CPT (Інкотермс-2020), Київ, Україна.

У відповідності до інвойсу №SLN2023000000124 від 19.12.2023 р. (специфікація №2 від 19.12.2023р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Огірки свіжі» вага брутто 9100 кг, вага нетто 8400 кг, ціною 0,85 долара США за 1 кг., «Перець солодкий свіжий» вага брутто 6340 кг, вага нетто 5600 кг, ціною 1,10 долара США за 1 кг., «Томати свіжі» вага брутто 3480 кг, вага нетто 3210 кг, ціною 0,85 долара США за 1 кг., «Кабачки свіжі» вага брутто 1550 кг, вага нетто 1400 кг, ціною 0,90 долара США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 17288,50 доларів США.

Відповідно до специфікації №2 від 19.12.2023р. умови поставки - CPT (Інкотермс-2020), Київ, Україна.

З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано 15.12.2023 року електронну митну декларацію №23UA110130025952U5 за інвойсом №SLN2023000000079 від 07.12.2023 р. (специфікація №1 від 07.12.2023 р.) до Контракту з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, зокрема: сертифікат якості 07-12/2023-1 від 07.12.2023, пакувальний лист 07-12/2023-1 від 07.12.2023, рахунок-фактура SLN2023000000079 від 07.12.2023, автотранспортна накладна 829835 від 07.12.2023, сертифікат про походження товару А1187256 від 07.12.2023, специфікація виробника товару №1 від 07.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 07.12.2023, зовнішньоекономічний договір 0712-42 від 07.12.2023, договір про надання послуг митного брокера 11/12/2023-1 від 11.12.2023 та інші.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. Датою підписання договору 07.12.2023 датується також додаткова угода №1, згідно якою вже коригуються умови оплати з відстроченням платежу на 60 днів з дати отримання товару або за бажанням покупця 100% передплата.

Відмітки штампів та підписи SILNA DIS TICARET ANONIM SIRKETI на даній додатковій угоді не є кольоровими, проте серед інших наданих до митного контролю документів такі ж штампи з підписами кольорові. При цьому згідно відомостей митної декларації країни відправлення від 07.12.2023 № 23070100EX00028165 наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати. Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів».

2. До митного контролю заявлено умови поставки CPT Kiev. До митного контролю надано рахунок на оплату від 07.12.2023 № SLN2023000000079, проте даний рахунок містить відомості щодо умов поставки CPT Dnipro.

Зазначений рахунок не містить посилання на контракт, в рамках якого він виставлений. Крім того, даний рахунок містить помітку: son odeme tarihi 14.12.2023, що згідно даних google перекладача означає «остання дата платежу». Таким чином, даний факт підтверджує необхідність здійснення передплати за товар відповідно до договору до встановленої дати 14.12.2023.

3. Сертифікат якості від 07.12.2023 № 07-12/2023-1 виданий Silna Export Bloom Beyond.

4. Комерційна пропозиція №б/н від 04.12.2023 видана Silna Export Bloom Beyond при цьому не містить періоду дії зазначених цін.

5. Враховуючи вищезазначене та відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 07.12.2023 № 829835 згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ФОП « ОСОБА_1 » у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) транспортні документи, договір на перевезення товару.

15.12.2023 у складі електронного повідомлення декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів.

Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями статті 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості:

товару №1 - за ЕМД від 14.12.2023 №23UA100340329202U5 (UA100340/2023/329202) на рівні 1,30 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ:ОГІРКИ (CUCUMBERS) - 6000КГ. Торговельна марка ZEYDEN Виробник ZEYDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYI LTD.STI. Країна виробництва TR»;

товару №2- за ЕМД від 05.12.2023 № 23UA100350448469U4 (UA100350/2023/448469) на рівні 1,5517 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Перці солодкі свіжі (Capsicum annuum L.):- перець солодкий жовтий свіжий California Чиста вага: 8050кг. Виробник: ATAMAN OTOM. TAS. GIDA URN. ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD STI. Країна виробництва: TR.»;

товару №3 за ЕМД від 14.12.2023 № 23UA100330158648U4 (UA100330/2023/158648) на рівні 1,21 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Помідори свіжі-3600кг, Чиста ваганетто-3600кг, Помідори свіжі-4310кг, Чиста вага нетто-4310кг, Виробник: APPLE GLOBEТ орг.марка: APPLE GLOBE TARIM TICARET Країна виробництва: TR».

Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 17172,00 доларів США, була скорегована Відповідачем до 25905,98 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UA110130025978U9 від 15.12.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

26.12.2023 року електронну митну декларацію №23UA110130026680U2 за інвойсом №SLN2023000000124 від 19.12.2023 р. (специфікація №2 від 19.12.2023р.) до Контракту з необхідним пакетом документів.

Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, зокрема: сертифікат якості 19-12/2023-11 від 19.12.2023, рахунок-фактура SLN2023000000124 від 19.12.2023, автотранспортна накладна 829835 від 19.12.2023, сертифікат про походження товару А1187509 від 19.12.2023, специфікація виробника товару №2 від 19.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 14.12.2023, зовнішньоекономічний договір 0712-42 від 07.12.2023, договір про надання послуг митного брокера 11/12/2023-1 від 11.12.2023 та інші.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. За ЕМД № 23UA110130026680U2 від 26.12.2023 товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 07.12.2023 № 0712-42, укладеного між ТОВ "ФРУТАЛІЯ" та компанією SILNA DIS TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина). Згідно частини 6, а саме пункту 6.2 контракту передбачено 100% передплату за товар.

До митного контролю не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та суму такої сплати для здійснення перевірки числових значень митної вартості.

В документі від 14.12.2023 додаткова угода №2 , згідно якою вже коригуються умови оплати з обумовленням згідно кожної поставки товару окремо на підставі специфікації.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.53 МКУ до митного оформлення надаються платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому згідно відомостей митної декларації країни відправлення від 19/12/23 №23070100EX00029472 та інвойсу від 19.12.2023 №SLN2023000000124 наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати.

Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу.

В рахунку фактурі відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні.

Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано.

2. Комерційна пропозиція від 19.12.2023 не містить періоду дії зазначених цін.

3. Враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 19.12.2023 №829835 згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ПП «Франков Роман» у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4. транспортні документи, договір на перевезення товару.

26.12.2023 у складі електронного повідомлення декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів.

До товару №1,2,3,4 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод.

Для товару №1 - за ЕМД від 14.12.2023 №23UA100340329202U5 (UA100340/2023/329202) на рівні 1,30 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ:ОГІРКИ (CUCUMBERS) - 6000КГ. Торговельна марка ZEYDEN, виробник ZEYDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYI LTD.STI. Країна виробництва TR»;

для товару №2 за ЕМД від 22.12.2023 №23UA408020076765U6 (UA408020/2023/076765) на рівні 1,5501 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «1.ПЕРЕЦЬ СОЛОДКИЙ СВІЖИЙ, призначений для громадського харчування»;

для товару №3 за ЕМД від 14.12.2023 №23UA100330158648U4 (UA100330/2023/158648) на рівні 1,21 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Помідори свіжі-3600кг, Чиста вага нетто-3600кг, Помідори свіжі-4310кг, Чиста вага нетто-4310кг, Виробник: APPLE GLOBEТорг.марка: APPLE GLOBE TARIM TICARET, Країна виробництва: TR»;

для товару №4 за ЕМД від 14.12.2023 № 23UA100330158648U4 (UA100330/2023/158648) на рівні 1,44 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «1.Кабачки свіжі-2276кг, Чиста вага нетто-2276кг, Виробник: APPLE GLOBEТ орг.марка: APPLE GLOBE TARIM TICARET Країна виробництва: TR ».

Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 17288,50 доларів США, була скорегована Відповідачем до 25500,66 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UA110130026726U7 від 26.12.2023 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам, суд доходить наступних висновків.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно з частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу, контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зобов`язаний здійснювати митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів (від першого до шостого). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як зазначено вище, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 15.12.2023 року №UA110130/2023/000265/1 та від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000274/1.

Щодо твердження відповідача, що товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 07.12.2023 № 0712-42, укладеного між ТОВ "ФРУТАЛІЯ" та компанією SILNA DIS TICARET ANONIM SIRKETI (Туреччина). Згідно частини 6, а саме пункту 6.2 контракту передбачено 100% передплату за товар. При цьому до митного контролю не надано платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та суму такої сплати для здійснення перевірки числових значень митної вартості. Датою підписання договору датується також додаткова угода №1, згідно якою вже коригуються умови оплати з відстроченням платежу на 60 днів з дати отримання товару або за бажанням покупця 100% передплата. При цьому згідно відомостей митної декларації країни відправлення наявні відмітки «mal mukabili» із зазначенням розміру такої оплати. Переклад документу не надано, згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу. Відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні. Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надано. До митного контролю надано рахунок на оплату. Крім того, зазначений рахунок не містить посилання на контракт, в рамках якого він виставлений. Крім того, даний рахунок містить помітку: son odeme tarihi 14.12.2023 , що згідно даних google перекладача означає «остання дата платежу». Таким чином, даний факт підтверджує необхідність здійснення передплати за товар відповідно до договору до встановленої дати.

З приводу цього суд зазначає, що питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимоги ст. 53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за поданими ЕМД. Строк оплати товару ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом.

Платіжні документи щодо оплати товару не впливають на числові значення митної вартості товарів.

Як зазначено самим позивачем за поданими ЕМД документи були відсутні у Позивача на момент здійснення митного оформлення товарів за ними.

Щодо твердження відповідача щодо того, що відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні не знайшли свого підтвердження, бо згідно до додаткової угоди №1 від 07.12.2023 р. та додаткової угоди №2 від 14.12.2023 р. до Контракту (які надавались Відповідачу разом з ЕМД-1-2) оплата товару здійснюється з відстроченням платежу протягом 60 діб (за ЕМД-1) та відповідно до специфікації (за ЕМД-2).

Конкретно відповідачем не було зазначено, яку складову митної вартості не включено.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, з наданих для митного оформлення документів за ЕМД-1-2 чітко вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною. Вартість товару за інвойсами було належним чином включено до митної вартості за ЕМД-1-2.

Щодо твердження Відповідача про те, що «відмітки штампів та підписи SILNA DIS TICARET ANONIM SIRKETI на даній додатковій угоді не є кольоровими, проте серед інших наданих до митного контролю документів такі ж штампи з підписами кольорові», то зазначене не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача, що до митного контролю заявлено умови поставки CPT Kiev. До митного контролю надано рахунок на оплату від 07.12.2023 №SLN2023000000079, проте даний рахунок містить відомості щодо умов поставки CPT Dnipro.».

Так, згідно специфікації №1, №2 умови поставки визначено CPT Kiev. В інвойсі від 07.12.2023 № SLN2023000000079 та від 19.12.2023 № SLN2023000000124 зазначення умов поставки відсутнє.

Зазначений відповідачем рахунок на оплату від 07.12.2023 №SLN2023000000079 в матеріалах справи відсутній.

Суд також зазначає, що відповідач заявляючи про те, що «Комерційна пропозиція не містить періоду дії цін» так і не зазначив, яким чином, на його думку, це твердження мало вплив на цифрові значення митної вартості товарів за ЕМД-1-2.

На переконання суду, відповідачем взагалі не обґрунтовано в чому він вбачав невідповідність заявлених числових значень митної вартості товарів за ЕМД-1-2. Відповідачем заявлена митна вартість не спростована. Відповідач лише вдався до висновку про те, що можливо до складу митної вартості не включені якийсь складові, не зазначаючи які ж саме складові не включені.

Надані до митного оформлення за ЕМД-1-2 документи дають можливість чітко встановити вартість заявлених товарів. Відсутні будь-які розбіжності та невідповідності у визначенні числових значень митної вартості заявлених до митного оформлення товарів.

Щодо наданих відповідачем в рішенні так званих «порівняльних» декларації від 14.12.2023 №23UA100340329202U5 (UA100340/2023/329202), від 05.12.2023 №23UA100350448469U4 (UA100350/2023/448469), від 14.12.2023 № 23UA100330158648U4 (UA100330/2023/158648), від 22.12.2023 №23UA408020076765U6 (UA408020/2023/076765), суд зазначає, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Суд зауважує, що відповідачем надано знеособлені копії «порівняльних» декларацій, тому суд позбавлений можливості провести порівняльний аналіз товару, заявленого до розмитнення позивачем із вказаним у наданій відповідачем декларації. Також відповідачем не повідомлено, чи ця «порівняльна» декларація була подана самим декларантом товару чи митна вартість товару у цьому випадку була також скоригована митним органом, відсутні відомості чи була оскаржена декларантом митна вартість товару, визначена у цій декларації, тому суд не приймає цей доказ, поданий стороною відповідача.

Суд також вказує, що інші наведені відповідачем зауваження до поданих позивачем до митного оформлення документів не беруться судом до уваги, оскільки мають надмірно формальний характер, подані декларантом документи в цілому дають змогу встановити не лише ціну товару, а й всі аспекти господарської операції з придбання та доставки товару, а також ці аргументи відповідача не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 132 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Як встановлено судом, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «АДВІС» укладено Договір (угода) про надання професійної правничої (правової) допомоги № 16/01-06/23 від 16.06.2023, а також ордер на надання правничої (правової) допомоги № 2167483 від 25.04.2024, проте доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надано, хоча така вимога позивачем заявлена, тому розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснюється.

З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 6056,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" (49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 6-Я, код ЄДРПОУ 42424288) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.12.2023 року №UA110130/2023/000265/1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000274/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" (49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця БАЙКАЛЬСЬКА, будинок 6-Я, код ЄДРПОУ 42424288) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова