Рішення

від 07.10.2024 по справі 160/20607/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокуСправа №160/20607/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «ВЕРТИКАЛЬ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «ВЕРТИКАЛЬ» (вул. Двінська, 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50066, код ЄДРПОУ 37214727) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0174080412 від 18.04.2024 форми «Ш» на суму штрафу 32 368,35 грн та № 0174090412 від 18.04.2024 року форми «Ш» на суму штрафу 116 539,20 грн, які винесені на підставі акту камеральної перевірки від 15.02.2024 року № 5912/04-36-04-12/37214727.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено строки розгляду заперечень платника податку на акт перевірки та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень. Також, позивач вважає, що чинним законодавством, станом на час термінів сплати, які є предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року № 225, набрав чинності лише 06 вересня 2022 року. При цьому, акт перевірки включає в себе податкові декларації з податку на додану вартість з граничним терміном сплати 30.08.2022 року. На переконання позивача, наведене правове регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов?язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, станом на дату прострочених термінів сплати податкового зобов?язання. В умовах дії воєнного стану, з огляду на діюче станом на час граничних термінів сплати податкового зобов?язання, платник податків опинився в ситуації правової невизначеності. Застосування штрафних санкцій в умовах правової невизначеності покладає на платника податків додатковий надмірний тягар, в умовах діючого на території України воєнного стану, що є недопустимим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/20607/24 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.08.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «НПО ВЕРТИКАЛЬ», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, аргументуючи свої доводи наступним. З огляду на додаток до податкового повідомлення-рішення від 18.04.2024 року № 0174090412 низка звітностей за період травень, червень, липень, серпень 2022 року сплачена із затримкою від 32 до 162 днів з дня реєстрації документу. За ці періоди підприємством до податкового органу не було подано жодних документів щодо неможливості своєчасної сплати (перерахування) грошового зобов?язання. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених у п.п.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року № 225, який набрав чинності 06 вересня 2022 року. З огляду на акт перевірки, період камеральної перевірки включає в себе податкові декларації з податку на додану вартість з граничним терміном сплати 30.08.2022 року. Але, з огляду на додатки до податкового повідомлення-рішення, позивач мав досить великий період до моменту проведення перевірки 15.02.2024 року для звернення до уповноважених органів задля підтвердження неможливості виконання податкового обов?язку за зазначений в акті перевірки від 15.02.2024 № 591204-36-04-12/37214727 період (березень, квітень, травень, червень, серпень, липень 2022 року). На сьогодні та на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, товариством підтверджуючих документів до органів ДПС та до позовної заяви не додавалось. Встановлення вини, як кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення, передбачено лише в пунктах 124.2 та 124.3, що кореспондує з положеннями пункту 109.3 статті 109 ПК України. Таким чином, на переконання відповідача, встановлення такого складу податкового правопорушення, як вина у спірній ситуації не є обов?язковим, оскільки для притягнення до фінансової відповідальності до п.124.1 ст. 124 ПК України достатньо лише події правопорушення без будь-яких додаткових обставин. З 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювались на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

03.09.2024 року до суду надійшла відповідь ТОВ «НПО ВЕРТИКАЛЬ» на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач зазначає про необгрунтованість доводів контролюючого органу, наводить доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО ВЕРТИКАЛЬ», код ЄДРПОУ 37214727, за КВЕД є:

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаковання промислового призначення (основний);

43.12 Електромонтажні роботи;

36.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання;

33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання;

42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.;

43.31 Штукатурні роботи;

43.34 Малярні роботи та скління;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

НОМЕР_1 з обмеженою відповідальністю «НПО ВЕРТИКАЛЬ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на додану вартість.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 15.02.2024 року №5912/04-36-04-12/37214727, в якому встановлено порушення ТОВ «НПО ВЕРТКАЛЬ» пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 та підпункту 203.2 статті 203, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов?язання з ПДВ на суму ПДВ 1812759,20 грн, у тому числі порушення строку сплати: менше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 647367,16 грн; більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 1165392,04 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 19.03.2024 товариство подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення, в яких просило скасувати висновки акту камеральної перевірки.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 08.04.2024 року за № 245/6/04-36-04-12-14 від 08.04.2024 року, повідомило підприємство про те, що висновки, викладені у акті перевірки правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі акту камеральної перевірки від 15.02.2024 року №5912/04-36-04-12/ НОМЕР_2 , контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0174080412 від 18.04.2024 форми «Ш» на суму штрафу 32 368,35 грн та № 0174090412 від 18.04.2024 року форми «Ш» на суму штрафу 116 539,20 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «НПО ВЕРТИКАЛЬ» звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України, за результатом розгляду якої прийнято рішення № 21759/6/99-00-06-03-01-06 від 16.07.2024 року про залишення без змін ППР, а скарги без задоволення.

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив правомірність його прийняття до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «НПО «ВЕРТИКАЛЬ» 05.03.2024 року отримало акт камеральної перевірки та 19.03.2024 року подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на вказаний акт.

Згідно пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пп. 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Відповідно до пп. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що розгляд заперечень на акт відбувається протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання останніх, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки, платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника, відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

ТОВ «НПО ВЕРТИКАЛЬ» наполягає на тому, що контролюючим органом порушено строки розгляду його заперечень на акт перевірки.

Суд зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 08.04.2024 року за № 24511/6/04-36-04-12-14 повідомило позивача про те, що 02.04.2024 року відбувся розгляд заперечень без участі представників підприємства, при цьому, про призначення дати та часу розгляду заперечень позивача повідомлено шляхом направлення на податкову адресу позивача відповідно повідомлення.

Наведені обставини позивачем не заперечуються.

При цьому, враховуючи дату отримання заперечень на акт перевірки (25.03.2024), 10-й робочий день розгляду заперечень є 08.04.2024 року.

Суд зазначає, що ПК України встановлює 10 денний строк для розгляду поданих платником податку заперечень. Враховуючи, що розгляд заперечень позивача відбувся 02.04.2024 року, судом не встановлено порушень строків, визначених пп. 86.7 ст. 86 ПК України.

Згідно з пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

З матеріалів справи, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0174080412 та № 0174090412 прийнято 18.04.2024 року.

З наданого позивачем до позовної заяви трекінгу поштового відправлення АТ «Укрпошта» за ідентифіктором 490401871694 (про направлення на юридичну адресу позивача листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.04.2024 року за № 24511/6/04-36-04-12-14), письмову відповідь щодо розгляду заперечень на акт перевірки направлено платнику податків 09.04.2024 року, тобто відповідачем на два дні (17.04 та 18.04) порушено п`ятиденний строк для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 в справі №810/5546/15, недотримання строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

Таким чином, доводи позивача в цій частині не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, без надання правової оцінки встановлених контролюючим органом порушень.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Згідно з п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи.

За змістом п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Приписами до п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну, передбаченого ПК України для сплати податкового зобов`язання, передбаченого п. 57.1 ст. 57 ПК України.

У свою чергу, п. 124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Однак, згідно з розрахунком штрафних санкцій, застосованих до позивача, судом не встановлено застосування до нього штрафної санкції у розмірі 25% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, тому посилання на відсутність умислу у вчиненні таких дій є безпідставними до спірних правовідносин.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у відповідний період.

Водночас, карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац 1 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно абз.абз.1-4 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції дійсній на час настання термінів сплати податкового зобов`язання, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов`язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Отже, позивач, з огляду на норми ПК України, які передбачали на період дії карантину та період дії правового режиму воєнного стану мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових санкцій), без наявності у нього об`єктивної неможливості виконувати свої податкові зобов`язання, не сплачував у встановлені ПК України строки узгоджені суми податкового боргу.

Наявність у позивача законодавчо встановленого права на вчинення вказаних дій була чинна до 27.05.2022 року.

У свою чергу, п. 69.1 пп.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Тобто, встановлено перехідний період з 27.05.2022 року по 01.08.2022 року для реалізації платниками податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, сплатити податкові зобов`язання, які виникли, починаючи з І кварталу 2022 року.

Починаючи з 02.08.2022 року платники податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, за умови неможливості їх виконання.

Відсутність у час з 02.08.2022 року до 06.09.2022 року дати набрання законної сили Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, врегулювання питання неможливості виконання платником податків своїх обов`язків, не позбавляла платників податків, в тому числі й позивача, за наявності фактичної неможливості виконання свого обов`язку подати будь-які докази таких обставин до податкового органу.

При цьому, неможливість виконання платником податків своїх податкових зобов`язань пов`язана з наявністю певних обставин. Жодних доказів надання до контролюючого органу документів про неможливість виконання свого податкового обов`язку щодо сплати узгодженої суми податкового боргу суду не надано. Також такі докази не надано безпосередньо до суд, що спростовує неможливість своєчасної сплати узгодженої суми податкового боргу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на неможливість подання гіпотетичних доказів відсутності у нього можливості сплати податкового боргу, за їх відсутності, не може слугувати обставиною для скасування прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, що є предметом спору у цій справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов`язань за 32 деклараціями, які були подані позивачем у період з 20.03.2023 по 20.12.2023 та граничним терміном сплати з 21.03.2023 по 02.01.2024 до позивача застосовано штраф у розмірі 5% від суми податкового боргу, а за 21 декларацією, поданою позивачем у період з 18.03.2022 по 19.08.2022 з граничним терміном сплати з 01.08.2022 по 30.08.2022 до позивача застосовано штраф у розмірі 10% від суми податкового боргу.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 69.1 пп.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, контролюючим органом враховано перехідний період, яким платниками податків було надано можливість сплатити узгоджені суми податкового боргу чи надати докази неможливості виконання такого зобов`язання.

Посилання позивача на норму пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 2260-ІХ (була чинна до 02.06.2022 року), згідно з якою, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються, є безпідставними.

По-перше, на час виникнення спірних правовідносин вказана норма вже не діяла, а по-друге, вона передбачала звільнення від фінансової відповідальності за наявності обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), тобто обставини, доказів якої позивачем не надано.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «ВЕРТИКАЛЬ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна