Рішення

від 18.10.2024 по справі 280/7008/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року Справа № 280/7008/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛОРА» (вул. Сергія Серікова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69063) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛОРА» (далі відповідач, ТОВ «ВІЛОРА»), в якій позивач просить суд:

стягнути податковий борг з відповідача у розмірі 1782581,27 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг. З метою погашення податкового боргу, боржнику (відповідачу) направлялась податкова вимога, проте відповідачем заборгованість погашена не була. В зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 30.07.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, була надіслана відповідачу, проте повернулась до суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Адреса відповідача підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг на відповідь на запит суду №712278 від 30.07.2024).

Відповідно до вимог ч.8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням зазначених норм, ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.

Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вимог КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей наявних в матеріалах справи, за ТОВ «ВІЛОРА» обліковується податковий борг (пеня) на загальну суму 1 782 581,27 грн.

Зазначений податковий борг виник на підставі наступних обставин.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 по справі №804/8708/16 адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ «ВІЛОРА» про стягнення податкового боргу в сумі 2434020,89 грн. було задоволено повністю. Стягнуто з рахунків ТОВ «ВІЛОРА» у банках, обслуговуючих ТОВ «ВІЛОРА» на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 2434020 (два мільйони чотириста тридцять чотири тисячі двадцять) грн. 89 коп.

Вищезазначений податковий борг ТОВ «ВІЛОРА» виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 №0003032205 (форми "Р") в сумі 2063443,58 грн. З урахуванням погашеного боргу станом на 09.11.2016 заборгованість склала 2060068,86 грн.; несплати пені, нарахованої на податкове повідомлення-рішення від 17.07.2015 №0003032205 в сумі 368811,97 грн.; несплати узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку від 12.02.2016 №1600009602 в сумі 2538,30 грн.; несплати узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих згідно податкового розрахунку земельного податку від 12.02.2016 №1600009602 в сумі 2538,30 грн.; несплати пені, нарахованої на несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 63,46 грн.

ТОВ «ВІЛОРА» оскаржило вищезазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 по справі №160/4427/19 адміністративний позов ТОВ «ВІЛОРА» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги залишено без розгляду.

Зазначена ухвала оскаржена не була та набрала законної сили 30.09.2019.

Підприємством ТОВ «ВІЛОРА» повторно направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2015 №0003032205 та податкової вимоги від 01.06.2016 №2168-17.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі №160/10996/19 адміністративний позов ТОВ «ВІЛОРА» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування вимоги залишено без розгляду.

Зазначена ухвала оскаржена не була та набрала законної сили 12.03.2020.

На вищезазначену суму узгодженого податкового боргу відповідачу була нарахована пеня, стягнення якої і є предметом позову по даній справі.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI(далі ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що податкове зобов`язання є грошовим виразом існуючого для платника податків (в тому числі податкового агента) податкового обов`язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.

Водночас до складу суми грошового зобов`язання включається як сума податкового зобов`язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податковим законодавством передбачено її застосування. При цьому виникнення у платника податків обов`язку по сплаті грошового зобов`язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов`язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов`язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов`язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов`язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов`язок визначити суми грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 статті 57 ПК України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Остання норма кореспондує положенням пункту 129.2 статті 129 ПК України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Отже, за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).

Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

З підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, слідує, що законодавець пов`язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов`язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов`язання, на відміну від грошового зобов`язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов`язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.

При цьому слід зазначити, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується в обов`язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов`язку платника податків з її сплати нерозривно пов`язаний з моментом виникнення обов`язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені. Тому для врегулювання підстав для скасування автоматично нарахованої пені за період заниження у разі повного або часткового скасування податкового повідомлення-рішення і була законодавцем введена норма пункту 129.2 статті 129 ПК України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 27 вересня 2022 у справі №380/7694/20 зазначив, що інше формулювання редакції статті 129 ПК України з 01 січня 2017 року не змінило правового регулювання моменту початку нарахування пені, а лише усунуло суперечності у її деяких положеннях, сформулював такий правовий висновок.

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналогічні правові висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року по справі №160/9421/22, від 13 листопада 2023 року по справі №280/411/19, від 11 грудня 2023 року по справі №825/372/17 та інших.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена податкова вимога від 01.06.2016 за №2168-17, яка повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.42.5 ст.42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до вимог п.42.2 та п.42.5 ст.42 ПК України вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, ПК України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення/часткового погашення суми боргу.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛОРА» (вул. Сергія Серікова, буд. 3, м. Запоріжжя, 69063) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛОРА» (ЄДРПОУ 34681649) у розмірі 1782581,27 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят одна гривня 27 копійок), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «18» жовтня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль