Рішення від 18.10.2024 по справі 300/5345/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р. справа № 300/5345/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АС ТІМ звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №UA20600020243, № UA20600020244 від 27.05.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень податкового та митного законодавства, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення №UA20600020243 від 27.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33193,65 грн., в тому числі за основним платежем на суму 26554,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6638,73 грн., а також № UA20600020244 від 27.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 165968,24 грн., в тому числі за основним платежем на 132774,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 33193,65 грн. Вважає визначення вказаних грошових зобов`язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у випадку, коли митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару. Крім цього вказав на передчасність прийняття таких рішень, оскільки термін наданий для подання заперечень під час перевірки не сплив.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 35, 36).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що за результатами перевірки, з урахуванням встановлених обставин, фактичних відомостей, зазначених у митних декларація, наявних у АСМО «Інспектор», відповідно до частини четвертої статті 69 та частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначено код товару «Морозильне обладнання для виробництва льоду: Автономні льодогенератори кубикового льоду, призначені для виготовлення ковпачкового льоду» у товарній підкатегорії 8509800000 УКТЗЕД. На підставі вищевикладеного, за результатами перевірки встановлено факт неправильної класифікації товару, імпортованого ТОВ «АС ТІМ» за митними деклараціями, що призвело до заниження митних платежів, чим порушено вимоги підпункту 218.1 статті 218 Податкового кодексу України на загальну суму 159 329,51 грн, у тому числі ввізне мито 132 774,59 грн., податок на додану вартість 26 554,92 грн. Зазначив, що митним органом дотримано процедуру оформлення, вручення, прийняття акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, в тому числі в частині надання заперечень керівником підприємства або уповноваженої ним особи (а.с. 47-51).

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому не погодився із аргументами відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

На підставі статті 336, статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України та наказу Івано-Франківської митниці №16 від 15.12.2021 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ АС ТІМ (код ЄДРПОУ 38712654) дотримання законодавства України з питань митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД 8418690090 товарів, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 01.01.2019 по 31.12.2021.

За наслідками перевірки складено акт №3/22/7.21-19/38712654 від 21.02.2022, яким встановлено порушення ст. 69 Митного кодексу України, Закону України Про митний тариф України, правил 1-6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, що призвело до заниження ввізного мита на суму 132774,59 грн., а також пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54, пп. в) п. 185.1 ст. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 26554,92 грн (а.с. 57-72).

Згідно наказу Івано-Франківської митниці №32 від 25.02.2022 зупинено проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «АС ТІМ», призначеної наказом №16 від 25.02.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні (а.с. 79).

На підставі акту від №3/22/7.21-19/38712654 від 21.02.2022 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме:

- №20600020243 від 27.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 33193,65 грн., в тому числі за основним платежем на суму 26554,92 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6638,73 грн.;

- №20600020244 від 27.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 165968,24 грн., в тому числі за основним платежем на суму 132774,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33193,65 грн. (а.с. 80-87).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частинами 1, 2 ст. 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 МК України, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Частиною 6 статті 345 МК України визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України, в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Згідно із ч. 12 ст. 354 Митного кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Відповідно до пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Отже, обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що якщо митний орган, вантажну митну декларацію та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року, справа №814/978/17 зазначив, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

У даному випадку, визначення суми грошових зобов`язань позивачу згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару, тобто за відсутності правових підстав та без дотримання вимог частин 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що при здійсненні митного оформлення товару його ідентифікація здійснюється на підставі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Судом встановлено, що під час здійснення перевірки митний орган дійшов висновку, що товар, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями UA206010/2019/001626, UA206010/2019/003471, UA206010/2019/003952, UA206010/2019/004387, UA206030/2019/003836, UA206030/2019/006288, UA209250/2020/006584, UA209250/2020/007188, UA209250/2020/008550, UA209250/2020/010458, UA209250/2020/011617, UA209250/2020/013647, UA209250/2021/005547, UA209250/2021/009675, UA206020/2021/001015, UA206020/2021/003114, UA206020/2021/004676, в період з 01.01.2019 по 31.12.2021, відноситься до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД (ставка мита 10%) товарної позиції 8509 «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508».

Зокрема, як встановлено актом, згідно вказаних митних декларацій було здійснено митне оформлення товарів «Морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні льодогенератори кубикового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду», зокрема моделі Kitchen Line 12 (артикул 271568) та Kitchen Line 15 (артикул 271551) у товарній підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД (ставка мита 0%) товарної позиції 8418 «Холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря».

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/1166/18 від 07.09.2018, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 за позовом ТОВ «АС ТІМ» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004811404 та №0004821404 від 11.08.2018 вже встановлювались в судовому порядку правомірність віднесення позивачем товару «Морозильне обладнання для виробництва льоду: автономні льодогенератори кубкового льоду. Призначені для виготовлення ковпачкового льоду», зокрема моделі Kitchen Line 15 (артикул 271551) до товарної підкатегорії 8418690090 УКТ ЗЕД.

Водночас митним органом не доведено, що з часу набрання законної сили вказаним судовим рішеннями відбулись зміни у регулюванні класифікації вказаного товару та необхідності віднесення його до товарної підкатегорії 8509800000 УКТ ЗЕД товарної позиції 8509 «Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном, крім пилососів товарної позиції 8508».

Водночас, суд зазначає, що відповідно до наказу Державної митної служби України №256 від 14.07.2020 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» щодо товарної позиції «8509» зазначено, що до цієї товарної позиції включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун. Термін побутові апарати у цій товарній позиції означає пристрої, зазвичай застосовувані в побуті. Ці апарати ідентифікуються відповідно до типу за одним чи декількома параметрами, такими як габарити, тип конструкції, продуктивність, робочий об`єм. Критерієм для цих параметрів є те, що пристрої, зазначені у цій товарній позиції, не повинні експлуатуватися на рівні, що перевищує явно побутові потреби.

За умови додержання винятків та у відповідних випадках обмежень за масою, наведених у примітці 4 до цієї групи, до цієї товарної позиції включаються пристрої, що відповідають вищевказаним критеріям. До цієї товарної позиції не включаються апарати з приводом від автономного електродвигуна (незалежно від того, чи здійснюється він через гнучкий вал, паси передачі або інші засоби передачі чи ні) і пристрої, які, хоча вони схожі за конструкцією і застосуванням, явно призначені винятково для промислових цілей (наприклад, у харчовій промисловості, в процесі очищення труб, очищенні машин і очищенні доріг); такі апарати, як правило, включаються до товарної позиції 8210 або до групи 84.

При цьому, згідно «Посібника користувача льодогенератора кубкового льоду» артикули 271551 та 271568, що міститься на офіційному сайті виробника (https://hendi.xcdn.nl/FD/-/Arktic_Manual_271551_271568_Ice_cube_machine.pdf) у розділі «Цільове використання» виробником визначено, що «цей прилад призначений для комерційного застосування, наприклад на кухнях ресторанів, їдальні, лікарнях і комерційних підприємствах, таких як пекарні, м`ясні фрі тощо, але не для постійного масового виготовлення їжі» (а.с. 112-117).

Таким чином, є помилковим твердження відповідача, що вказаний товар є побутовим пристроєм.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на наявність електромотора, як підставу для віднесення товару до товарної позиції 8509 є необґрунтованим, оскільки наявність такого електромотора не змінює цільове призначення товару та його характеристики як «iнше холодильне або морозильне обладнання, електричне або iнших типiв», що використовується для комерційних цілей.

Також суд зазначає, що є безпідставними посилання відповідача у акті перевірки на обов`язкову тарифну інформацію (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу DEBTI20544/20-1 від 21.08.2020, FRBTIFR-BTI-2019-08402 від 22.02.2019, оскільки така інформація не є офіційним документом, а згідно ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України є інформаційного або довідкового характеру.

Таким чином, відповідачем не обґрунтовано з посиланням на норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини здійснення повноважень щодо визначення коду товару у спосіб, встановлений законом.

Відповідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, не спростованими суб`єктом владних повноважень, тому підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці №UA20600020243, № UA20600020244 від 27.05.2024 слід визнати протиправними та скасувати.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №UA20600020243, № UA20600020244 від 27.05.2024 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці №UA20600020243 від 27.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Івано-Франківської митниці № UA20600020244 від 27.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АС ТІМ (код ЄДРПОУ 38712654, провулок Ключний, 7/214, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76491) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.