ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2024 р. справа № 300/4840/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""Інтер`єр Експерт" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №013575/0705 від 05.06.2024
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Експерт" (далі також позивач, ТзОВ "Інтер`єр Експерт") через систему "Електронний суд" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №013575/0705 від 05.06.2024.
Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 від`ємного значення з податку на додану вартість. За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.05.2024 №9134/09-19-07-05/37952092. На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2024 за №013575/0705. Позивач вважає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено оскаржуване рішення, яке не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.50-51).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 19.09.2024 (а.с.54-64). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковим повідомленням-рішенням, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача скористалася правом подання відповіді на відзив, який отримано судом 24.09.2024, в якому представник позивача з використанням наведеної у позовній заяві аргументації заперечує доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваних рішень (а.с. 75-79)
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області відповідно до наказу №1112-п від 18.04.2024 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Інтер`єр Експерт" та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 ст. 75, пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтер`єр Експерт" за адресою: вул. Юності, 41А, с. Микитинці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76494, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах (а.с.12).
За результатами фактичної перевірки складено акт від 08.05.2024 №9134/09-19-07-05/37952092.
При проведенні зазначеної перевірки встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства, зокрема:
пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого:
занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 Декларації з ПДВ) на загальну суму 460545,00 грн, в тому числі по періодах: лютий 2024 року - 460545,00 грн;
завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за лютий 2024 року) на суму 1840161,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту перевірки позивачем подано заперечення до акту.
За результатами розгляду поданих позивачем заперечень, контролюючим органом частково враховано доводи та докази позивача, відтак висновки акту перевірки переглянуто та викладено в такій редакції, а саме:
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача:
завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за лютий 2024 року) на суму 315840,00 грн.
Вказані висновки ґрунтуються на тому, що контролюючим органом встановлено:
не надання документів щодо інших витрат в сумі 511856,73 грн, та нарахування контролюючим органом "компенсуючих" податкових зобов`язань за п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в сумі 102371, 00 грн;
не використання в господарській діяльності орендованих у ДП "Строй-Маркет Груп" (код за ЄДРПОУ 33104229) нежитлових приміщень, та нарахування контролюючим органом «компенсуючих» податкових зобов`язань за п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в сумі 14573 грн;
не надання документів щодо використання орендованих у ТОВ "Айпіє-Л" (код за ЄДРПОУ 19321652) приміщень в господарській діяльності, та нарахування компенсуючих податкових зобов`язань на суму орендної плати згідно п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України в сумі 135850,00 грн;
не надання документів щодо використання в господарській діяльності ТМЦ на загальну суму 312226,91 грн, та нарахування контролюючим органом "компенсуючих" податкових зобов`язань згідно п.198.5 ст.198 ПКУ в сумі 63046, 00 грн.
05.06.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №013575/0705, яким за порушення ТОВ "Інтер`єр Експерт" п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у якому вказано період фінансово-господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено порушення - фактично жовтень 2022 - лютий 2024 та застосовано штрафні санкції в розмірі 315840 гривень (а.с.13-14).
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно з пунктами 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України,
в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України).
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтер`єр Експерт" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
За результатами перевірки складено акт від 08.05.2024 №9134/09-19-07-05/37952092.
За результатами розгляду поданих позивачем заперечень, контролюючим органом частково враховано доводи та докази позивача, відтак висновки акту перевірки переглянуто та викладено в такій редакції, а саме:
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача:
завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за лютий 2024 року) на суму 315840,00 грн.
Вказані висновки ґрунтуються на тому, що контролюючим органом встановлено:
не надання документів щодо інших витрат в сумі 511856,73 грн, та нарахування контролюючим органом «компенсуючих» податкових зобов`язань за п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в сумі 102371, 00 грн;
не використання в господарській діяльності орендованих у ДП "Строй-Маркет Груп" (код за ЄДРПОУ 33104229) нежитлових приміщень, та нарахування контролюючим органом «компенсуючих» податкових зобов`язань за п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в сумі 14573 грн;
не надання документів щодо використання орендованих у ТОВ "Айпіє-Л" (код за ЄДРПОУ 19321652) приміщень в господарській діяльності, та нарахування компенсуючих податкових зобов`язань на суму орендної плати згідно п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України в сумі 135850,00 грн;
не надання документів щодо використання в господарській діяльності ТМЦ на загальну суму 312226,91 грн, та нарахування контролюючим органом "компенсуючих" податкових зобов`язань згідно п.198.5 ст.198 ПКУ в сумі 63046, 00 грн.
05.06.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №013575/0705, яким за порушення ТОВ "Інтер`єр Експерт" п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у якому вказано період фінансово-господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено порушення - фактично жовтень 2022 - лютий 2024 та застосовано штрафні санкції в розмірі 315840 гривень (а.с.13-14).
Щодо списання ТОВ "Інтер`єр Експерт" товарів на складі на рахунок 93 "витрати на збут", суд зазначає таке.
У ході перевірки встановлено списання матеріалів на рахунок 93 "витрати на збут" в сумі 1876253,88 грн, зокрема: паливно-мастильних матеріалів в сумі 1 150547,56 грн; витрати на господарчі потреби та пакувальні матеріали в сумі 213849,59 грн та інші витрати в сумі 51 1856,73 грн.
Суд звертає уваг на те, що як встановлено матеріалами справи, як і підчас проведення перевірки, так і до заперечення, товариством не надано пояснення та документальне підтвердження щодо використання в господарській діяльності придбаних та списаних ТМЦ на інші витрати в сумі 51 1856,73 грн.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано ТОВ "Інтер`єр експерт" письмову вимогу про надання пояснень та документального підтвердження від 30.04.2024 №3, що пов`язані з предметом перевірки, в тому числі: пояснення та документальне підтвердження щодо використання в господарській діяльності товариства придбаних та списаних матеріалів в сумі 511856,73 грн, в тому числі - грудень 2022 року в сумі 114025,80 грн, - грудень 2023 року в сумі 397830,93 грн (а.с.67-69).
Платником 01.05.2024 за підписом, директора ОСОБА_1 , надано відповідь №22. Проте, на момент завершення перевірки, посадовими особами ТОВ "Інтер`єр Експерт" не надано обґрунтованих пояснень, документів на підтвердження використання в господарській діяльності списаних матеріалів на інші витрати, тощо, про що складено акт ненадання пояснень та документів від 03.05.2024 №957/09-19-07-05/37952092 (а.с.70-71).
Таким чином, на підставі наданих до перевірки документів не надається можливість встановити факт використання списаних товариством матеріалів в сумі 511856,73 грн на рахунок 93 «витрати на збут» в господарській діяльності ТОВ "Інтер`єр Експерт", у зв`язку з чим підлягають визначенню податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі абзацу "г" п. 198.5 ст,198 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та факти, встановлені в ході перевірки ТОВ "Інтер`єр Експерт", перевіркою встановлено, що в порушення пп. "г" п. 198.5 ст.198 ПКУ - товариством не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 102371 грн (511856,73 грн. х 20%) на вартість матеріалів, списання яких не підтверджене первинними документами (документами, які б підтверджували їх використання в господарській діяльності підприємства).
Отже, в порушення вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198 ПК України (із змінами та доповненнями) ТОВ "Інтер`єр Експерт" занижено податкове зобов`язання всього в сумі 102371 грн, зокрема: грудень 2022 року в сумі 22805 грн, грудень 2023 року в сумі 79566 грн.
Щодо використання ТОВ "Інтер`єр Експерт" орендованих приміщень ДП "Строй-Маркет Груп" (код ЄДРПОУ 33104229) у господарській діяльності, суд зазначає таке.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер`єр Експерт" (орендар) укладено з ДП "Строй-Маркет Груп" (код ЄДРПОУ 33104229, орендодавець) договір оренди №130/ЛВБХ від 30.11.2023, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 115,56 кв м яке розташоване на 1-му поверсі у будівлі за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 176. Цільове призначення використання вказаного приміщення: з метою ведення господарської діяльності, передбаченої статутом, та не забороненої законодавством України.
На виконання вищенаведеного договору ДП "Строй-Маркет Груп" надано послуги оренди для ТОВ "Інтер`єр Експерт" та виписано податкові накладні.
Згідно даних ЄРПН товариством не включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5783,83 грн, по податковій накладній від 27.12.2023 №58 із номенклатурою товару "гарантійний платіж", реєстрацію якої зупинено.
Як підчас перевірки, так і до заперечення платником не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо використання орендованих приміщень в господарській діяльності товариства, не надано акти прийому-передачі орендованих складських приміщень, а також у наданих до перевірки первинних документах (в т. ч. але не виключно актах прийому-передачі, видаткових накладних, ТТН, тощо) не зазначено адресу: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 176, як таку за якою відбуваються фінансово-господарські операції із придбання та/або реалізації товарів (робіт, послуг).
Згідно даних бази ДПС України (20 ОПП) відсутні дані щодо взяття ТОВ "Інтер`єр Експерт" на облік приміщення у будівлі за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 176.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано ТОВ "Інтер`єр Експерт" письмову вимогу про надання пояснень та документального підтвердження від 30.04.2024 №3, що пов`язані з предметом перевірки, в тому числі пояснення та документальне підтвердження щодо використання орендованих приміщень в господарській діяльності товариства. Однак, ТОВ "Інтер`єр Експерт" у визначений контролюючим органом термін та до завершення перевірки пояснень та будь-яких підтверджуючих документів щодо використання орендованих приміщень в господарській діяльності товариства не надано, про що складено акт ненадання пояснень та документів від 03.05.2024 № 957/09-19-07-05/37952092 (а.с.67-71).
Окрім того, до заперечення на акт позапланової документальної перевірки платником додано копію договору від 22.12.2023 №22/12-001 про надання ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) послуг з ремонту приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до інформаційних баз ДПС України (20 ООП) у ФОП ОСОБА_3 відсутні відомості щодо основних засобів.
ФОП ОСОБА_2 подано податкову декларацію платника єдиного податку З групи за 2020 рік, обсяг доходу за ставкою 5% становить - 304,4 тис грн, з таких видів діяльності: 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.78 - роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Наймані працівники - відсутні. За 2021 - 2023 роки звітність ФОП ОСОБА_2 не подавав.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення від 12.09.2022 №160690 про відповідність ДП "Строй- Маркет Груп" критеріям ризиковості платника податку (п. 8).
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та факти, встановлені в ході перевірки ТОВ "Інтер`єр Експерт", і те, що ТОВ "Інтер`єр Експерт" не надано документального підтвердження щодо використання в господарській діяльності орендованих нежитлових приміщень, перевіркою встановлено, що в порушення пп. "г" п. 198.5 ст.198 ПКУ - ТОВ "Інтер`єр Експерт" не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість всього в сумі 14573 грн, відповідно п. 189.1 ст.189 ПКУ, під час придбання якої суми податку були включені до складу податкового кредиту.
Таким чином, на порушення пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ІТК України (із змінами та доповненнями) ТОВ "Інтер`єр Експерт" занижено податкові зобов`язання всього в сумі 14573 грн., в т. ч. по періодах: грудень 2023 - 4815 грн, січень 2024 - 3996 грн, лютий 2024 - 5762 грн.
Щодо використання ТОВ "Інтер`єр Експерт" орендованих приміщень ТОВ "Айпіє-Л" (код ЄДРПОУ 19321652) у господарській діяльності, суд зазначає таке.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер`єр Експерт" (орендар) укладено з ТОВ "Айпіє-Л" (код ЄДРПОУ 19321652, орендодавець) договір оренди нежитлового приміщення б/н від 01.05.2023 та додаткової угоди від 23.10.2023, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлового приміщення площею 142,50 кв м яке розташоване на території торгово-виробничого комплексу "Південний" за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення використання вказаного приміщення: з метою здійснення підприємницької діяльності у відповідності до зареєстрованих в ЄДРПОУ видів економічної діяльності та є придатним для використання у відповідності до мети.
Розмір орендної плати становить 59850,0 грн/міс (в т. ч. ГІДВ). Додатковою угодою від 23.10.2023 до договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.05.2023 розмір орендної плати становить 69113,0 грн/міс (в т.ч. ПДВ).
Загальна сума щомісячної часткової компенсації витрат на період з 01.05.2023 до 31.10.2023 встановлюється в розмірі 8550 грн (в т. ч. ПДВ). Додатковою угодою від 23.10.2023 до договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.05.2023 загальна сума щомісячної часткової компенсації витрат на період з 01.11.2023 до 30.04.2024 встановлюється в розмірі 17100 грн (в т. ч. ПДВ).
На виконання договорів від 01.06.2022 та б/н від 01.05.2023 ДП "Айпіє- Л" надано послуги оренди для ТОВ "Інтер`єр Експерт" та виписано податкові накладні.
До перевірки, як і до заперечення не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо використання орендованого приміщення в господарській діяльності товариства, зокрема не надано:
- акти прийому-передачі орендованих складських приміщень,
- первинні документи щодо фінансово-господарських операцій із перевезення, реалізації товарів клієнтам платника, в тому числі : ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 (договори, акти прийому-передачі, видаткові накладні, ТТН, шляхові листи, тощо), які б підтверджували здійснення діяльності за адресою: м. Львів, Торгівельна лінія по вул. Західній,4 (ТЦ "Будмаркет") №37.
Згідно даних бази ДПС України (20 ОПП) відсутні дані щодо взяття ТОВ "Інтер`єр Експерт" на облік приміщення у будівлі за адресою: м. Львів, Торгівельна лінія по вул. Західній, 4 (ТЦ "Будмаркет") №37.
ТУ ДПС в Івано-Франківській області надано ТОВ "Інтер`єр Експерт" письмову вимогу про надання пояснень та документального підтвердження від 30.04.2024 №3, що пов`язані з предметом перевірки, в тому числі: пояснення та документальне підтвердження щодо використання орендованих приміщень з господарській діяльності товариства. Однак, ТОВ "Інтер`єр Експерт" у визначений контролюючим органом термін та до завершення перевірки пояснень та будь-яких підтверджуючих документів щодо використання орендованих приміщень в господарській діяльності товариства не надано, про що складено акт ненадання пояснень та документів від 03.05.2024 №957/09-19-07-05/37952092 (а.с.67-71).
Щодо придбання ТОВ "Інтер`єр Експерт" будівельних матеріалів та використанні їх в господарській діяльності, суд зазначає таке.
У ході перевірки встановлено придбання ТОВ "Інтер`єр Експерт" будівельних матеріалів на загальну суму 315226,91 грн, ПДВ 63046 грн в таких контрагентів ТОВ "ТК "Оптім" (код СДРПОУ 39473010) в сумі 60460,08 грн, в т. ч. ПДВ - 10076,68 грн, ТОВ "АВ Метал Груп" (код ЄДРПОУ 36441934) в сумі 51643,66 грн, в т. ч. ПДВ - 8 607,28 грн, ПП "Єліт-Дах" (код ЄДРПОУ 36321853) в сумі 52284,00 грн, в т. ч. ПДВ - 8714 грн, ТОВ "Дімполь" (код ЄДРПОУ 32361405) в сумі 28884,30 грн, в т. ч. ПДВ - 4814 ,05 грн, та алюмінієвої конструкції в ПП "Екіпаж" (код ЄДРПОУ 21241245) в сумі 185000,26 грн, в т. ч. ПДВ - 30833,38 грн згідно податкових накладних.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області надано ТОВ "Інтер`єр Експерт" письмову вимогу про надання пояснень та документального підтвердження від 30.04.2024 №3, що пов`язані з предметом перевірки, в тому числі: пояснення та документальне підтвердження щодо використання придбаних будівельних матеріалів в господарській діяльності товариства (а.с.67-69).
Однак, ТОВ "Інтер`єр Експерт" у визначений контролюючим органом термін та до завершення перевірки пояснень та будь-яких підтверджуючих документів щодо використання орендованих приміщень в господарській діяльності товариства не надано, про що складено акт ненадання пояснень та документів від 03.05.2024 №957/09-19-07-05/37952092 (а.с.70-71).
До заперечення на акт позапланової перевірки, платником надано договори поставки ТМЦ, ТТН, видаткові накладні, копію договору виконання робіт від 03.09.2022 №03/09-001 про надання ФОП ОСОБА_2 послуг з ремонту приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , акти прийому-передачі матеріалів від вищевказаних СПД ФОП ОСОБА_2 від 03.10.2022р. б/н, від 11.11.2022р. б/н, від 20.02.2023р. б/н, від 29.12.2023, б/н.
Однак, відповідно до 20-ОПП у ФОП ОСОБА_2 відсутні відомості щодо основних засобів. ФОП ОСОБА_2 подано податкову декларацію платника єдиного податку 3 групи за 2020 рік, обсяг доходу за ставкою 5% становить - 304,4 тис грн, з таких видів діяльності: 43.22 - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.78 - роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет. Наймані працівники - відсутні. За 2021 - 2023 роки звітність ФОП ОСОБА_2 не подавав.
Таким чином, при проведені перевірки не надано документального підтвердження щодо використання в господарській діяльності зазначених товарно-матеріальних цінностей згідно номенклатури в сумі 315226,91 грн., встановлено не нарахування ТОВ "Інтер`єр Експерт" податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 63046 грн, суми податку на додану вартість під час придбання яких були включені до складу податкового кредиту.
У постанові Верхового Суду від 12.04.2023 у справі № 520/3336/19 за позовом ТОВ "КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС" до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема зазначено: "Податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження. Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у цій справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19".
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналогічна практика Верховного суду України, зокрема викладена у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 25.01.2019 у справі №825/1733/17 та від 31.05.2019 у справі №809/435/17.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Отже, господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
На думку суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості гуртуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Платник не підтвердив належними первинними документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права ввикладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 2а-12436/11/2670.
Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 (справа № 808/954/17), від 6 березня 2020 (справа №803/13/16) визнав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Контрагент позивача не має належних матеріально-технічних умов та трудових ресурсів для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.
У відповідності до практики Верховного суду (зокрема постанови від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.
Позивачем не надано обґрунтувань та доказів реального отримання товарів (послуг) від контрагента, не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірними контрагентами.
Так, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із контрагентами вважаємо, що такі не підтверджують реального виконання господарських операцій згідно укладених договорів.
Відтак, позивач взяв на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердженості права на формування у податковому обліку витрат і податкового кредиту.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 813/277/13-а.
Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.
З огляду на наведене, в матеріалах справи відсутні докази можливості виконання умов зазначених договорів з урахуванням часу, місця знаходження майна, наявної кількості основних засобів та трудових ресурсів;
доцільності залучення позивачем до виконання вказаних робіт саме зазначеного контрагента;
ким саме виконувалися роботи, чи залучалися до виконання цих робіт треті особи, чи здійснювався з особами, безпосередньо залученими до виконання цих робіт, розрахунок;
економічної доцільності зазначених господарських операцій;
наявності причинно-наслідкового зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Якщо до закінчення перевірки або в зазначений вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення документів правоохоронними органами), що підтверджують відповідні показники, вважається, що такі документи в платника податків відсутні (23 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 816/2932/15, адміністративне провадження № К/9901/25079/18 (ЄДРСРУ № 92385315).
Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44,7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо
задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Позивач належним чином не обґрунтував неможливості надання документів податковому органу під час проведення перевірки чи вчинення платником податку дій для відновлення таких документів в порядку, встановленому Податковим кодексом України. (постанова ВС 29.05.2020 справа №826/27811/15).
Як вбачається з матеріалів справи, платником податків не надані докази того, що ним вчинялись будь-які дії, передбачені Податковим кодексом України, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу, які фахівцями контролюючого органу не були враховані під час проведення перевірки.
Позивачем також не надані і докази звернення з будь-якими заявами чи скаргами на протиправні дії фахівців контролюючого органу при проведенні перевірки (неврахуванні наданих документів) чи складанні акта про ненадання первинних документів.
У разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 №808/9397/13-а.
Щодо доводів, що реєстрація податкових накладних по операціях з підприємцями зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, як доказу їх реальності, то суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 16.06.2020 у справі №400/987/19 де зазначено, що "наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т. ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної ) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами. Суд визнає принцип індивідуальної відповідальності платника податків, який закріплений перед усім Конституцією України, вважає, що саме положення цього принципу реалізовані судом апеляційної інстанції при здійснені апеляційного перегляду у справі. Саме позивач має відповідати за формування податкового кредиту за операціями, які суд визнав такими що не відбулися.".
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №013575/0705 від 05.06.2024 не підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ""Інтер`єр Експерт" (код ЄДРПОУ - 37952092, вул. Юності буд. 41А, с. Микитинці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76494) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №013575/0705 від 05.06.2024 - відмовити.
Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122409432 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Микитюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні