Рішення

від 11.10.2024 по справі 320/24214/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2024 року справа № 320/24214/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративного-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративного-господарських санкцій у розмірі 116 050,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у 2022 році не виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, та зокрема, не забезпечено працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність. Тому, враховуючи приписи статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», позивач визначив відповідачу суму адміністративно-господарської санкції у розмірі 108 988,15 грн. та пеню у розмірі 7 062,39 грн. Оскільки суму адміністративно-господарської санкції та пені відповідач самостійно не сплатив, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

26.09.2023 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2023 до суду надано платіжний документ - платіжну інструкцію від 22.09.2023 №379 про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зазначеною ухвалою суду витребувано від позивача письмові пояснення та докази на їх підтвердження про те, чи направлялись на адресу відповідача розрахунки адміністративно-господарських санкцій та пені із вимогою їх сплати; надати докази отримання відповідачем розрахунку санкцій та пені;докази перебування відповідача на обліку у Київському обласному відділенні Фонду соціального страхування осіб з інвалідністю; докази того, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні інвалідів за їх зверненнями чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

Витребовано від відповідача копії реєстраційних документів відповідача (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка органів статистики, витяг із ЄДР на відповідача); докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році; розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2022 році помісячно (згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722); копії всіх штатних розписів за 2022 рік; інформацію про кількість вакансій для інвалідів у 2022 році; копії всіх звітів за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2022 рік, з відміткою про їх прийняття відповідним центром зайнятості; у випадку працевлаштування інвалідів надати належним чином завірені накази на їх призначення та належним чином завірену копію трудової книжки таких осіб.

Також зазначеною вище ухвалою суду витребовано від Київського обласного центру зайнятості письмові пояснення про те, чи подавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» до Київського обласного центру зайнятості чи іншого центру зайнятості звіти за ф. №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2022 рік; інформацію про випадки відмови Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» у працевлаштуванні інваліда за її зверненням чи за направленням відповідними органами державної служби зайнятості.

10.11.2023 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд», у якому останнє заперечує проти задоволення позову та зазначає, що у 2019 році ним працевлаштовано одну особу з інвалідністю на посаду кур`єра, а саме ОСОБА_1 , у зв`язку із чим ним не було допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 відповідачем надано виписку з ЄДР, копію штатного розпису з 01.02.2022, копію наказу від 10.09.2019 № 37-к, копію наказу від 04.08.2022 № 10-к, копію довідки до акта огляду МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда від 04.04.2019 № 6, звітність форми № 3-ПН.

28.11.2023 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що відповідач не забезпечив у 2022 році 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідачем не надано копій звітних податкових розрахунків за 2022 рік. Також позивач зазначив, що довідка до акта огляду МСЕК, надана відповідачем не є належним доказом, оскільки дійсна до 01.05.2021.

06.01.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення відповідача, у якому останній підтримує доводи, зазначені у відзиві.

07.01.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватне будівельна фірма «Укрєвробуд», до яких відповідачем додано копію Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1,2,3 квартали 2022 року та як уточнюючі звіти за 1,2 квартал 2022 року та квитанції до них.

11.09.2024 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано заяву представника відповідача про доручення доказів, у якому останній просить долучити до матеріалів справи довідку ОСОБА_1 до акту огляду МСЕК до серія 12 ААБ № 786939.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на предмет і підстави позову, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, судом здійснено розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» (Ідентифікаційний код 39462915) з 29.10.2014 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» за 2022 рік склала 16 осіб.

Позивач вважає, що відповідачем не виконано вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в частині дотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, та зокрема, не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. Це стало підставою для нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій у розмірі 116 050,54 грн., з яких 108 988,15 грн. - сума адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня в розмірі 7 062,39 грн., нарахована позивачем станом на 07.07.2023

З огляду на те, що відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі за текстом - Закон № 875).

Відповідно до частини першої-другої статті 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 19 Закону № 875 закріплено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Із доданих до відзиву документів встановлено, що у 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» було працевлаштовано одну особу з інвалідністю, яка продовжувала працювати на вказаному підприємстві до 08.08.2022, що підтверджується копією наказу відповідача від 10.09.2019 № 37-к про прийом з 5-ти денним робочим тижнем інваліда 2-ї групи загального захворювання ОСОБА_1 на посаду кур`єра, копією довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 786939, відповідно до якої інвалідність встановлена на строк до 01.05.2022, копією наказу відповідача від 04.08.2022 № 10-к про звільнення останньої із займаної посади за угодою сторін з 08.08.2022.

У додаткових поясненнях відповідач пояснив, що за 2022 рік Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» при підготовці відповідних копій Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску було встановлено відображення в них (звітах за 1 і 2 квартали 2022 року) невідповідних даних, у зв`язку із чим подано уточнюючі звіти за 1 та 2 квартал 2022 року.

Таким чином, загальна кількість осіб з інвалідністю, які протягом 2022 року перебували в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна будівельна фірма «Укрєвробуд» становила 1 особу.

Відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону №875 при здійсненні господарської діяльності, оскільки працевлаштував на підприємство належну кількість осіб з інвалідністю та виправив допущені в податкових розрахунках помилки, що спростовує вчинення ним порушення норм Закону №875.

Щодо доводів позивача, що у 2022 році відповідачем не подано звітності за формою № 3-ПН суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-V Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI (далі - Закон № 5067) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.

На виконання вищевказаної норми Закону № 5067-VI, наказом Міністерства економіки України №827-22 від 12.04.2022 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Порядок №827-22).

Пунктами 1.4 - 1.5 Порядку №827-22 встановлено, що Форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу пунктів 1.4 - 1.5 Порядку № 316 вбачається, що звітність за формою №3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

З огляду на зазначені обставини, що встановлені під час розгляду справи та підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що у 2022 році відповідач виконав встановлений для нього норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Відтак, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, то судові витрати у цій справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.