Рішення

від 18.10.2024 по справі 320/24400/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року місто Київ № 320/24400/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Приватне підприємство "Будпостач" звернулось до суду з позовом:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 17.04.2024 №UA204000/2024/000039/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при митному оформленні товару за митною декларацією від 16.04.2024 №24UA204150001493U3, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав митному органу документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Вказано, що у графі 33 спірного рішення відповідач не навів обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав належних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наголошено, що відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів у розмірі 285 926,03 грн., а також 7 919,30 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є недійсною, неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наступне:

в банківському платіжному документі від 15.01.2024 №KIEI321735154 зазначений інвойс №BUD23-003 на суму 71260USD, що не кореспондується з сумою наданого до митного оформлення інвойсу від 18.01.2024 №BUD23-003;

в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 зазначені MRN які до митного оформлення ненадані;

в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 специфікації до інвойсу (3шт.) які до митного оформлення ненадані;

в рахунку-фактурі від 15.03.2024 №5653340382 зазначений коносамент №234047419 який до митного оформлення не наданий;

інвойс від 15.03.2024 №5653340381 підлягає оплаті до 15.03.2024. Разом з цим до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що підтверджують оплату;

заявлена вартість витрат на транспортування та навантаження, вивантаження та обробку не піддається логічному числовому обрахунку;

в електронному інвойсі гр.31 МД зазначені однакові артикули товару з різною вартістю за одиницю яка документально не підтверджена;

відповідно до коносаменту від 21.01.2024 №CWDN20240110A портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Славков-Хрубешов-Ізов-Клевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

інформація з джерел інтернету від 16.04.2024 б/н не кореспондується з заявленими до митного оформлення товарами.

Відповідач зазначає, що вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Судом на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України відмовлено в задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. На думку суду, підстави позову є чіткими та зрозуміли, подані позивачем докази також не викликають труднощів в їх оцінці, відзив відповідача ґрунтується на оскаржуваному рішенні. Наведене дає підстави для висновку про відсутність необхідності призначення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Приватне підприємство "Будпостач" (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004).

01.10.2023 між позивачем (покупець) та виробником товарів компанією XINGANG FREE TRADE SERVICE CO.,LTD. (Китай) (продавець) було укладено прямий контракт №1663, відповідно до якого продавець виробляє і продає, а покупець оплачує і отримує товари велосипеди в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk А/S (Данія) (перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

10.10.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт XINGANG Китай правил Інкотермс 2020, а також проформу інвойс №BUD23-003 для оплати товарів за ціною 71 260,00 доларів США, на умовах оплати 21 378,00 доларів США передоплата та 49882,00 доларів США безвідкличного акредитиву із відтермінуванням платежу протягом 120 календарних днів з дати відвантаження товарів, зазначеної в коносаменті, а також на умовах поставки FOB порт XINGANG Китай правил Інкотермс 2020.

20.10.2023 позивач на підставі контракту від 01.10.2023 №1663 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №77 грошові кошти в розмірі 21378,00 доларів США.

15.01.2024 позивач згідно з контрактом від 01.10.2023 №1663 та проформою інвойсом від 10.10.2023 №BUD23-003 відкрив на ім`я продавця в AT «Перший український міжнародний банк» акредитив №КІЕІ321735154 для оплати товару за ціною 49 882,00 доларів США.

18.01.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №BUD23-003 для відвантаження товарів за ціною 70 210,00 доларів США. В цей же день продавець виписав пакувальний аркуш до вказаного комерційного інвойсу.

21.01.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № CWDN20240110А.

31.01.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №24C1200A0999/00129R.

15.03.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг перевізник компанія Maersk А/S (Данія) виписав інвойс №5653340381, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653340382.

02.04.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №26, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 285 926,03 грн., а також 7 919,30 доларів США.

03.04.2024 перевізник виписав залізничну накладну УМВС від №10245, згідно з якою товари були доставлені до Рівненської митниці.

16.04.2024 позивач підготував на ім`я Держмитслужби лист щодо оплати товарів.

16.04.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA204150001493U3 митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 70210,00 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA204150001493U3 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:

Контракт від 01.10.2023 №1663 між позивачем та компанією XINGANG FREE TRADE SERVICE CO.,LTD. (Китай);

Прайс-лист продавця від 10.10.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт XINGANG Китай правил Інкотермс 2020;

Проформу інвойс від 10.10.2023 №BUD23-003 для оплати товарів за ціною 71260,00 доларів США, на умовах оплати 21378,00 доларів США передоплата та 49 882,00 доларів США безвідкличного акредитиву із відтермінуванням платежу протягом 120 календарних днів з дати відвантаження товарів, зазначеної в коносаменті;

Комерційний інвойс від 18.01.2024 №BUD23-003 для відвантаження товарів за ціною 70 210,00 доларів США, на умовах поставки FOB порт XINGANG Китай правил Інкотермс 2020;

Платіжна інструкція в іноземній валюті від 20.10.2023 №77 про передоплату продавцю 21 378,00 доларів США;

Банківський платіжний документ акредитив від 15.01.2024 №КІЕІ321735154 про оплату товарів за ціною 49 882,00 доларів США;

Сертифікат походження товару від 31.01.2024 №24C1200A0999/00129R ;

Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk А/S (Данія);

Коносамент від 21.01.2024 № CWDN20240110A про перевезення товарів водним транспортом;

Інвойс компанії перевізника Maersk А/S (Данія) від 15.03.2024 №5653340381 для оплати позивачем послуг з транспортування товарів;

Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 15.03.2024 № 5653340382 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

Довідку експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 02.04.2024 №26, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 285 926,03 грн., а також 7 919,30 доларів США;

Залізничну накладну УМВС від 03.04.2024 №10245, згідно з якими товари були доставлені з порту Гданська (Польща) до Рівненської митниці;

Лист позивача від 16.04.2024 про оплату товарів;

Технічні характеристики товарів від 16.04.2024;

Декларацію митної вартості.

17.04.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №9944 у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

копію митної декларації країни відправлення, яку можливо розповсюдити до імпортованої партії товарів;

банківські платіжні документи, що стосуються оплати за додаткові послуги згідно інвойсу від 15.03.2024 №5653340381;

коносамент №234047419;

зазначені в гр.24 накладної УМВС від 03.04.2024 №10245 - специфікації до інвойсу (3шт.), MRN;

транспортні документи та документи, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

виписку з бухгалтерської документації;

зазначений в банківському платіжному документі від 15.01.2024 №КІЕІ321735154 інвойс № BUD23-003 на суму 71260USD.20.

17.04.2024, у відповідь на електронне повідомлення №9944 позивач повідомив відповідача, що всі наявні документи додані до митної декларації.

17.04.2024 Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2024/000039/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів на рівні 141,63 доларів США за одиницю. Джерелом інформації є митна декларація від 04.04.2023 №UA408020/23/23275.

Підставами неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив:

митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:

в банківському платіжному документі від 15.01.2024 №КІЕІ321735154 зазначений інвойс №BUD23-003 на суму 71260USD, що не кореспондується з сумою наданого до митного оформлення інвойсу від 18.01.2024 №BUD23-003;

в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 зазначені MRN які до митного оформлення ненадані;

в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 специфікації до інвойсу (3шт.) які до митного оформлення не наданий;

в рахунку-фактурі від 15.03.2024 №5653340382 зазначений коносамент №234047419 який до митного оформлення не наданий;

інвойс від 15.03.2024 №5653340381 підлягає оплаті до 15.03.2024. Разом з цим до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що підтверджують оплату;

заявлена вартість витрат на транспортування та навантаження, вивантаження та обробку не піддається логічному числовому обрахунку;

в електронному інвойсі гр.31 МД зазначені однакові артикули товару з різною вартістю за одиницю яка документально не підтверджена;

відповідно до коносаменту від 21.01.2024 №CWDN20240110A портом прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом Славков-Хрубешов-Ізов-Кпевань. При цьому до МД не надано транспортних документів та документів, що підтверджують понесені витрати за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України;

інформація з джерел інтернету від 16.04.2024 б/н не кореспондується з заявленими до митного оформлення товарами.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 31.01.2024 №24UA100430280817U1 - 5,02 USD/кг.

Відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150//2024/000093.

Позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію від 18.04.2024 №24UA204150001517U0.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Рівненської митниці від 17.04.2024 №UA204000/2024/000039/2 про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За визначенням статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини восьма, дев`ята статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою та другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Згідно з частиною восьмою вказаної статті МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини дев`ятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15, від 05.07.2022 у справі №804/150/16.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17, від 08.08.2024 у справі № 300/2049/19.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні про те, що в банківському платіжному документі від 15.01.2024 №КІЕІ321735154 зазначений інвойс №BUD23-003 на суму 71260USD, що не кореспондується з сумою наданого до митного оформлення інвойсу від 18.01.2024 №BUD23-003, суд зазначає.

Позивачем зазначено, що при завантаженні, не всі товари, що вказані у проформі інвойсі, вмістилися у контейнер. Тому у комерційному інвойсі від 18.01.2024 №BUD23-003 зазначена ціна товару, що фактично була завантажена, яка складає 70 210,00 доларів США.

З наданих до матеріалів справи вбачається, що10.10.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс №BUD23-003 для оплати товарів за ціною 71260,00 доларів США, на умовах оплати 21378,00 доларів США передоплата та 49882,00 доларів США безвідкличного акредитиву із відтермінуванням платежу протягом 120 календарних днів з дати відвантаження товарів, зазначеної в коносаменті. 20.10.2023 позивач на підставі контракту від 01.10.2023 №1663 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №77 грошові кошти в розмірі 21378,00 доларів США, як передоплату за товари. 15.01.2024 позивач згідно з контрактом від 01.10.2023 №1663 та проформою інвойсом від 10.10.2023 №BUD23-003 відкрив на ім`я продавця в AT «Перший український міжнародний банк» акредитив №КІЕІ321735154 для оплати товару за ціною 49882,00 доларів США. 18.01.2024 продавець надав позивачу комерційний інвойс №BUD23-003 для відвантаження товарів за ціною 70210,00 доларів США. Крім того, 16.04.2024 позивач підготував на ім`я Держмитслужби листа щодо оплати товарів, яким повідомив митний орган, що решта коштів буде використана у наступних поставках.

Щодо зазначення в оскаржуваному рішенні "в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 зазначені MRN які до митного оформлення ненадані; в гр.24 залізничної накладної від 03.04.2024 №10245 специфікації до інвойсу (3шт.) які до митного оформлення не наданий; в рахунку-фактурі від 15.03.2024 №5653340382 зазначений коносамент №234047419 який до митного оформлення не наданий; інвойс від 15.03.2024 №5653340381 підлягає оплаті до 15.03.2024. Разом з цим до митного оформлення не надані банківські платіжні документи, що підтверджують оплату", суд зазначає.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Також, Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (постанова від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 МК України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленнях про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.

Щодо ненадання коносамента №234047419, то митному органу був наданий коносамент №234047419А, який містить всі необхідні відомості щодо перевезення товарів водним транспортом.

Щодо ненадання банківського платіжного документа, що підтверджують оплату інвойс від 15.03.2024 №5653340381, тобто за перевезення товарів, то відповідачу була надана довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 02.04.2024 №26, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складають 285926,03 грн., а також 7919,30 доларів СІНА.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що ПП «Будпостач» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем разом з митною декларацією від 16.04.2024 №24UA204150001493U3 необхідних та додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці від 17.04.2024 №UA204000/2024/000039/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення рішення Рівненської митниці від 17.04.2024 №UA204000/2024/000039/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Позивач Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9-Е, кімната 314).

Відповідач Рівненська митниця (ідентифікаційний код 43958370, місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.