Рішення

від 18.10.2024 по справі 340/4655/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4655/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Асоціації об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "РАДУЖНЕ-23" (також - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що Відповідачем на виконання вимог ст.ст.19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2023 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Ухвалою від 15.07.2024 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідач подав до суду відзив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Асоціація не являється суб`єктом господарювання. Крім того, в Асоціації тривалий час працює (з 2023 року) по трудовому договору особа з інвалідністю 2 групи (а.с.33-36).

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача (а.с.51-52).

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №14-1 від 10.03.2023, наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю №17 від 10.03.2023 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512, позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України "Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю" за 2023 рік (далі Розрахунок), обчислених відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (а.с.7).

У Розрахунку зазначено: "Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб" "11"; 2) "Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" "0"; 3) "Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць" "1"; 4) "Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн" "1908532,04"; 5) "Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01),грн" "173502,91"; 6) "Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02),одиниць""0,00"; 7) "Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн" "86751,46" (а.с.8).

В подальшому, через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 16.04.2024 по 05.07.2024 у сумі 2810,70 грн (а.с.6).

У зв`язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року (далі - Закон №875-XII) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною першою та третьою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 18-1 Закону № 875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до положень статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналіз вищезазначених норм законодавства дає можливість встановити, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю; в разі не виконання такого нормативу- щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Представник відповідача у відзиві вказав (відповідних доказів не надав), що у відповідача з 2023 року працює особи з інвалідністю 2 групи.

Згідно до складеного позивачем Розрахунку: "Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" "0".

Суд звертає увагу, що згідно до положень статті 19 Закону № 875-ХІІ та в порядку, визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-2 "Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій формується виключно на підставі даних, що надаються роботодавцями самостійно у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 № 111/26556 (зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Визначення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та формування розрахунку ґрунтуються на підставі даних, що надаються роботодавцем до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у Податковому розрахунку без втручання працівників Фонду та його територіальних відділень.

Тобто, отриманий роботодавцем Розрахунок у електронному кабінеті - це наслідки показників, зазначених роботодавцем у поданому звіті ЄСВ. Здійснення Розрахунку в будь-який інший спосіб не передбачено нормами чинного законодавства України;

Чинним законодавством України не передбачено іншого механізму отримання відділенням Фонду даних для нарахування сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ніж той, який передбачено ст.19 Закону № 875-ХІІ.

Як видно з наданого позивачем Розрахунку, середньооблікова кількість працівників відповідача протягом 2023 року становила 11 осіб.

Відтак на відповідача покладався обов`язок по створенню 1 робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та повідомлення Державну службу зайнятості про створення такого місця.

Однак, доказів працевлаштування протягом 2023 року 1 особи з інвалідністю до суду не надано.

Пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон №5067-VI) передбачено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання вимог пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067-VI, наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 за № 565/37901, затверджено форму та порядок подання звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 1.4. Порядку № 827-22 передбачено, що форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Згідно п. 1.5 Порядку № 827-22 Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до п.1.6. Порядку №827-22 роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Пунктами 1.7 Порядку № 827-22 визначено, що актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

Згідно п.1.8. Порядку № 827-22 роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Отже, звітність форми № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто, лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. Разом з тим, періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження створення робочого місця та подання до Центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням потреби у працевлаштуванні особи з інвалідністю. Суду також не надано доказів на підтвердження вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для недопущення вчинення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю згідно до установленого у 2023 році нормативу.

Щодо посилання представника відповідача на те, що відповідач є неприбутковою організацією та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно Рішення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Світловодське відділення) від 26.09.2017 №1700274600160 (копію якого до відзиву не долучено), то частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ чітко передбачено, що її положення не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

При цьому, поняття "неприбуткові організації" є ширшим ніж поняття "підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів", зазначене у частині 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ, отже, перебування підприємства, установи і організації у реєстрі неприбуткових організацій не може безумовно свідчити те, що такі підприємства, установи і організації повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Доказів того, що відповідач фінансується повністю за рахунок місцевого чи державного бюджету до суду не надано.

Посилання представника відповідача на лист-роз`яснення Фонду соціального захисту інвалідів від 26.04.2007 року № 1/5-375, відповідно до якого адміністративно-господарські санкції не сплачуються підприємствами, установами і організаціями, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також неприбутковими організаціями, суд вважає безпідставними, оскільки листи не є нормативно-правовими актами, носять лише роз`яснювальний і рекомендаційний характер, не містять нових правових норм, які визначають права, свободи й законні інтереси фізичних та юридичних осіб. Відсутність прибутку як підстава для невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю законодавством не передбачена і жодним чином не нівелює факт вчиненого порушення відповідачем.

На підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Оскільки позивач, як суб`єкт владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Асоціації об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "РАДУЖНЕ-23" (код ЄДРПОУ 41599679) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312) адміністративно-господарські санкції у розмірі 86751,46 грн (вісімдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 46 копійок).

Стягнути з Асоціації об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "РАДУЖНЕ-23" (код ЄДРПОУ 41599679) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2810,70 грн (дві тисячі вісімсот десять гривень 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО