Рішення

від 18.10.2024 по справі 360/980/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/980/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича (далі представник позивача) із позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі № 360/891/24, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою виділено в самостійні провадження позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в невиплаті компенсації військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року.

Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в невиплаті компенсації військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків ОСОБА_1 при проходженні військової служби в період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Уточнений позов обґрунтовано таким.

Згідно п. 1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану», у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Закон № 2308-ІХ набрав чинності з моменту його опублікування, а саме з 09.07.2022. Таким чином, з 09.07.2022 Податковим кодексом України було визначено, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

Водночас, статус зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, за приписами Податкового кодексу України, підтверджується відповідним Порядком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З 09.07.2022 та на час служби позивача діяла постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» від 30 грудня 2015 р. № 1161 (далі Постанова № 1161), прийнята відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказаною постановою передбачено підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або,, особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків. Таким чином, постановою № 1161 не було передбачено пільги щодо сплати військового збору військовослужбовцям ЗСУ, крім тих, які визначені у вказаній постанові.

Позивач приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з жовтня 2022 року по квітень 2024 року, що зокрема, підтверджується довідкою від 01.06.2024 №08/2954.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2023 р. № 244 (далі Постанова № 244) внесено зміни до постанови № 1161, та після абзацу третього доповнено постанову новими абзацами такого змісту: «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будьяких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати».

Постанова № 244 набрала чинності 24.03.2023. Отже, лише прийняття Постанови № 244, якою розширено перелік осіб, доходи яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором, надано відповідні пільги особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, на підставі відповідних витягів з наказів. Таким чином, грошове забезпечення військового службовця не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Тому утриманий військовий збір за період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року - підлягає поверненню.

11.09.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі начальника загону) від 12.01.2023 №20-ОС «Про особовий склад» позивач прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону та зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Наказом від 16.04.2024 №305-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 17.04.2024.

Оскільки воєнний стан розпочався 24.02.2022, а норми Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 не передбачали звільнення від оподаткування військовим збором в період воєнного стану військовий збір не компенсувався.

З урахуванням положень наведених нормативно правових актів стає зрозумілим, що військовий збір це в першу чергу загальнодержавний податок, який справляється з доходів фізичних осіб, має фіксовану ставку та тимчасовий характер.

Як зазначалось вище позивач згідно наказу начальника загону від 12.01.2023 №20-ОС «Про особовий склад» прибув для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону та зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 11.01.2023. У відповідача відсутня інформація щодо умов проходження служби позивачем в іншому прикордонному загоні. Доказів, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або заходах за час проходження служби в іншому прикордонному загоні позивачем не надано, у відповідача відсутні.

Згідно довідки від 01.06.2024 №08/2954, яка долучена до матеріалів справи стає зрозумілим, що позивач приймав безпосередню участь з 11.01.2023 по 22.03.2023 та з 07.01.2024 по 25.02.2024, а не як зазначає представник позивача з жовтня 2022 по 17.04.2024.

До постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» внесені зміни лише Постановою КМУ №244 від 17.03.2023 (набрання чинності 24.03.2023).

Пунктом 2-1 Постанови КМУ №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

На виконання пункту 2-1 постанови КМУ №168 наказом В.о. Міністра внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за №196/39252, затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Порядок 36) застосовується до спірних правовідносин, що виникли з 11.01.2023 по 31.05.2023.

Порядок 36 визначає механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (пункт 1)

Пункт 2 Порядку 36 визначає кому та в якому розмірі належить до виплати додаткова винагорода.

Пунктом 6,7 Порядку 36 встановлено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів [...] органів охорони державного кордону[...] - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця. Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно картки грошового забезпечення за 2023 рік стає зрозумілим, що в лютому 2023 позивач отримав за 11 діб січня 2023, в березні 2023 року за лютий 2023 року, а в квітні 2023 року за 22 доби березня 2023 року.

Оскільки, положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 із внесеними змінами постановою КМУ №244 від 17.03.2023 набрали чинності 24.03.2023, а додаткова винагорода нарахована за 22 доби березня 2023 року підстави для компенсування військового збору (за січень 2023, лютий 2023 та березень 2023 року) відсутні.

Згідно картки грошового забезпечення за 2024 рік з додаткової винагороди за безпосередню участь взагалі не утримувався військовий збір. В свою чергу, з грошового забезпечення компенсувався (графа утримання військовий збір) військовий збір в поточному місяці за попередній за кількість діб безпосередньої участі. В свою чергу, додаткова винагорода за безпосередню участь також нараховувалась в поточному за попередній пропорційно участі.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 3 групи з 18.06.2024 (встановлена на строк до 01.07.2025), що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , картки платника податків, посвідчення серії НОМЕР_5 , довідки до акта огляду МСЕК серії 12АГГ № 565926.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 № 08/2954 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно з 11 січня 2023 року по 17 квітня 2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ), та з 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024 безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2023 № 20-ОС «Про особовий склад» зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), призваного на військову службу по мобілізації на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 11 січня 2023 року, та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2024 № 305-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), заступника начальника першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_6 прикордонного загону від 05.04.2024 № 266-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 17 квітня 2024 року.

Дослідженням особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 встановлено, що позивачу, серед інших складових грошового забезпечення, нарахована:

додаткова винагорода по ПКМ № 168 (70000): у лютому 2023 року 45161,29 грн (на підставі наказу від 08.02.2023 № 61-ОС, 20 діб січня), у березні 2023 року 70000,00 грн (на підставі наказу від 08.03.2023 № 105-ос, 28 діб лютого);

додаткова винагорода по ПКМ № 168 (100000): у квітні 2023 року 64516,13 грн (на підставі наказу від 08.04.2023 № 006-ОС, 30 днів березня).

Також з особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік слідує, що за період з січня по грудень 2023 з нарахованого грошового забезпечення утримано військовий збір в загальній сумі 9593,95 грн, загальна сума компенсації військового збору 0,00 грн, а саме: 25.01.2023 утримано військовий збір у сумі 132,13 грн, 06.02.2023 450,00 грн, 12.02.2023 979,18 грн, 13.03.2023 1801,76 грн, 28.03.2023 301,75 грн, 12.04.2023 301,76 грн, 20.04.2023 967,74 грн, 26.04.2023 11,92 грн, 09.05.2023 165,00 грн, 11.05.2023 368,46 грн, 26.05.2023 10,56 грн, 13.06.2023 322,98 грн, 13.07.2023 322,98 грн, 14.08.2023 322,98 грн, 07.09.2023 159,68 грн, 14.09.2023 217,74 грн, 14.09.2023 322,98 грн, 14.10.2023 327,87 грн, 25.10.2023 450,00 грн, 27.10.2023 292,47 грн, 14.11.2023 391,35 грн, 14.11.2023 275,81 грн, 14.12.2023 561,85 грн, 27.12.2023 135,00 грн.

Дослідженням особистої картки на грошове забезпечення за 2024 рік ОСОБА_1 встановлено, що позивачу, серед інших складових грошового забезпечення, нарахована:

додаткова винагорода по ПКМ № 168 (100000): у лютому 2024 року в сумі 80645,16 грн (на підставі наказу від 09.02.2024 № 100-ОС, за 25 днів), у березні 2024 року 44827, 58 грн (37931,03 грн та 6896,55 грн) на підставі наказу від 09.03.2024 № 182-ОС; у квітні 2024 року 77419,35 грн (на підставі наказу від 08.04.2024 № 273-ОС, 24 дні), у травні 2024 року 30000,00 грн (на підставі наказу від 08.05.2024 № 379-ОС, за 9 днів).

Також з особистої картки на грошове забезпечення за 2024 рік слідує, що за період з 01.01.2024 по травень 2024 з нарахованого грошового забезпечення утримано військовий збір в загальній сумі 3929,27 грн, загальна сума компенсації військового збору 953,19 грн, а саме:

15.01.2024 утримано військовий збір у сумі 642,59 грн, 13.02.2024 482,91 грн, 28.02.2024 395,83 грн, 14.03.2024 395,81 грн, 13.04.2024 - 197,91 грн, 18.04.2024 1814,24 грн;

13.02.2024 компенсовано військовий збір у сумі 319,21 грн, 14.03.2024 177,43 грн, 13.04.2024 306,43 грн, 13.05.2024 150,12 грн.

Вказана у вищеописаних довідках інформація також підтверджена копіями наявних в матеріалах справи архівних відомостей про грошове забезпечення позивача за 2023-2024 роки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до абзацу першого підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу.

Законом України від 18.06.2015 № 548-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, який набрав чинності 09 липня 2015 року та був введений в дію 10 вересня 2015 року, доповнено підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України абзацом такого змісту: Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Законом України від 19.06.2018 № 2463-VIII Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо відносин, пов`язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях абзац другий підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено у наступній редакції: Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац третій підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2015 № 1161 Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором (далі Постанова № 1161).

Згідно з Постановою № 1161 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 22.08.2018 № 650) відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України установив, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Отже, з 10 вересня 2015 року до введення в Україні режиму військового стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, в Україні введено і діє воєнний стан. Наразі воєнний стан продовжено, він триває дотепер.

Законом України від 19.06.2022 № 2308-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану (далі - Закон № 2308-ІХ), який набрав чинності 09 липня 2022 року, внесено наступні зміни: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У зв`язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

У пункті 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Таким чином, Законом № 2308-ІХ, який набрав чинності 09 липня 2022 року, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.

Абзац третій підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України у редакції Закону України від 19.06.2022 № 2308-IX не має зворотної дії в часі, тобто діє тільки на правовідносини, що виникли з 09 липня 2022 року (день набрання чинності Законом № 2308-IX).

Отже, у період з 24 лютого 2022 року по 08 липня 2022 року грошове забезпечення військовослужбовців теж підлягало оподаткуванню військовим збором, оскільки було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану.

Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану визначений постановою від 17.03.2023 № 244, за якою до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором внесені зміни:

Назву постанови викладено в такій редакції:

1. Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

2. У постановляючій частині:

1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати..

У зв`язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;

2) абзац шостий після слів операції Об`єднаних сил (ООС) доповнити словами здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Отже, тільки з прийняттям Постанови КМУ від 17.03.2023 № 244 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

У період з 09 липня 2022 року по 24 березня 2023 року діяли тільки норми Закону № 2308-ІХ.

У рішенні в справі Будченко проти України від 24 квітня 2014 року (заява №38677/06, пункти 38-39) ЄСПЛ зазначив про те, що відмова держави в задоволенні гарантованих чинним законодавством вимог майнового характеру з підстав відсутності механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання в право особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Держава не може відмовляти в здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання, що мало місце у випадку спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 825/3519/15-а та від 18 жовтня 2019 року у справі № 815/1053/16.

З огляду на вище наведене суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача, що оскільки з 09.07.2022 до 24.03.2023 був відсутній механізм звільнення від оподаткування військовим збором в період воєнного стану, то відповідач правомірно в цьому періоді не компенсував утриманий з грошового забезпечення військовий збір у період до 24.03.2023.

З цих же підстав суд вважає необгрунтованими доводи відповідача, згідно із якими положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 із внесеними змінами постановою КМУ №244 від 17.03.2023 набрали чинності 24.03.2023, а додаткова винагорода нарахована за 22 доби березня 2023 року підстави для компенсування військового збору (за січень 2023, лютий 2023 та березень 2023 року) відсутні.

Підсумовуючи вище викладене, зважаючи на правові норми, якими врегульовано спірні правовідносини, та їх дію у часі, суд зазначає, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців, які беруть безпосередню участь:

в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), в період з 10 вересня 2015 року до 21 лютого 2024 року;

які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, починаючи з 09 липня 2022 року.

Щодо періоду з жовтня 2022 року по 10.01.2023 суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено проходження служби ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 11.01.2023, а до 10.01.2023 позивач проходив службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Пунктом 2 Постанови № 704, яка є чинною з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).

Пунктом 3 розділу І Загальні положення Інструкції № 558 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Норми абзацу двадцять першого пункту 13 глави 10 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2017 № 468 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2017 за № 1011/30879) визначають, що в наказах начальників органів Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу органу Державної прикордонної служби України у зв`язку зі звільненням з військової служби в обов`язковому порядку зазначається які необхідно здійснити виплати: матеріальної допомоги на оздоровлення, додаткових грошових винагород, одноразової грошової допомоги при звільненні, в якому розмірі та за який термін військової служби.

Оскільки у період з жовтня 2022 року до 10.01.2023 позивач проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України, який не є відповідачем у справі, позовні вимоги в частині періоду з жовтня 2022 року по 10.01.2023, заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 не належать до задоволення.

Щодо періоду з 11.01.2023 по квітень 2024 року, суд зазначає таке.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 № 08/2954 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно з 11 січня 2023 року по 17 квітня 2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_1 ), та з 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024 безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.

Виходячи з вищенаведеного нормативного регулювання, у задоволенні позовних вимог за періоди з 23.03.2023 по 06.01.2024, з 26.02.2024 по 17.04.2024 слід відмовити, оскільки у ці періоди позивач не мав статусу особи, яка бере безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, у розумінні постанови № 1161.

З особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік ОСОБА_1 та архівної відомості за період з січня 2023 року по грудень 2023 року слідує, що за період безпосередньої участі позивача діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях з 11.01.2023 по 22.03.2023 з грошового забезпечення утримано військовий збір у січні 2023 року 132,13 грн, у лютому 2023 року 1429,18 грн, у березні 2023 року 2103,51 грн, і його компенсація позивачеві не здійснювалася.

З особистої картки на грошове забезпечення за 2024 рік ОСОБА_1 та архівної відомості за період з січня 2024 року по грудень 2024 року слідує, що за період безпосередньої участі позивача діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях з 07.01.2024 по 25.02.2024 з грошового забезпечення позивача 15.01.2024 утримано військовий збір у сумі 642,59 грн, 13.02.2024 482,91 грн, 28.02.2024 395,83 грн, 14.03.2024 395,81 грн, 13.04.2024 - 197,91 грн, 18.04.2024 1814,24 грн; 13.02.2024 компенсовано військовий збір у сумі 319,21 грн, 14.03.2024 177,43 грн, 13.04.2024 306,43 грн, 13.05.2024 150,12 грн.

З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що відповідачем не заперечується та визнається факт безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національно безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024.

Вказаний факт також підтверджений довідкою від 01.06.2024 № 08/2954, архівними відомостями про нараховане позивачу грошове забезпечення за 2023-2024 роки, згідно з якими у зазначений період позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода за безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національно безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 у розмірах 70000,00 грн та 100000,00 грн, що підтверджує статус позивача у період 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024 як особи, яка бере безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у розумінні постанови № 1161 саме з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

Також з відзиву на позовну заяву та архівних відомостей про грошове забезпечення позивача судом встановлено, що виплата додаткової винагороди, утримання військового збору та його компенсація пропорційно дням безпосередньої участі позивача у вказаних заходах здійснювалися у поточному місяці за попередній.

Однак за даними архівної відомості про грошове забезпечення позивача за 2024 рік та особистої картки на грошове забезпечення за 2024 рік судом встановлено, що в період з січня по травень 2024 року включно відповідач компенсував позивачу утриманий військовий збір за дні безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не наведено будь-яких доводів та не надано розрахунків, які б свідчили про непропорційність проведених відповідачем відрахувань військового збору з грошового забезпечення позивача дням його залучення до проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у 2024 році.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати порушеними права позивача в частині застосування пільги з оподаткування військовим збором у період його безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 07.01.2024 по 25.02.2024, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про коригування обраного позивачем способу захисту порушеного права та часткове задоволення позовних вимог, а саме:

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11 січня 2023 року по 22 березня 2023 року у дні його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з грошового забезпечення за період з 11 січня 2023 року по 22 березня 2023 року за дні його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільнений.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно вимог ст. 132 КАС України до судових витрат відносяться витрати на професійну правничу допомогу, позивач має право на правову допомогу, оскільки на є фахівцем в галузі права. Сума витрат за адвокатські послуги, згідно договору про надання правової допомоги склала 12 000 (дванадцять тисяч) гривень та вона повинна бути стягнута з відповідачів. Попередній розрахунок суми судових витрат: - витрати на правову допомогу - 12 000 грн.; в ході розгляду справи можливі витрати за відправлення заперечень на відзив відповідача та направлення адвокатських запитів - орієнтовно 500 гривень.

Відповідачем 10.09.2024 надано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу шляхом відмови у задоволені стягнення витрат на правничу допомогу, обґрунтоване таким.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та iн.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюються судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. До матеріалів справи долучений акт виконаних робіт від 11.07.2024, в якому перелічені послуги які надані за договором від 17.06.2024, але з позивачем договір укладений 19.06.2024. Окрім того, адвокат надав консультації з питання нарахування та виплати середнього заробітку. В свою чергу, позовна заява не містить такої позовні вимоги.

Також, у послуги увійшли адвокатські запити та рапорти. Адвокату як спеціалісту у галузі право повинно бути відомо, що з «рапортами» звертаються діючи військовослужбовці, а не звільненні. Адвокат звернувся лише з одним адвокатським запитом.

Щодо складності справи. Дана позовна заява відноситься до справ незначної складності, призначена за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ti самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далi - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лiмiтед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними i неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація i досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Щодо часу витраченого адвокатом на підготовку позову. У позовній заяві правова позиція або думка адвокатом не сформульовано, була зроблена лише механічна робота по шаблонному позову, яка не потребує спеціальних професійних навиків. Варто зазначити, що виготовлення додатків до позовної заяви не є юридичними послугами, а їх виготовлення не потребує спеціальних навиків, відповідно посилання на цю послугу в акті виконаних робіт є помилковим.

Окрім того, представник позивача адвокат фахівець у галузі права позовні вимоги обґрунтовує посилаюсь на нормативно правові акти які регулюють питання грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України. В свою чергу, позивач проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України. Таким чином, з урахуванням невідповідності витраченого часу адвокатом на підготовку позову, складності справи відповідач вважає, що позивач не довів дійсність витрат на правову допомогу, а перелічені послуги в акті виконаних робіт не співпадають дійсності.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Кушнеренком Є.Ю. на підтвердження витрат на правничу допомогу надано ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №201 від 19.06.2024, акт виконаних робіт від 11.07.2024, квитанцію №201 від 19.06.2024.

Згідно із умовами договору від 19.06.2024 № 201 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» в особі старшого партнера ОСОБА_2 (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2), сторона-2 уповноважує сторону -1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь-якої ланки у зв`язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі з приводу стягнення недоотриманого грошового забезпечення, у зв`язку з звільненням з військової служби.

Сторона-2 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити стороні-1 гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) сторони-2 за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, підготовка та складання документів та складає 12000 гривень. Гонорар сплачується стороною -2 стороні -1 безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою.

Згідно із актом від 11.07.2024 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 17.06.2024 правові послуги за договором № 201 від 19.06.2024 виконано в повному обсязі, за що стороною-2 стороні- сплачено 12000,00 грн, ПДВ немає. Ця сума обчислена виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, підготовки та складання документів необхідних для розгляду справи в суді, консультації сторони-2, вивчення та аналізу судової практики і враховує участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції. Зазначена сума є фіксованою. Об`єм виконаних робіт:

-Консультування сторони-2 щодо підстав та порядку подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні 2 години;

-Написання та подання адвокатських запитів, рапортів 1 година;

-Аналіз законодавства та судової практики 3 години;

-Написання та подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні і, в тому числі виготовлення копій документів 4 години.

Усього витрачено: 10 годин.

Відповідно квитанції до прибуткового касового ордера № 201 від 19.06.2024 прийнято адвокатом Кушнеренком Є.Ю. від ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги № 201 від 19.06.2024 суму 12000,00 грн.

Таким чином, виходячи з наданих адвокатом документів, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить 12000,00 грн, і такі витрати є документально підтвердженими, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу шляхом відмови у їх стягненні.

Доказів понесення інших витрат за відправлення заперечень на відзив та направлення адвокатських запитів, про можливість виникнення яких зазначив адвокат у позовній заяві, представником позивача не надано.

При цьому суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявлено кілька позовних вимог, які ухвалою суду від 23.08.2024 роз`єднано у п`ять самостійних проваджень справи № 360/891/24, 360/979/24, 360/982/24, 360/980/24, 360/981/24.

З огляду на наведене, витрати на правничу допомоги у межах спору, що розглядається у цьому провадженні, є документально підтвердженими та складають половину1/5 з заявлених адвокатом 2400,00 (12000 грн / 5 вимог, що розглядаються в окремих провадженнях).

Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Щодо визначення пропорції розміру задоволених позовних вимог суд зазначає, що заявлені позовні вимоги охоплюють період з жовтня 2022 року по квітень 2024 року, тобто 19 місяців.

Позовні вимоги задоволено в частині січня березня 2023 року, тобто 3 місяці.

Оскільки позовні вимоги належать до часткового задоволення, на користь позивача підлягає сума стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 378,96 грн (2400,00 грн/19 місяців = 126,32 грн * 3 місяці = 378,96 грн) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11 січня 2023 року по 22 березня 2023 року у дні його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору з грошового забезпечення за період з 11 січня 2023 року по 22 березня 2023 року за дні його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 378,96 (триста сімдесят вісім гривень 96 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська