Рішення

від 18.10.2024 по справі 420/18518/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18518/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 500130/2024/000011/2 від 28.04.2024 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500130/2024/000134, мотивуючи це тим, що з метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №24UA500130014911U3 від 28.04.2024р., де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 2 148 148,89 грн.

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Рахунок-фактура №ERS2024000000094 від 22.04.2024 року; Міжнародна автотранспортна накладна (CMR) А №772871 від 22.04.2024 року; Сертифікат походження А 1789181 від 22.04.2024 року; Висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року; Довідку про транспортні витрати №2703 від 27.03.2024 року; Специфікацію №16 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023року; Зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року; Сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021 року; Копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00004725 від 22.04.2024р.

28.04.2024р. від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів. З повідомлення вбачається, що за результатом опрацювання поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують мигну вартість товарів, а саме: 1. В декларації митної вартості вказано, що продавець та покупець не пов`язані особи та їх взаємовідносини не вплинули на ціну товару. Хоча відповідно до ч. 17 ст., 58 МКУ: « Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згідно п.4 пп. а статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: «Для цілей цієї угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо : а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного». на офіційному сайті компанії (ersag.com.tr) Людмила Кескін зазначена регіональним директором, а одноосібність виходе з пункту 3.3 зовнішньоекономічної угоди де зазначено, що продавець не має право здійснювати відвантаження товару на території, обумовлених в н.1.1. цього Договору іншим покупцям; 2) документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; 3)в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 та специфікації від 22.04.2024 №18 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, а відповідно до п.2 ч.2 статті 52 Митного кодексу України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню».

Так як митному органу не надавалися дані про розмір знижки, перевірити та обчислити митну вартість неможливо. У зв`язку з цим, відповідно до ч.З ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: Договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про доставку товарів, митна вартість яких визначається;

Рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

Виписки з бухгалтерської документації; Прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст.254 Митного кодексу України.

28.04.2024 року листом за вих.№2804.1 позивач відповів на повідомлення митниці від 04.04.2024 року про надання додаткових документів. У відповіді митниці позивачем було зазначено, що: На зауваження згідно п. 1 повідомлено, що зв`язок директора ТОВ «Ерсаг Україна» з компанією ERSAG ENDUSTRIYEL.VE KIMYASAL. ТЕМ. URUNLERI PAZ. TUR. GIDA TNS. SAN. Vc 11C. LTD. STI. жодним чином не доведений, ОСОБА_1 вказана на сайті компанії Постачальника, як офіційний дистриб`ютор та реалізатор фірмової продукції. Більш того, окрім ТОВ «Ерсаг Україна» на території України зареєстроване та функціонує підприємство ТОВ «Ерсаг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 4431887), що виключає всі посилання відповідача на ексклюзивність постачання продукції «Ерсаг» лише ТОВ «Ерсаг Україна». При цьому. Одеською митницею не було надано жодного обгрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, відповідач лише товару.

Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість мас бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч,18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціпи і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Отже, з аналізу норм МК України та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із ним обов`язком, го необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020у справі №826/24776/15, від 11.06.2020у справі N9826/4829/16.

Так, щодо посилань відповідача на те, що в інвойсі від 22.04.2024р. №ERS2024000000094 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Позивач у листі від 28.04.2024р. №2804.1 направленому на адресу відповідача звернув увагу на п. 3.2. та 5.2 зовнішньоекономічного контракту, відповідно до яких, пакування товару входить до вартості товару. Отже, витрати на пакування вже включені до вартості товару. З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не_є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Надані позивачем до митного оформлення документи новною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування заявленої митної вартості за МД №24UА500130014911U3.

03.07.2024 року до суду від представника надійшов відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що в поданих документах позивачем містились розбіжності, також надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості № UА500130/2024/000011/2 від 28.04.2024 року, а саме: в декларації митної вартості вказано, що продавець та покупець не пов`язані особи та їх взаємовідносини не вплинули на ціну товару. Хоча відповідно до ч. 17 ст., 58 МКУ: « Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося , вважаються пов`язаними для цілей цього кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», згідно п.4 пп. а статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: «Для цілей цієї угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо : а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного». Так на офіційному сайті компанії(ersag.com.tr) Людмила Кескін зазначена регіональним директором, а одноособність виходе з пункту 3.3 зовнішньоекономічної угоди де зазначено, що продавець не має право здійснювати відвантаження товару на території, обумовленихвп.1.1. цього Договору іншим покупцям; документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 р. відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 та специфікації від 22.04.2024 №18 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, а відповідно до п.2 ч.2 статті 52 Митного кодексу України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню». Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Враховуючи назви контрагентів дистриб`юторської угоди від 04.09.2023 №°0409, обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, а не як заявлено у пункті 9 Декларації митної вартості, у зв`язку з чим та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Одеська митниця зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2023 № б/н, прайс-листи виробника товарів № б/н від 01.01.2023, договори ТЕП від 20.11.2023 № 100123-К, від 20.11.2023 № 1-1122/ К висновок експерта № 20-78/04-2024 від 28.04.2024р, видаткові накладні на реалізовану продукцію. Всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-78/04-2024 від28.04.24р. має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась. Отже оскільки в документах наданих позивачем разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не були надані витребувані митницею додаткові документи то зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

Під час здійснення господарської діяльності між позивачем - ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) 04.09.2023 року та «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз, Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець) укладено Контракт №0409, відповідно до предмету якої Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «ERSAG» «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період військового часу в Україні.

Відповідно до п.1.2. Контракту з метою виконання п.1.1. цього Договору компанія зобов`язується передати товар в кількості та асортименті, замовлену Покупцем, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати його.

Поставка Товару здійснюється Продавцем Покупцеві на підставі погоджених Сторонами заявок на поставку Товару (п.1.3. Контракту).

Згідно п.3.2. Контракту Покупець приймає товар від Продавця згідно сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цієї угоди. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до угоди, які додаються до кожної партії товарів.

Відповідно до п.4.3. Контракту поставка товару здійснюється згідно умов поставки, що визначені в інвойсах до поставки та специфікаціями до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язково.

Згідно п.4.5. Контракту Покупець оплачує товар, поставлений на його адресу з Туреччини в Україну на протязі 180 днів після отримання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації товару.

Згідно п.4.6., та п.4.7. Контракту валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов`язалася надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в Україні.

08.09.2023 року сторони Контракту уклали Додаткову угоду №1, відповідно до якої п.4.7. Контракту виклали у наступній редакції: «Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023 р., на період дії військового стану в Україні. Розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною Договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку але не більше 50%».

Відповідно до п.4.8. Контракту, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Згідно п.4.9. Контракту, відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.

Відповідно до п.5.1. Контракту, кількість, якість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.

Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості ті іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару Продавець передає Покупцю в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена Покупцю такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника (п.5.2. Контракту).

22.04.2024 року специфікацією №18 до Контракту №0409 від 04.09.2023 року сторони Контракту узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 50 258,10 доларів США.

На підставі Контракту та специфікацій №18 продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ЕRS2024000000094 від 22.04.2024 року на загальну суму 50258,10 доларів США

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача до Одеської митниці 28.04.2024 року подано митну декларацію 24UА500130014911U3 на імпортовані косметику, засоби для чищення та миючі засоби, БАДи.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у сумі 2148148,89 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, зазначені у графі 44: рахунок-фактура №ERS2024000000094 від 22.04.2024 року; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) А №772871 від 22.04.2024 року; сертифікат походження А 1789181 від 22.04.2024 року; висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року; довідку про транспортні витрати №2703 від 27.03.2024 року; специфікацію №16 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023року; зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року та додаткову угоду №1 до нього; сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021 року; копію експортної декларації країни відправлення 24352100ЕХ00004725 від 22.04.2024р., банківські виписки, дистриб`юторську угоду №0409, та інші.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: в декларації митної вартості вказано, що продавець та покупець не пов`язані особи та їх взаємовідносини не вплинули на ціну товару. Хоча відповідно до ч. 17 ст., 58 МКУ: « Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося , вважаються пов`язаними для цілей цього кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», згідно п.4 пп. а статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: «Для цілей цієї угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо : а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного». Так на офіційному сайті компанії(ersag.com.tr) Людмила Кескін зазначена регіональним директором, а одноособність виходе з пункту 3.3 зовнішньоекономічної угоди де зазначено, що продавець не має право здійснювати відвантаження товару на території, обумовленихвп.1.1. цього Договору іншим покупцям; документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 р. відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем; в інвойсі № ERS2024000000094 від 22.04.2024 та специфікації від 22.04.2024 №18 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, а відповідно до п.2 ч.2 статті 52 Митного кодексу України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню». Враховуючи вищезазначене, вiдповiдно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано надати (за наявності) додаткові документи.

04.04.2024 декларантом надіслано додаткові документи: ; каталог виробника від 01.01.2023р. б/н; прайс-лист виробника від 01.01.2023р. б/н; ланцюг транспортно-експедиційних договорів; висновок експерта про ціну №20-78/04-2024 від 28.04.2024 року; видаткові накладні на реалізовану продукцію.

В оскаржуваному рішенні митницею зазначено, що всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Так, відповідач вказує, що в наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів неможливо прочитати (неякісні скановані копії); наданий висновок експерта № №20-78/045-2024 від 28.04.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку експертом не проводилась.

Листом від 28.04.2024 № 2804.1 декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи не має можливості надати.

Рішенням відповідача про коригування митної вартості № UА500130/2024/000011/2 від 28.04.2024 року, скориговано митну вартість товару із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, а саме, було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог статті 59 МК України, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме:

товар №1 13,8752 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №2 1,88 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №3 11,187 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №4 7.52дол.США/кг.( UA500130/2023/006086 21.03.2023),

товар №5 28,5739 дол.США/кг.( UA500130/2023/002604 06.02.2022),

товар №6 6,892 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №7 130,9982 дол.США/кг. (UA500130/2023/004596 02.03.2023),

товар №8 78,9859 дол.США/кг. (UA500130/2023/002604 06.02.2023),

товар №9 9113,9256 дол.США/кг. (UA500130/2023/006086 21.03.2023),

товар №10 53,574 дол.США/кг. (22UA500130025415U5 19.12.2022,

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 28.04.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000134.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно п.4 та п.5 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

5. Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

Та відповідач не надав суду жодного доказу того, що позивач підпадає під дію п.5 або п.4 вказаної Угоди.

Щодо відсутності в інвойсі №ERS2024000000094 від 04.04.2024 відомосей (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем, то позивач у листі від 28.04.2024р. №2804.1 направленому на адресу відповідача звернув увагу на п.п. 4.8. зовнішньоекономічного контракту, відповідно до яких, пакування та маркування товару входить до вартості товару, та це також продубльовано у інвойсі ERS2024000000094 від 04.04.2024 та визначено умови поставки FCA. З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару). Відсутність в інвойсі відомостей про вартість витрат на маркування товару пояснюється тим, що видатки по маркуванню товару покладаються на продавця, тобто входять до вартості товару, так як умовами зовнішньоекономічному контракті не передбачено обов`язок у покупця сплачувати вартість витрат по маркуванню товару, тобто ці витрати додатковому відшкодуванню зі стороні покупця не підлягають та входять до ціни товару.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500130014911U3, позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Згідно п. . 9.2. Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000 "F"-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця. Питання пункту такої доставки за умовами FCA викликало утруднення через широке різноманіття обставин, що можуть торкатися договорів, укладених у відповідності з цим терміном. Так, товар може бути завантажений на транспортний засіб, надісланий покупцем, щоб забрати товар з площ продавця; в іншому випадку товар може потребувати відвантаження з транспортного засобу, наданого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс-2000 враховують ці варіанти, передбачаючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є площі продавця, поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, а в інших випадках - коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця.

Таким чином враховуючи, що місцем навантаження транспорту перевізника товару згідно рахунку /інвойсу ERS2024000000094 від 04.04.2024 зазначено місце розташування виробництва продавця м.Denizli Туреччина, то тягар витрат по навантаженню товару також покладався на продавця.

Суд зазначає, що відповідно до пп. в п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено судом, постачання товару здійснювалось на умовах FCA Інкотермс, згідно яких продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до п. 4.8 Контракту №0409 у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Таким чином, умови поставки FCA Інкотермс та положення контракту відповідно до яких обов`язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника, які включаються до вартості товару, дають підстави для висновку про протиправність вимог митного органу.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Страхування товару не здійснювалось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до умов зазначеного Контракту та приписів ч. 10 ст. 58 МКУ витрати з пакування, маркування та навантаження закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали, про що зрозуміло та детально викладено у контракті, а тому зазначена підстава для прийняття оскаржуваного рішення є протиправною.

Щодо відсутності в інвойсі ERS2024000000094 від 22.04.2024 та специфікації від 04.04.2024 №18 відомостей стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, позивач зазначив, що відповідно до п.4.7 Контракту Продавець зобов`язалася надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні. Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів відповідає умовам контракту із додатковою угодою.

Зазначене відображено також і в додатковій угоді №1 від 08.09.2023 до контракту №0409, відповідно до умов якої нова редакція п.4.7 викладена наступним чином: Продавець зобов`язується надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною договору та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%.

Та у відповідача були всі показники цін за якими поставлялись товари продавцем позивачу на 01.01.2023 року, так як йому позивачем додатково були надані прайс -листи продавця на 01.01.2023р. та він міг перевірити розмір знижки.

Таким чином, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів які дають можливість в повній мірі визначити митну вартість товару.

Крім того, суд зазначає, що системний аналіз правових норм МК України дає підстави для висновку про те, що одним із основних завдань та функцій митного органу є визначення митної вартості товарів яка здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості з дотриманням мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім цього суд враховує, що відповідно до змісту Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) чи специфікації відомостей про розмір дисконту не може бути підставою для коригування митної вартості. Митним органом в спірному рішенні не наведено обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином відсутність інформації в інвойсі № ERS202400000094 від 22.04.2024 та специфікації від 22.04.2024 №18 про дисконт/знижку на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

Щодо зауважень митниці в оскаржуваному рішенні щодо відсутності в наданих каталогах виробника відомостей щодо цін товарів та щодо твердження відповідача, що надані прайс-листи товарів не можливо прочитати суд зазначає, що законодавчо не закріплено форми каталогів виробника та прайс-листів. Дані документи є суто інформаційними, каталоги виробника можуть включати текстову описову інформацію про товар, інформацію про характеристики, зображення товару та інше, прайс-лист містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар. За жодних умов каталоги виробника та прайс-листи не можуть бути первинними документами для визначення митної вартості товару.

При цьому, суд враховує, що інформація, зазначена в наданих каталогах є достатньою для ідентифікації поставлених товарів.

Стосовно твердження відповідача, що наданий висновок експерта №20-78/04-2024 від 28.04.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась, суд наголошує, що експертний висновок, так само не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України зробив Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 року по справі № 9540/2605/18, від 06.05.2020 року по справі № 9140/1713/19, від 16.04.2021 року по справі № 140/2000/19.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 24UA500130014911U3 від 28.04.2024 та рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500130/2024/000011/2 від 28.04.2024, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи, те що позивач під час звернення до суду з позовом сплатив судовий збір у сумах -7654,85 та 3028грн. за платіжними інструкціями №130928 та №130927 від 08.05.2024р. відповідно, то з відповідач на користь позивача підлягає стягненню сума 10682,85грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА до Одеської митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 500130/2024/000011/2 від 28.04.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500130/2024/000134 .

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна витрати по сплаті судового збору у сумі 10682,85грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ( АДРЕСА_1 ) код ЄДРПОУ 42972414

Відповідач: (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) код ЄДРПОУ 44005631

Суддя Е.А.Іванов