Рішення

від 18.10.2024 по справі 420/19344/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19344/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області (місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27; код ЄДРПОУ 41411420), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №457989 від 06.06.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області (місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27; код ЄДРПОУ 41411420), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №457989, що складений 06.06.2024 року інспектором СПДН ВП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 25.06.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. або документів підтверджуючих право на звільнення від сплати судового збору, інформацію, а саме: ІПН, Адресу реєстрації, або проживання, або місце знаходження (вулиця, номер будинку, корпус, квартира(офіс), населений пункт, область, індекс ОСОБА_2

01.07.2024 року (вх. № ЕП/11336/24) позивач надав до суду заяву із квитанцією про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн., чим усунув зазначені судом недоліки.

01.07.2024 року (вх. № ЕП/11334/24) позивач надав до суду заяву щодо виконання ували суду із ІПН, Адресою проживання(вулиця, номер будинку, корпус, квартира(офіс), населений пункт, область, індекс ОСОБА_2 ,чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 03.07.2024 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.06.2024 року інспектором СПДН ВП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області лейтенантом Поповою О.О. складено відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №457989. У вказаному приписі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство над ОСОБА_2 через суперечку на побутовому рівні. Терміновий заборонний припис винесено строком на 10 діб, строком до 11 год. 00 хв. 16.06.2024 року, яким заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 . Позивач вважає вказаний заборонний припис протиправним та таким, що винесений із порушенням чинного Законодавства України, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 03.07.2024 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Пунктом а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як вбачається з позовної заяви, 06.06.2024 року інспектором СПДН ВП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області лейтенантом Поповою О.О. складено відносно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №457989. У вказаному приписі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство над ОСОБА_2 через суперечку на побутовому рівні. Терміновий заборонний припис винесено строком на 10 діб, строком до 11 год. 00 хв. 16.06.2024 року, яким заборонено в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 . Позивач вважає вказаний заборонний припис протиправним та таким, що винесений із порушенням чинного Законодавства України

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_4 Одеському окружному адміністративному суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України Про запобігання та протидію домашньому насильству від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).

У частині першій статті 1 цього Закону наведено наступні визначення понять:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);

кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6);

особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 8);

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14);

терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (пункт 16).

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У даному випадку Головне управління Національної поліції у Вінницькій області наділене владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно із Законом №2229-VIII заяв та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів.

Відповідно до статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

2) обмежувальний припис стосовно кривдника;

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою-шостою, дев`ятою, одинадцятою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654.

Так, відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.

У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктами десятим, одинадцятим Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:

у рядку тип, назва населеного пункту - тип, назва населеного пункту;

у рядку посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);

у рядку згідно зі статтею 25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;

у рядку особу встановлено - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у рядку чи притягався (лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;

у рядку у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;

у рядку стосовно постраждалої особи - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству;

у рядку заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству;

у рядку Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;

у рядку Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;

у рядку Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;

у рядку Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України Про захист персональних даних- підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);

у рядку Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;

у рядку Кривдник від підпису відмовився в присутності - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожні

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку №№369/180, дві відповіді Так на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь Так на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь Так на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді Без відповіді / Невідомо, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Згідно з пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Отже, суд наголошує, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку №369/180.

Така позиція також викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 17.02.2022 №380/952/20.

Як вбачається з позовної заяви, доводи позивача фактично зводяться до того, що, на його думку, він не вчиняв протиправних дій щодо третьої особи та не був кривдником. При цьому, позивачем зазначено, що оскаржуваний припис складено відповідачем із порушенням вимог законодавства.

Разом з цим, суд зазначає, що жодних доводів в обґрунтування порушення відповідачем процедури складання оскаржуваного припису позивачем не наведено та відповідних доказів не надано та матеріали справи таких не містять.

Суд наголошує, що при прийнятті рішення суд досліджує, чи не було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі досліджується місцевими загальними судами.

Твердження позивача про те, що при складенні термінового заборонного припису відповідач не врахував контекст відносин між сторонами, хоча це передбачено як формою оцінки ризиків, так і вимогою розумності та обґрунтованості, відповідач мав обов`язок перевірити обставини попередніх відносин позивача та третьої особи, адже це характеризує наявні ризики та характеризує позивача та третю особу, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами й зводяться виключно до надання оцінки діям учасників конфлікту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), що в межах оскарження термінового заборонного припису не входить до предмету дослідження судом.

При розгляді даної справи суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області (місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27; код ЄДРПОУ 41411420), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №457989 від 06.06.2024 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2024 р.

СуддяО.М. Тарасишина

.