Рішення

від 18.10.2024 по справі 420/22723/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22723/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку, визначеному ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, Херсонської обласної військової адміністрації до Кочубеївської сільської ради Об?єднаної територіальної громади про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, Херсонської обласної військової адміністрація до Кочубеївської сільської ради Об?єднаної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кочубеївської сільської ради ОТГ щодо утримання у неналежному технічному стані, не придатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область;

- зобов`язати Кочубеївську сільську раду ОТГ привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області було здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених в межах території Херсонської області.

При цьому було встановлено, що в межах Херсонської області, за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, знаходиться захисна споруда цивільного захисту №81085, яка через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до паспорту №81085 протирадіаційного укриття, розташованого за вищевказаною адресою, власником та балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту є Кочубеївська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

При цьому, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як центральний орган виконавчої влади, здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням. У той же час, Законом України №2655-ІХ, який набрав чинності 29.10.2022 року, внесено зміни до ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, має право звертатися до адміністративного суду, крім позовів про застосування заходів реагування. Оскільки заходи державного нагляду і контролю вказаними суб`єктами не здійснюються, тому подання прокурором позову до суду є єдиним та ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Ухвалою суду у справі №420/22723/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

Суд зазначає, що вірною назвою відповідача є Кочубеївська сільська рада Об?єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 40133096).

Під час розгляду справи від Кочубеївської сільської ради Об?єднаної територіальної громади (далі ОТГ) до суду надійшов відзив на адміністративним позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що згідно із п. 9 глави 2 розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту №579 за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням. Тобто, недоліки, які не вказані у додатку 13 Вимог як такі, що впливають на готовність захисної споруди цивільного захисту, не можуть трактуватись як такі, що спричиняють неготовність чи обмежену готовність споруди цивільного захисту. У додатку 13 до Вимог затверджено у табличній формі «Основні недоліки в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності», де колонці 1 відповідають недоліки у неготових захисних спорудах, а колонці 2 обмежено готових. Враховуючи, що захисній споруді встановлено статус «обмежено готове», то посадовими особами ДСНС мало б бути встановлено саме недоліки, що відповідають колонці 2. Відповідач з цього приводу зауважив, що прокурор в адміністративному позові довільно трактує, що є недоліком, а що ні, інтерпретуючи у якості недоліків усе, що зазначено як відсутнє, навіть якщо воно не визначене вимогами саме як недолік.

Крім того, у відзиві представник відповідача посилався на те, що у керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в особі ГУ ДСНС у Херсонській області немає права на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Також під час розгляду справи №420/22723/24 від Херсонської обласної військової адміністрація надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку до суду від відповідача не надходило.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час розгляду справи встановив наступне.

Відповідно до паспорту та облікової картки захисної споруди цивільного захисту №81085 (протирадіаційне укриття), розташованої за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, її балансоутримувачем є Кочубеївська сільська рада Бериславського району Херсонської області.

05.09.2023 року за присутності представника балансоутримувача було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди (протирадіаційного укриття) №81055, розташованої за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, за результатами якої було складено акт.

Згідно цього акту встановлені наступні недоліки:

- загальний стан захисної споруди: технічний обмежено придатний;

- стан входів та аварійних виходів - не обладнано засобами для доступу мало мобільних груп населення;

- стан повітрозабірних оголовків, металевих віконниць, вихлопних каналів відсутні;

- стан обвалування окремо розташованого сховища відсутнє;

- протипожежний стан: укомплектованість первинними засобами пожежогасіння не укомплектовано, наявність схеми евакуації немає;

- температурно-вологісний режим і параметри повітряного середовища приміщень захисної споруди: забезпеченість вимірювальними приладами та їх стан не забезпечено;

- наявність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди відсутній;

- наявність документації захисної споруди: опису обладнання та майна відсутній (окрім паспорту захисної споруди);

- наявність документів, що підтверджують проведення щорічних оглядів захисної споруди відсутні;

- результати перевірки експлуатації захисної споруди в режимі сховища протягом 6 годин з перевіркою роботи у режимах чистої вентиляції та фільтровентиляції не проводилась;

- стан дизельної електростанції (ДЕС): відсутня;

- висновок про можливість приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин (згідно планом) відсутній.

Загальний висновок про стан захисної споруди №81085 відповідно до акту оцінки від 05.09.2023 року протирадіаційне укриття оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням. У спеціальному висновку зазначено, що захисна споруда підлягає капітальному ремонту. Також рекомендовано привести захисну споруду в стан готовності згідно вимог наказу МВС №579 від 09.07.2018 року.

Пізніше, 14.02.2024 року за присутності представника балансоутримувача було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди (протирадіаційного укриття) №81085, розташованої за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с.Орлове, Бериславський район, Херсонська область, за результатами якої було складено акт, в якому зазначено наступне:

- загальний стан захисної споруди: технічний не визначався;

- стан входів та аварійних виходів - не обладнано засобами для доступу мало мобільних груп населення;

- стан систем вентиляції проект не надано, відсутні;

- стан системи водопостачання - відсутня;

- стан каналізаційної системи - проект не надано, відсутня;

- справність системи опалення проект не надано, відсутня;

- справність систем електропостачання та електроосвітлення мають пошкодження розетки та вимикачі;

- протипожежний стан: укомплектованість первинними засобами пожежогасіння не укомплектовано, наявність схеми евакуації немає;

- справність систем зв?язку та оповіщення - відсутні;

- стан заземлення електрообладнання має сліди корозії;

- стан гідроізоляції проект не надано, відсутня;

- протипожежний стан: автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації проект не надано, відсутні; укомплектованість пожежних кранів не укомплектовано;

- температурно-вологісний режим і параметри повітряного середовища приміщень захисної споруди: температура, відносна вологість у приміщенні заміри не проводились, забезпеченість вимірювальними приладами та їх стан не забезпечено;

- наявність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди відсутній;

- наявність документації захисної споруди: опису обладнання та майна відсутній (окрім паспорту захисної споруди, опису обладнання та майна, журнал перевірки стану захисної споруди, план приведення захисної споруди у готовність, порядок провітрювання захисної споруди, інструкція з протипожежної безпеки, правила поведінки у захисній споруді, функціональні обов`язки особового складу);

- проведення навчання та рівень знань і навичок формування з обслуговування захисної споруди не проводилось.

Загальний висновок про стан захисної споруди №81085 відповідно до акту оцінки від 14.02.2024 року протирадіаційне укриття оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням. У рекомендаціях щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням зазначено наступне:

1) забезпечити можливість користування входом та достатню (нормативну) пропускну спроможність до захисної споруди цивільного захисту у середину її приміщень особам з інвалідністю та іншими мало мобільним групам населення відповідно до пункту 6 розділу ІІ Вимог;

2) обладнати усі розетки, установлені в захисній споруді цивільного захисту, трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», « 220 В», на стіні або у вигляді табличок відповідно до абзацу 5 пункту 9 розділу ІІ Вимог;

3) скласти (розробиш) необхідну документацію щодо підтримання захисної споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням відповідно до глави 3 розділу VI та додатків 15, 16. 17 Вимог;

4) скласти (розробити необхідну документацію захисної споруди цивільного захисту відповідно до п.19 Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту та додатку 18 Вимог;

5) виконати першочергові підготовчі заходи, роботи відповідно до п.3 глави 1 розділу VII Вимог;

6) забезпечити формування з обслуговування захисної споруди засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв?язку відповідно до п. 5 глави І розділу VІІ та додатку 19 Вимог;

7) забезпечити захисну споруду цивільного захисту необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди відповідно до п. 6 глави 1 розділу VII та додатків 20, 21 Вимог;

8) вжити вичерпних заходів шодо забезпечення населення, яке підлягає укриттю, прибувати до захисної споруди цивільного захисту, із засобами індивідуального захисту, дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці, а також найбільш необхідними речами відповідно до пункту 2 глави 4 розділу VІІІ;

9) для організації роботи з виведення (евакуації) осіб, які укриваються у захисній споруді цивільного захисту, виконати заходи відповідно до п.17, 18 глави 4 розділу VII.

При цьому, Головне управління ДСНС в Херсонській області листом від 26.04.2024 року повідомило Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області про те, що заходи державного нагляду (контролю) щодо перевірки готовності протирадіаційного укриття до використання за призначенням не вживались, оскільки з 13.03.2022 року припинено проведення планових та позапланових перевірок.

Також Головне управління ДСНС в Херсонській області листом від 26.04.2024 року повідомило Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, що ГУ ДСНС України в Херсонській області не зверталось до суду з позовом до Кочубеївської сільської ради Бериславського району Херсонської області про усунення порушення у сфері утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.

З огляду на зазначене, Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, відповідь на відзив, надані до суду письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі №569/4123/16-а.

Суд зазначає, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» тим, що наразі наявна необхідність захисту цивільного населення у вигляді забезпечення функціонування захисних споруд, які не є готовими для використання, а тим паче не є готовими для захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій, що створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Таке обґрунтування є сумісним з розумінням «інтересів держави», а відтак суд вважає, що у даній справі подання Керівником Бериславської окружної прокуратури Херсонської області позовної заяви мало на меті захист «інтересів держави».

Згідно п.12 Порядку від 10.03.2017 року №138 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 19.08.2023 року №889), здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

При цьому як зазначено Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області керівнику Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України в Херсонській області відсутні повноваження із застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) та звернення до суду з позовом до відповідача.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з правової позиції ВС КГС, викладеній у постанові від 25.02.2021 року у справі №912/9/20, суд зазначив, що при визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в позовній заяві прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» тим, що наразі наявна необхідність захисту цивільного населення у вигляді забезпечення функціонування захисної споруди, яка не є готовою для використання, та не є готовою для захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій, що створює загрозу для життя та здоров`я людей, а також підкреслюючи той факт, що наразі у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області відсутні повноваження щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), суд приходить до висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з адміністративним позовом в межах даної справи.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року №1932-XII (з подальшими змінами) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 названого Закону, підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Суд зазначає, що Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

У силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Громадяни України, у силу пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Згідно ч.1 ст.32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 32 КЦЗ України, укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

Частиною 4 статті 32 Кодексу передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.

Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ч.ч. 7 та 8 ст.32 КЦЗ України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі Порядок №138).

Відповідно до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно пункту 9 Порядку №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №138, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - Вимоги №579), якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди).

Пунктом 1 розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно пункту 7 розділу ІІ Вимог №579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.

Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог №579, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579, за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Основні недоліки в утриманні захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), що погіршують стан їх готовності, визначені у додатку 13 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

05.09.2023 року за присутності представника балансоутримувача було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди (протирадіаційного укриття) №81055, розташованої за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, за результатами якої було складено акт

Загальний висновок про стан захисної споруди відповідно до Акту оцінки №81085 від 05.09.2023 року - сховище оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням.

Пізніше, 14.02.2024 року за присутності представника балансоутримувача було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди (протирадіаційного укриття) №81085, розташованої за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, за результатами якої було складено акт.

Загальний висновок про стан захисної споруди №81085 відповідно до акту оцінки від 14.02.2024 року - сховище оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням.

Так як було зазначено представником Кочубеївської сільської ради ОТГ у відзиві на адміністративний позов, відповідачем вчинялись дії щодо підготовки до приведення захисної споруди цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, до належного стану, зокрема: доступ до сховища для осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп населення буде здійснюватись за допомогою відкидних трапів, що допускається відповідно до абз. 3 п. 6 розділу ІІ Вимог, а роботи щодо виготовлення та встановлення відкидних трапів наразі виконуються КП «ІННОВАТОР»; всі розетки та вимикачі обладнані відповідними табличками, в приміщенні проводяться роботи з поточного ремонту; розроблена необхідна документація захисної споруди цивільного захисту відповідно до п. 19 Акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту та додатку 18 Вимог; у зв`язку з дефіцитом коштів місцевого бюджету, з метою забезпечення засобами індивідуального захисту радіаційної і хімічної розвідки проводиться робота з благодійними фондами та міжнародними організаціями тощо.

Водночас слід зауважити, що 24.02.2022 року, після початку повномасштабної військової агресії проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Суд вважає слушними вищезазначені пояснення відповідача щодо вжиття ним заходів задля приведення споруди у готовність до використання, однак на час розгляду справи у суду відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область, приведена у повну готовність до використання за призначенням та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Зауваження відповідача, щодо того, що прокурором в позовній заяві довільно дано трактування що є недоліком Вимог№579 суд в якості підстав для відмови в задоволенні позову не приймає, оскільки в актах від 05.09.2023 року та 14.02.2024 року перевірки захисної споруди цивільного захисту №81085 комісією були встановлені та зазначені в актах порушення вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту. В роботі цих комісій приймала участь уповноважений представник відповідача Яцюра Любов Василівна, яка (як вбачається зі змісту зазначених документів) без жодних зауважень підписала акти та не заперечувала проти висновків щодо обмеженої придатності захисної споруди для використання за призначенням та викладених рекомендацій для приведення споруди у готовність до використання.

Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту України основні принципи здійснення цивільного захисту цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов`язаних з ризиком для їхнього життя і здоров`я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава зобов`язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування до відповідача має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому необхідність застосування зазначеного у позові заходу, про який просить прокурор, на думку суду, буде відповідати характеру існуючих недоліків, а тому буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов`язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).

З огляду на встановлені судом обставини, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно невжиття заходів щодо утримання в належному технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область.

Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Суд звертає увагу, що Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області при звернувся до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави як суб`єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 48, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 223) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Молодіжна,6), Херсонської обласної військової адміністрації (73000, м. Херсон, пл. Свободи,1) до Кочубеївської сільської ради Об?єднаної територіальної громади (74012, Херсонська область, Бериславський район, с. Кочубеївка, вул. Менонітська, 80) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кочубеївської сільської ради Об?єднаної територіальної громади щодо невжиття заходів з утримання в належному технічному стані, придатному для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область.

Зобов`язати Кочубеївську сільську раду Об?єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 40133096) привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту №81085, яка знаходиться за адресою: вул. Івана Богуна, 65, с. Орлове, Бериславський район, Херсонська область.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький