Рішення

від 18.10.2024 по справі 420/23651/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23651/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ ДМС України), про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» про визнання протиправним та скасування рішення, у якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024р., прийняте Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, оскільки позивач за наявності усіх необхідних для визначення митної вартості за основним методом документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару харчова сіль виробника - HAKAN TUZ GENEL GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI. Країна виробництва TR. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. З огляду на відсутність розбіжностей у поданих декларантом документах, які б могли вплинути на митну вартість товару, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Ухвалою від 31.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.

За доводами відповідача, під час здійснення митного контролю і митного оформлення за митною декларацією (МД) №24UA500050007262U2 від 10.06.2024, автоматизованою системою управління ризиками було встановлено: 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв. Повідомлення до форми контролю: «Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях».

Відповідач звертає увагу, що митницею, на виконання вимог статті 54 МК України під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050007262U2 від 10.06.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Тому у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024, було зазначено таке: 1) сума в платіжних документах відрізняється від даних комерційного інвойса від 02.05.2024 №ЕIH2024000000168 та ін.; 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракту) купівлі-продажу товарів від 15.05.2024 №8 підпис Продавця відрізняється від відповідних підписів у інвойсі та пакувальному листі, що може вказувати на підробку вказаних документів; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 02.05.2024 №24411800EX00000656 є посилання на інший рахунок-фактуру (який до митного оформлення не надавався), ніж поданий до митного оформлення. Також в копії митної декларації країни відправлення відсутня торгівельна марка HAKAN та SMARTSALT яка зазначена в поданій декларації, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів; 4) у ціновій пропозиції від 09.03.2024 №б/н та прайс-лист від 02.05.2024 строк дії до 31 травня 2024 року; 5) наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару №Т 0704695 від 02.05.2024 не містить посилання ні на контракт купівлі-продажу товару, ні на інвойс, також не зазначено назву параходу. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 24UA500050007262U2 від 10.06.2024, буде скориговано, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050007262U2 від 10.06.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості таких товарів з урахуванням виду транспорту, фізичних характеристик та умов поставки (FOB), що надійшли на адресу імпортера раніше та митна вартість яких визначалась декларантом за основним методом, є більшим. У рішенні про коригування митної вартості №UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій додатково наголошуючи на своїй позиції щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення, вказує про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Відповідач надав заперечення щодо відповіді на відзив, у якій наголосив на обґрунтованості своєї позиції та просить відмовити у задоволенні позову, фактично вказуючи на аналогічні підстави, що були зазначені ним у відзиві на позовну заяву.

17.09.2024 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи перекладу товаросупровідних документів на українську мову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини,

15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салтех Юкрейн» (покупець) та MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD.STI (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт (договір) купівлі-продажу №8, за умовами якого продавець зобов`язувався поставити на умовах дійсного контракту, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити сіль (Товар).

Згідно з розділом 2 (п.2.1-2.5) Контракту, загальна сума контракту складає узгоджена сума в проформах/комерційних інвойсах. Валюта контракту долар США. Валюта платежу за цим контрактом долар США. Загальна кількість товару за цим контрактом необмежена та складається із кількості товару по інвойсам. Кількість, вартість та умови поставки товару зазначається в інвойсі від продавця.

У вартість товару по даному Контракту входить вартість упаковки Товару в поліпропіленові мішки 25 кг із зображенням приватної марки «SMARTSALT» та в біг-беги 1000-1250-1350 кг із зображенням приватної марки «SMARTSALT».

У вартість товару по даному Контракту включаються транспортні витрати продавця з доставки товару до порту відправлення в країні продавця, а також витрати з обробки вантажу в порту та навантаження товару на судно, якщо інші умови поставки товару не узгоджені сторонами в додаткових угодах.

У розділі 3 Контракту сторони узгодили умови платежів, за якими оплата за товар по Контракту проводиться на умовах 100% передоплати Товару на підставі Інвойса від продавця, якщо інші умови оплати не передбачені в Інвойсі. Оплата Товару проводиться шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок продавця за реквізитами, зазначеними у п. 3, 4 Контракту в наступному порядку: 20% в період узгодження замовлення Товару на підставі Інвойса проформи, 80% в період доставки Товару в порт призначення на підставі відповідного повідомлення по електронній пошті (коли товар буде готовий до вивантаження та до початку вивантаження товару). Ціни на попередньо оплачений товар покупцем не підлягають зміні. Оплата повинна бути проведена банківським переказом в доларах США.

Умови поставки передбачені у розділі 4 Контракту, згідно з яким, базис поставки Товару за цим Контрактом трактується у відповідності до положень Incoterms 2010 в редакції Міжнародної торгової палати. Умови поставки товару за цим Контрактом визначаються Сторонами в Інвойсах.

Згідно проформи-інвойс №2024-03-09 від 09.03.2024 та інвойсу від 02.05.2024 за контрактом №8 від 15.05.2023 погоджені умови поставки (FOB BARTIN) та умови оплати (передоплата 136143,75 дол. США та 37435,25 дол. США протягом 60 днів з дати інвойсу) наступного товару: - 393 750 кг харчової солі, помел № 1 в поліпропіленових мішках по 25 кг; - 500 000 кг харчової солі, помел № 0 в поліпропіленових мішках по 25 кг, - 583 200 кг харчової солі SMARTSALT помел № 1 в поліпропіленових мішках по 25 кг; - 365 850 кг харчової солі SMARTSALT помел № 0 в поліпропіленових мішках по 25 кг; - 230 850 кг харчової солі SMARTSALT EXTRA в поліпропіленових мішках по 25 кг. Вартість товару складає 173579 дол. США.

Як вбачається зі платіжних документів (виписки SWIFT): 19.02.2024 на суму 18700,00 дол. США; 11.03.2024 на суму 40000,00 дол. США; 04.04.2024 на суму 30000,00 дол. США; 05.04.2024 на суму 15000,00 дол. США; 23.04.2024 на суму 30000,00 дол. США; 29.05.2024 на суму 15000 дол. США вартість товару була частково оплачена до надання товару для митного оформлення та після такого.

Позивачем для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500050007262U2 від 10.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН», а саме: 1. Сіль, придатна для споживання людьми: Сіль харчова, помел №1, в поліпропіленових мішках по 25 кг, 315 біг-бегів (по 1250кг) - 393750 кг. Сіль харчова, помел №0, в поліпропіленових мішках по 25 кг, 400 біг-бегів (по 1250кг) - 500000 кг. Сіль харчова, SMARTSALT, помел №1, в поліпропіленових мішках по 25 кг, 432 біг-бегів (по 1350 кг)- 583200 кг. Сіль харчова, SMARTSALT, помел №0, в поліпропіленових мішках по 25 кг, 271 біг-бегів (по 1350кг) - 365850 кг. Сіль харчова, SMARTSALT, EXTRA, в поліпропіленових мішках по 25 кг, 171 біг-бегів (по1350кг) - 230850 кг. Виробник: HAKAN TUZ GENEL GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI. Країна виробництва TR.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500050007262U2 від 10.06.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

Рахунок-проформа (Proforma invoice) від 09.03.2024 № 2024-03-09;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 02.05.2024 № е-Fatura;

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 02.05.2024 № ЕIH2024000000168;

Коносамент (Bill of lading) від 14.05.2024 № 2;

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 02.05.2024 № Т 0704695;

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) від 05.06.2024 № 24UA500050007129U0;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 15.05.2024 № SD4- 2024/12;

Копія митної декларації країни відправлення від 02.05.2024 № 24411800EX00000656;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 15.05.2023 № 8, стороною якого є виробник товарів, що декларуються;

Пакувальний лист від 02.05.2024 № б/н до інвойсу № ЕIH2024000000168 від02.05.02024 р.;

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 03.06.2024 №24UA500050007129U0.1;

Вантажна відомість (Cargo Manifest) від 14.05.2024 р.;

Картка відмови №UA500050/2024/000280 від 05.06.2024;

Цінова пропозиція № бн від 09.03.2024;

Довідка № 17 від 23.05.2024;

Виписки із системи SWIFT щодо здійснення декларантом оплати товару;

Платіжний документ про оплату послуг з перевезення (SWIFT) від 16.05.2024;

Прайс-лист Продавця щодо ціни товару від 02.05.2024;

Висновок Державного підприємства ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 22.05.2024 р. №015074;

Розрахунок ціни (калькуляція) від 02.05.2024;

Додаткова угода № 1 від 30.10.2023 до Контракту № 8 від 15.05.2023;

Додаткова угода № 2 від 02.11.2023 до Контракту № 8 від 15.05.2023;

Договір перевезення (чартер партія) №1 від 30.04.2024 р.;

Генеральний акт № 1 від 23.05.2024;

Довідка від 15.01.2024;

Лист від 03.06.2024;

Лист постачальника від 17.01.2024;

В ході контролю правильності визначення митної вартості Відповідачем 10.06.2024 було надіслано повідомлення (ідентифікатор повідомлення № e6fc8eac-179b-4b22-bd48-ff7c0727f4eb від 10.06.2024 (16:30:15)) щодо необхідності надання в 10-ти денний термін згідно статті 53 та статті 54 МКУ додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації. Митним органом також було роз`яснено, що декларант або уповноважена ним особа (у відповідності до частини 6 статті 53 МКУ) за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару протягом 10 днів.

Підставою для витребування додаткових документів, митним органом визначено «подання документів, що містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість», а саме: 1) сума в платіжних документах відрізняється від даних комерційного інвойса від 02.05.2024 № ЕIH2024000000168 та ін.; 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 15.05.2023 №8 підпис Продавця відрізняється від відповідних підписів у інвойсі та пакувальному листі, що може вказувати на підробку вказаних документів; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 02.05.2024 №24411800EX00000656 є посилання на інший рахунок-фактуру (який до митного оформлення не надавався), ніж поданий до митного оформлення. Також, в копії митної декларації країни відправлення відсутня торгівельна марка HAKAN та SMARTSALT яка зазначена в поданій декларації, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів; 4) у ціновій пропозиції від 09.03.2024 №б/н та прайс-лист від 02.05.2024 строк дії до 31 травня 2024р.; 5) наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару №Т 0704695 від 02.05.2024 не містить посилання ні на контракт купівлі-продажу товару, ні на інвойс та ін., також не зазначено назву параходу.

Декларантом було надано митному органу листа від 10.06.2024 № 22, в якому з огляду на положення п. 6 ст. 55 Митного кодексу України, декларант наполягав на проведенні консультації щодо обрання методу визначення митної вартості товару виключно у письмовому вигляді.

11.06.2024 декларант направив до митного органу запит, яким просив уточнити (вказати): які саме складові митної вартості розраховані та зазначені у декларації митної вартості, поданої декларантом разом із ЕМД 10.06.2024 №24UA500050007262U2 є непідтвердженими; чому із поданих документів неможливо встановити дані складові розрахованої та заявленої Декларантом митної вартості товару; які документи необхідні для підтвердження того чи іншого складника.

14.06.2024 митним органом у відповідь на запит Декларанта від 11.06.2024, надіслано повідомлення (ідентифікатор №08c09ee5-34cc-4ed9-90f8-1a6722eb4342), відповідно до якого Відповідач зазначив, що консультація між митним органом та декларантом щодо визначення митної вартості буде проведена після опрацювання додаткових документів (які запропоновано надати у попередньому повідомленні) або листа декларанта, що більше документів надаватися не буде або сплине строк 10 календарних днів; контракт складено на російській мові, що є порушенням Закону України «Про принципи державної мовної політики»; підписи у договорі (контакті) товарів відрізняються від відповідних підписів у інвойсі та пакувальному листі; контракт складений з продавцем товару, а не виробником, тому виникло питання щодо договору із третіми особами; строк дії документа, який зазначено як прайс-лист (а насправді це комерційна пропозиція, спрямована конкретному покупцю), закінчився. Також, листом повідомлено декларанта, що спрацювала форма контролю 105-2 «Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Виникли питання щодо правильності достовірності декларування витрат на транспортування. Документи про вартість перевезення до митної декларації не надані.

14.06.2024 Декларантом, додатково на запит митного органу листом від 14.06.2024 вих. № 25 було подано лист-пояснення та додатково надано наступні документи: виписку із бухгалтерського обліку ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» по Контракту № 8 від 15.05.2023, Акт звірки по Контракту № 8 від 15.05.2023 станом на 10.06.2024, Лист від 15.01.2024 HAKAN TUZ GENEL GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI. із перекладом на українську мову, Лист від 12.06.2024 MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI із перекладом на українську мову, Каталог виробника, ЕМД № 24UA500050007011U6 від 29.05.2024 разом із декларацією митної вартості, ЕМД №24UA500050006849U7 від 26.05.2024 разом із декларацією митної вартості, Акт від 23.05.2024 прийому-передачі наданих послуг за чартер-партією №1 від 30.04.2024, переклад Контракту №8 від 15.05.2023 разом із додатковими угодами на українську мову.

18.06.2024 митним органом було повідомлено позивача (електронне повідомлення з ідентифікатором № 2582fa04-23a1-4b77-ade3-e2acbe5e85f6 (23:55:05)), що митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація, щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

В даному повідомленні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

19.06.2024 відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2024/000297, та прийнято рішення №UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024 про коригування митної вартості ЕМД від 10.06.2024 №24UA500050007262U2, за яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

У картці відмови, відповідач зокрема зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості таких товарів з урахуванням виду транспорту, фізичних характеристик та умов поставки FOB, що надійшли на адресу імпортера раніше та митна вартість яких визначалась за основним методом, є більшим і становить 0,1088 дол. США/кг (МД від 05.03.2024 №UA500050/2024/002816).

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 18.06.2024 №UA500050/2024/000044/2, митну вартість товару визначено з розрахунку - 0,1088 дол. США/кг».

В прийнятому рішенні, відповідач зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) сума в платіжних документах відрізняється від даних комерційного інвойса від 02.05.2024 № ЕІН2024000000168 та ін.; 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракту) купівлі-продажу товарів від 15.05,2024 №8 підпис Продавця відрізняється від відповідних підписів у інвойсі та пакувальному листі, що може вказувати на підробку вказаних документів; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 02.05.2024 №24411800ЕХ00000656 є посилання на інший рахунок-фактуру (який до митного оформлення не надавався), ніж поданий до митного оформлення Також, в копії митної декларації країни відправлення відсутня торгівельна марка HAKAN та SMARTSALT яка зазначена в поданій декларації, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів; 4) у ціновій пропозиції від 09.03.2024 №б/н та прайс-лист від 02 05.2024 строк дії до 31 травня 2024; 5) наданий до митного оформлення сертифікат про походження товару №Т 0704695 від 02.05.2024 не містить посилання ні на контракт купівлі-продажу товару, ні на інвойс та ін, також не зазначено назву параходу. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 2, 3 статті 53,54 МКУ декларанту запропонували протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, 6) каталоги, специфікації. 14.06.2024 декларантом надіслано лист-пояснення №25 та додаткові документи. Водночас були подані не всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не скасовані наявні розбіжності у раніше наданих документах та наявні розбіжності у додатково поданих документах. Ніяких посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів митному органу надано не було. Крім того, декларантом не було надано каталогу або специфікації. Також не було надано роз`яснення щодо використання російської мови під час укладання контракту

Також у рішенні зазначено, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація, щодо вартості операцій з ідентичними товарами. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості таких товарів з урахуванням виду транспорту, фізичних характеристик та умов поставки (FOB), що надійшли на адресу імпортера раніше та митна вартість яких визначалась за основним методом, є більшим і становить 0,1088 дол. США/кг (МД від 05.03.2024 № UA500050/2024/002816).

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 18.06.2024 №UA500050/2024/000044/2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В силу вимог ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виходячи з наведених вище норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо.

Виходячи з приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару, не підтверджують та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена, для визначення митної вартості за першим методом за ціною контракту.

Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Перш за все, дослідивши надані позивачем документи, які містяться у матеріалах справи та надавались на розгляд до митного органу разом з митною декларацією, суд вважає, що такі не містять розбіжностей, наявних ознак підробки натомість містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час митного оформлення та додатково позивачем були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Відповідачем не доведено, а судом з матеріалів справи не встановлено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

На думку суду, надані позивачем документи не суперечать одне одному, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої декларантом товариства вартості товару, чи недостатності поданих документів, або наявності підстав вважати, що такі документи викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд звертає увагу, що Декларантом здійснено розрахунок митної вартості партії товару за ЕМД 10.06.2024 №24UA500050007262U2 за ціною контракту (фактурна вартість згідно інвойсу від 02.05.2024 № ЕIH2024000000168) з додаванням витрат на перевезення товару (фрахт судна згідно Чартер-партії від 30.04.2024 на фрахт судна SAHIN 4, рахунку на сплату за фрахт та документи, що підтверджують сплату за фрахт відповідно до кількості тон вантажу за коносаментом № 2 від 14.05.2024), що відображено у декларації митної вартості. Усі ці документи узгоджуються між собою та підтверджують задекларовану митну вартість у розмірі 8 521 409,20 грн.

Виходячи із змісту Запиту-повідомлення митного органу від 10.06.2024 (ідентифікатор № e6fc8eac-179b-4b22-bd48-ff7c0727f4eb), митним органом не встановлено будь-яких застережень для застосування Декларантом методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відомості щодо номенклатури товару, його походження, ваги, вартості, перевізника, маршруту перевезення, які містяться в товаросупровідних документах та які були подані до митного оформлення, кореспондуються між собою та не містять розбіжностей, тим паче в числових значеннях.

Відповідач в свою ж чергу не повідомляв декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження.

Разом з цим слід звернути увагу на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19 згідно якої, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складники митної вартості товару.

Разом із тим, як вбачається із митної декларації від 10.06.2024 №24UA500050007262U2 ціна товару, його номенклатура, вага відповідають тій, що зазначена у поданому Декларантом до митного оформлення комерційному інвойсі від 02.05.2024 № ЕIH2024000000168.

На підтвердження витрат на транспортування товару, Декларантом надано митному органу (в тому числі додатково на запит про витребування документів від 10.06.2024) Договір перевезення (чартер партія) № 1 від 30.04.2024, відповідно до змісту якого вбачається, що вартість фрахту складає 18,269 доларів США за 1 метричну тону брутто, рахунок (інвойс) на сплату за перевезення № SD4-2024/12 від 15.05.2024 на суму 61849,08 доларів США, виписку із системи SWIFT від 17.05.2024 на суму 61849,08 доларів США на підтвердження оплати за фрахт, коносамент №2 від 14.05.2024 на партію товару, що розмитнюється; Акт від 23.05.2024 прийому передачі послуг на Чартер-партією № 1 від 30.04.2024).

Суд вважає обґрунтованою позицію товариства стосовно того, що вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості, відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Відтак, у відповідача не було визначених Митним кодексом України підстав для витребування документів, а з поданих Декларантом документів можливо було перевірити заявлену митну вартість (її числові показники) та її складники.

З приводу посилань відповідача на те, що сума в платіжних документах відрізняється від даних комерційного інвойса від 02.05.2024 №ЕІН2024000000168 та ін.., суд звертає увагу, що у відповідності до п. 3.1 Контракту № 8 від 15.05.2023, оплата за Товар по цьому Контракту здійснюється на умовах 100% попередньої оплати Товару на підставі Інвойсу від Продавця, якщо інші умови не передбачені в Інвойсі.

Пунктом 3.2 Контракту обумовлено, що оплата Товару здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця за реквізитами, вказаними у п. 3.4 цього Контракту в наступному порядку:

-3.2.1. 20% у період погодження замовлення на підставі Інвойсу-проформи;

-3.2.2. 80% в період доставки Товару в порт призначення на підставі відповідного повідомлення на електронну пошту.

З матеріалів справи встановлено, що до митного оформлення декларантом надано: проформу-інвойс від 09.03.2024 на суму 173 579,00 дол. США., комерційний інвойс від 02.05.2024 №ЕІН2024000000168, в яких зазначено умови поставки: FOB Bartin, умови оплати: 136 143,75 дол. США передплата, 37 435,25 дол. США протягом 60 днів з дати інвойсу.

Таким чином, в комерційному інвойсі від 02.05.2024 № ЕІН2024000000168 сторони Контракту № 8 від 15.05.2023 обумовили інші умови оплати, ніж передбачені його пунктом 3.2, однак які відповідають пункту 3.1. Контракту № 8.

На підтвердження оплати за партію товару, що надійшла за коносаментом №2 від 14.04.2024, Декларантом було надано митному органу наступні платіжні документи (виписки SWIFT): 07.02.2024 на суму 31960,88 дол. США; 19.02.2024 на суму 18700,00 дол. США; 11.03.2024 на суму 40000,00 дол. США; 04.04.2024 на суму 30000,00 дол. США; 05.04.2024 на суму 15000,00 дол. США; 23.04.2024 на суму 30000,00 дол. США.

Додатково, разом із поясненнями від 14.06.2024 наданими листом № 25, Декларант надав митному органу Акт звірки від 10.06.2024 взаєморозрахунків між Компанією MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI та ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» за Контрактом № 8 від 15.05.2023 та виписку з бухгалтерського обліку ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН», в сукупності з яких прослідковується, що станом на 23.04.2024 (до виставлення інвойсу № ЕІН2024000000168 від 02.05.2024), існувала переплата у розмірі 136 143,75 дол. США за взаєморозрахунками між сторонами контракту № 8 від 15.05.2023, яка утворилась саме за рахунок оплати Декларантом грошових коштів на користь продавця згідно платіжних документів, наданих до митного оформлення.

Також, декларантом було подано виписку SWIFT 29.05.2024 на суму 15000,00 дол. США, про сплату за поставлену партію товару згідно інвойсу вже після поставки товару, але здійснену до митного оформлення.

Відтак, станом на дату винесення Оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, Декларант мав доплатити Постачальнику в строк 60 днів з дати інвойсу (до 01.07.2024), суму 22 435,25 дол. США, що підтверджується і Актом звірки від 10.06.2024 і відомостями бухгалтерського обліку ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН».

Суд приймає до уваги зауваження позивача стосовно того, що з огляду на викладене вище, платіжні документи на суму 22435,25 дол. США Декларантом до митного оформлення не подавались через те, що строк оплати цієї частини згідно інвойсу №ЕІН2024000000168 від 02.05.2024 ще не настав. При цьому, Декларантом було заявлено в ЕМД 24UA500050007262U2 від 10.06.2024 повну фактурну вартість оцінюваної партії товару згідно комерційного інвойсу, тобто в незалежності від умов оплати, оскільки такі умови не впливають на ціну товару.

Як вже зазначалось вище, згідно висновків Верховного суду викладених зокрема у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складники митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Суд вважає, що подані до митного оформлення платіжні документи за товар з урахуванням умов оплати, що зазначені в інвойсі № ЕІН2024000000168 від 02.05.2024 та здійснені на підставі Контракту № 8 від 15.05.2023 підтверджують заявлену декларантом митну вартість.

Суд вважає також безпідставними посилання митниці на те, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від 15.05.2024 №8 підпис Продавця відрізняється від відповідних підписів у інвойсі та пакувальному листі, що може вказувати на підробку вказаних документів, оскільки такі зауваження є виключно припущеннями. Жодних доказів, які б підтверджували такі доводи відповідача не надано, та до того ж такі зауваження не стосуються заявленої митної вартості та числових значень її складових.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, для усунення будь-яких сумнівів митниці в поданні декларантом до митного оформлення достовірних документів, додатково 14.06.2024 позивачем було надано митному органу лист Компанії MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI від 12.06.2024, в якому виробник (постачальник) партії товару підтвердив оформлення ним документів, що передбачені п. 4.4 Контракту № 8 від 15.05.2023, в тому числі інвойсу та пакувального листа.

В цьому контексті суд також погоджується з зауваженням позивача стосовно того, що відповідачем не вказано яким чином витребування у декларанта додаткових документів, а саме, договору із третіми особами, пов`язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та інших товаросупровідних документів з третіми особами, могло спростувати припущення митного органу про підробку документів та підтвердити заявлену декларантом за першим методом митну вартість товару при поданні останнім до митного оформлення всіх без виключення документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, у відповідь на повідомлення митниці від 14.06.2024 щодо обґрунтування витребування у декларанта договору із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) на поставку товару та рахунків на здійснення платежів третім особам на користь продавця через те, що поданий до митного оформлення Контракт №8 від 15.05.2023 укладений не з виробником товару, було надано Лист від 15.01.2024 Виробника товару HAKAN TUZ GENEL GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI., де останній зазначив, що Компанія MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI має виключне право укладати зовнішньоекономічні контракти та представляти завод-виробник в інших країнах та підтвердив, що виробник Товару погоджує прайс листи, комерційні пропозиції та калькуляції вартості від Компанії MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI та просив вважати ці документи документами виробника.

Також, на думку суду є безпідставними посилання митниці на те, що в копії митної декларації країни відправлення від 02.05.2024 № 24411800EX00000656 є посилання на інший рахунок-фактуру (який до митного оформлення не надавався), ніж поданий до митного оформлення, та в копії митної декларації країни відправлення відсутня торгівельна марка HAKAN та SMARTSALT яка зазначена в поданій декларації, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товарів, оскільки у розумінні вимог МК України, експортна декларація не є тим документом, що підтверджує митну вартість товару та які визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Експортна декларація заповнюється експортером, а не декларантом.

Суд приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що декларантом здійснено опис товару у графі 31 ЕМД за кодами УКТЗЕД у відповідності до Закону України «Про митний тариф» та зазначеними експортером кодами УКТЗЕД в проформах інвойсах, комерційному інвойсі, прайс-листі, калькуляції.

Водночас, зазначення товарної марки (або є її відсутність) жодним чином не впливає на числові значення митної вартості та не призводить до зміни ставки ввізного мита.

Крім того, як вбачається із експортної декларації від 02.05.2024, постачальником товару є MEHMET TUNCER GIDA NAK. INS. SAN. Ve TIC.LTD. STI, з яким власне ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» і укладено Контракт № 8. Також в експортній декларації міститься назва заводу виробника товару - HAKAN TUZ GENEL GIDA INS.NAK.SAN.VE TIC.LTD.STI. Окрім того, експортна декларація країни відправлення (Туреччини) підтверджує проходження митних процедур в Туреччині, та інформація, що в ній міститься про постачальника та покупця, назву, кількість та ціну товару, умови поставки відповідає тій що зазначена у митній декларації №24UA500050007262U2 від 10.06.2024, а також в пакувальному листі, коносаменті, генеральному акті та в інвойсі від 02.05.2024 №ЕIH2024000000168

Відтак, на думку суду, із наведеної у експортної декларації від 02.05.2024 інформації можливо ідентифікувати зовнішньоекономічну операцію в цілому і без посилання на рахунок-фактуру та без зазначення торгівельної марки, адже відсутні розбіжності у номенклатурі, ціні, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження.

Суд звергає увагу, що саме інвойс в силу положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, є одним із основних документів, разом із зовнішньоекономічним контрактом, банківськими платіжними документами, що підтверджують оплату за товар згідно контракту, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, документи, що підтверджують сплату за перевезення, які в сукупності підтверджують митну вартість товару та пояснюють числові значення складових митної вартості, на підставі яких саме і проводився розрахунок митної вартості декларантом.

В то же час, експортна декларація не є основним документом, яким визначається митна вартість, а може бути поданий додатково задля уточнення та доповнення певних відомостей, що необхідні для здійснення митного оформлення, і може бути оцінена митним органом на предмет перевірки (контролю) заявлених декларантом числових значень митної вартості лише у випадку, якщо подані документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності

Разом із тим, подані декларантом документи, не містять будь-яких розбіжностей в числових значеннях щодо кількості товару, його номенклатури, ціни за одиницю, загальної вартості.

Щодо того, що у ціновій пропозиції від 09.03.2024 №б/н та прайс-листі від 02.05.2024 зазначений строк дії до 31 травня 2024 року, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище відповідно до положень п. 3.1 Контракту №8 від 15.05.2023, оплата за Товар по цьому Контракту здійснюється на умовах 100% попередньої оплати Товару на підставі Інвойсу від Продавця, якщо інші умови не передбачені в Інвойсі.

До митного оформлення декларантом надано: проформу-інвойс від 09.03.2024 на суму 173 579,00 дол. США., комерційний інвойс від 02.05.2024 № ЕІН2024000000168, в яких зазначено умови поставки: FOB Bartin, умови оплати: 136 143,75 дол. США передплата, 37 435,25 дол. США протягом 60 днів з дати інвойсу.

Термін ІНКОТЕРМС 2010 FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Як вбачається із Коносамента №2 від 14.05.2024, вантаж був доставлений та завантажений на судно MV SAHIN 4 14.05.2024, таким чином, умови поставки виконані за погодженою ціною згідно інвойсу від 02.05.2024 № ЕІН2024000000168 на підставі Цінової пропозиції від 09.03.2024 та комерційної пропозиції та в термін їх дії, тобто до 31.05.2024.

Окремо, суд зауважує, що у розумінні приписів ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених МК України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений у частині 2 ст. 53 МК України, проте, прайс-лист та комерційна пропозиція відсутні.

Разом з тим, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару конкретному покупцю, а й на загальний доступ можливих покупців на власний розсуд.

Щодо неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, на думку суду вони не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Неподання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2023 року справа №815/5817/17.

Окрім того, у ч.3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У спірному ж випадку, митний орган не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей, а ті, на які вказав відповідач, поза розумним сумнівом, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки щодо наявності підстав для застосування другорядного методу.

Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Натомість, вказані твердження митного органу вмотивовані лише припущенням, а відтак є необґрунтованими.

Суд вважає також необґрунтованим посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на дані МД 05.03.2024 №UA500050/2024/002816 у графі 33 Рішення, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості заявленої декларантом позивача, оскільки з огляду на вимоги п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1, 2 ст.59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

В той же час, відповідно до ч.6 ст.59 МК України, у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування

Втім, в даному випадку, в оскаржуваному рішенні крім номеру та дати митної декларації, взятої за основу для коригування митної вартості товарів, митний орган додатково нічого не вказав, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару та безпідставно застосував інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Отже, за наслідком розгляду справи суд приходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» позовних вимог про протиправність прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024 як такого, що суперечить законодавчим вимогам та не відповідає встановленим у ст.2 КАС України критеріям, а відтак і наявність підстав для його скасування.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного вище, оцінивши встановлені спірні обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA500050/2024/000044/2 від 18.06.2024, прийняте Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛТЕХ ЮКРЕЙН» 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛТЕХ ЮКРЕЙН», код ЄДРПОУ 44806430, адреса: Печерський узвіз, буд.5, м. Київ, 01601.

Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА