Рішення

від 11.10.2024 по справі 460/2994/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2024 року м. Рівне№460/2994/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гуз С.Б.,

відповідача: представник Нечипорук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі позивач, для ПрАТ "Рівнеобленерго") звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач, НКРЕКП), за змістом якого просило суд:

-визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» у 2023 році протиправною;

-стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 468167000,00 грн. без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправною бездіяльністю Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за не встановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.

Ухвалою від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 15.04.2024.

Протокольною ухвалою від 15.04.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.04.2024.

Ухвалою від 29.04.2024 залишено без задоволення заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 29.04.2024 призначено у справі судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 про призначення експертизи у справі №460/2994/24 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про призначення експертизи - відмовлено.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.07.2024.

В підготовчому засіданні 31.07.2024 оголошено перерву до 04.09.2024.

У зв`язку з перебуванням 04.09.2024 судді у відпустці, ухвалою від 16.09.2024 підготовче засідання відкладено на 30.09.2024.

Протокольною ухвалою від 30.09.2024 підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті на 11.10.2024.

В судовому засіданні 11.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов обґрунтовано тим, що НКРЕКП не встановлено для позивача економічно обґрунтований тариф на розподіл електричної енергії на 2023 рік, який би забезпечував покриття економічно обґрунтованих витрат на здійснення діяльності та отримання прибутку, оскільки ч.2 ст.3 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема: недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807 для ПрАТ «Рівнеобленерго» на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для першого класу напруги 190,27 грн/МВт год (без ПДВ); для другого класу напруги 1 131,66 грн/МВтгод (без ПДВ). Згідно із обґрунтувань щодо прийняття постанов НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання» повинно було бути передбачено три етапи підвищення тарифів, а саме відповідно до здійснених розрахунків передбачено перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії протягом 2023 року в три етапи з 1 січня 2023 року, з 1 квітня 2023 року та з 1 липня 2023 року. У розрахунку передбачено, що на першому етапі середньозважений по всіх ОСР тариф на розподіл для споживачів 2 класу напруги зростає в межах 10 %, на другому та третьому етапах у межах 15%. При цьому, середні тарифи за рік по класах напруги відповідають тарифам на послуги з розподілу, розрахованим на календарний рік відповідно до Постанови № 1175, з урахуванням Протоколу наради від 12.12.2022 № 125-п/2022, що в свою чергу було здійснено відносно інших ОСР, в той же час не здійснено відносно ПрАТ «Рівнеобленерго». Тобто, принцип єдиного підходу Комісією був порушений. В результаті таких дій, річний необхідний дохід за 2023 позивачем був недоотриманий на 15-17%, в той час як для інших компаній забезпечений повністю. Але, не зважаючи на вищевикладене НКРЕКП не вчинило жодної дії протягом 2023 року щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів для ПрАТ «Рівнеобленерго», а навпаки своїми постановами продовжувало дію тарифу, що був встановлений на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023.

Позивач зауважив, що затверджені Товариству з 01.01.2023 року тарифи на послугу з розподілу електричної енергії є дефіцитними та не покрили витрати (необхідний дохід) затвердженої структури тарифів на 2023 рік. Так, невідшкодованими тарифом залишаться витрати (необхідний дохід) на загальну суму 468167 тис.грн. (без ПДВ), або 19% від затвердженої структури тарифів

З огляду на вказане позивачем обрано спосіб відновлення своїх прав шляхом зобов`язання відповідача відшкодувати підприємству збитки за провадження діяльності за період з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року завданих протиправною бездіяльністю Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за не встановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії. Вважає, що саме на НКРЕКП як на орган, що завдав шкоди (збитків) позивачу покладається відповідальність щодо відшкодування збитків, різниці між фактично затвердженим тарифом та економічно обґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що постанова №1807, якою ПрАТ Рівнеобленерго встановлений тариф на послугу з розподілу електричної енергії на 2023 рік, а також постанови про внесення змін до цієї постанови, не були оскаржені позивачем, є чинними. Відповідач в повному обсязі виконує свої повноваження в частині затвердження тарифу для ПрАТ Рівнеобленерго на ринку електричної енергії. Жодним законодавчим актом не передбачено зобов`язання НКРЕКП прийняти постанови із поетапним підняттям рівня Тарифу на послугу для ПрАТ «Рівнеобленерго» на 2023 рік.

Відповідач спростовує посилання позивача на допущення НКРЕКП протиправної бездіяльності у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для ПрАТ Рівнеобленерго у 2023 році. Ураховуючи зазначене, НКРЕКП у межах компетенції відповідно до законів України Про ринок електричної енергії та Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконує в повному обсязі свої повноваження в частині затвердження тарифу для АТ Рівнеобенерго на ринку електричної енергії. Відповідач зауважив, що у розумінні ст.ст.1166,1173 ЦК України заявлена до відшкодування сума не є шкодою/збитками, які можуть бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача та зазначив, що приймаючи постанову Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ Рівнеобленерго із застосуванням стимулюючого регулювання №1807, НКРЕКП затвердило структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання ПрАТ «Рівнеобленерго» на 2023 рік (далі структура тарифу), якою встановлено загальні витрати (необхідний дохід) у розмірі 2 461 605 тис. грн. Як вбачається з відзиву на позовну заяву та підтверджується відповідачем, тариф для ПрАТ Рівнеобленерго на 2023 рік було розтерміновано на три етапи, однак затверджено було лише один етап в період з 01 січня 2023 року по 01.04.2023 року та в подальшому тариф першого етапу не переглядався як це було передбачено Протоколом НКРЕКП №78 від 09.12.2022, 21.12.2022 року, а лише подовжувався до кінця 2023 року. Проте іншим ОСР за 2023 рік тариф був затверджений в три етапи, що підтверджується оприлюдненими матеріалами на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Відтак позивач вважає, що затверджений НКРЕКП тариф на послуги ПрАТ Рівнеобленерго з розподілу електричної енергії на 2023 рік не відповідає затвердженій структурі тарифу. За наведеного, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначає, позивач не оскаржував Постанову № 1807 (у тому числі зі змінами), зокрема з питання її економічної необґрунтованості, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що встановлений нею тариф є економічно необґрунтованим. Вирішення питання щодо прийняття рішення про встановлення тарифів відноситься до внутрішньої компетенції державного органу (дискреційних повноважень), у зв`язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію державного органу. Відповідну позицію щодо дискреційності повноважень НКРЕКП Верховний Суд неодноразово викладав зокрема, у постановах від 17.12.2019 по справі №826/6713/18, від 06.08.2020 у справі №910/13541/17, від 15.04.2021 у справі №910/9814/17, від 07.06.2022 у справі №910/20782/17.

На засіданнях НКРЕКП, які відбулись 30.03.2023, 27.04.2023, 23.05.2023 та 28.06.2023 у формі відкритого слухання, були прийняті рішення, згідно з якими Тарифи на послуги для позивача було перезатверджено на діючому рівні строком на 1 місяць. 21.07.2023 Тарифи на послуги для ПрАТ Рівнеобленерго з 01.08.2023 перезатверджено на діючому рівні без вказання строку дії. Таким чином, для ПрАТ Рівнеобленерго у 2023 році діяли Тарифи на послуги, встановлені з 01.01.2023.

Заявлена до відшкодування сума не є шкодою/збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України.

Акцентує увагу суду, що відповідно до змін, внесених постановою НКРЕКП від 22.02.2024 № 386 «Про затвердження Змін до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» до Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії для операторів систем розподілу, які перейшли на стимулююче регулювання, що є додатком 29 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, додатково отриманий (недоотриманий) дохід за 2023 рік, для оператора системи розподілу (у тому числі для Позивача) визначатиметься як різниця між сумою необхідного доходу, передбаченого встановленою річною структурою тарифів на 2023 рік, та добутком фактичних помісячних обсягів розподілу електричної енергії і тарифів, що діяли у відповідному періоді.

Таким чином, законодавчо врегульовано, що виключно за результатами перевірки НКРЕКП може бути встановлено розмір недоотриманого доходу за 2023 рік. Крім того, зауважуємо, що підсумкова сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному році визначається як різниця між сумою, розрахованою відповідно до пункту 8 Методики, та розміром об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, зазначених у пункті 9 Методики.

Отже, у сукупності викладеного, в діях НКРЕКП відсутні ознаки протиправної бездіяльності.

В додаткових поясненнях, які надійшли 07.10.2024 відповідач зазначає, що НКРЕКП проведено планову перевірку здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ Рівнеобленерго за 2023 рік, за результатами якої складено Акт планової перевірки від 24.06.2024 № 243.

25.07.2024 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 1360 «Про застосування санкцій до ПрАТ Рівнеобленерго за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 31 травня 2023 року № 983» (далі Постанова № 1360), якою, зокрема, передбачено: «6. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ Рівнеобленерго із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік шляхом їх зміни в бік збільшення на загальну суму 429 125,98 тис. грн (без ПДВ), врахувавши: суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2023 році в розмірі 402526,35 тис. грн (без ПДВ); суму дефіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов`язаних з наданням послуг з приєднання ПрАТ Рівнеобленерго 2023 рік, у розмірі 26 601,87 тис. грн (без ПДВ); суму необ`єктивного перевищення вартості заходів інвестиційної програми у двократному розмірі за результатами діяльності 2023 року у розмірі 2,24 тис. грн (без ПДВ).».

Отже, заявлена ПрАТ Рівнеобленерго у позові сума 468167 тис. грн (без ПДВ) є складовою, яка враховується при визначенні підсумкової суми надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2023 році для ПрАТ «Рівнеобленерго» відповідно до Методики.

Таким чином, відповідна сума додатково отриманого (недоотриманого) доходу за 2023 рік, для ПрАТ Рівнеобленерго визначена за наслідками проведеної перевірки та буде подана до включення при встановленні (перегляді) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ Рівнеобленерго із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач 10.10.2024 подав письмові пояснення у справі, в яких щодо посилання відповідача на постанову № 1360 від 24.07.2024 в частині включення суми недоотриманого доходу при встановленні (перегляді) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ Рівнеобленерго на 2025 рік зазначає, що з аналізу даного пункту не вбачається зобов`язальне право НКРЕКП відшкодувати недоотриманий дохід ПрАТ Рівнеобленерго, а йде мова лише про вказівку структурному підрозділу, який не є юридичною особою, про підготовку проекту рішення на засідання комісії. Крім того в НКРЕКП склалася тенденція відтерміновувати строки включення недоотриманого доходу в тариф. Посилання відповідачем в постановах про внесення в тариф недоотриманий дохід за попередні роки не є зобов`язальною вимогою та не гарантує конкретний та ефективний спосіб захисту, а лише наділяє НКРЕКП правом, застосування якого може бути відтерміновано на невизначений строк. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції, посилаючись на обставини, викладені у заявах по суті спору, в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі Закон) та Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП від 5 жовтня 2018 року № 1175 (надалі по тексту Постанова 1175), Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807 для ПрАТ «Рівнеобленерго» на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для першого класу напруги 190,27 грн/МВт год (без ПДВ); для другого класу напруги 1 131,66 грн/МВтгод (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 30.03.2023 № 579 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «31 березня» замінено цифрами та словом «30 квітня».

Постановою НКРЕКП від 27.04.2023 № 782 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «30 квітня» замінено цифрами та словом «31 травня».

Постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 925 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «31 травня» замінено цифрами та словом «30 червня».

Постановою НКРЕКП від 28.06.2023 № 1136 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1807», цифри та слово «30 червня» замінено цифрами та словом «31 липня».

Постановою НКРЕКП від 21.07.2023 № 1353 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «на період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року (включно)» виключено.

На підставі постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2346, постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807 втратила чинність з 01.01.2024.

Позивач вважає, що незважаючи не неодноразові звернення позивача до відповідача, НКРЕКП допустила протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» у 2023 році, внаслідок чого останнє зазнало шкоди (збитків), а тому звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку доводам сторін суд зазначає таке.

Господарський кодекс України (надалі - ГК України) серед засобів державного регулювання господарської діяльності передбачає регулювання цін і тарифів. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку (ст. 12).

Відповідно до ст. 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Дія Закону Про ціни і ціноутворення поширюється, зокрема, на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (ст. 2).

Позивач належить до суб`єктів природних монополій, отже, дія цього Закону поширюється і на спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 8 цього Закону, державна цінова політика у сфері діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках реалізується відповідно до законодавства про природні монополії та інших законів України.

У Законі України "Про природні монополії" визначено принципи державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, серед яких є принцип самоокупності суб`єктів природних монополій. Водночас, цим Законом не врегульовано відносин щодо встановлення державних регульованих цін.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 12 Закону України Про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Частинами 2 і 3 статті 15 цього Закону визначено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання під час державного регулювання цін:

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Ці гарантії поширюються на усіх суб`єктів господарювання, щодо яких застосовується державне регулювання цін, зокрема і на позивача. Позивач вважає, що ці гарантії щодо нього застосовані не були.

Щодо застосування ст. 15 Закону України Про ціни і ціноутворення суд звертає увагу на те, що у ч. 2 і 3 статті 15 вказаного закону йдеться про три групи суб`єктів, які встановлюють державні регульовані ціни: Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Зазначена норма діє у первинній редакції Закону від 21.06.2012.

У статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) зазначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Гарантія, передбачена ч. 2 і 3 ст. 15 Закону України Про ціни і ціноутворення, спрямована на захист прав та інтересів суб`єктів господарювання, щодо яких застосовуються заходи державного регулювання. Ключовим для застосування зазначених гарантій є встановлення державних регульованих цін в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру. Який саме регулятор прийняв таке рішення, не є істотним для застосування цієї гарантії. Відтак, вище зазначені гарантії поширюються і на випадки, коли державні регульовані ціни встановлені відповідними національними комісіями.

Такий висновок опосередковано підтверджується також тим, що при внесені змін до частини 4 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (Законом № 499-VIII від 02.06.2015) державні колегіальні органи (якими є Національні комісії) згадуються в одному рядку з Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування як особи, які під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що ч. 2 і 3 ст. 15 Закону України Про ціни і ціноутворення поширюється на правовідносини щодо встановлення НКРЕКП державних регульованих тарифів для відповідних суб`єктів господарювання - суб`єктів природних монополій, до яких належить і позивач.

Щодо встановлення регульованих цін, то згідно ст.3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, в тому числі, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Згідно з ст. 14 Закону №1540-VIII, рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.15 Закону України Про природні монополії при прийнятті рішень має забезпечуватися додержання прав і законних інтересів громадян, підприємств і суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

У статті ст.17 Закону №1540-VIII зазначено: 1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: 1) приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; 13) встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу; 2. Регулятор має право: 1) приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до п. 1.2 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затв. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 05.10.2018 № 1175, встановлення тарифів - встановлення (зміна), у тому числі перегляд та уточнення, зокрема серед прогнозного року, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів.

Пункти 2.1, 2.2 вказаного Порядку визначають, що для встановлення тарифів, для перегляду тарифів при переході на стимулююче регулювання ліцензіат подає до НКРЕКП заяву за формою, наведеною вдодатку 1до цього Порядку, та наведено перелік документів, які слід подати у друкованій та електронній формах.

Відповідно до п.2.3 Порядку для уточнення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку) та документи, визначені у пункті 2.1 цієї глави, у друкованій та електронній формах з уточненням даних на прогнозний рік регуляторного періоду, на який встановлюються тарифи.

Пунктами 3.1. та 3.2 Порядку передбачено, що заява про перегляд тарифів та додані до неї відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 днів до початку регуляторного періоду, з якого будуть встановлюватися тарифи.

Заява про уточнення тарифів та додані до неї відповідно до пункту 2.3 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП за 90 днів до початку кожного року регуляторного періоду.

З наведено вбачається, що встановлення (зміна, у тому числі перегляд та уточнення) тарифів могло відбутися і серед 2023 року, і для цього ліцензіат мав подати до НКРЕКП заяву та відповідні документи згідно з розділом 2 Порядку № 1175.

Частиною 4 статті 17 Закону № 1540-VIII встановлено, що порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.

У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.

З вищенаведеного випливає, що законодавцем встановлена процедура визначення розміру тарифів на надання комунальних послуг та їх структури шляхом подання ліценціатом відповідних заяв з підтверджуючими документами, за наслідком чого у регулятора виникає обов`язок проведення аналізу економічної обґрунтованості сформованих ліцензіатом статей витрат у структурі тарифів ( в тому числі з метою недопущення необґрунтованого зростання тарифів для споживачів) шляхом прийняття відповідних постанов, які можуть бути оскаржені ліцензіатами з дотриманням законодавчо встановленого строку.

На засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, та на підставі заяви ПрАТ Рівнеобленерго про встановлення тарифів, а також розрахункових документів, що використовувалися від час проведення таких розрахунків, підприємству встановлювалися тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання шляхом прийняття постанови №1807 від 21.12.2022, відповідно до якої:

Установлено Приватному акціонерному товариству Рівнеобленерго:

на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні:

для першого класу напруги - 190,27 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

для другого класу напруги - 1 131,66 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

2) структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2023 рік згідно здодатком.

Постановою НКРЕКП від 30.03.2023 № 579 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «31 березня» замінено цифрами та словом «30 квітня».

Постановою НКРЕКП від 27.04.2023 № 782 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «30 квітня» замінено цифрами та словом «31 травня».

Постановою НКРЕКП від 23.05.2023 № 925 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «31 травня» замінено цифрами та словом «30 червня».

Постановою НКРЕКП від 28.06.2023 № 1136 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1807», цифри та слово «30 червня» замінено цифрами та словом «31 липня».

Постановою НКРЕКП від 21.07.2023 № 1353 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1807», цифри та слово «на період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року (включно)» виключено.

Судом з`ясовано, що позивач не заперечує обставину прийняття НКРЕП постанови №1807, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії, натомість стверджує, що НКРЕП встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на такому рівні, який не покриває витрати підприємства на надання вказаних послуг, отже позивач висловлює свою незгоду із встановленими НКРЕП тарифами на послуги з розподілу електричної енергії, вважаючи їх економічно необґрунтованими.

Поряд з цим суд зауважує, що встановлення тарифу з розподілу електричної енергії відповідно до наведених вище правових норм є виключними повноваженнями відповідача - Регулятора, які реалізуються шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Регулятора, як колегіального органу, у формі відкритого слухання за результатами вивчення та опрацювання поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про встановлення або перегляду тарифу документів (ст.14 Закону № 1540-VIII).

Одночасно положеннями чинного законодавства передбачено обов`язок суб`єкта господарювання обґрунтовувати кожну статтю витрат, передбачену у структурі тарифу, що пропонується для перегляду.

Встановлюючи тариф на послуги з розподілу електричної енергії, Регулятор встановлює та затверджує і структуру цього тарифу, яка містить перелік елементів витрат, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, та/або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, та планованого прибутку.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які зафіксовані в прийнятій відповідачем постанові № 1807 (у тому числі зі змінами) може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження постанови №1807, оскільки тарифи встановлюються відповідними постановами, а відтак належним способом захисту порушених прав внаслідок дії таких тарифів мало б бути оскарження постанов із можливістю відшкодування заподіяних збитків, що, однак, не є предметом даного позову.

Доказів ініціювання позивачем у законодавчо встановлений строк процедури оскарження постанови НКРЕКП №1807, у тому числі з урахуванням змін (у разі незгоди з рівнем тарифів з розподілу електричної енергії) по встановленню тарифів з розподілу електричної енергії на 2023 рік, матеріали справи також не містять.

Поряд з наведеним суд зазначає таке.

Відповідно до змін, внесених постановою НКРЕКП від 22.02.2024 № 386 «Про затвердження Змін до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» до Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії для операторів систем розподілу, які перейшли на стимулююче регулювання, що є додатком 29 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, додатково отриманий (недоотриманий) дохід за 2023 рік, для оператора системи розподілу (у тому числі для Позивача) визначатиметься як різниця між сумою необхідного доходу, передбаченого встановленою річною структурою тарифів на 2023 рік, та добутком фактичних помісячних обсягів розподілу електричної енергії і тарифів, що діяли у відповідному періоді.

Таким чином, законодавчо врегульовано, що виключно за результатами перевірки НКРЕКП може бути встановлено розмір недоотриманого доходу за 2023 рік.

Так, НКРЕКП проведено планову перевірку, відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2024 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.11.2023 № 2202, постанови НКРЕКП від 04.06.2024 № 1081 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ПрАТ «Рівнеобленерго» (містяться у відкритому доступі).

За результатами перевірки складено Акт планової перевірки від 24.06.2024 № 243.

25.07.2024 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову № 1360 «Про застосування санкцій до ПрАТ «Рівнеобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, здійснення заходів державного регулювання та внесення змін до постанови НКРЕКП від 31 травня 2023 року № 983» (додається), якою, зокрема, передбачено:

«6. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ «Рівнеобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік шляхом їх зміни в бік збільшення на загальну суму 429 125,98 тис. грн (без ПДВ), врахувавши: суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2023 році в розмірі 402 526,35 тис. грн (без ПДВ); суму дефіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов`язаних з наданням послуг з приєднання ПрАТ «Рівнеобленерго» 2023 рік, у розмірі 26 601,87 тис. грн (без ПДВ); суму необ`єктивного перевищення вартості заходів інвестиційної програми у двократному розмірі за результатами діяльності 2023 року у розмірі 2,24 тис. грн (без ПДВ).».

Так, розрахунок розміру недоотриманого доходу від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії за 2023 рік наведено у Акті планової перевірки від 24.06.2024 № 243 та на стор. 39-51 Обґрунтування до проєкту рішення, прийнятого на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання 25.07.2024 (постанова НКРЕКП № 1360). Згідно з пунктом 4 Методики до Порядку з метою визначення об`єктивної суми коштів, отриманої для фінансування ліцензованої діяльності, при проведенні планових або позапланових перевірок в акті перевірки фіксуються відповідні показники.

Відповідно до пункту 7 Методики до Порядку, підсумкову суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2023 році для ПрАТ «Рівнеобленерго» (- 402 526,35 тис. грн) визначено як різниця між сумою, розрахованою відповідно до пункту 5 цієї Методики, яка склала -401 151,46 тис. грн та розміром об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, зазначених у пункті 6 цього додатка (1 374,89 тис. грн).

Так, відповідно до пункту 5 Методики визначено загальну суму додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності ПрАТ «Рівнеобленерго» у 2023 році (- 401 151,46 тис. грн), яка складається із складових:

1) збільшена на 10 % сума невиконання інвестиційної програми на звітний рік (за результатами діяльності 2021 року). Сума невиконання інвестиційної програми на звітний рік (за результатами діяльності 2022 - 2023 років), що визначається з урахуванням постанови НКРЕКП від 26 квітня 2022 року № 406 «Про врегулювання деяких питань щодо виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та розподілу електричної енергії на 2022 рік у період дії в Україні воєнного стану та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 03 березня 2022 року № 338» 169 391,91 тис. грн.

2) додатково отриманий (недоотриманий) дохід ліцензіата внаслідок збільшення (зменшення) фактичних обсягів розподілу електричної енергії ліцензіата порівняно з обсягами розподілу електричної енергії ліцензіатів, урахованими в затвердженій структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, з урахуванням очікуваного додаткового (недоотриманого) доходу від збільшення (зменшення) обсягів з розподілу електричної енергії у звітному році, який вже було враховано у структурах тарифів.

За 2023 рік, зокрема для ПрАТ «Рівнеобленерго» додатково отриманий (недоотриманий) дохід ліцензіата визначається як різниця між сумою необхідного доходу, передбаченого встановленою річною структурою тарифів на 2023 рік, та добутком фактичних помісячних обсягів розподілу електричної енергії і тарифів, що діяли у відповідному періоді - 468 167,00 тис. грн.

3) додатково отриманий (недоотриманий) дохід за перетоки реактивної електричної енергії 29 314,00 тис. грн.

4) дельта за статтею «витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл» - 109 603,00 тис. грн.

5) сума коштів, сплачена споживачами у звітному році за необліковану електричну енергію (у частині оплати послуг з розподілу електричної енергії) внаслідок порушень ПРРЕЕ 1 646,90 тис. грн.

6) дельта за статтею «операційні контрольовані витрати» - 67 161,80 тис. грн.

7) дельта за статтею «операційні неконтрольовані витрати» 5 228,57 тис. грн.

8) додатково отриманий дохід ліцензіата в обсязі джерел інвестиційної програми, врахованих у структурі тарифів на звітний рік, у випадку відсутності схваленої інвестиційної програми на звітній рік 0 тис. грн.

9) дельта за статтею «прибуток на регуляторну базу активів, яка створена на дату переходу до стимулюючого регулювання» (DПст) у звітному році 2 485,00 тис. грн. Позитивна сума дельти за статтею «прибуток на регуляторну базу активів, яка створена до дати переходу до стимулюючого регулювання» враховується в обсязі 50 %. Негативна сума дельти за статтею «прибуток на регуляторну базу активів, яка створена до дати переходу до стимулюючого регулювання» враховується в обсязі 100 %.

10) дельта за статтею «прибуток на регуляторну базу активів, яка створена після переходу до стимулюючого регулювання» (DПнов) у звітному році - 1 357,10 тис. грн.

11) дельта за статтею «податок на прибуток», у звітному році 38 313,56 тис. грн.

12) сума коштів, що підлягає включенню/вилученню, у зв`язку із наданням ліцензіатом недостовірних даних, помилок/розбіжностей при розрахунку необхідного доходу для здійснення діяльності з розподілу електричної енергії, регуляторної бази активів (у тому числі відхилення показників DПст та DПнов, визначених при перевірці діяльності за 2021 та 2022 роки) 0 тис. грн.

13) надлишково отриманий/недоотриманий дохід за статтею «прибуток на регуляторну базу активів, яка створена після переходу на стимулююче регулювання» унаслідок некоректного формування бази активів, яка створена після переходу до стимулюючого регулювання 0 тис. грн.

Відповідно до пункту 6 Методики для ПрАТ «Рівнеобленерго» визначено розмір об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності у сумі 1 374,89 тис. грн.

Як було зазначено вище відповідно до пункту 7 Методики до Порядку, підсумкову суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2023 році для ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» (- 402 526,35 тис. грн) визначено як різниця між сумою, розрахованою відповідно до пункту 5 цієї Методики, яка склала -401 151,46 тис. грн та розміром об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, зазначених у пункті 6 цього додатка (1 374,89 тис. грн).

Отже, заявлена ПрАТ «Рівнеобленерго» у позові сума 468 167 тис. грн (без ПДВ) є складовою, яка враховується при визначенні підсумкової суми надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у 2023 році для ПрАТ «Рівнеобленерго» відповідно до Методики.

Таким чином, відповідна сума додатково отриманого (недоотриманого) доходу за 2023 рік, для ПрАТ «Рівнеобленерго» визначена за наслідками проведеної перевірки та буде подана до включення при встановленні (перегляді) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ «Рівнеобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік

Водночас, щодо доводів позивача про те, що в НКРЕКП склалася тенденція відтерміновувати строки включення недоотриманого доходу в тариф, суд зазначає, що у випадку в майбутньому допущення порушення права ПрАТ «Рівнеобленерго», останнє не позбавлене права на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, бездіяльність (відсутність діяльності, пасивність) з боку органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб має місце у тому випадку, коли вони зобов`язані були прийняти рішення або вчинити дію протягом визначеного законодавством строку, але цього не зробили, і це призвело до порушення прав і свобод фізичних та/чи юридичних осіб.

Верховний Суд у постанові від 11.08.2020 у справі №320/5970/17 зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний. За загальним правилом повноваження трактується як сукупність прав і обов`язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій".

Таким чином, враховуючи вищезазначені висновки, суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг безпосередньо та без будь-яких об`єктивних причин не вживалося передбачених законодавством заходів в ході своєї діяльності.

Аналізуючи позицію позивача на підставі матеріалів справи, суд приходить до висновку, що фактично обґрунтування позовної заяви зводяться до незгоди ПрАТ Рівнеобенерго з рівнем тарифу з розподілу електричної енергії, що був встановлений на 2023 рік, оскільки останній не забезпечував відшкодування фінансових витрат підприємства, внаслідок чого виникла заборгованість в різниці тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, та з чим позивач пов`язує допущену відповідачем бездіяльність від встановлення підприємству економічно необґрунтованих тарифів за період 2023 року, тобто нижчих, ніж просив позивач у заявці, внаслідок чого ПрАТ Рівнеобленерго зазнало збитків.

Відтак, у межах спірних правовідносин слід з`ясувати правову природу походження збитків через призму їх віднесення до категорій недотриманої вигоди через підприємницьку діяльність чи невідшкодовану заборгованість з різниці в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії щодо яких законодавцем розроблені окремі процедури відшкодування/компенсацій витрат та передбачений різний механізм судового розгляду, що, відповідно, має вирішальне значення для оцінки діяльність НКРЕПТ, як Регулятора державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до частини другої цієї ж статті Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, включаються, зокрема: 1) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; 2) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; 3) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).

Відтак, під шкодою у розумінні вищенаведених норм права слід розуміти матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна позивача в результаті порушення належного йому майнового права та втрати матеріальних цінностей на які останній вправі був розраховувати.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як вбачається із положень діючого законодавства "компенсація заборгованості з різниці в тарифах" не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

Законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення збитків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (вул. Князя Володимира, буд. 71,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 05424874)

Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19,м. Київ,03057, ЄДРПОУ/РНОКПП 39369133)

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2024 року

Суддя С.М. Дуляницька