Постанова

від 15.10.2024 по справі 480/979/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 р. Справа № 480/979/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 (суддя Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.05.24) по справі № 480/979/24

за позовом Державної установи "Інфраструктура Сумщини"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дороги Сумщини" (далі по тексту ДП "Дороги Сумщини", позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту також відповідач), в якому позивач просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 та № 71418280703.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 позов ДП "Дороги Сумщини" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 та від 24.01.2024 № 71418280703.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Державного підприємства "Дороги Сумщини" (вул. Іллінська, 97, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 42524164) суму судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення. Зазначає, що ДП "Дороги Сумщини" у перевіряємий період фінансувався виключно за бюджетною програмою 3131090 "Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що видатки на утримання ДП "Дороги Сумщини" за економічними характеристиками операцій такими як заробітна плата, нарахування на оплату праці, предмети, матеріали, обладнання та інвентар, оплата комунальних послуг та енергоносіїв не здійснювались. Під час перевірки посадовими особами позивача не надано документів на підтвердження розподілу отриманих коштів на зазначені операції. Наголошує, що відповідно до Паспорту бюджетної програми обласного бюджету на 2020-2023 роки, кошти виділені на утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету є складовою частиною кошторисного розрахунку вартості ремонту доріг. Отже операції з поставки товарів та послуг з технічного нагляду (при потребі з економічним супроводом) з будівництва, реконструкції, ремонтів і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення є об`єктом оподаткування ПДВ. Таким чином вважає, що отримання коштів з бюджету на виконання програми «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету» є компенсацією виконаних ДП «Дороги Сумщини» робіт/послуг з технічного нагляду (при потребі з економічним супроводом) з будівництва, реконструкції, ремонтів і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, відповідно сума таких коштів підтягає включенню до бази оподаткування ПДВ. Крім того, вказує, що за результатами перевірки, також, встановлено, що ДП «Дороги Сумщини» у період з 04.03.2020 року по 06.12.2023 рік здійснено операції з надання послуг технічного нагляду на загальну суму 80978100,86 гри., а тобто з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 Податковою кодексу України, ДГІ «Дороги Сумщини» досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Податковою кодексу України, а тому, не пізніше 10 квітня 2020 року зобов`язане було зареєструватися платником податку на додану вартість. Однак, ДП «Дороги Сумщини» до 10.04.2020 року не подано заяву про реєстрацію платником ПДВ, у зв`язку з чим за період з 11.04,2020 року по 06.12.2023 року позивачем не нараховано та не сплачено податку на додану вартість на загальну суму 13307485,81 грн. Додатково звертає увагу на те, що датою визначення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, щоз відносини між позивачем і державними органами є бюджетними, а не цивільно -правовими та не можуть визначатися як операції з постачання товарів або послуг, а тому не можуть бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Подані та досліджені судом докази ( договори, укладені за результатами проведених закупівель, зведений кошторисний розрахунок об`єкта будівництва, платіжні доручення) підтверджують відсутність таких обов`язкових елементів при призначенні податку, зокрема і податку на додану вартість як база та об`єкт оподаткування. Здійснення функцій з технічного нагляду під час будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг є обов`язком замовника згідно чинного законодавства, а не постачанням послуг в розумінні Податкового кодексу України. Щодо відсутності бази оподаткування, як обов`язкового елемента при встановленні податку відповідно до статті 7 та порядку його визначення при постачанні товарів/послуг відповідно до статті 188 Податкового кодексу України, стверджує, що позивачем доведено відсутність у поданих в якості доказу договорах, що були предметом перевірки ГУ ДПС у Сумській області, вартості «послуг з технічного нагляду» у договірній ціні зазначених договорів, тоді як відповідно до абзацу 1 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування при постачанні послуг визначається як раз База виходячи з їх договірної вартості. Таким чином вважає, що на підтвердження всіх фактичних обставин, аргументів та доводів по справі позивачем подані відповідні докази, тоді як відповідачем в обґрунтування оскаржуваних повідомлень-рішень не подано жодного доказу, окрім акта перевірки від 22.12.2023 № 8178/18-28-07-03-07/42524164/338, що ґрунтується на суб`єктивній думці службових осіб ГУ ДПС в Сумській області, які проводили перевірку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 замінено позивача у справі № 480/979/3 Державне підприємство « Дороги Сумщини" на правонаступника - Державну установу "Інфраструктура Сумщини" (код ЄДРПОУ 42524164).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказів Головного управління ДПС в Сумській області від 01.12.2023 №1768-кп «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки «Дороги Сумщини» та від 11.12.2023 №1837-кп "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки «Дороги Сумщини», відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.7. п 78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, та у зв`язку з надходження відомостей про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань запису від 05.10.2023 № 1006321100015015599 щодо припинення діяльності ДП «Дороги Сумщини», проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Дороги Сумщини» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 04.03.2020 по 06.12.2023, за результатами якої складено акт від 22.12.2023 № 8178/18-28-07-03-07/42524164/338 (далі - Акт перевірки) (а.с.35-88, 89-90, том 1).

Так, згідно Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 181.1. статті 181, пункту 183.1., пункту 183.2., пункту 183.10 статті 183, пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188, підпункту «а» пункту 193.1. статті 193 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13 307 485,81 грн, зокрема:

1) за травень 2020 року на суму 108 550,60 грн, за червень 2020 руку на суму 27 027,41 грн, за липень 2020 року на суму 123 060,93 грн, за серпень 2020 року на суму 273 396,12 грн, за вересень 2020 року на суму 456 711,40 грн, за жовтень 2020 року на суму 612 966,00 грн, за листопад 2020 року на 602 127,99 грн, за грудень 2020 року на суму 382 983,75 грн;

2) за квітень 2021 року на суму 282 489,9 грн, за травень 2021 року на суму 147 087,90 грн, за червень 2021 року на суму 253 029,76 грн, за липень 2021 на суму 319278,90 грн, за серпень 2021 року на суму 291 469,20 грн, за вересень 2021 року 508 249,00 грн, за жовтень 2021 року на суму 279 146,80 грн, за листопад 2021 року на суму 604 116,00 грн, за грудень 2021 року на суму 963 445,60 грн;

3) за червень 2022 року на суму 425 893,30 грн, за серпень 2022 року на суму 84 028,76 грн, за вересень 2022 року на суму 568 991,30 грн, за жовтень 2022 року 890 964,30 грн, за листопад 2022 року на суму 366 212,38 грн, за грудень 2022 року на суму 409 378,70 грн;

4) за квітень 2023 року на суму 302 133,63 грн, за травень 2023 року на суму 473 692,63 грн, за червень 2023 року на суму 187 983,61 грн, за липень 2023 року на суму 235 616,29 грн, за серпень 2023 року на суму 398 153,18 грн, за вересень 2023 року на суму 1 352 173,34 грн, за жовтень 2023 року на суму 137 967,82 грн, за листопад 2023 року на суму 1 221 020,06 грн, за грудень 2023 року на суму 19 389,06 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 № 71318280703 (про заниження податкового зобов`язання на загальну суму 13 307 486 грн та штрафні санкції за визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання у розмірі 1 330 749 грн ) та від 24.01.2024 №71418280703 (про застосування штрафних санкцій за неподання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість у розмірі 10880 грн) (а.с. 28-34, том 1).

ДП «Дороги Сумщини», не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями- рішеннями, звернулось до суду із позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України, ПКУ, Кодекс) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час судового розгляду справи встановлено, що висновки податкового органу щодо заниження підприємством податку на додану вартість та виникнення обв`язку з реєстрації платником податку на додану вартість обґрунтовано тим, що отримання коштів з бюджету на виконання програми «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету» є компенсацією виконаних позивачем робіт/послуг з технічного нагляду (при потребі з економічним супроводом) з будівництва, реконструкції, ремонтів і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, тому сума таких коштів підлягає включенню до бази оподаткування ПДВ.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196цьогоКодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом197.1.28 пункту 197.1 статті 197цьогоКодексута операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197цьогоКодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

Відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст.196 ПК України не є об`єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Згідно п.1.5 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 (далі - Інструкція №333), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за кодом видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Так, відповідно до п. 1.6 Інструкції №333 поточні видатки - це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям); субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Згідно пп. 2.4.1 Інструкції №333 до коду 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» відносяться: 1) субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів; 2) дотації сільськогосподарським товаровиробникам; 3) субсидії на покриття збитків підприємств, фінансову підтримку підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії; 4) відшкодування відсотків за користування кредитами; 5) державна підтримка громадських організацій; 6) поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям); 7) гранти, що надаються на безоплатній та безповоротній основі для реалізації проектів.

Згідно п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п. 183.10 ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, згідно акта перевірки 22.12.2023 № 8178/18-28-07-03-07/42524164/338 встановлено, що ДП «Дороги Сумщини» фінансується в межах кошторису видатків, затвердженого Директором департаменту розвитку інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації за рахунок коштів передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, про що свідчать зведені кошторисні розрахунки вартості об`єкта будівництва. Зведені кошторисні розрахунки ДП «Дороги Сумщини» включають вартість на утримання служби замовника.

У період з 04.03.2020 по 06.12.2023 ДП «Дороги Сумщини» отримано бюджетних коштів на 80978100,86 грн.

Перевіркою встановлено, що за технічний нагляд ДП «Дороги Сумщини» отримало коштів за 2020 рік - 16648132,4 грн, за 2021 рік - 21889878, 33 грн, за 2022 рік - 16471312,46 грн та з 01.01.2023 по 06.12.2023 - 25968777, 67 грн.

При цьому фінансування підприємства здійснювалось виключно за бюджетною програмою 3131090 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету». Фінансування здійснювалось лише заКЕКВ2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та в подальшому кошти розподілялись на розрахункові рахунки підприємств-підрядників, як оплата за виконані роботи по поточному ремонту доріг та на розрахунковий рахунок ДП «Дороги Сумщини», як оплата за технічний нагляд.

На думку Головного управління ДПС у Сумській області, позивач повинен був до 10.04.2020 зареєструватися платником ПДВ, оскільки ним досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного уст. 181 ПК України. Проте, у зв`язку з тим, що позивачем не було подано відповідну заяву про реєстрацію, контролюючим органом зроблено висновок, що за період з 11.04.2020 по 06.12.2023 ДП «Дороги Сумщини» не нараховано та не сплачено податку на додану вартість в сумі 13307485,81 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких висновків податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно статуту ДП "Дороги Сумщини", затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 02.10.2018 № 579-ОД (у редакції розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 26.09.2023 № 523-ОД), ДП "Дороги Сумщини" є юридичною особою публічного права, засноване на державній власності та входить до сфери управління Департаменту розвитку інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п. 11 розділу II «Мета і предмет діяльності Підприємства» Статуту предметом діяльності, є, зокрема, забезпечення приймання та контролю якості виконаних робіт (здійснюється в межах технічного нагляду) з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та, при визначенні у встановленому чинним законодавством України порядку, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Відповідно до п. 8 розділу І Статуту підприємство є неприбутковою організацією з моменту включення його до Реєстру неприбуткових організацій.

Згідно із п.п. 10, 11 розділу І Статуту підприємство є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та, при визначенні у встановленому чинним законодавством України порядку, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Підприємство утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Уповноваженим органом управління, за рахунок:

1) коштів, передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та, при визначеннівстановленому чинним законодавством України порядку, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, виходячи із законодавчо встановлених нормативів на утримання підприємства;

2) коштів, передбачених у вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення згідно із розрахунками за Методикою, затвердженою Державним агентством автомобільних доріг;

3) коштів поворотної або безповоротної фінансової допомоги;

4) інших доходів, не заборонених законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що фінансування підприємства здійснювалось виключно за бюджетною програмою 3131090 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок субвенції з державного бюджету». Фінансування здійснювалось лише заКЕКВ2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

У статті 91 Бюджетного кодексу України наведено перелік видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, зокрема на виконання місцевих програм утримання та ремонту автомобільних доріг.

Згідно п. 38 ст. 1 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

При цьому, укладання договору на виконання робіт з програм благоустрою з подальшим підписанням акту виконаних робіт/наданих послуг між розпорядником та одержувачем коштів не передбачено.

Таким чином, бюджетне законодавство передбачає використання бюджетних коштів виключно на цілі обумовлені планом їх використання.

Цільове фінансування (грошові кошти) надходить підприємству від розпорядника бюджетних коштів на рахунок казначейства, яке спрямовується згідно плану використання, на: заробітну плату та нарахування на заробітну плату; придбання предметів, обладнання та інвентарю; оплату водопостачання та водовідведення; оплату електроенергії; оплату послуг крім комунальних; на інші поточні видатки.

Відносини, які виникають між розпорядником бюджетних коштів та одержувачем є бюджетними, а не цивільно-правовими та відповідно не можуть визначатися як операції з постачання товарів або послуг, тобто не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відносини, які виникли між позивачем і Департаментом розвитку інфраструктури Сумської ОДА, в частині надання субсидій, є бюджетними, а не цивільно-правовими та взагалі не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність бази оподаткування ПДВ з операції з виплати відповідних субвенцій/трансфертів за рахунок бюджету, оскільки законодавство прямо вказує на відсутність об`єкту оподаткування ПДВ в такому випадку.

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанції у цій справі узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 лютого 2023 року по справі № 420/18420/21, які є обов`язковими для врахування судами в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Беручи до увагу викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року по справі № 480/979/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 480/979/24 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 18.10.24.