Постанова

від 18.10.2024 по справі 480/12474/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 р. Справа № 480/12474/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 (суддя Савицька Н.В.; м. Суми) по справі № 480/12474/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (надалі також - позивач, ТОВ "Сумифітофармація") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці (надалі також - відповідач) в якому просило суд визнати протиправними та скасувати:

- картку відмови Сумської митниці UА805020/2023/000454 від 26.09.2023 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів;

- рішення Сумської митниці UА805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 про коригування митної вартості товарів, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» (код ЄДРПОУ 31397624) згідно митної декларації № 23UА805020011259U6 від 26.09.2023, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до Державного бюджету України 23072,95 грн, а саме: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (20%) - 10487,70 грн та податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20%) - 12585,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості є протиправними, оскільки позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.53 Митного кодексу України та надано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і дають можливість перевірити числові значення складових заявленої митної вартості. Проте відповідач безпідставно без будь-яких обґрунтувань, пославши на ст.53 Митного кодексу України, направив запит позивачу про надання документів, що підтверджують митну вартість, а згодом прийняв протиправні рішення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Сумської митниці №UА805020/2023/000454 від 26.09.2023 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці №UА805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 про коригування митної вартості товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, 1 поверх, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) судові витрати в сумі 2684,00 гривень.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Сумифітофармація" відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що при здійсненні перевірки наданих декларантом позивача товаросупровідних документів інспектором митниці виявлено, що подані до митного оформлення документи, відповідно до частини другої статті 53 МКУ, містили розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023 зазначено рахунокпроформу №ASUS-FITO09 від 19.06.2023, але в наданих до митного оформлення документах зазначений рахунок проформа був відсутній; за умовами поставки товару згідно з Інкотермс 2010, які передбачені контрактом від 19.06.2023 №CN/UA/19/06/23 (специфікація від 19.06.2023 №1), а саме FOB Tianjin (Китай) витрати на транспортування повинні бути включені в митну вартість товарів. В рахунках, які надавались підприємством експедитором від 28.08.2023 №TG280823012 та від 13.09.2023 № TG130923016 для оплати транспортно-експедиторського перевезення та морського фрахту наявна пересторога наступного змісту «Увага! Рахунок підлягає сплаті протягом 3-х банківських днів. У разі не сплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням змін вартості наданих послуг». Порушення термінів банківської сплати за рахунками від 28.08.2023 та 13.09.2023 для оплати транспортно експедиторського перевезення та морського фрахту могло призвести до збільшення суми транспортних витрат, які мають включатися до митної вартості.

Виходячи з викладеного, у зв`язку з тим, що документи подані позивачем під час митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів митним органом на підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України було затребувано наступні документи: - замовлення на перевезення, яке передбачене п. 2.1 договору перевезення №31 від 23.09.2011; підтвердження оплати транспортних послуг за рахунком на оплату №20 від 20.09.2023; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір на транспортно експедиційне обслуговування с «ТАНІТА - ГРУП» та підтвердження оплати рахунків на морське перевезення та транспортноекспедиційне обслуговування за рахунками №TG130923015 від 13.09.2023 та № TG280823012 від 28.08.2023; - рахунок на передоплату №ASUS FITO09 від 19.06.2023, який зазначено в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023.

Листом від 26.09.2023 №718 ТОВ «Сумифітофармація» було надано наступні документи: прайс лист №б/н від 15.06.2023; проформа інвойс №ASUS 20FITO09 від 19.06.2023; підтвердження оплати рахунків на морське перевезення та транспортноекспедиційне обслуговування за рахунками №TG130923016 від 13.09.2023 та № TG280823012 від 28.08.2023; замовлення на перевезення, яке передбачене п.2.1 договору перевезення №31 від 23.09.2011; замовлення на перевезення №11425 від 21.06.2023. Також повідомлено про досилання Договору на транспортно експедиційне обслуговування с «ТАНІТ ГРУП» та про те, що додаткових документів для підтвердження митної вартості не мають можливості надати.

Виходячи з вищевикладеного, додаткові документи не надані в повному обсязі, у зв`язку з чим митний орган дійшов висновку, що декларантом позивача розрахунки здійснено на основі необ`єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України. Відтак, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, ч.2. ст.58 МКУ. Однак, Сумським окружним адміністративним судом не було взято до уваги доводи відповідача стосовно виявлених Сумською митницею розбіжностей в документах позивача.

Враховуючи викладене, товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по митній декларації від 26.09.2023 №23UA805020011259U6 з використанням права декларанта здійснити митне оформлення товару з наданням фінансової гарантії у відповідності до статті 55 МКУ. В подальшому, на виконання вимог частин 1 та 2 статті 256 МК України відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2023/000454 (далі Картка відмови). З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2023/000454 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, 22.09.2023 підприємство здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару: овочі сушені, нарізані шматками, подрібнені, але без будь-якої подальшої обробки. Продавцем товару у відповідності до контракту від 19.06.2023 № CN/UA/19/06/23 являється компанія Jiangsu FSUS Food Co. Ltd (Китай).

Відповідно до пункту 1.1. контракту, предметом контракту є товар, зазначений у Специфікації до контракту.

Згідно з пунктом 1.1 специфікації № 1 від 19.06.2023 предметом постачання на загальну суму 21 640 доларів США є: Сушений томат 9*9 мм, загальною вагою 500 кг по ціні 3,99 доларів США / кг на загальну суму 1995,00 доларів США; Сушений томат 3*3 мм, загальною вагою 500 кг по ціні 4,25 доларів США / кг на загальну суму 2125,00 доларів США; Сушена морква 3*3 мм, загальною вагою 12000 кг по ціні 1,46 доларів США / кг на загальну суму 17520,00 доларів США. Відповідно до пункту 1.3 специфікації - Умови поставки FOB Тяньцзинь, Китай згідно Інкотермс 2010.

Для митного оформлення представником декларанта (позивача) подано декларацію № 23UA8050200011067U8 від 22.09.2023, разом з якою для підтвердження заявленої митної вартості надано такі документи: mОООЗ ASUS23FITO-07-03 Сертифікат, Результати аналізу (сушений томат 3x3 мм) 06.07.23; m0003 ASUS23 FITO-07-02 Сертифікат, Результати аналізу (сушений томат 9x9 мм) 06.07.23; mОООЗ ASUS23 FITO-07-01 Сертифікат, Результати аналізу (сушена морква 3x3 мм) 06.07.23; m0271 б/н Пакувальний лист від 29.06.2023; m0380 ASUS20 FITO-09 Інвойс від 29.06.2023 компанії Jiangsu ASUS; m0705 QN23060426C Коносамент зданий 10.08.2023; m0730 11425/3 CMR Міжнародна товарно-транспортна накладна 12.09.2023; m0851 223N96030000189001 Фітосанітарний сертифікат від 05.07.2023; m0862 ASUS20 FITO-09 Декларація, довідковий № 1199 від 22.09.2023; m3ОО1 14 Платіжна інструкція в іноземній валюті від 11.07.2023 (бенефіціар - Jiangsu ASUS); m3ОО1 18 Платіжна інструкція в іноземній валюті від 09.08.2023 (бенефіціар - компанія Jiangsu ASUS); m3004 TG280823012 Рахунок від 28.08.2023 від ТОВ "Таніт Груп"; m30O4 TG130923016 Рахунок від 13.09.2023 від ТОВ "Таніт Груп"; m3004 20 Рахунок від 20.09.2023 від ФОП ОСОБА_1 ; m3007 11425/3 Довідка від 13.09.2023 видана ТОВ "Таніт Груп"; m4103 1 Специфікація № 1 від 19.06.2023 до контракту від 19.06.2023 з Jiangsu ASUS; m4104 CN/UA/19/06/23 Контракт № CN/UA/19/06/23 від 19.06.2023 з Jiangsu ASUS; m4301 31 Договір перевезення № 31 від 23.09.2011 з ФОП Старченко; m5141 43 Лист-гарантія 21.09.2023 від ТОВ «СУМИФІТО-ФАРМАЦІЯ» щодо якості товару; 5509 10478868 Висновок фітосанітарної служби (з Єдиного вікна); m9610 021720230000172893 Форма експортної митної декларації з Китаю від 12.07.2023.

Страхування товару не здійснювалося.

Також на окремі 3 (три) запити інспектора від 22.09.2023 позивачем додатково було надано 25 та 26 вересня 2023 р. такі документи: m3014 б/н Прайс - лист від 15.06.2023 від Jiangsu ASUS; m0325 ASUS20 FITO-09 Проформа інвойс від 19.06.2023 від Jiangsu ASUS; m3005 270 Підтвердження оплати (Платіжна інструкція від 05.09.2023 ТОВ "Таніт Груп"); m3005 3237 Підтвердження оплати (Платіжна інструкція від 18.09.2023 ТОВ "Таніт Груп"); m9000 08/09 Замовлення на перевезення (Заявка-договір N° 08/09 від 08.09.2023 на міжнародне перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_1 ); m9000 11425 Замовлення на перевезення (Заявка № 11425 від 21.06.2023 на надання транспортно-експедиційних послуг до ТОВ "Таніт Груп"); m4301 02.05.2018/460Д Договір транспортного експедирування від 02.05.2018 з ТОВ "Таніт Груп".

На підставі вказаних документів представником декларанта в поданій до Сумської митниці декларації № 23UА805020011067U8.1 від 22.09.2023 вказано митну вартість товару відповідно до статті 58 МКУ в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості № 1), а саме: Овочі сушені, нарізані шматками, подрібнені, але без будь-якої подальшої обробки, на загальну суму 21640,00 доларів США.

Згідно з офіційним курсом станом на 22.09.2023 1 євро = 36,5686 грн. Вартість товару (разом з транспортними витратами в сумі 70961,09 грн) склала 791344,50 грн.

Із визначеної декларантом митної вартості товару підлягало сплаті до бюджету: мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (20%) - 172461,12 грн, податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів ( 20%) - 206953,34 грн.

Відповідач не погодився із визначеною позивачем митною вартістю, видав Картку відмови UА805020/2023/000454 від 26.09.2023 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UА805020/2023/000004/2 від 26.09.2023, яким визначив митну вартість декларованого товару, застосувавши 6-й (резервний) метод визначення митної вартості.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням №UА805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 та карткою відмови №UА805020/2023/000454 від 26.09.2023, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення Сумської митниці не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, адже позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Указана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вищевказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UА805020/2023/000004/2 від 26.09.2023 підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування вказано наявність розбіжностей в документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023 зазначено рахунокпроформу № НОМЕР_1 від 19.06.2023, але в наданих до митного оформлення документах зазначений рахунок проформа був відсутній; за умовами поставки товару згідно з Інкотермс 2010, які передбачені контрактом від 19.06.2023 №CN/UA/19/06/23 (специфікація від 19.06.2023 №1), а саме FOB Tianjin (Китай) витрати на транспортування повинні бути включені в митну вартість товарів. В рахунках, які надавались підприємством експедитором від 28.08.2023 №TG280823012 та від 13.09.2023 № TG130923016 для оплати транспортно-експедиторського перевезення та морського фрахту наявна пересторога наступного змісту «Увага! Рахунок підлягає сплаті протягом 3-х банківських днів. У разі не сплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням змін вартості наданих послуг».

У рішенні зазначено, що автоматизованою системою управління ризиками за ЕМД №UA8050200011067U8 від 22.09.2023 згенеровано наступні форми митного контролю: 105-2: Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 МК України.

Також зазначено, що вартість товарів Сушений томат 9-9 мм та Сушена морква 3*3 не відповідає рівню вартості подібних та аналогічних товарів. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Згідно електронного повідомлення було запропоновано надати наступні документи: 1) замовлення на перевезення, яке передбачене п. 2.1 договору перевезення №31 від 23.09.2011; 2) підтвердження оплати транспортних послуг за рахунком на оплату №20 від 20.09.2023; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) договір на транспортно експедиційне обслуговування с «ТАНІТА - ГРУП» та підтвердження оплати рахунків на морське перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування за рахунками №TG130923015 від 13.09.2023 та № TG280823012 від 28.08.2023; 6) рахунок на передоплату №ASUS FITO09 від 19.06.2023, який зазначено в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023.

Крім того зазначено, що на інформаційних ресурсах митниці наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару в максимально наближений час до часу експорту в Україну, з рівнем митної вартості:

1. для товару овочі сушені, нарізані шматками, подрібнені, але без будь якої подальшої обробки: сушений томат 9-9 мм розрахунок 4,2* (митна декларація від 21.08.2023 №UA101900/2023/560972). Розрахунок 4,2 долл. США за 1 кг*500 кг=2100 долл. США *36,5686 грн/долл. + 2749,415 грн. =79543,475 (2175,185:36,5686 грн/долл.: 500=4,35 долл за 1 кг).

2. для товару овочі сушені, нарізані шматками, подрібнені, але без будь якої подальшої обробки: - Сушена морква 3*3мм 1,72 долл. США за 1 кг. (митна декларація від 07.09.2023 №UA204020/2023/36374).

Отже, фактично підставою для коригування митної вартості слугувало те, що розбіжності в наданих позивачем документах мали вплив на визначення митної вартості. Та, крім того, заявлена митна вартість ввезеного позивачем товару, є нижчою, ніж вартість товару, вказана в МД від 21.08.2023 №UA101900/2023/560972 та від 07.09.2023 №UA204020/2023/36374, що була взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Водночас, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Однак, як встановлено зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості від 26.09.2023, відповідач, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер, дату митної декларації, а також вартість товару за одиницю, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не зазначивши при цьому жодного показника, який свідчив б про можливість такого порівняння, зокрема, кількість товару, умови постачання, місце відвантаження, вид транспорту, витрати на транспортування, страхування.

Колегія суддів зауважує, що не зазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого позивачем товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, свідчить про невмотивованість та, як наслідок, необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості.

Щодо наявності в поданих до митного органу позивачем документах розбіжностей, які вплинули на правильність визначення митної вартості, колегія суддів зазначає таке.

Стосовно того, що в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023 зазначено рахунок проформу № НОМЕР_1 від 19.06.2023, але в наданих до митного оформлення документах зазначений рахунок проформа був відсутній, колегія суддів зазначає, що відповідний рахунок (Проформа-інвойс № ASUS-20FITO09 від 19.06.2023) було надано позивачем на запит митного органу листом № 718 від 26.09.2023, отримання якого інспектором 26.09.2023 о 09:48 підтверджується протоколом обробки електронного документу. (а.с. 73, 74)

Щодо твердження митного органу стосовно порушення термінів банківської сплати за рахунками від 28.08.2023 та 13.09.2023 для оплати транспортно експедиторського перевезення та морського фрахту, що могло призвести до збільшення суми транспортних витрат, які мають включатися до митної вартості, варто зазначити, що за умовами договору транспортного експедирування № 02.05.2018/46ОД від 02.05.2018 укладеного між позивачем та ТОВ "Таніт Груп" (а.с. 21-24), Клієнт оплачує рахунки Експедитора за фактом надання послуг, з підтвердження усього об`єму наданих послуг, протягом 14 календарних днів від дати рахунку (п. 3.2 Договору). У свою чергу, рахунок ТОВ "Таніт Груп" від 28.08.2023 було оплачено позивачем 05.09.2023, а рахунок від 13.09.2023 - 18.09.2023 (а.с. 56, 59), тобто з дотримання визначених Договором строків, а отже доводи митного органу про можливе збільшення суми транспортних витрат, які мають включатися до митної вартості, є безпідставними.

Стосовно витребуваних у позивача документів судом встановлено, що замовлення на перевезення, яке передбачене п. 2.1 договору перевезення №31 від 23.09.2011; договір на транспортно експедиційне обслуговування с «ТАНІТА - ГРУП» та підтвердження оплати рахунків на морське перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування за рахунками №TG130923015 від 13.09.2023 та № TG280823012 від 28.08.2023; рахунок на передоплату №ASUS FITO09 від 19.06.2023, який зазначено в банківському платіжному документі №18 від 09.08.2023, то такі документи були надані позивачем на запит митного органу (а.с. 72, 74, 75)

На підставі аналізу вказаних документів у сукупності з іншими документами, поданими позивачем під час митного оформлення оцінюваного товару, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів лише з посиланням на те, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.

З приводу обраного відповідачем методу визначення митної вартості колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем відкориговано митну вартість за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі наявної в митного органу інформації, яка міститься в митних деклараціях від 21.08.2023 №UA101900/2023/560972 та від 07.09.2023 №UA204020/2023/36374.

Згідно з частинами 1-4 статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Колегія суддів звертає увагу, що, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відповідач використовував митну декларацію, при цьому, як зазначалось вище, обмежився лише посиланням на її номер та дату, яка були взяті за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зробленого коригування митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення Сумської митниці не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 480/12474/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова