Постанова

від 09.10.2024 по справі 440/3629/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 р.Справа № 440/3629/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 (суддя Удовіченко С.О.; м. Полтава) по справі № 440/3629/23

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту позивач, ГУДПС у Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 220148,20 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на розрахунковий рахунок UA068999980314090512000016710, Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м.Миргород/18010300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37965850, код класифікації доходів бюджету 18010300.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 220148,20 грн..

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 440/3629/23 позов Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) до ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 220148,20 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на розрахунковий рахунок UA068999980314090512000016710, Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м.Миргород/18010300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37965850, код класифікації доходів бюджету 18010300.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 440/3629/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 1308007-2410-1620 від 31 серпня 2022 року, ДПС України останнє скасовано. Однак, 22 лютого 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 1308006-2410-1620, яким ОСОБА_1 нараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 172080 грн..

Зазначає, що пеня нарахована за період несплати боргу з 01.06.2021 по 14.09.2022 за податковим повідомленням-рішенням №0018059-2410-1620 від 09.03.2021, про яке у позовній заяві жодним чином не зазначено.

Крім того, вказує, що відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі № 440/3629/23 без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та має право на здійснення таких видів економічної діяльності: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 41).

Із 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 має статус платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5% від доходу.

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 07 липня 2020 року № 2205 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 25.09.2012 №3202 здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки нежитлової будівлі - комплекс МФТ №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 75-78).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 вересня 2022 року №311200942, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - "комплекс, МТФ №1, об`єкт житлової нерухомості: НІ" загальною площею 2868 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 79-80).

Рішенням Шахворостівської сільської ради від 12 червня 2020 року № 07 "Про встановленні місцевих податків і зборів" затверджено, зокрема, Положення про порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки як складову податку на майно (а.с. 83). Додатком 3 до вказаного рішення визначено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а.с. 87-89), відповідно до якого для об`єктів нежитлової нерухомості, що належать фізичним особам, у том числі будівлі сільськогосподарського призначення інші, встановлено ставку 1% розміру мінімальної зарплати за 1 метр квадратний, яка встановлюється на 2021 рік та вводиться в дію з 01 січня 2021 року.

22 лютого 2022 року, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1308006-2410-1620, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в розмірі 172080,00 грн. (а.с. 81).

Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620 направлено на адресу позивача 03.06.2022 та вручено ОСОБА_1 07 червня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого листа (а.с. 81).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі № 440/7866/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Зважаючи на наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось з даним позовом до суду про стягнення податкового боргу.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 54.5. статті 54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не сплачені платником податків, у встановлений Податковим кодексом України строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом.

Положеннями п.59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом слугувала несплата відповідачем суми податкового боргу у розмірі 220148,20 грн. за податковою вимогою форми "Ф" від 11 червня 2021 року № 0024048-1308-1620, винесеною у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

За приписами п.56.1, п.56.2 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як зазначено вище, положеннями п.59.1 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За визначенням, наведеним у п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналізуючи вказані правові норми, колегія суддів зазначає, що ПК України встановлює певну послідовність дій, які передують зверненню контролюючого органу до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, що включає нарахування податкових зобов`язань, узгодження їх суми, направлення на адресу боржника податкової вимоги (у разі відсутності податкового боргу за минулі періоди).

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було нараховано податок на нерухомiсть, визначений податковим повiдомленням-рiшенням (форма «Ф») вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620, в сумі 124167,67 гривень (термін сплати зобов`язання - 31.05.2021).

У зазначений термін вказане податкове зобов`язання платником не було сплачене, в результаті чого виник податковий борг в сумі 124167,67 гривень, у зв`язку з чим ОСОБА_1 15.06.2021 засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, направлено сформовану в автоматичному режимі податкову вимогу від 11.06.2021 № 0024048-1308-1620. Поштове відправлення 30.06.2021 повернулось позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Зважаючи на наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 124167,67 грн. за податковим повiдомленням-рiшенням вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 у справі № 440/17463/21 позов Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 124167,67 грн задоволено. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення набрало законної сили 22.04.2022.

З метою виконання рішення по справі № 440/17463/21, ГУ ДПС у Полтавській області було отримано виконавчий лист № 440/17463/21 від 13.05.2022, на підставі якого Миргородським відділом державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження.

В межах виконавчого провадження борг в сумі 124167,67 грн. погашено 15.09.2022.

22 лютого 2022 року, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1308006-2410-1620, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в розмірі 172080,00 грн. (а.с. 81).

Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620 направлено на адресу позивача 03 червня 2022 року та вручено ОСОБА_1 07 червня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого листа (а.с. 81).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620, ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року по справі № 440/7866/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, датою набрання законної сили вказаного рішення є 20.12.2022.

Зважаючи на наявність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС у Полтавській області звернулось з даним позовом до суду про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 220148,20 грн., що включає: 172080,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620 та 48068,20 грн. пені у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу за податковим повідомлення-рішенням вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що нова податкова вимога контролюючим органом на виконання положень п.59.1 ст. 59 ПК України відповідачу не направлялась.

Позивачем разом з позовною заявою надано податкову вимогу форми "Ф" від 11 червня 2021 року № 0024048-1308-1620, винесену у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на суму 124167,67 грн. за податковим повідомлення-рішенням вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620.

При цьому, колегією суддів встановлено, що відповідачем 15.09.2022 за податковим повідомленням-рішенням вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620 борг в сумі 124167,67 грн. погашено.

Таким чином, з наступного дня після закінчення строку сплати податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 22 лютого 2022 року №1308006-2410-1620 у податкового органу був наявний обов`язок направити на адресу відповідача податкову вимогу з зазначенням суми податкового боргу, та лише після невиконання відповідної вимоги у суб`єкта владних повноважень з`являються підстави для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачу податковим органом податкова вимога, у порушення вимог ст.59 ПК України не надсилалась, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу в загальному розмірі 220148,20 грн.

Колегія суддів відхиляє твердження контролюючого органу про правомірність звернення до суду з даним позовом на підставі податкової вимоги від 11.06.2021 № 0024048-1308-1620, оскільки податковий борг не переривався у зв`язку з автоматичним нарахуванням пені на суму податкового боргу в розмірі 48068,20 грн. 15.09.2022 (у день погашення заборгованості), а тому, відповідно до ст. 59 ПК України направлення (вручення) податкової вимоги додатково не вимагається, та вказує на неправомірність нарахування та стягнення останньої, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статті 129 Податкового кодексу України ОСОБА_1 в автоматичному режимі нараховано пеню в розмірі 48068,20 грн. у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу за податковим повідомлення-рішенням вiд 09.03.2021 № 0018059-2410-1620 (а.с. 91).

Виходячи з матеріалів справи, нарахування пені контролюючим органом розпочалось 01 червня 2021 року.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

Надалі, постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалася, запроваджений з 12 березня 2020 року карантин не переривався та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Оскільки нарахування пені на суму боргу почалось з 01.06.2021, тобто в період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом пеня нарахована неправомірно, без урахування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тому нарахована в період дії карантину пеня не може бути стягнута з платника податку, а мала бути списана контролюючим органом.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами до п. 1, п. 4 ч.1ст.317 КАС України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі № 440/3629/23 скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, ЄДРПОУ 44057192) судові витрати на професійну зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4952 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн 33 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 18.10.2024 року