Ухвала

від 18.10.2024 по справі 380/9531/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9531/24 пров. № А/857/24716/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Затолочного В. С.суддів -Гудима Л. Я. Качмара В. Я.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 380/9531/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань «МИРНИЙ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 07 жовтня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

На виконання вимог вищевказаної ухвали до суду надійшла заява апелянта про продовження процесуального строку на усунення недоліку апеляційної скарги на строк не менше 30 днів.

Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України правовим режимом воєнного стану та відсутністю/недостатністю через вказані обставини на рахунку скаржника суми грошових коштів необхідних для проведення такої сплати, податковий орган зазначає, що він позбавлений можливості у відведений судом строк сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Особа, яка подає відповідну заяву, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями цього Закону України податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи Пенсійного фонду є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Натомість, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування податкових органів та скрутний майновий стан скаржника викликаний правовим режимом воєнного стану в Україні, заявник не зазначає про вжиття ним регулярних та послідових заходів задля сплати в цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк, а також не надає жодних доказів на їх підтвердження. Тобто відсутні належні докази та обґрунтування підстав для продовження строку для сплати судового збору.

Апеляційний суд наголошує, що неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через недостаніть фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для проведення такої сплати, не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30хв 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого триває й до сьогодні.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

У свою чергу, скаржником жодним чином не обґрунтовано, як саме обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану вплинули на обов`язок контролюючого органу сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі в межах визначеного в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху; жодних доказів на підтвердження впливу воєнного стану на можливість дотримання скаржником процесуальних вимог КАС України останнім до суду також не надано.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме починаючи з 17.07.2024 (дата подання первинної апеляційної скарги), однак судовий збір станом на 18.10.2024 так і продовжує бути несплаченим.

Поряд з цим, колегія суддів наголошує, що питання продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У той же час, доводи скаржника про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.

Надані апелянтом виписки з рахунку за окремі, вибрані дати не є належним та достатнім підтвердженням відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання апеляційних скарг (17.07.2024 та 02.10.2024) чи заяви про усунення недоліків (11.10.2024).

Також колегією суддів ураховано, що подальше продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги призводить до правової невизначеності ухваленого судового рішення (ненабрання чинності), наслідком чого незабезпечення судом своєчасного вирішення спору у сфері публічно -правових відносин, які направлені на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що включає і порушення права вказаних осіб на доступ до суду (яке полягає в тому числі і у виконанні судового рішення).

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на те, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 380/9531/24 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар