Ухвала

від 17.10.2024 по справі 160/1038/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/1038/24

адміністративне провадження №К/990/38274/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року

у справі №160/1038/24

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи"

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_1" від 14 грудня 2023 року №4283/5;

- зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" поновити державному реєстратору Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_1" від 14 грудня 2023 року №4283/5.

Зобов`язано Державне підприємство "Національні інформаційні системи" поновити державному реєстратору Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство юстиції України (далі - відповідач, скаржник) 08 жовтня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення статей 25, 28, 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV), статей 1, 4 Закону України "Про санкції" від 14 серпня 2014 року №1644-VII (далі - Закон №1644-VII), пункту 30 частини першої статті 30 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06 грудня 2019 року №361-IX (далі - Закон №361-IX), пункту 11 Розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року №359/5 (далі - Порядок №359/5), пункту 16 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990), та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 березня 2023 року у справі №910/13/21, від 21 червня 2023 року у справі №910/2529/22.

Позивач вважає необґрунтованими висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що державний реєстратор ОСОБА_1 не мала підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій від 27 червня 2023 року щодо внесення змін до відомостей про кінцевого бенефіціарного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторресурси Схід" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторма".

Також відповідач вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, судами першої і апеляційної інстанцій не досліджено той факт, що такий вид застосування санкцій як блокування активів, унеможливлює проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження Міністерство юстиції України зазначає, що позивач, всупереч вимогам Закону №1644-VII і Закону №755-IV, здійснила грубе порушення норм законодавства та провела реєстраційні дії на підставі документів, які суперечать вимогам Конституції України та законів України, за що до неї були застосовані санкції, передбачені статтею 34-1 Закону №755-IV та пунктами 13-1, 16 Порядку №990.

Скаржник вважає, що оскільки до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) застосовано вид обмежувального заходу, передбачений пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №1644-VII, державний реєстратор ОСОБА_1 не мала права проводити реєстраційну дію щодо виключення ОСОБА_2 як кінцевого бенефіціарного власника, а повинна була відмовити у проведенні реєстраційної дії на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV.

Відповідач вважає, що аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, що викладена у постанові від 21 червня 2023 року у справі №910/2529/22, у якій зазначено, оскільки державний реєстратор вчинила реєстраційні дії щодо активів фізичної особи, тобто особи, якій рішенням РНБО (введене в дію відповідним Указом Президента України) обмежено користуватися та розпоряджатися належним їй майном, то суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову та скасування наказу Мін`юсту. З огляду на те, що оскаржувані реєстраційні дії проведені з порушеннями вимог Закону №1644-VII і Закону №755-IV і це є окремою підставою для відмови в позові, інші доводи скаржника не розглядаються.

До того ж у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 30 березня 2023 року у справі №910/13/21, одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року №1644-VII внаслідок збройної агресії рф щодо України.

Крім того, скаржник вважає, що судами необґрунтовано не взято до уваги лист Головного слідчого управління Національної поліції України з якого вбачалося, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000128 від 13 квітня 2022 року встановлено порушення ОСОБА_1 положень Закону №1644-VII при здійсненні реєстраційних дій стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторресурси Схід" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторма".

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року і постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, з метою перевірки застосування положень статей 25, 28, 34-1 Закону №755-IV, статей 1, 4 Закону №1644-VII, пункту 30 частини першої статті 30 Закону №361-IX, пункту 11 Розділу ІІ Порядку №359/5, пункту 16 Порядку №990 та перевірки необхідності врахування судами першої і апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 березня 2023 року у справі №910/13/21, від 21 червня 2023 року у справі №910/2529/22.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення дії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року і постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі №160/1038/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/1038/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення дії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року і постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа