Постанова

від 10.10.2024 по справі 922/4376/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/4376/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (вх.№2050 Х/2) та апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2067 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., повний текст складено та підписано 04.09.2023) у справі №922/4376/21

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, м. Харків,

до 1) Харківської міської ради, м.Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний", м.Харків

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний", в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2236/20 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" в частині (п.35 додатку 1 до вказаного рішення) затвердження ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольському, 3 (Новобаварський район);

- визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2240/20 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.7 додатку до вказаного рішення) надання дозволу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,1660 га по пров.Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:013:0006 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення);

- визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га з визначеною ціною продажу земельної ділянки в 1 486 000,00 грн;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Качур А.В. (реєстровий №696);

- припинити право власності ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006) з реєстраційним номером 2330723163101, зареєстроване на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 25.06.2021 (номер запису про право власності: 43280386);

- витребувати у ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м.Харкова, отриману за договором купівлі-продажу від 25.06.2021, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Качур А.В. (реєстровий №696), та зобов`язати вказане товариство повернути (шляхом складання та підписання відповідного акта прийому-передачі) згадану земельну ділянку Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на час державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі літ. А-1 та літ. Б-1 у 2019 році у Дідик М.В. були відсутні документи, що підтверджують прийняття спірних об`єктів до експлуатації, а отже подальше відчуження їх ТОВ Харківський Бізнес-центр "Южний відбувалось в обхід встановлених законом вимог та з порушенням інтересів територіальної громади. Вказує, що Харківською міською радою в порушення вимог ч.2 ст.134 Земельного кодексу України було незаконно продано земельну ділянку (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова площею 0,1660 га ТОВ Харківський Бізнес-центр "Южний, оскільки нежитлові будівлі літ. А-1 та літ. Б-1 не є нерухомим майном в розумінні ст.181 ЦК України, ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, переміщення якого неможливе без його знецінення та (або) зміни призначення та права на яке підлягають державній реєстрації в силу ст.5 цього Закону. Наголошує на тому, що продаж спірної земельної ділянки у цьому випадку мало б відбуватись на конкурентних засадах (земельних торгах). Також прокурор вказує, що площа спірної земельної ділянки не відповідає площі, яку безпосередньо займають нежитлові будівлі літ. А-1 та літ. Б-1 та перевищує її більш ніж в 46 разів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 позов керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га. з визначеною ціною продажу земельної ділянки в 1 486 000, 00 грн.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Качур А.В. (реєстровий №696).

Припинено право власності ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006) з реєстраційним номером 2330723163101, зареєстроване на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 25.06.2021 (номер запису про право власності: 43280386).

Витребувано у ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м.Харкова, отриману за договором купівлі-продажу від 25.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Качур А.В. (реєстровий №696), та зобов`язано товариство повернути (шляхом складання та підписання відповідного акта прийому-передачі) згадану земельну ділянку Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243).

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на користь Харківської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору 14 550,00 грн.

Стягнуто з Харківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору 14 550,00 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що реєстрація права власності за ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкти самочинного будівництва на підставі договорів купівлі-продажу не означає виникнення права власності на ці об`єкти, а тому суд дійшов висновку, що у ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний були відсутні підстави на набуття земельної ділянки під цим будівництвом у власність чи користування в неконкурентний спосіб на підставі ч.2 ст.134 ЗК України. Суд погодився з твердженнями прокурора про те, що в силу ч.1 ст.134 та частин 1, 2 ст.135 Земельного кодексу, земельна ділянка державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) в цьому випадку підлягала виключно продажу на земельних торгах. Визнано, що рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №107/21 Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ.А-1, ЛІТ.Б-1 (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га. з визначеною ціною продажу земельної ділянки 1 486 000, 00 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч) грн прийнято з порушенням вимог ст. 134, 135 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів, у зв`язку з чим задоволено позов в частині визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

Як зазначено в рішенні, оскільки матеріалами справи підтверджено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021 укладено сторонами в порушення приписів ч.2 ст.134 Земельного кодексу України на підставі рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №107/21 Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам, яке визнано судом незаконним (у відповідній частині), зазначений договір підлягає визнанню недійсним, а право власності ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006) з реєстраційним номером 2330723163101, зареєстроване на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 25.06.2021 (номер запису про право власності: 43280386) є припиненим.

У зв`язку з визнанням судом недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021 та припиненням права власності ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006), задоволено позовні вимоги про витребування у ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова .

Щодо вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки суд дійшов висновку, що зазначені рішення місцевої ради не мають самостійного характеру, фактично були реалізовані шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та вичерпали свою дію, з урахуванням чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що спірне нерухоме майно було законно набуто ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" у власність на підставі договорів купівлі-продажу (діє презумпція правомірності набуття права власності та презумпція правомірності правочинів). Право власності на зазначене нерухоме майно було внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2020 році (діє принцип реєстраційного підтвердження володіння). На сьогодні дані договори купівлі-продажу нерухомого майна, що були укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", є чинними та не визнані недійсними у судовому порядку.

Харківська міська рада також не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Скарга обґрунтована тим, що прокурором не доведена наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушенням ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки визначення прокурором свого статусу як самостійного позивача, не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абз.3, 4 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а судом не було надано належної оцінки даним твердженням Харківської міської ради. Вважає, що судом не в повній мірі надано належну оцінку підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Зазначає, що станом на час прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради, ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" було власником нежитлових будівель літ. «А-1», літ. «Б-1», право власності на які було зареєстровано, незаконним не визнано, а отже підстав вважати його невідповідним у Харківської міської ради не було.

09.11.2023 до суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" (вх.№13750), в якому остання проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прийняті за відсутності правовстановлюючих документів як на нерухоме майно, так і на земельну ділянку під цим майном. Державна реєстрація права власності на нежитлові будівлі за ОСОБА_1 проведена державним реєстратором із порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, за відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

17.11.2023 до суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2067), в якому остання проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що в межах даної справи мова йде про нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій, оскільки спір стосується порушення державним органом (Харківською міською радою) положень законодавства. Зазначені обставини повністю виключають можливість здійснення Харківською міською радою повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до самої себе.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 зупинено провадження у справі №922/4376/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

11.06.2024 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №925/1133/18, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 провадження у справі №922/4376/21 поновлено.

02.10.2024 до суду від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення (вх.№12661), в яких перший відповідач зазначає, що вимога про визнання пункту 9 додатку до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 21.04.2021 № 107/21 незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Оскільки витребування земельної ділянки з власності відповідача 2 здійснюється на користь територіальної громади, від імені якої діє Харківська міська рада, то в даному випадку Харківська міська рада повинна виступати позивачем. Водночас, Новобаварська окружна прокуратура м. Харкова не зверталась до Харківської міської ради із повідомлення щодо стверджуваного порушення, не надала Харківській міській раді можливості відреагувати та/або виправити порушення самостійно або шляхом звернення до суду, а отже в даному випадку не дотрималась вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру». При цьому прокурор в позовній заяві зазначає, що спірний договір купівлі-продажу порушує права власника, тобто Харківської міської ради. В даному випадку прокуратура не є власником спірної земельної ділянки, і пред`явлення такої позовної вимоги Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова, яка діє як самостійний позивач, а не в якості представника відповідного органу, суперечить законодавству та правовим висновкам Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/4376/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.

10.10.2024 до суду від ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" надійшло клопотання (вх.№13008) про відкладення судового засідання, в якому другий відповідач просить визнати причини його неявки в судове засідання 10.10.2024 поважними та відкласти розгляд справи №922/4376/21 в судовому засіданні на іншу дату та час; про дату та час наступного судового засідання у справі №922/4376/21 повідомити його. До цієї заяви представником відповідача-2 доданий медичний висновок про тимчасову непрацездатність від 09.10.2024.

10.10.2024 до судового засідання з`явилися прокурор Харківської обласної прокуратури та представник Харківської міської ради.

Представник Харківської міської ради залишив клопотання представника другого відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Присутній в судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання представника ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" адвоката Задворного Ю.В.

Розглянувши зазначене вище клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

У Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 вказано верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В даному випадку другим відповідачем не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів також приймає до уваги, що 12.09.2024 представником ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" вже подавалось до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою, яке було задоволено судом, і розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 12.09.2024 на 10.10.2024.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50521406 від 27.12.2019 проведено державну реєстрацію права власності за Дідик М.В. на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 18 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м.Харкові.

В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний було укладено договір купівлі-продажу №503 від 19.02.2020 1/2 частки нежитлової будівлі літ А-1 загальною площею 18,0 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м.Харкові та договір купівлі-продажу №542 від 20.02.2020 1/2 частки нежитлової будівлі літ А-1 загальною площею 18,0 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Також, рішенням державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50512204 від 27.12.2019 проведено державну реєстрацію права власності за Дідик М.В. на нежитлову будівлю літ. Б-1, загальною площею 17,9 кв.м. по АДРЕСА_1 .

В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний було укладено договір купівлі-продажу №504 від 19.02.2020 1/2 частки нежитлової будівлі літ Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. по АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу №541 від 20.02.2020 1/2 частки нежитлової будівлі літ Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. по АДРЕСА_1 .

На підставі вищевказаних договір купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний, приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 18 кв.м. та нежитлову будівлю літ Б-1 загальною площею 17,9 кв.м., які розташовані по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові.

Пунктом 45 додатку 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.04.2020 №2029/20 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надано ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,1660 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-1, літ. Б-1 (побутового обслуговування населення) по вул. Сімферопольському, 3.

Пунктом 35 додатку 1 до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2236/20 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ А-1, літ. Б-1 (побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольському, 3 (Новобаварський район).

Пунктом 7 додатку до рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2240/20 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам надано дозвіл ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,1660 га по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м.Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:013:0006 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ А-1, літ. Б-1 (побутового обслуговування населення).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) від 05.10.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 434 071 грн.

Пунктом 9 додатку до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 №107/21 Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам вирішено продати ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний земельну ділянку із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м.Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ А-1, літ. Б-1 (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га. Ціною продажу земельної ділянки визначено 1 486 000,00 грн.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний було укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки від 25.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Качур А.В. та зареєстрований за №696, відповідно до п.1.2, 2.1 якого земельна ділянка, площею 0,1660 га продана для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-1, літ. Б-1 (побутового обслуговування населення) за ціною 1 486 000 грн.

Приватним нотаріусом ХМНО Качур А.В. 29.07.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2330723163101, номер запису про право власності: 43280386).

Зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.05.2021 вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 є: 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний було подано заяву, в якій останнє просило припинити право власності ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на нежитлові будівлі літ. А-1 загальною площею 18,0 кв.м. та літ. Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м.Харкові у зв`язку зі знищенням об`єктів нерухомого майна, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караєвою С.Е. та зареєстрована в реєстрі 11.08.2021 за №695.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 17.08.2021 було внесено запис про знищення об`єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 18,0 кв.м. та нежитлової будівлі літ. Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. по пров. Сімферопольському, 3 у м.Харкові, на підставі заяви за №695 від 11.08.2021.

Вивченням окружною прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних правовідносин, встановлені порушення вимог законодавства під час затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без проведення земельних торгів, надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки такої ділянки та її продаж ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний, оскільки такі дії суперечать вимогами ч. 1 ст.134 ЗК України та є відчуженням земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м.Харкова у позаконкурентний спосіб.

Згідно до ч.1 ст. ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Норми ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачають, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Однак, як зазначає прокурор, на момент звернення із заявами ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами 2001091563101 та 2000712063101 вказані об`єкти - нежитлові будівлі А-1 загальною площею 18 кв.м. та літ. Б-1 загальною площею 17,9 кв.м по АДРЕСА_1 не мали правового статусу нежитлових будівель, оскільки у реєстрі дозвільних документів, який розміщений на сайті https://dabi.gov.ua відсутня будь-яка інформація про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Прокурор наголошував, що вказані об`єкти нерухомого майна є самочинно збудованими.

Харківська міська рада Харківської області звернулась до Жовтневого районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський Бізнес-Центр «Южний», треті особи-Приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д., ОСОБА_2 про: скасування рішення державного реєстратора Клопотова С.Д. № 50521406 від 27.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною пл.18 кв.м. по АДРЕСА_1 та припинення права приватної власності; скасування рішення державного реєстратора Клопотова С.Д. № 50512204 від 27.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною пл.17,9 кв.м. по АДРЕСА_1 та припинення права приватної власності; визнання недійсними та скасування: договорів купівлі-продажу № 503 від 19.02.2020, № 542 від 20.02.2020 по частки нежитлової будівлі літ. «А-1» пл. 18 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладених між ОСОБА_1 і ТОВ «Харківський Бізнес Центр «Южний»; договорів купівлі-продажу № 504 від 19.02.2020, № 541 від 20.02.2020 по частки нежитлової будівлі літ. «Б-1» пл. 17,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладених між ОСОБА_1 і ТОВ «Харківський Бізнес Центр «Южний».

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.03.2023 у справі №639/2869/21, яке набрало законної сили, позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний, треті особи приватні нотаріуси ХМНО Клопотов С.Д. та ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50521406 від 29.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 18 кв.м. (номер запису про право власності: 34918615, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2001091563101). Скасоване рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50512204 від 27.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. (№ запису про право власності: 34910307, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000712063101). В іншій частині позовних вимог Харківської міської ради відмовлено.

Наведені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги Харківська міська рада посилається на те, що прокурором не доведена наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є порушенням ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.18).

Частини 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.12).

У пункті 10.21 постанови від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7 статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.20).

Таким чином, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.

Як вказує прокурор, звернення з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення земельної ділянки; захищати інтереси територіальної громади повинні міська рада як власник земельної ділянки, однак, міська рада не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення та є відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 вказала про те, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Узагальнюючи наведені у вказаній постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У пунктах 116, 117 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, яка наразі є останньою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладено такі висновки: "Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача. При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор".

У цій справі, прокурор правомірно звернувся з даним позовом як самостійний позивач, визначивши орган місцевого самоврядування- Харківську міську раду, яка розпорядилася спірною земельною ділянкою в порушення, як вказує прокурор, вимог земельного законодавства, відповідачем, а отже прокурор має право звернутися до суду для захисту відповідних інтересів територіальної громади.

Даний висновок узгоджуються з наведеною останньою актуальною правовою позицією Великої Палата Верховного Суду щодо застосування положень частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, викладеною в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи Харківської міської ради стосовно недотримання прокурором процедури повідомлення уповноваженого органу та недоведеність підстав представництва прокурором інтересів держави у наведеному випадку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам по суті спору, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт 69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципуnovit curia суд знає закони (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20).

Під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia- "суд знає закони" (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

Прокурор, звертаючись до суду з даними позовом, просив, зокрема:

- визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2236/20 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" в частині (п.35 додатку 1 до вказаного рішення) затвердження ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1660 га (кадастровий номер 6310137900:02:013:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" побутового обслуговування населення) по пров. Сімферопольському, 3 (Новобаварський район);

- визнати незаконним та скасувати рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2240/20 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.7 додатку до вказаного рішення) надання дозволу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,1660 га по пров.Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310137900:02:013:0006 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення);

- визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам" в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га з визначеною ціною продажу земельної ділянки в 1 486 000,00 грн.

Відтак суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання дозволу на проведення грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на те, що зазначені рішення місцевої ради не мають самостійного характеру, фактично були реалізовані шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та вичерпали свою дію.

Разом з цим задовольнив позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га з визначеною ціною продажу земельної ділянки в 1 486 000,00 грн.

Однак, зважаючи на викладене вище, сталу судову практику, за встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених позовних вимог на визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку) та витребування її у другого відповідача на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради, заявлена вимога про визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) є неефективною, оскільки її задоволення не призведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним, що є підставою для відмови в позові в цій частині, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо посилання ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" на те, що спірне нерухоме майно було законно набуто ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" у власність на підставі договорів купівлі-продажу; право власності на зазначене нерухоме майно було внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2020 році; на сьогодні дані договори купівлі-продажу нерухомого майна, що були укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний", є чинними та не визнані недійсними у судовому порядку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія- державна реєстрація прав, внесення змін до записів державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Приписами ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти держаним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч.2 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 210 ЦК України встановлює, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За змістом ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06.07.2022 у справі №372/3737/19.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об`єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.03.2023 у справі №639/2869/21, яке набрало законної сили, позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний, треті особи приватні нотаріуси ХМНО Клопотов С.Д. та Малахова Г.І. задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50521406 від 29.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 18 кв.м. (номер запису про право власності: 34918615, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2001091563101). Скасоване рішення державного реєстратора Клопотова Станіслава Давидовича №50512204 від 27.12.2019 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. Б-1 загальною площею 17,9 кв.м. (№ запису про право власності: 34910307, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000712063101). В іншій частині позовних вимог Харківської міської ради відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, Жовтневий районний суд м.Харкова вказав на встановлені судом обставини здійснення самочинного будівництва відповідних нежитлових будівель без відповідних документів та дозволів на земельній ділянці, що належить Харківській міській раді і не була виділена ОСОБА_1 , чим порушені права Харківської міської ради, як власника земельної ділянки. При придбанні цих нежитлових будівель по частині, ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний був обізнаний про відсутність правовстановлюючих документів на самочинне будівництво, оскільки у договорах купівлі-продажу у п. 2 зазначено, що майно належить продавцю згідно інформації Державного реєстру речових прав, без найменування правовстановлюючих документів. При цьому, у договорі зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано майно, не приватизована, інших прав щодо земельної ділянки у третіх осіб немає.

Відмовляючи в частині вимог про визнання недійними та скасування договорів купівлі-продажу від 19.02.2020, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. і зареєстрованих у реєстрі за №542, 503, Жовтневий районний суд м.Харкова, з посиланням на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо проведеної реєстрації знищення об`єктів, дійшов висновку про припинення права власності на нежитлові будівлі на підставі ст.346 ЦК України, у зв`язку з їх знищенням та, у зв`язку з цим, відсутністю порушених інтересів Харківської міської ради.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 134 Земельного кодекс України встановлює, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Разом із цим, як правильно встановлено судом першої інстанції, реєстрація права власності за ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкти самочинного будівництва на підставі договорів купівлі-продажу, не означає виникнення права власності на ці об`єкти, а тому у ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний були відсутні підставі на набуття земельної ділянки під цим будівництвом у власність чи користування в неконкурентний спосіб на підставі ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, в зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що в силу наведених ч.1 ст.134 та частин 1, 2 ст.135 Земельного кодексу України, земельна ділянка державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) в цьому випадку підлягала виключно продажу на земельних торгах.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що загальна площа нежитлових будівель літ. А-1 та літ. Б-1 по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові складала 35,9 кв.м., в той час як площа земельної ділянки, яка була виділена для продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" склала 0,1660 га, тобто більше в 46 разів.

Земельна ділянка була виділена із земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ."А-1", літ."Б-1" (побутового обслуговування населення), які вже за два тижні після державної реєстрації права власності за ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були знищені, що підтверджується заявою ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний від 11.08.2021 №695.

Зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.05.2021 вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 є: Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.

Наведені обставини ставлять під сумнів отримання ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний земельної ділянки саме для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ."А-1", літ."Б-1" по пров. Сімферопольському, 3 у м. Харкові та оцінюються судовою колегію як механізм ухилення від отримання земельної ділянки на конкурентних засадах, як це передбачено вимогами земельного законодавства.

Відповідності до норм ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021 укладено сторонами в порушення приписів ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, судом першої інстанції правомірно визнано його недійсним, а право власності ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006) з реєстраційним номером 2330723163101, зареєстроване на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу ВІД 25.06.2021 (номер запису про право власності: 43280386) визнано припиненим.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У зв`язку з визнанням судом недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.2021 та припиненням права власності ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006), судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про витребування у ТОВ Харківський Бізнес-Центр Южний на користь Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006, загальною площею 0,1660 га по провулку Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, тому рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 слід скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення), з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 скасувати в частині визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання 21.04.2021 №107/21 "Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в частині (п.9 додатку до вказаного рішення) продажу ТОВ "Харківський бізнес-центр "Южний" земельної ділянки із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:02:013:0006 по пров. Сімферопольському, 3 у Новобаварському районі м. Харкова, із земель житлової та громадської забудови, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель ЛІТ."А-1", ЛІТ."Б-1" (побутового обслуговування населення), площею 0,1660 га. з визначеною ціною продажу земельної ділянки в 1 486 000, 00 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 у справі №922/4376/21 про задоволення позовних вимог залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (вул. Тургенєвська, 38, м.Київ, 01054; код ЄДРПОУ: 35467951) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13415,00 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м.Харків, 61003;код ЄДРПОУ: 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13415,00 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61050, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський бізнес-центр "Южний" (вул. Тургенєвська, 38, м.Київ, 01054, код ЄДРПОУ: 35467951) 3405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького, 4, м.Харків, 61050, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м.Харків, 61003;код ЄДРПОУ: 04059243) 3405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.10.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.А. Пуль