Рішення

від 08.10.2024 по справі 902/473/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2024 р. м. Вінниця Cправа № 902/473/24

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк", вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003, код - 09311380

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ", вул. Келецька, буд. 64/47-А, оф. 1, м. Вінниця, 21000, код - 40148610

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про стягнення 1 340 822,88 грн заборгованості

за участю представників:

позивача: Щербак Ніна Вікторівна

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Пасенко Валентин Петрович

В С Т А Н О В И В :

25.04.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 55/5.1-03/49082/2024 від 19.04.2024 року) (вх. № 488/24 від 25.04.2024 року) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" та до ОСОБА_1 про стягнення 1 340 822,88 грн заборгованості за кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року.

Ухвалою суду від 30.04.2024 року відкрито провадження у справі № 902/473/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.05.2024 року.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

25.06.2024 року на електронну адресу суду від Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України на виконання вимог ухвали суду надійшов лист 3 1/06//24 від 25.06.2024 року.

09.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 08.07.2024 року) про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

15.07.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання (б/н від 15.07.2024 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

19.07.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшли письмові пояснення (б/н від 19.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7407/24) та ряд документів.

23.07.2024 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення та заперечення на пояснення відповідача 2 (б/н від 23.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7506/24).

У судовому засіданні 23.07.2024 року судом оголошено перерву до 10.09.2024.

06.09.2024 року від представника відповідача 2 до суду надійшла заява (б/н від 06.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8796/24), в якій останній в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 10.09.2024 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.10.2024 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 08.10.2024 прийняли участь представники позивача та відповідача 2. Відповідач 1 правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Щодо обізнаності відповідача 1 про судове засідання, суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 11.09.2024 року надіслано відповідачу 1 засобами електронного зв`язку та до електронного кабінету у системі ЄСІТС, за наступною адресою: відповідачу 1 - mega.zbz_buh@ukr.net.

Отже, відповідача 1 завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача 1 про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача 1.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, на укладення між Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щербини" укладено кредитний договір № 918 від 06.05.2022 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" умов кредитного договору № 918 від 06.05.2022 року утворилась заборгованість в сумі 1 340 822,88 грн.

З метою захисту своїх прав Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось з позовом до суду про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" та ОСОБА_1 1 000 000,00 грн заборгованості, 308 156,16 грн процентів за користування кредитом, 32 666,72 грн комісії за кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року.

Позовні вимоги до відповідача 2 ОСОБА_1 пред`явлені як до поручителя за договором поруки № 918/918/Р від 06.05.2022 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача 1 в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

У письмових поясненнях відповідач 2 зазначає про передчасність заявлених позовних вимог, оскільки строк виконання зобов`язання за договором поруки не настав та спливає 05.05.2026 року (т. 1, а.с. 164-166).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 06.05.2022 року між Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щербини" (Позичальник) укладено кредитний договір № 918.

Відповідно п. 2.1 Договору Банк зобов`язався надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 Договору, та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Розділом 3 договору передбачені умови кредитування: сума та валюта Кредиту 5 000 000,00 грн.; строк кредитування кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 05.11.2022 року; процентна ставка є фіксованою, нараховується і сплачується у розмірі 30 процентів річних.

Згідно п. 3.12 договору Банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користуванням кредитом, у тому числі, але не виключно, зокрема, в такому випадку: позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Відповідно до п. 3.13, 3.14 договору відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п. 3.12 цього Договору, здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному у п. 8.4 договору, вимоги про відкликання кредиту. Після отримання зазначеної вимоги про відкликання кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в т.ч. повернути основну суму боргу, сплатити нараховані і несплачені проценти за користування кредитом).

Додатком № 2 до кредитного договору є графік платежів, згідно з яким сума кредиту сплачується наступним чином: 15.12.2022 - 500 000,00 грн, 15.01.2023 - 500 000,00 грн, 15.02.2023 - 500 000,00 грн, 15.03.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.04.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.05.2023 - 1 166 666,66 грн.

06.05.2022 року Банком та Позичальником був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору, яким визначені умови та порядок надання кредитних коштів, які видаються під гарантії держави.

В забезпечення виконання своїх зобов`язань перед Банком між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (Кредитор, позивачем) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки № 918/918Р від 06.05.2022 року.

Відповідно п. 2.1 Договору Поручитель безумовно та безвідклично та безоплатно зобов`язався перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання , у тому числі того, що виникне в майбутньому відповідано до умов Кредитного договору.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору порук).

Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 3.2.6 Договору поруки).

Відповідно до п.3.2.7 Договору поруки у випадку направлення Банком відповідачу 2 вимогу, останній зобов`язався здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Банком.

Згідно з п. 10.3.1 Договору поруки дія поруки встановлена сторонами становить 10 років з моменту підписання договору.

10.05.2022 року на виконання умов укладеного кредитного договору позивач надав відповідачу 1 кредит в сумі 5 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку, заявами ТОВ "Щербини" про отримання кредиту від 21.04.2022, про отримання гарантії від 29.04.2022 року, про отримання кредиту (траншу) 10.05.2022 року.

Відповідач 1 прострочив виконання зобов`язання щодо сплати тіла кредиту і нарахованих процентів.

07.10.2022 року ТОВ "Щербини" звернувся до Банку з клопотання щодо внесення змін до умов кредитування за Кредитним договором №918 від 06.05.2022 в частині збільшення строку кредитування. Позичальник посилався на тимчасові фінансові труднощі, що обумовлені виключно військовою агресією російської федерації про України, запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану та фактичним веденням активних бойових дій в окремих регіонах України.

26.10.2022 між Банком та Позичальником укладений Додатковий Договір про реструктуризацію №1 до Кредитного договору №918 від 06.05.2022, згідно пункту 1.1 «Предмету договору», якого, сторони досягли згоди внести зміни в пункт 3.2 «Строк кредитування» статті 3 «Умови кредитування» Договору та викласти його в наступній редакції, а саме Сторони досягли згоди, що кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 05 травня 2023 року.: 15.12.2022 - 500 000,00 грн, 15.01.2023 - 500 000,00 грн, 15.02.2023 500 000,00 грн, 15.03.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.04.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.05.2023 - 1 166 666,66 грн. (додаток 2 до кредитного договору №918 від 06.05.2022)

З урахування внесених змін відповідно до додаткового Договору про реструктуризацію №1 до Договору, Сторони досягли згоди про те, що: протягом періоду часткової компенсації Процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за Договором проценти в розмірі Компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 5 (п`ять цілих) процентів річних; Позичальник сплачує банку комісійну винагороду за обслуговування Кредиту в розмірі 0,49% (нуль цілих сорок дев`ять сотих) відсотків річних від суми Кредиту, щомісячно. Сплачується з 10-го по 15-те (включно) число місяця, наступного за звітним місяцем. Метод нарахування 30/360; Позичальник здійснює повернення Кредиту відповідно до Графіку платежів, якій є Додатком 2 до цього Договору, та забезпечує сплату процентів за користування Кредитом відповідно до умов цього Договору. У випадках, визначених Договором, графік платежів підлягає корегуванню Банком; несплачені Позичальником на дату укладання цього Додаткового договору про реструктуризацію №1 штрафні санкції (неустойки, штрафи, пені тощо) пов`язані із простроченням погашення заборгованості за Договором, не стягуються. Комісія за зміну умов Договору за ініціативою Позичальника у зв`язку з укладання цього Додаткового договору про реструктуризацію №1, не стягується.

26.10.2022 Банком та поручителем за договором, укладений додатковий договір № 1 до договору поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 5 000 000,00 грн, із терміном повернення не пізніше 05.05.2023, відповідно до графіку сплати.

Згідно вказаного додаткового договору, сторони досягли згоди внести зміни В Термін « 13. Зобов`язання 1» п.1.1. Статті «Терміни та їх тлумачення» Договору поруки та викладеного його в наступній редакції: « 13. Зобов`язання 1: Зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частини), що випливають з Кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: (зокрема):

1. Повернути Кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів гривень 00 копійок) гривень із терміном повернення не пізніше « 05» травня 2023 року, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1».

Згідно вказаного додаткового договору, сторони досягли згоди внести зміни В Термін « 14. Зобов`язання 2» п. 1.1. Статті «Терміни та їх тлумачення» Договору поруки та викладеного його в наступній редакції: « 14. Зобов`язання 2: Зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частини), що випливають з Кредитного договору 2, в тому числі, але не виключно: (зокрема) повернути Кредитору кредитні кошти надані у розмірі 4 000 000,00 (чотири мільйона гривень 00 копійок) гривень із терміном повернення не пізніше « 05» травня 2026 року, на умовах, зазначених у Кредитному договорі 2;

Даним Додатковим договором Поручитель підтверджує надану Кредитору фінансову поруку (солідарну, в повному обсязі) в забезпечення виконання зобов`язань Боржника перед Банком за Кредитним договором №918 від « 06» травня 2022 року (далі - Кредитний договір 1) та Договором кредитної лінії №918/Р від « 06» травня 2022 року, (далі - Кредитний договір 2), при цьому разом Кредитний договір 1 та Кредитний договір 2 (надалі - Кредитний договір), у зв`язку зі зміною, за згодою Поручителя умов кредитування Боржника за Кредитним договором, а також підтверджує, що ознайомлений та згоден зі всіма умовами Додаткового договору про реструктуризацію №1 від 26 10 2022 р. до Кредитного договору 1 та Додаткового договору про реструктуризацію № 1 від 26.10.2022 до Кредитного Договору».

Кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог договору гарантії, 06.05.2022 року АТ "Ощадбанк" уклав з позичальником додатковий договір №1 (додатковий договір) до договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пункт 2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та договором про надання гарантії (пункт 2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (пункт 2.2.1.4 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пункт 2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).

Так, за користування кредитом в період з 06.05.2022 року по 26.04.2023 року включно Банком у відповідності до умов договору нараховано проценти на загальну суму 764 939,71 грн, з яких Позичальник сплатив 456 783,55 грн, що підтверджується долученими до справи виписками з рахунку банку.

З огляду на те, що погашення основного боргу в строки визначені Договором Позичальником не здійснено, Банк 17.01.2023 року, 24.02.2023 року, 21.03.2023 року звертався до боржників з вимогами про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитом, процентами, комісією, однак вимоги Банку не були виконані.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку, позивач направив гаранту вимогу № 8 від 01.05.2023 року про сплату за гарантією суми в розмірі 4 000 000,00 грн, за результатами розгляду якої, 02.06.2023 року гарант перерахував Банку суму в розмірі 4 000 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за основним боргом.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 02.06.2023 року Гарант перерахував Банку суму у розмірі 4 000 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ЩЕРБИНИ" за основним боргом.

Решта суми кредитних коштів у розмірі 1 000 000,00 грн, не покрита гарантією, залишилась не повернутою Кредитодавцю.

Станом на 18.04.2024 року загальна заборгованість перед Банком за договором становить 1 340 822,88 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 1 000 000,00 грн; прострочені проценти за користування кредитом - 308 156,16 грн; прострочена комісія - 32 666,72 грн.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (Кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 зазначеного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі умов, а прострочення виконання зобов`язання є порушення цих умов.

Враховуючи пред`явлення позову до Поручителя (відповідача 2) за Договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

За змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно п. 2.1 Договору Поручитель безумовно та безвідклично та безоплатно зобов`язався перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання , у тому числі того, що виникне в майбутньому відповідано до умов Кредитного договору.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп. 3.2.2 Договору порук).

Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 3.2.6 Договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Істотним для вирішення вказаного спору є встановлення строку кредитування, а також граничного терміну виконання зобов`язань Позичальником та Поручителем.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2024 року у справі №902/1574/23 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 09311380) прострочену заборгованість перед державою за кредитним договором в сумі 4 000 000,00 грн.

Предметом стягнення була заборгованість за Кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року в обсязі забезпеченому гарантією держави на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році».

Відповідна заборгованість відповідала зобов`язанню 2 згідно Додаткового договору №1 до Договору поруки №918/918Р від 06.05.2022: "зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частини), що випливають з Кредитного договору 2, в тому числі, але не виключно: (зокрема) повернути Кредитору кредитні кошти надані у розмірі 4 000 000,00 (чотири мільйона гривень 00 копійок) гривень із терміном повернення не пізніше « 05» травня 2026 року, на умовах, зазначених у Кредитному договорі 2".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №902/1574/23 підтвердження прострочення грошових зобов`язань за основним Кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року та наявність солідарного обов`язку з повернення коштів обох відповідачів.

Тому, наведені висновки враховуються судом при прийнятті рішення.

Водночас, предметом спору по даній справі є зобов`язання 1 згідно Додаткового договору №1 до Договору поруки №918/918Р від 06.05.2022 року, строк виконання кого встановлено по 05.05.2023 року (т. 1 а.с. 54).

Крім того, відповідний граничний строк кредитування відповідає Додатковому договору про реструктуризацію №1 від 26.10.2022 року, як остаточний термін повернення кредиту.

Таким чином, у межах даної справи судом встановлено закінчення строку кредитування 05.05.2023 року та прострочення виконання грошових зобов`язань.

На основі правових висновків Постанови ВП ВС від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 судом враховано, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

п. 3.14 Кредитного договору №918 від 06.05.2022 року передбачено право Банку дострокового відкликання кредиту, водночас виникнення зобов`язання Позичальника з повного повернення коштів поставлено у залежність від факту отримання відповідної вимог.

Матеріали справи не містять доказів отримання ТОВ "Щербини" вимоги банку про дострокове повернення коштів, листи від 17.01.0223 року та від 24.02.2023 року містять лише розрахунок заборгованості без вимоги про відкликання кредиту, листи від 18.09.2023 року направлено поза межами строку кредитування (т. 1 а.с. 83-87).

Таким чином, відсутні правові підстави для застосування п. п. 3.14, 8.4. кредитного договору.

З огляду на те, що відповідач 2 являється фізичною особою, без статусу суб`єкта господарювання, судом враховано, що у даній справі сторонами основного зобов`язання за кредитним договором від 06.05.2022 року, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відтак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст.4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.

У випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 202/33292/13-ц).

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми основної заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн. правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідачів 308 156,16 грн процентів за користування кредитом, 32 666,72 грн комісії за кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, оскільки їх розмір нараховано у межах погодженого сторонами строку кредитування по 05.05.2023 року (т. 1 а.с. 63), тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

З приводу нарахування комісійної винагороди, то її розмір встановлено п. 1.3. Додаткового договору про реструктуризацію №1 до Кредитного договору №918 від 06.05.2022 року. як доповнення п.3.6 Статті 3 "Умови кредитування", як плату за обслуговування кредиту в розмірі 0,49% річних від суми кредиту щомісячно.

Таким чином, положеннями укладених договорів та додаткових угод не передбачено можливості нарахування комісії поза межами строку кредитування. після спливу строку повернення кредиту виникає прострочення грошових зобов`язань. тому з урахуванням наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду та змісту договорівних відносин сторін, позивачем не доведено можливості нарахування комісійної винагороди після спливу строку користування кредитом 05.05.2023 року.

Отже, суд вважає правомірним нарахування комісії у межах строку кредитування по 05.05.2023 року, що відповідає розрахунку позивача, наданому на вимогу суду (т. 1 а.с. 144 зворот), в сумі 12 250,02 грн.

Таким чином, вимоги позову в частині стягнення комісійної винагороди підлягають частковому задоволенню, суд відмовляє у солідарному стягненні заборгованості зі сплати комісії в сумі 20 416,70 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Витрати зі сплати судового збору у іншій частині підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках.

Оскільки, при подачі позову сплачено 20 112,34 грн судового збору, то на кожного з відповідачів при розподілі судових витрат слід покласти 9 903,04 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 306,26 грн слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, оф. 1, м. Вінниця, 21000, код - 40148610) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003, код - 09311380) заборгованість за Кредитним договором № 918 від 06.05.2022 року в сумі 1 000 000,00 грн основного боргу, 308 156,16 грн - процентів, 12 250,02 грн - комісії.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості зі сплати комісії в сумі 20 416,70 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕРБИНИ" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, оф. 1, м. Вінниця, 21000, код - 40148610) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003, код - 09311380) 9 903,04 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003, код - 09311380) 9 903,04 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 306,26 грн залишити за позивачем.

6. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_2, ca@oschadbank.ua, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідачу 1 - mega.zbz_buh@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Перемоги, 15, м. Житомир, 10003)

3 - відповідачу 1 (вул. Келецька, буд. 64/47-А, оф. 1, м. Вінниця, 21000)

4 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_1 )

5 - адвокату Пасенку В.П. ( АДРЕСА_2 )