Рішення

від 09.10.2024 по справі 904/3262/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3262/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2; ідентифікаційний код 36358380)

до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974)

про стягнення 1 699 071 грн. 29 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від позивача: Шахрай О.В. - представник (адвокат);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3130/24 від 25.07.2024) до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" про стягнення 1 699 071 грн. 29 коп., що складає 1 642 107 грн. 60 коп. - заборгованості за продукцію, поставлену за договором від 05.02.2021 №282, 46 195 грн. 77 коп. - інфляційних втрат та 10 767 грн. 92 коп. - 3% річних.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати, що пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 20 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 486 грн. 07 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 11.09.2024 о 15:30 год.

У судове засідання 11.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 09.10.2024 о 16:30 год.

У судове засідання 09.10.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Судом до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду від 30.07.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 30.07.2024 о 21:38 год. (а.с. 70), а також ухвала суду від 11.09.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті була доставлена до електронного кабінету відповідача 13.09.2024 о 12:51 год. (а.с. 77).

Таким чином, відповідач обізнаний про відкриття провадження у даній справі у Господарському суді Дніпропетровської області.

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 30.07.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 09.10.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива", як продавцем, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Арселорміттал Кривий Ріг", як покупцем, було укладено Договір від 05.02.2021 №282 (надалі - Договір) (а.с.18-29).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - продукцію або товар) за цінами, узгодженими у специфікації(ях) до даного Договору, в об`ємах та згідно строків, зазначених у Замовленнях на поставку, що є невід`ємними частинами даного Договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна продукції, що постачається покупцю, договірна і вказується для кожної позиції окремо в специфікації(ях), що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору унормовано, що умови поставки продукції викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції, зазначеній у відповідній специфікації, та узгоджуються у відповідній(их) специфікації (ях). Якщо редакція Інкотермс не визначена у відповідній специфікації, застосовуватиметься Інкотермс в редакції 2010 року.

Поставка продукції продавцем здійснюється в строки та в об`ємах, зазначених у відповідних замовленнях на поставку (далі -замовлення). Замовлення подаються покупцем продавцю шляхом направлення сканкопії цього документу на електронну адресу продавця nро.perspektiva@gmail.com. Датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення на електронну адресу продавця. Продавець протягом 2-х робочих днів, з моменту подачі замовлення покупцем, повинен підтвердити можливість виконання замовлення в обсягах та строках або надіслати мотивовану відмову. Після отримання підтвердження від продавця сторони підписують та скріплюють печатками сторін оригінал відповідного замовлення. Замовлення на поставку повинно містити: перелік номенклатури (асортимент); стандарт або вимоги виготовлення продукції; ціну продукції; обсяги поставки; умови поставки; строки поставки Продукції. (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у даному Договорі, зазначена у накладній : видатковій, товарно-транспортній накладній (далі TTH), залізничній накладній, кур?єрської служби).

Відповідно до пункту 4.1. Договору датою оплати вважається дата списання коштів з рахунка покупця на користь продавця. Оплата продукції покупцем здійснюється в національній валюті України по банківських реквізитах продавця, зазначених у Договорі в наступному порядку. Оплата належними чином поставленої продукції здійснюється з відстрочкою платежу у терміни, узгоджені у відповідних специфікаціях.

В подальшому сторонами було підписано специфікацію №2 від 15.03.2024 до Договору на поставку на поставку проволоки порошкової SiCa ф13 /ППм-13Б 1.220 ТУ У 27.3-36358380-001:2009 на загальну суму 1 663 200 грн. 00 коп., урахуванням ПДВ; строк поставки визначено протягом 14 календарних днів з дати направлення покупцем замовлення на електронну адресу продавця; крім того сторони узгодили умови оплати, а саме протягом 10 календарних днів з дати поставки. (а.с. 36-37).

Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1 642 107 грн. 60 коп., про що свідчить копія видаткової накладної від 25.04.2024 №90 на загальну суму 1 642 107 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.42) та копія товарно-транспортної накладної (а.с. 43).

Також матеріали справи місять копію рахунку на оплату від 25.04.2024 №93 на загальну суму 1 642 107 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ, (а.с. 41)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 25.06.2024 вх.№10/пд та листом щодо погашення заборгованості від 17.07.2024 вих.№2/0708 про сплату заборгованості у сумі 1 642 107 грн. 60 коп. (а.с .44, 46).

Позивачем здійснено поставку відповідачу товару за Договором, відповідачем розрахунки за отриманий товар у повному обсязі не проведені, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається, між сторонами було укладено Договір поставки від 05.02.2021 №282.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав за видатковою накладною від 25.04.2024 №90 - 05.05.2024 (неділя - вихідний), перший за ним робочий день - 06.05.2024 (25.04.2024 + 10 календарних днів).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

На час розгляду справи доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товар відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за поставлений за Договором товар в розмірі 1 642 107 грн. 60 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 46 195 грн. 77 коп. за загальний період з травня 2024 по липень 2024 включно, а також нараховано 3% річних у розмірі 10 767 грн. 92 коп. за загальний період з 05.05.2024 по 24.07.2024 у зв`язку з тим, що сплата відповідачем за отриманий товар не здійснена.

Суд погоджується з наданим розрахунком інфляційних нарахувань, вважає його арифметично правильним.

Щодо 3% річних вбачається, що позивачем було нараховано річні за період з 05.05.2024 по 24.07.2024.

Як зазначалося, строк оплати за видатковою накладною від 25.04.2024 №90 на суму 1 642 107 грн. 60 коп. настав - 06.05.2024 (05.05.2024 - неділя вихідний).

Тому 3% річних за загальний період прострочення з 06.05.2024 по 24.07.2024 становлять 10 633 грн. 32 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається, ціна позову становить 1 699 071 грн. 29 коп., отже судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 25 486 грн. 07 коп. (1 699 071 грн. 29 коп. х 1,5 %). Відповідно до платіжної інструкції від 24.07.2024 №242 при звернені з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 25 486 грн. 07 коп.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 20 388 грн. 86 коп. (25 486 грн. 07 коп. х 0,8). Проте, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 25 486 грн. 07 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 5 097 грн. 21 коп. (25 486 грн. 07 коп. - 20 388 грн. 86 коп.).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 20 387 грн. 24 коп. - витрат на сплату судового збору.

За клопотанням позивача підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 5 097 грн. 21 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається позивачем надано докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

- копію Договору від 04.01.2022 №4 про надання правової допомоги (а.с. 51-52);

- копію Довіреності від 04.01.2023 (а.с. 11);

- копію Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2024 (а.с. 40);

- копію платіжної інструкції від 24.07.2024 №243 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 49);

- копію заявки (завдання) щодо надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2024 (а.с. 53-54);

- копію рахунку-фактури від 23.07.2024 №7 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 55).

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива", як замовником, та Адвокатом Шахрай Олександром Вікторовичем, як виконавцем, було укладено Договір від 04.01.2022 №4 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню замовнику правової допомоги (правничої, юридичної) на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору сторони погодили, що під наданням правової допомоги, згідно п. 1.1. цього договору сторони розуміють: надання виконавцем консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності замовника, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав і законних інтересів замовника, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво і захист прав та інтересів замовника у судах всіх юрисдикцій як позивача, відповідача, третьої особи, потерпілого, заявника, заінтересованої особи, боржника або кредитора, будь-якого іншого учасника цивільного, господарського, адміністративного, кримінального процесу або справи окремого провадження; забезпечення реалізації прав та обов`язків замовника в цивільному, господарському, адміністративному, кримінальному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, державними органами, а також прав і обов`язків замовника як цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Для виконання предмету цього Договору, вказаного у пунктах 1.1, 1.2, замовник доручає виконавцеві і надає йому право представляти і захищати свої права та інтереси в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, і організаціях усіх форм власності, до компетенції яких входить вирішення питань замовника, що носять правовий характер, підписувати та подавати позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами, з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, подачі зустрічного позову, а також користуватися всіма правами наданими учасникам процесу, збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази, запитувати, отримувати і вилучати речі, документи їх копії, зміст яких стосується інтересів замовника, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з документами та матеріалами, які стосуються інтересів замовника, одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати осіб за їх згодою, що стосуються інтересів замовника, застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства, доповідати подані від імені і в інтересах замовника скарги і клопотання на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати на них письмові мотивовані відповіді, бути присутнім при розгляді поданих від імені і в інтересах замовника клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів, давати пояснення щодо їхньої суті, виконувати в інтересах замовника інші дії, передбачені законодавством (пункт 1.3. Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України шляхом внесення замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця через відділення Банку або готівкою на підставі рахунків виконавця. За надані послуги замовник сплачує виконавцю гонорар (винагороду) в обумовленому сторонами розмірі за результатами обсягу виконаної в інтересах замовника роботи (наданих йому послуг). Гонорар виконавця встановлюється в розумному обсязі та в залежності від складності справи, кваліфікації і досвіду виконавця в конкретній категорії справи, фінансового стану замовника та інших обставин. При встановлені гонорару виконавця обов`язково враховується витрачений виконавцем час для надання правової допомоги замовнику. Будь-які інші платежі за даним Договором, не зазначені у п.1.1. даного договору, здійснюються замовником після їх погодження з виконавцем. Після проведення розрахунків сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг). (пункти 31.1 - 3.6. Договору).

Заявкою (завданням) щодо надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2024 до Договору від 04.01.2022 №4 про надання правової допомоги визначено обсяг послуг:

- Досудове врегулювання спору (листи, претензія, медіація), 15 робочих днів - 2 000 грн. 00 коп.;

- Надання правових послуг протягом судового оскарження у Господарському суді Дніпропетровської області - 10 000 грн. 00 коп., у тому числі:

- підготовка та подання позову до Господарського суду;

- повне супроводження судового процесу за моєї особистої участі включаючи відеоконференції, підготовка всіх необхідних процесуальних документів;

- стягнення з відповідача судових витрат та суми витрачених коштів за юридичну допомогу;

- одержання рішення та пред`явлення рішення до виконання, супровід та контроль за виконанням рішення суду;

- Винагорода адвоката за здійснення захисту, після стягнення заборгованості та штрафних санкцій - 10 000 грн. 00 коп.

Загальна вартість послуг, пов`язаних з вирішенням зазначеного питання складе 20 000 грн. 00 коп.

Крім того, заявкою (завданням) щодо надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2024 до Договору від 04.01.2022 №4 про надання правової допомоги визначено, що оплата за послуги здійснюється клієнтом: згідно пункту 1 заявки протягом 2 (двох) банківських днів згідно виставленого рахунку; згідно пункту 2 протягом 5 (п?яти) банківських днів, відповідно до рахунку-фактури; згідно пункту 3 (винагорода адвоката) протягом 5 (п?яти) банківських днів з дня фактичного стягнення заборгованості та підставі судового наказу та відповідно до рахунку-фактури. Попередньо погоджена сума гонорару у сумі 10 000,0грн (десять тисяч гривень) підлягає сплаті клієнтом, після ухвалення рішення по суті справи та по факту стягнення заборгованості у т.ч. в частині стягнення судових витрат з відповідача. Сплата гонорару здійснюється клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку - фактури та підписання акту приймання-передачі наданих послуг. За фактом надання послуг (виконання робіт) сторони складають відповідні акти, в яких у разі необхідності фіксується також розмір фактичних витрат адвоката, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Як вбачається, у заявці (завданні ) сторони погодили, що попередньо погоджена сума гонорару у сумі 10 000,0грн (десять тисяч гривень) підлягає сплаті клієнтом, після ухвалення рішення по суті справи та по факту стягнення заборгованості у т.ч. в частині стягнення судових витрат з відповідача. Сплата гонорару здійснюється клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку - фактури та підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Враховуючи викладене, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши документи, на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Окремо суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" на професійну правничу допомогу є сума тільки за вже виконані роботи у розмірі 10 000 грн. 00 коп.; з урахуванням часткового задоволення позовних вимог розмір витрат на правничу (правову) допомогу становить 9 999 грн. 21 коп.

Що стосується винагороди адвоката за здійснення захисту, після стягнення заборгованістю та штрафних санкцій у сумі 10 000 грн. 00 коп., то така винагорода не підлягає стягненню, оскільки стосується здійсненню захисту після стягнення заборгованості та штрафних санкцій, що виходить за межі надання правової допомоги у суді першої інстанції.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2; ідентифікаційний код 36358380) до Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) про стягнення 1 699 071 грн. 29 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО Перспектива" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2; ідентифікаційний код 36358380) 1 642 107 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі сто сім) грн. 60 коп. - суми основного боргу, 46 195 (сорок шість тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 77 коп. - інфляційних нарахувань, 10 633 (десять тисяч шістсот тридцять три) грн. 32 коп. - річних, 20 387 (двадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 24 коп. - витрат по сплаті судового збору та 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 21 коп. витрат на правову (правничу) допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.10.2024