Ухвала

від 17.10.2024 по справі 804/6395/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2024 рокуСправа №804/6395/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунаної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони її правонаступником в адміністративній справі № 804/6395/16 за позовною заявою Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» про стягнення податкового боргу в сумі 244232,61 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року по справі № 804/6395/16 адміністративний позов Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код ЄДРПОУ 33019165) кошти, з рахунків в обслуговуючих банках, у розмірі податкового боргу в сумі 244232,61 грн., в тому числі з орендної плати за землю в сумі 243480,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 752,61 грн.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року набрала законної сили.

31.05.2017 року позивачем отримано постанову суду у справі № 804/6395/16 з ДНЗ (а. с. 34).

До суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про заміну позивача в провадженні по справі №804/6395/16 із Західно-Донбаського об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (код ЄРДПОУ 39852710) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну позивача його правонаступником, суд дійшов наступних висновків.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення адміністративних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 52 КАС України разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Водночас, заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань адміністративного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 КАС України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, що стало підставою процесуального правонаступництва.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

З наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що судовий розгляд справи № 804/6395/16 закінчився прийняттям постанови від 14 листопада 2016 року та отриманням копії цієї постанови з відміткою про набрання законної сили позивачем.

Водночас, за змістом ч.ч. 1, 4 ст. 372 КАС України, на яку посилається ГУ ДПС у Дніпропетровській області в своїй заяві про заміну позивача, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, строк пред?явлення виконавчого документа до виконання у випадку, коли стягувачем є державний орган (податковий орган) встановлено три місяці.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Водночас, ч. 6 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, та виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб.

Суд звертає увагу заявника на той факт, що до заявника - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄРДПОУ ВП 44118658) перейшли компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС в кінці 2020 року, однак із заявою про заміну сторони він звернувся до суду лише у вересні 2024 року, що свідчить про порушення принципу «належного урядування» процесуальних обов`язків щодо дотримання відповідних строків, визначених КАС України.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось 17.09.2024 року до суду із заявою про заміну позивача на правонаступника по справі № 804/6395/16 після прийняття судом постанови та фактично вже на завершальній стадії судового провадження, на стадії виконавчого провадження, строки здійснення якого закінчились шість років тому.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення шляхом примусового його виконання у виконавчому провадженні без розгляду підстав для відкриття такого виконавчого провадження, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті, є виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відкриття виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити позивача по справі (сторону виконавчого провадження), якщо не існує підстав для відкриття виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви про заміну сторони її правонаступником.

Керуючись ст.ст. 52, 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони її правонаступником в адміністративній справі №804/6395/16.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна