Ухвала

від 18.10.2024 по справі 380/21347/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21347/24

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

18 жовтня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіснет» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіснет» (місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 60; ЄДРПОУ: 40566134) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі Рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет»;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити з 30.09.2024 реєстрацію у якості платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет», код ЄДРПОУ 40566134.

Ухвалою від 18.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.10.2024 разом з позовною заявою представник позивача подав заяву, у якому просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Заява мотивована тим, що рішення про виключення ТОВ «Сервіснет» з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % має наслідком зміну системи оподаткування, формату розрахункового документа, а відтак існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення його господарської діяльності, а також тим, що рішення може призвести до накопичення боргів та виникнення стану неплатоспроможності (банкрутства) ТОВ «Сервіснет». На думку позивача, такі обставини будуть мати своїм наслідком неможливість виконання зобов`язань перед контрагентами по укладених договорах, а особливо це негативним чином відобразиться на тендерах з державними установами, яким для отримання аналогічних послуг від нових компаній потрібно буде провести нову процедуру закупівлі. Звертає увагу, що ТОВ «Сервіснет» надає послуги критично важливим суб`єктам господарювання, які на державному рівні надають важливі послуги і які у разі спричинення нестабільної фінансової ситуації для позивача можуть залишитися без інтернет послуг, що відобразиться на їх можливості забезпечувати стабільний рівень послуг та функціонування. З урахуванням викладеного заявник вважає, що існує реальна загроза завдання шкоди правам заявника, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у цій справі. Також покликається на наявнсть в спрному випадку передбаченої п.2 ч.2 ст.150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а саме щодо очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що полягає у прийнятті його за результатами камеральної, а не документальної перевірки.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні даної заяви суд враховує таке.

Забезпечення позову - це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з вимогами ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 580/244/23.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно з ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені праві висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №300/5005/22 та від 21 вересня 2023 року у справі №600/1531/23-а.

При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд встановив, що відповідно до оспорюваного рішення відповідач анулював реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Так, правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За змістом абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пункт 5).

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову судом встановлено, що рішенням Головного управління ДПС у Львівській області № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 реєстрацію ТОВ «Сервіснет» у якості платника єдиного податку 3 групи із ставкою 5 відсотків без сплати ПДВ анульовано з 30.09.2024.

Суд зауважує, що у випадку невжиття судом тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про анулювання та пред`явлення його до виконання, позивач буде зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування. При цьому, більшість абонентів ТОВ «Сервіснет» не є платниками ПДВ, а основні витрати ТОВ «Сервіснет» полягають у сплаті послуг контрагентам неплатникам ІІДВ.

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача, що незастосування міри щодо зупинення дії оскаржуваного рішення приведе до того, що ТОВ «Сервіснет» буде зобов`язано весь час розгляду судової справи вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток та ПДВ, а не єдиний податок, що істотно ускладнює чи унеможливлює у подальшому виконання рішення суду у разі його задоволення.

У податковому (звітному) році або у попередніх періодах, позивачу за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку третьої групи, та штрафні (фінансові) санкції. При цьому, у разі задоволення позову ТОВ «Сервіснет» прийдеться анулювати реєстрацію платника ГІДВ та в подальшому анулювати всі податкові накладні (податкового кредиту) по всіх контрагентах за весь період з початку реєстрації і, відповідно подання всіма такими контрагентами уточнюючих декларацій із ПДВ з корективами.

За таких обставин за наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд приходить до висновку про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки метою вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Сервіснет», а також можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у разі задоволення позову, оскільки при анулюванні реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою п`ять відсотків позивачу буде змінено систему оподаткування, що в свою чергу може зумовити застосування штрафних санкцій та призвести до зупинення діяльності товариства, розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, й матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та, у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Аналогічний правовий висновок щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову в подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №160/11784/23.

Суд також враховує, що ТОВ «Сервіснет» надає послуги таким критично важливим суб`єктам як ЛКП «Муніципальна варта», Львівський державний університет внутрішніх справ, 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Київський науково дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», Львівська муніципальна бібліотека, Управління адміністрування послуг департаменту гуманітарної колітики Львівської міської ради, ЛКП «Міський центр інформаційних технологій», Державна установа «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України», Головне упраління Національної поліції у Львівській області, ГОЛОВНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР МВС РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Отже. у разі сиріїчинсння нестабільної фінансової ситуації для ТОВ «Сервіснет», без інтернст послуг можуть залишитись критично важливі суб`єкти господарювання, які на державному рівні надають важливі послуги і така ситуація безперечно відобразиться на їх можливості забезпечувати стабільний рівень послуг та функціонування.

Окрім того, суд враховує, що заходи забезпечення позову в заявлений позивачем спосіб відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Суд враховує, що відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить до висновку, що заява позивача є підставною та обґрунтованою щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет», а відтак підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 29959/6/13-01-04-07 від 09.10.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Сервіснет» до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/21347/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідних положень КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Чаплик І.Д.