Ухвала

від 17.10.2024 по справі 460/12309/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2024 року м. Рівне№ 460/12309/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 №6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 №956120837402, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 15.08.2024 про перерахунок пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 №05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати), з урахуванням висновків суду (правової оцінки), наданих судом у рішенні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028грн.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поданий позивачем позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 1937,92грн ((3028грн х 0,4 х 0,8) х 2).

Разом з тим, матеріали справи не містять ні доказів сплати судового збору, ні доказів звільнення від сплати судового збору, що не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20) зазначає наступне:

для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Відповідно до матеріалів справи, позивач оскаржує, зокрема, рішення відповідача, оформлене протоколом від 27.10.2017 №6087.

У той же час, позивач звернувся до суду з даним позовом 14.10.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що отримання позивачем рішення відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 1937,92грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк