Справа № 369/17199/24
Провадження №2-з/369/40/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про забезпечення позову)
17.10.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіКозакІ.А.,розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И В:
15 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла вищевказана заява в якій порушено питання про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, шляхом накладення арешту на транспортний засіб - позашляховик марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222410300:01:005:0150, яка розташована у АДРЕСА_1 .
Свою заяву мотивувала тим, що 17 квітня 2024 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/3331/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Наразі, ОСОБА_1 готуються документи для подачі до суду позовної заяви про поділ майна.
Так, за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано транспортний засіб марки «Ford» чорного кольору державний номер НОМЕР_2 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222410300:01:005:0150, яка розташована у АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 достовірно стало відомо, що найближчим часом, ОСОБА_2 , в незаконний спосіб, без її згоди та участі збирається вчинити дії щодо відчуження майна, яке є їх спільною сумісною власністю та яке було придбано ними за час шлюбу.
На підставі викладеного просила суд накласти арешту на транспортний засіб - позашляховик марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222410300:01:005:0150, яка розташована у АДРЕСА_1 .
За правилами ч. 1ст. 153 ЦПК Українисуд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1статті 151 ЦПК Українипередбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У пункті 6постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2019 року у справі №761/45074/17.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки майбутнього позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.
Звертаючись до суду із даною заявою, заявницею не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не додано доказів, які б підтвердили те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, матеріали заяви не містять актуальних доказів належності вищевказаного майна на праві власності особі на дату подання відповідної заяви до суду, що у разі задоволення заяви може призвести до порушення прав третіх осіб. При цьому, суд враховує відкритість відповідних реєстрів, та відсутність перешкод у заявника в отриманні цих відомостей.
Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що з наданих суду документів відсутні підстави вважати, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258 ЦПК України, суддя-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволеннізаяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської .
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.
Суддя Ірина КОЗАК
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122414947 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Козак І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні