Ухвала

від 12.09.2024 по справі 757/39752/24-а2-а-187/24

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/39752/24-а

2-а-187/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» до Антимонопольного комітету України про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Указана заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 19 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 частини першої статті 20 ГПК України).

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Указані норми прямо передбачають вирішення спору господарським судом, тобто законом установлено інший порядок судового провадження щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів, ніж ЦПК України, а тому останній не поширює свою дію на спірні відносини.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 910/10256/21, зокрема щодо застосування ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Верховний Суд зазначив, що зміст цієї норми в частині «інших підстав, передбачених законами України» передбачає необхідність вказівки на пряму норму закону, яка визначає певні обставини як підставу саме для перегляду рішення АМКУ. Водночас перегляд рішень органів АМКУ у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію це окрема спеціальна процедура перегляду (повторного розгляду), яку не слід ототожнювати з процедурою оскарження рішень органів АМКУ (перевіркою на предмет законності й обґрунтованості). Вказане не було враховано у висновках суду апеляційної інстанції щодо відповідності заяви позивача про перегляд рішення АМКУ вимогам, установленим у п. 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМКУ від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (далі Правила).

Як орган влади АМКУ зобов`язаний на стадії перегляду рішень діяти відповідно до повноважень, визначених ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», і позбавлений можливості ухвалити рішення згідно зі ст. 59 цього Закону. Компетенція судів щодо перегляду ухвалених органом АМКУ рішень відповідно до ст. 59 зазначеного Закону полягає в установленні їх законності та обґрунтованості.

Ураховуючи, що спір виник між суб`єктами господарсько-правових відносин, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» та Антимонопольним комітетом України, тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи зазначене вище, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом м. Києва, у зв`язку з чим, відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 186, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» до Антимонопольного комітету України про зобов`язання вчинити дії.

Повернути позивачеві заяву та всі додані до неї документи.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та може бути поданий до Господарського суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Суддя В. В. Єрмічова