Ухвала

від 15.10.2024 по справі 367/1091/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1091/23

Провадження №1-кп/367/363/2024

УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження

11жовтня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої розглядається клопотання - ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12022111040001062 від 08 грудня 2022 року відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ірпінь, Київської області, українця, громадянина України, який офіційно не працює, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12022111040001062 від 08 грудня 2022 року відносно ОСОБА_4 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14лютого 2023року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28лютого 2023року клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру призначено до судового розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави, у зв`язку з чим він перебуває у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

04жовтня 2024року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області постановлено судове засідання 11 жовтня 2024 року о 10 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції з Державною установою Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13) з метою забезпечення участі ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, посилаючись на те, що 09.08.2024 набрав законної сили ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким фактично частково декриміналізовано кримінальні правопорушення у формі викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення, розтрати майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, просив у задоволенні клопотання про застосування заходів медичного характеру відмовити та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 судом було роз`яснено право на закриття кримінального провадження за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 3 ст. 513 КПК України, на що ОСОБА_4 не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження, просив закрити провадження у справі.

Законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника та просила закрити провадження по справі відносно її сина ОСОБА_4 .

Прокурор не заперечував проти заявленого захисником клопотання.

Судом встановлено, що згідно з поданим до суду клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, вбачається, що 07.11.2022 о 13 год. 32 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «ЄВА» № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Антонова, 36, в якому здійснює свою господарську діяльність ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740), викрав тестер чоловічої туалетної води «Ля рів Блю Лайн» вартістю 800 грн., який помістив до правої кишені своєї куртки, в яку був одягнутий.

У подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи тестер чоловічої туалетної води «Ля рів Блю Лайн» у правій кишені своєї куртки, в яку був одягнутий, не розрахувався за нього, оминув лінію кас, та направився до виходу з магазину, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740) матеріального збитку на загальну суму 800 грн.

Таким чином в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке передбачено ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КНП КОР «ОПНМО» № 44 від 18.01.2023, ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій і в даний час страждає на хронічне психічне захворювання - біполярний афективний розлад, поточний епізод манії без психотичних симптомів (F 31.1 МКХ-10). Він не міг під час скоєння інкримінованих йому дій та не може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом потребує примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 1, 2, 3, 6 ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративну відповідальність, є крадіжка, розмір якої не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп.169.1.1 п.169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2022 становить 2393,00 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1196,50 грн. на 2022 рік, а 2 неоподатковуваних мінімуми становить 2393,00 грн.

Отже, станом на час інкримінованого ОСОБА_4 вчинення суспільно небезпечного діяння (07.11.2022), крадіжка майна вартістю до 2393,00 грн. включно, є адміністративним правопорушенням і на даний час не має ознак кримінального правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.

Ч. 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Пунктами 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Так, відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи маломісце суспільнонебезпечне діяння,кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Згідно ч.3 ст. 513 КПК України, встановивши що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

Оскільки вартість викраденого майна, зазначеного у клопотанні, становить 800 гривень, судом встановлено, що діяння, інкриміноване ОСОБА_4 не є суспільно небезпечним діянням, передбаченим законом України про кримінальну відповідальність, а тому відповідно до положень ст. 513 КПК України відсутні підстави для застосування до нього заходів медичного характеру.

Таким чином, зважаючи на згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника про закриття провадження підлягає задоволенню, оскільки суд відмовляє в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 на підставі ч.3 ст. 513 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 369, 371, 372, 376, 513 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022111040001062 від 08.12.2022 за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12022111040001062 від 08 грудня 2022 року.

Речові докази: відеозапис з камери відеоспостереження приміщення магазину «ЄВА» № НОМЕР_1 ТОВ «РУШ», який зафіксовано на оптичний дисковий носій - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1