Вирок

від 21.10.2024 по справі 336/4613/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Вишнівка Погребищенського району Вінницької області,громадянина України,з середньою освітою,одруженого,військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,зареєстрований та фактично мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

встановив:

27 січня 2024 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем Nissan X-Trail реєстраційний номер НОМЕР_2 (Литовська реєстрація), здійснював рух по проїзній частині вул. Запорізької в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області, зі сторони м. Запоріжжя в напрямку м. Оріхова. В салоні вказаного автомобіля перебували пасажири: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташовувався на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташовувався на задньому пасажирському сидінні зліва та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який розташовувався на задньому пасажирському сидінні справа.

В цей же час, по проїзній частині вказаної автодороги у зустрічному йому напрямку здійснював рух екскаватор навантажувач JCB 3CX SITEMASTER реєстраційний номер на чорному фоні 4377 Г2, під керуванням водія ОСОБА_9 .

Під час руху, в АДРЕСА_2 водій ОСОБА_4 , маючи технічну можливість уникнути ДТП, діючи зі злочинною недбалістю, з метою обгону попутного невстановленого легкового автомобіля, який виконував об`їзд невстановленого легкового транспортного засобу, який рухався попереду, не переконавшись, що зустрічна смуга руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не надавши переваги зустрічному транспортному засобу, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вліво, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з екскаватором навантажувачем JCB 3CX SITEMASTER реєстраційний номер на чорному фоні НОМЕР_3 Г2, під керуванням водія ОСОБА_9 .

Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 11.3, 14.2в), 14.6г) чинних на момент ДТП Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

-п. 10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п. 11.3: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;

-п. 14.2в): «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані»;

-п. 14.6ґ): «Заборонено обгін транспортного засобу, який здійснює обгін або об їзд».

Порушення вимог п.п. 10.1, 11.3, 14.2в), 14.6ґ) Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень у виді відкритої проникаючої тупої черепно-лицьової травми у вигляді переломів кісток основи черепу та лицьового відділу з крововиливами під оболонки мозку, що призвело до розладів мікроциркуляції та набряку головного мозку, загинув на місці ДТП.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді політравми, тяжкої закритої ЧМТ: забій головного мозку тяжкого ступеню, здавлення головного мозку гострою субдуральною гематомою над правою гемісферою головного мозку з продовженням на намет мозку справа та серп ГМ, набряк головного мозку, дислокація серединних структур, ЗТГК, забій г/к, ЗТЧП, гемоперітонеум (1,4 л), розрив селезінки, спленектомія, дренування черевної порожнини, малий гідропневмоперітонеум, СПО ДТЧ праворуч із видаленням гострої субдуральної гематоми (200 мл), рвані рани обличчя, нижньої губи, язика, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді поєднаної травми голови, шиї та грудної клітки, а саме: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку в правій лобній частці, субарахноідального крововиливу обох лобних часток, переломів виличної кістки, виличного відростку, стінок орбіти, гайморової пазухи та стінок градчастого лабіринту ліворуч, переломів нижньої щелепи справа, емфізема, гематоми, набряку лівої половини обличчя, пара орбітальна гематома зліва, субкон`юнктивального крововиливу лівого ока, рвано-різані рани підщелепної щічної ділянки та верхньої третини шиї зліва, розриву слизової оболонки в ділянці 4.2-4.3 зубів, саден в ділянці обличчя, перелому лівого поперечного відсотку С7 хребця зі зміщенням, порушення цілісності лівої хребетної артерії на рівні VI сегменту, гематоми м`яких тканин шиї, передньо-верхнього середостіння та ключичної області ліворуч, перелом з відривом в грудино-реберному суглобі 1-го ребра зліва, перелом голівки 1-го ребра справа, забій паренхіми лівої легені. Травми голови, шиї та грудної клітини кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення винуватим себе визнав повністю.

Пояснив,що за вказаних в обвинувальному акті обставин він,керуючи автомобілем Nissan X-Trail реєстраційний номер НОМЕР_2 ,здійснював рух по проїзній частині вул.Запорізької в с.Таврійське в напрямку м.Оріхів,в салоні автомобіля перебували пасажири-військовослужбовці його підрозділу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .Метою поїздки було відвідування відділення банку та оплата придбаного для підрозділу обладнання. За обставин,викладених в обвинувальному акті,сталася ДТП,більш детально пояснити подробиці він не може,оскільки сильно травмувався під час зіткнення та мало що пам`ятає. Не заперечував,що безпосередньо перед зіткненням перевищив швидкість руху та виїхав за зустрічну смугу,пов`язує такі свої дії як водія з необхідністю подолати небезпечну ділянку дороги,яка піддається постійним обстрілам,щоб уникнути такої небезпеки. Після аварії тривалий час лікувався,наразі повернувся на військову службу,добровільно відшкодував усім потерпілим матеріальну та моральну шкоду.У скоєному розкаявся,фактичних обставин справи та доказів,що їх підтверджують,не оспорював.

Відповідно до ч.3,4 ст.349,351 КПК України суд,з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченим,за згодою учасників судового провадження,визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин,що підтверджують винуватість обвинуваченого,які ніким не оспорюються. При цьому суд роз`яснив наслідки,передбачені ч.3 ст.349 КПК України,переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів,що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази суд встановив, що винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст. 17 КПК України,так ів практиціЄвропейського судуз правлюдини,зокрема,урішенні усправі «Коробовпроти України»,такваліфікує йогодії по ч.2ст.286КК Українияк порушення правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого,спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

Як випливає з положень ст. 75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення має бути належним чином умотивовано.

Згідно роз`яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р.(із змінами)»Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті»,при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки,що настали,а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту,її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину,вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів,працівників,відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх,тощо),а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання,та особу винного.

При призначенні обвинуваченому покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого необережного кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 має постійне місце проживання,виховує у сім`ї двох неповнолітніх дітей,раніше не судимий,не перебуває на обліку із шкідливими залежностями. Негативних відомостей про особу обвинуваченого під час судового розгляду справи не встановлено.

Натомість, ОСОБА_4 є військовослужбовцем,за час проходження служби зарекомендував себе позитивно,неодноразово нагороджений за виконання бойових завдань з оборони територіальної цілісності України та відбиття збройної агресії на лінії бойового зіткнення.За високий професіоналізм та сумлінне ставлення до військової служби призначений на вищу посаду.

Обставиною,яка пом`якшує покарання обвинуваченого,суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у скоєному,добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди усім потерпілим.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому,що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям,послідовно визнає винуватість у скоєнні злочину,своїми активними діями сприяв органам слідства з`ясувати обставини вчинення злочину,потерпілі надали заяви про відсутність до обвинуваченого вимог матеріального або морального характеру.

Обставин,що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України ,судом не встановлено.

Потерпілі висловили думку про необхідність призначення обвинуваченому мінімального покарання ,не пов`язаного з позбавленням волі,та без додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами,зазначаючи про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого.

Обвинувачений під час розгляду справи підтвердив,що між ним та усіма потерпілими питання відшкодування шкоди врегульовано в добровільному порядку.

Крім того,до суду надійшло клопотання командира в/ч НОМЕР_1 ,де наразі проходить військову службу ОСОБА_4 ,про призначення мінімального покарання без реальної ізоляції від суспільства та без додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами,оскільки це унеможливить виконання обвинуваченим службових обов`язків.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого,його критичне ставлення до скоєного,що вказує на усвідомлення ним протиправності своїх дій та бажання стати на шлях виправлення,дозволяє зробити висновок,що обвинувачений загрози для суспільства не становить,є суспільно корисним,можливо прогнозувати,що в майбутньому його поведінка не буде спрямована на порушення існуючих у суспільстві норм та правил.

Також суд при прийнятті такого рішення враховує,що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено з цієї дати (24 лютого 2022 року) та він діє по цей час.

У зв`язку з цим, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 3 березня 2022 року N 2105-IX оголошено загальну мобілізацію.

Обвинувачений , який придатний до військової служби за станом здоров`я і віком, добровільно прийняв усвідомлене рішення виконати конституційний обов`язок громадянина України щодо захисту Вітчизни в умовах воєнного стану.

Відповідно, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, відомості про особу обвинуваченого, зокрема проходження останнім військової служби у Збройних Силах України,суд вважає переконливими доводи захисника щодо можливості застосування до обвинуваченого ст.75,76 КК України для продовження останнім військової служби з метою подолання військової агресії російської федерації на території України,що на теперішній час є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Суд свідомий того,що в умовах контролю за поведінкою обвинуваченого та виконанням покладених на нього обов`язків органами з питань пробації,яким щодо військовослужбовця є командир військової частини, протягом іспитового строку,який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування,це є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства.

Як зазначено у п.21 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ,у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та

2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання

про доцільність застосування до винного додаткового покарання -

позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати

посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи

експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Додаткове покарання, передбачене як обов`язкове ст. 286

КК,суд може не призначати за наявності декількох обставин,які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,і з урахуванням особи винного.

За обставинами справи суд не вбачає виняткової необхідності призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами,оскільки він раніше до адміністративної відповідальності та кримінальної відповідальності за порушення ПДР України не притягувався,вчинене ним вперше кримінальне правопорушення є необережним,право керування транспортними засобами забезпечує можливість виконувати належним чином службові обов`язки,пов`язані з обороною держави.

Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ ,викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р.,в яких ЄСПЛ зазначив,що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним,якщо встановлено,що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р.ЄСПЛ вказав,що для того,щоб втручання вважалося пропорційним,воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

На переконання суду,призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим,співмірним і достатнім для його виправлення,кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим,так і іншими особами,відповідає позиції потерпілих по справі,яку вони висловили кожен окремо,а також буде відповідати таким принципам Конвенції,як пропорційність обмеження прав людини,легітимна мета і невідворотність покарання.

Так,у розумінні ЄСПЛ ,покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи,який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає,що покарання переслідує подвійну мету:покарання і стримування від вчинення нових злочинів,а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Речовий доказ по справі,яким визнаний автомобіль Nissan X-Trail реєстраційний номер НОМЕР_2 (Литовська реєстрація),переданий на відповідальне зберігання,необхідно повернути обвинуваченому за належністю,інші речові докази,якими є особисті речі потерпілих,які непридатні для використання,підлягають знищенню.

За змістом обвинувального акту,по справі наявні судові витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 16660 гр.16 коп.,відшкодування яких передбачено ст.118,122 КПК України.

Обвинувачений під час розгляду справи не оспорював належність цих витрат до кримінального провадження та їх розміру.

При постановленні обвинувального вироку такі витрати у повному обсязі суд стягує з обвинуваченого у дохід держави.

Цивільні позови не заявлені.

Відносно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання,клопотань про його зміну до набрання вироком законної сили до суду не надходило.

Керуючись ст.368,374,392,615 КПК України,суд-

Ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби протягом строку випробування зобов`язати ОСОБА_4 згідно з ч. 1 ст. 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді особистого зобов`язання.

Речові докази:

-автомобіль Nissan X-Trail реєстраційний номер НОМЕР_2 (Литовська реєстрація),переданий на відповідальне зберігання на спецмайданчик за адресою: АДРЕСА_3 по квитанції про отримання на зберігання речових доказів (номер книги обліку речових доказів № 27,порядковий номер 236)- повернути ОСОБА_4 ;

-екскаватор навантажувач JCB 3CX SITEMASTER реєстраційний номер на чорному фоні 4377 Г2,переданий на відповідальне зберігання командиру батальйону інженерної НОМЕР_4 ОСОБА_13 ,залишити у розпорядженні батальйону інженерної НОМЕР_4 ;

-речі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ,передані за зберігання до ВРЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області по квитанції № 10171 від 09.02.2024 р.-знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави судові витрати на проведення судових експертиз у розмірі 16 660 гривень 16 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Суддя ОСОБА_1