Рішення

від 21.10.2024 по справі 336/6570/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/6570/24

Провадження №: 2/336/2631/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

спр. № 336//

пр. № 2/336//20

м. Запоріжжя 21 жовтня 2024 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Бублій Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби в м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, за яким просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) у розмірі 1 % від суми не сплачених аліментів за кожен день прострочення за період з липня 2019 року по грудень 2021 року на загальну суму 74488,34 грн.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Суд наголошує на тій обставині, що обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2013 року вирішено:

«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи з 01.07.2013 року».

Відповідно до наданого третьою особою розрахунку заборгованості відповідач має перед ОСОБА_1 заборгованість за відповідним виданим виконавчим документом за липня 2019 року по грудень 2021 року у розмірі 74488,34 грн.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Відповідно дочастини 1статті 196Сімейного кодексуУкраїни у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір заборгованості з неустойки (пені) за період з липня 2019 року по грудень 2021 року на загальну суму 941692,79 гривень достовірно підтверджено викладеним у позові позивачем розрахунком, на спростування якого сторона відповідачів доказів не надала.

При цьому від відповідача не надходило жодних власних розрахунків виниклого боргу з пені на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору слід також покласти на відповідача згідно вимог ст. 141 ЦПК України, стягнувши їх на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби в м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Запоріжжя, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з липня 2019 року по грудень 2021 року на загальну суму 74488,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Запоріжжя, на користь на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другійстатті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін