Справа № 946/8468/24
Провадження № 1-кс/946/2633/24
УХВАЛА
18 жовтня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, -
В С Т А Н О В И В:
18 жовтня 2024 року прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до цивільних справ, а саме: №500/6079/15-ц (провадження №2-о/500/142/15 про визнання ОСОБА_3 недієздатною; №500/6698/15-ц (провадження №2-о/500/163/15 про встановлення опіки над ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 опікунами ОСОБА_3 ; справи №946/2242/22 (провадження №2/946/2408/22) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 з можливістю ознайомлення з ними та вилучення їх оригіналів, які перебувають у володіння ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 жовтня 2024 року вказане клопотання в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, у клопотанні прокурор просить надати тимчасовий доступ до справи №946/2242/22 (провадження №2/946/2408/22) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Разом з тим, в провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 перебувала цивільна справа №946/2242/22 (провадження №2/946/2408/22) за позовом ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, яка була розглянута 08 червня 2022 року та позовні вимоги були задоволені.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язанні заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 5 ст. 9 КПК, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об`єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об`єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено слідчим суддею, у клопотанні прокурора від 18 жовтня 2024 року мова йде про тимчасовий доступ до цивільної справи №946/2242/22 (провадження №2/946/2408/22) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , яка перебувала в провадженні судді ОСОБА_1 . При цьому, прокурор в клопотанні зазначає, що нібито, обставини встановлені під час розгляду справи №946/2242/22 (провадження №2/946/2408/22) не знайшли свого підтвердження та суперечать іншим відомостям, які встановлені в ході досудового розслідування.
Таким чином, та обставина, що клопотання знаходиться на розгляді у слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та вимоги клопотання стосуються спростування обставин, встановлених під час розгляду цивільної справи, яка перебувала в провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 може за об`єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у заявника, а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та з метою недопущення сумніву, щодо об`єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про те, що під час розгляду даного клопотання слідчим суддею ОСОБА_1 у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об`єктивно обґрунтовані підстави вважати, що зазначені обставини можуть позначитися на безсторонності слідчого судді ОСОБА_1 , і вказане є об`єктивним критерієм недотримання безсторонності суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, є доцільним задовольнити заявлений самовідвід слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву від 18 жовтня 2024 року слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про самовідвід задовольнити.
Прийняти самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Справу № 946/8468/24 (провадження № 1-кс/946/2633/24) за клопотанням прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, направити до канцелярії суду з кримінальних справ ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122420582 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про тимчасовий доступ до речей і документів |
Кримінальне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Присакар О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні