Ухвала

від 11.10.2024 по справі 216/7059/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/7059/24

провадження 1-кс/216/2158/24

УХВАЛА

іменем України

11 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002123 від 05.10.2024 за ч.1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2024 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на автомобіль Hyundai моделі Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

1.Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002123 від 05.10.2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

На даному етапі досудового розслідування встановлено, що 05.10.2024 приблизно о 15.40 год. водій ОСОБА_5 , 1997 р.н., керуючи автомобілем «Hyundai Accent» р.н. « НОМЕР_1 » рухався по вул. Сергія Колачевмького з боку вул. Чарівної в напрямку вул. Олексія Солом`яного, де виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «Opel Astra», р.н. « НОМЕР_3 » під керуванням водія ОСОБА_6 , 1967 р.н., який рухався в зустрічному напрямку прямо.

Водій ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом четвертої плеснової кістки лівої стопи зі зміщенням уламків. Госпіталізований до травматологічного відділення 16-ї МЛ.

Пд час огляду місця події за вказаних вище обставин було вилучено автомобіль марки Hyundai моделі Accent,. реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , а також вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

05.10.2024 року автомобіль «Hyundai Accent» р.н. « НОМЕР_1 », визнано в якості речового доказу в кримінальному провадженні про що винесено відповідну постанову.

Прокурор посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду 05.10.2024 майно.

2.Позиції учасників.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву в якій клопотання підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

Тимчасово вилучений автомобіль належить ОСОБА_4 .

3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

4.1 Щодо строку звернення з клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Оскільки, транспортний засіб було вилучено 05.10.2024 р. (субота), а клопотання про арешт майна подано до відділення поштового зв`язку 07.10.2024р. (понеділок), сторона обвинувачення звернулась з вказаним клопотанням у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.

4.2Щодо правовоїпідстави дляарешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно вимогп.1ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002123 від 05.10.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Треба звернути увагу, що зазначений автомобіль «Hyundai Accent» р.н. « НОМЕР_1 », має на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів клопотання, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в цьому кримінальному провадженні внесені лише про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, предметом якого в даному випадку може бути лише сам транспортний засіб, а не посвідчення водія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Необхідність арешту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 в даному кримінальному провадженні необґрунтована, з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, суддя відмовляє в задоволенні клопотання в частині накладання арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виходячи із наступного.

4.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.

Завдяки проведенню огляду вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей з метою проведення експертизи транспортного засобу. Поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об`єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.

4.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.

Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

4.5 Щодо наслідків арешту майна

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.

Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

Згідно із вимогами ст.100КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль Hyundai моделі Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, 2008 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 .

Визначити місцем зберігання автомобіля згідно п. 20 постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, територію спеціального майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Танкістів, 2А.

Заборонити власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, відчуження, розпорядження та використання арештованого майна.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8