Рішення

від 08.10.2024 по справі 370/2591/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа №370/2591/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на садовий будинок та на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі-відповідач) про визнання права власності на садовий будинок та на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, в якому просив: визнати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на садовий будинок, загальною площею 409,2 кв.м., житловою 135,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:02:004:0343. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право на надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, загальною площею 409,2 кв.м., житловою 135,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:02:004:0343, шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифікату.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2018 №1471 позивач придбав, з поміж іншого, незавершене будівництво садового будинку, відсоток готовності становить 64%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1311502432227.

Відповідно до технічного паспорту на об`єкт незавершеного будівництва, виготовлений станом на 20.05.2021, на той момент садовий будинок мав загальну площу 409,2 кв.м., житлову площу 135,3 кв.м.

Відповідно до опису об`єкта незавершеного будівництва станом на 16.06.2021 в садовому будинку позивача встановлено наявність таких конструктивних елементів:

Фундамент-100%;

Стіни -100%;

Перегородки -100%;

Підлога -100%;

Покрівля -100%;

Інженерне обладнання - 70%;

Оздоблення зовнішнє - 40%;

Вікна, двері та внутрішнє оздоблення - відсутні.

Зазначений садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2130 га, кадастровий номер 3222789200:02:004:0343, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 21.03.2023 №197.

В березні 2022 (більш точна дата позивачу не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті яких будинок було знищено.

В липні 2024 року позивач звернувся до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України на території Бишівської сільської ради (далі за текстом - Комісія) щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.

Бишівська сільська рада листом від 25.07.2024 №02-211/922 повідомила позивачу про те, що механізм надання компенсації за знищені об`єкти незавершеного будівництва не врегульований. Крім того на даний час технічна можливість подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (а саме, об`єкт незавершеного будівництва) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг Бишівської сільської ради - відсутня.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.08.2024 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.109.2024 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні в цей же день.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Ганенка Р.А. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та про підтримання позовних вимог.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2018 №1471 позивач придбав, з поміж іншого, незавершене будівництво садового будинку, відсоток готовності становить 64%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1311502432227 (а.с. 17, 18).

Відповідно до технічного паспорту на об`єкт незавершеного будівництва, виготовлений станом на 20.05.2021, на той момент садовий будинок мав загальну площу 409,2 кв.м., житлову площу 135,3 кв.м. (а.с. 19-22).

Відповідно до опису об`єкта незавершеного будівництва станом на 16.06.2021 в садовому будинку позивача встановлено наявність таких конструктивних елементів:

Фундамент-100%;

Стіни -100%;

Перегородки -100%;

Підлога -100%;

Покрівля -100%;

Інженерне обладнання - 70%;

Оздоблення зовнішнє - 40%;

Вікна, двері та внутрішнє оздоблення - відсутні.

Зазначений садовий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2130 га, кадастровий номер 3222789200:02:004:0343, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 21.03.2023 №197 (а.с. 23, 24-25).

Крім того, судом встановлено, що Виконавчим комітетом Ясногородської сільської ради від 25.06.2006 року погоджено ТОВ «Діо груп» розпочати будівельні роботи по будівництву садових будинків згідно Генплану, дати погодження на проектування та будівництво водозабірної скважини та території садового товариства, згідно чинного законодавства (а.с. 26).

В березні 2022 (більш точна дата позивачу не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті яких будинок було знищено.

Вказані обставини підтверджуються: звітом №87-22 від 18.07.2022 за результатами основного (детального обстеження) будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів за адресою: « АДРЕСА_1 », актом від 13.07.2022 обстеження нерухомого майна, пошкодженого/зруйнованого підчас проведення бойових дій на території населених пунктів Бишівської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, спричинених збройною агресією російської федерації, актом №55 від 07.06.2022 візуального огляду об`єктів, пошкоджених під час проведення бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації на території Бишівської сільської територіальної громади (а.с. 27-53, 56, 57).

В липні 2024 року позивач звернувся до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України на території Бишівської сільської ради (далі за текстом - Комісія) щодо надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.

Бишівська сільська рада листом від 25.07.2024 №02-211/922 повідомила позивачу про те, що механізм надання компенсації за знищені об`єкти незавершеного будівництва не врегульований. Крім того на даний час технічна можливість подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (а саме, об`єкт незавершеного будівництва) у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг Бишівської сільської ради відсутня (а.с. 54-55).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується наступним.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі за текстом - Закон №2923-ІХ) - цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п. 1, пп. «а» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ садові будинки відносяться до знищених об`єктів нерухомого майна, за які законом передбачено право на отримання компенсації.

Відповідно до пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-ІХ до знищених об`єктів нерухомого майна в розумінні Закону також відносяться об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до опису об`єкта незавершеного будівництва станом на 16.06.2021 в садовому будинку позивача встановлено наявність повністю збудованих таких конструктивних елементів, як фундамент, стіни, перегородки, підлога, покрівля, що підтверджує факт зведення несучих та огороджувальних конструкцій в розумінні Закону №2923-ІХ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є, зокрема, фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Вичерпний перелік підстав для надання відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна визначений ч. 6 ст. 6 Закону №2923-ІХ.

Жодна із наведених норм Закону №2923-ІХ не надає Комісії права відмовляти у наданні компенсації у випадку, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано після знищення такого об`єкту внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Натомість Бишівська сільська рада листом від 25.07.2024 №02-211/922 фактично відмовила позивачу у наданні компенсації через те, що механізм надання компенсації за знищені об`єкти незавершеного будівництва не врегульований, а також у зв`язку з відсутністю технічної можливості подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) Суд виклав основні ознаки принципу «належного урядування», відповідно до якого державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відсутність механізму надання компенсації за знищені об`єкти незавершеного будівництва не є підставою для позбавлення позивача на надання компенсації за знищене майно у випадку, коли таке право гарантоване законом.

Відмова в наданні компенсації з формальних міркувань, зокрема, через прогалини в Законі №2923-ІХ, поставить позивача в нерівне положення поряд із іншими суб`єктами спірних правовідносин та призведе до порушення норм статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

А тому суд вважає, що позивач має право на надання йому компенсації за знищене майно.

Щодо визнання права власності на садовий будинок слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Тобто набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Законом визначено особливий порядок набуття права власності на новостворені об`єкти нерухомого майна.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином чинне законодавство передбачає прийняття до експлуатації закінчених будівництвом садових будинків.

Відповідно до п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Відповідно до п. 9 зазначеного Порядку житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінінфраструктури.

Відповідно до Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.01.2014 №2, прийняття в експлуатацію житлових будинків можливе без виконання наступних видів будівельних робіт:

Опорядження та покривання стін, перегородок та стель житлових приміщень, коридорів у квартирах, кухонь, ванних кімнат та туалетів, інших підсобних приміщень, а також вбудовано-прибудованих приміщень клейовими та іншими видами фарб, шпалерами, декоративними плитами, панелями, іншими оздоблювальними матеріалами та виробами.

Покривання підлог житлових кімнат, коридорів, кухонь, ванних кімнат, туалетів та інших підсобних приміщень, а також вбудовано-прибудованих приміщень паркетом, лінолеумом, облицювальною плиткою, іншими оздоблювальними матеріалами і виробами.

Установлення внутрішніх дверних полотен з коробками, елементів вбудованих шаф та антресолей у приміщеннях квартир та вбудовано-прибудованих приміщеннях.

Установлення сантехнічного обладнання та приладів (мийка, умивальник, унітаз, біде, ванна), сантехнічної арматури (водорозбірні крани, змішувачі), крім запірних кранів на відгалуженнях від стояків у місцях підключення зазначених приладів, а також засобів обліку води в квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях.

Установлення електро- та газових плит, світильників, радіо-, телевізійних та телефонних розеток за умови забезпечення нормативних вимог з електробезпеки, пожежної безпеки та техніки безпеки у будівництві.

Влаштування внутрішніх перегородок у вбудовано-прибудованих приміщеннях.

Штукатурення внутрішніх поверхонь стін та стель вбудовано-прибудованих приміщень, крім заповнення швів.

Влаштування внутрішніх систем електрообладнання та газопостачання вбудовано- прибудованих приміщень.

Хоча наведений перелік стосується житлових будинків, однак з огляду на положення ст. 8 ЦК України в порядку аналогії закону такі вимоги можуть бути застосовані і до садового будинку позивача.

Відповідно до опису об`єкта незавершеного будівництва станом на 16.06.2021 в садовому будинку позивача встановлено наявність повністю збудованих таких конструктивних елементів, як фундамент, стіни, перегородки, підлога, покрівля. Інженерне обладнання було збудоване на 70%, а зовнішнє оздоблення - на 40%.

В свою чергу відповідно до звіту №87-22 від 18.07.2022 за результатами основного (детального обстеження) будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів за адресою: « АДРЕСА_1 », а також Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної інформаційної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: Т001:9309-0542-9737-6428, станом на дату обстеження в садовому будинку було збудовано вентиляцію, водопостачання, каналізацію та водовідведення, електропостачання та освітлення.

Таким чином садовий будинок позивача на момент його знищення відповідав вимогам, визначеним п. 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 р. № 461 та міг бути прийнятим в експлуатацію.

Водночас відповідно до згаданого звіту №87-22 від 18.07.2022 садовий будинок позивача визнано непридатним до експлуатації через отримані пошкодження та рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта, а тому на даний час прийняття об`єкта в експлуатацію за процедурою, яка визначена постановою КМ України від 13.04.2011 №9461 - не можливе.

Однак з огляду на обставини справи та характер спірних правовідносин суд може постановити рішення про визнання за позивачем права власності на зазначений вище садовий будинок, який до його знищення набув ознак закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна.

Зокрема, відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Чинне законодавство в певних випадках дозволяє визнання права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна, яке не прийняте в експлуатацію.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Також відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В цьому разі прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомості здійснюється вже після визнання права власності на нього, що також вбачається зі змісту п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 р. № 461, відповідно до якого у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Чинне законодавство України, що регулює питання будівництва, прийняття в експлуатацію та порядок державної реєстрації на новостворені об`єкти нерухомого майна прийнято з метою його застування в умовах мирного часу та не враховує ті об`єктивні перешкоди, з якими стикаються власники у період війни.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Причини порушення права власності під час війни лежать за межами цивільних відносин, а тому найважливіше місце в механізмі захисту прав власників знищеного або пошкодженого майна посідає держава.

В рішеннях ЄСПЛ у справі «Саргасян проти Азербайджану» (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Sargsyan v Azerb.pdf) та «Чигаров та інші проти Вірменії» (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Chigarov v Vurm.pdf) суд вказав на те, що держава зобов`язана запровадити відповідні механізми компенсації вартості майна, житла, землі у випадку неспроможності забезпечення можливості повернення до нього або його знищення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на вказані обставини, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності збудований ним садовий будинок, який до його знищення набув ознак закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна.

При цьому позивач зможе скористатися правовим механізмом компенсації знищеного майна, який передбачений Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за клопотанням позивача з відповідача не стягуються.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,141,247,265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доБишівської сільськоїради Фастівськогорайону Київськоїобласті провизнання прававласності насадовий будинокта наотримання компенсаціїза знищенийоб`єкт нерухомогомайна задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на садовий будинок, загальною площею 409,2 кв.м., житловою 135,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:02:004:0343.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право на надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, загальною площею 409,2 кв.м., житловою 135,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222789200:02:004:0343, шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифікату.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 08.10.2024 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області: 08072, Київська обл., Фастівський р-н, с. Бишів, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 04362214.

Суддя Л.В. Білоцька