Справа № 700/1107/23
Провадження № 2/700/34/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді: Пічкура С.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,
представника позивача адвоката: Кривошиї О.А.,
представника третьої особи яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф.Злагода» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, та за позовом СТОВ «Агрофірма Злагода» до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
установив:
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області в якому просить Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , (поликово, в дійсності 08.01.2022), право власності на земельну ділянку площею 3,3904 га., кадастровий номер 7122883600:04:001:0175 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої в адмінмежах Журжинецької сільської ради, правонаступником якої є Лисянська селищна рада Звенигородського району Черкаської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що після смерті її матері ОСОБА_5 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області і була зареєстрована в с. Петрівська Гута, Лисянського району, Черкаської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Деренківець, відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3904 га кадастровий номер 7122883600:04:001:0175, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (пай) серії ЯИ № 796776 від 23.06.2010року.
Місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця у с. Петрівська-Гута, Лисянського району, Черкаської області. ОСОБА_2 є дочкою, спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження. В шестимісячний термін з дня смерті спадкодавиці прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку за №2225 від 21.12.2022 року.
Державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори Любчичем Федором Івановичем після смерті ОСОБА_5 13.04.2022 року було відкрито спадкову справу за №72/2022, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68801147, виданою Лисянською державною нотаріальною конторою.
Крім неї, за спадщиною після смерті ОСОБА_5 ніхто не звертався, що підтверджується довідкою №1601/01-16, виданою 13.10.2023 року Лисянською державною нотаріальною конторою.
Право власності спадкодавця на земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право на земельну ділянку серії ЯИ № 796776, оригінал якого втрачено, в зв`язку з чим було розміщено оголошення в місцевій газеті Лисянської громади «Понад Тікичем» ( від 28.10.2023року), про втрату державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 796776 і оголошено його недійсним. Відповідно до Законів «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Відповідно, 23.08.2013 року втратив чинність наказ Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», який регулював, в тому числі, порядок видачі дубліката державного акта при втраті або псуванні оригіналу. Тому дублікат втраченого державного акта на земельну ділянку отримати не може.
Постановою від 31.01.2023 року державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори Любчичем Федором Івановичем, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з тих підстав, що документ, який засвідчує право власності на земельну ділянку втрачений та запропоновано звернутись до суду.
Представник третьої особи, СТОВ «Агрофірма злагода», подав позов заявивши самостійні вимоги на предмет спору і просить визначити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Злагода» додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалістю дев`яносто днів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зокрема вказує, що згідно заповіту посвідченого приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. від 23.10.2012 р. № 2134 гр. ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіла належну їй земельну ділянку площею 3,3904 га. кадастровий номер 7122883600:03:002:0124 сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода». Вищевказаний заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі, що підтверджується витягом № 32109770 від 23.10.2013 року.
В листопаді 2022 року від позивачки ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_7 стало відомо, що остання померла в січні 2022 р. Також ОСОБА_2 повідомила, що спадкова справа заведена Лисянською державною нотаріальною конторою.
Після смерті ОСОБА_4 в Лисянській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 72/2022 за заявою спадкоємця ОСОБА_2 . Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф. Злагода», є спадкоємцем померлої за заповітом від 23.10.2012 р. № 2134
СТОВ «А.Ф.ЗЛАГОДА» звернулося до Лисянської державної нотаріальноїконтори з заявою про прийняття спадщини, але отримало відмову у прийняті спадщини, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу Уркаїни.
СТОВ « ОСОБА_8 » пояснюючи поважність причин несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини вказує, що після смерті ОСОБА_4 в Лисянській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 72/2022 за заявою спадкоємця ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Пунктами 2.2., 2.3., 3.2. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 передбачено, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Проте, Лисянською державною нотаріальною конторою не було вчинено дій щодо сповіщення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА», яке є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , що є однією з поважних обставин, які підтверджують, що бездіяльність нотаріальної контри призвела до порушення права спадкоємця за заповітом на отримання інформації про факт смерті спадкодавця.
Необізнаність є фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА», у межах установленого законом строку не вчинило дій, спрямованих на прийняття спадщини. Про смерть спадкодавця Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «А.Ф. ЗЛАГОДА», стало відомо лише в листопаді 2022 року після чого відразу була подана заява про прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 вимоги поданої позовної заяви підтримав повністю посилаючись на доводи викладені у позовній заяві та відзиві на позов СТОВ «А.Ф.Злагода», вказуючи зокрема на відсутність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом, а бездіяльність нотаріуса щодо не повідомлення спадкоємця за заповітом про смерть спадкодавця не може бути поважною причиною. Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом першої черги та прийняла частину спадщини, за нею необхідно визнати право власності на земельну ділянку, яка перебувала в оренді СТОВ «А.Ф.Злагода».
Представник СТОВ «А.Ф.Злагода» заявлений позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підтримав вказуючи на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а у задоволенні позову ОСОБА_2 просив відмовити за безпідставністю.
Вислухавши представників сторін та свідка, розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 січня 2022 року, актовий запис №09.
Після її смерті до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася позивачка ОСОБА_2 вказуючи, що вона приймає спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_5 , а інший спадкоємець за законом син померлої ОСОБА_9 відмовляється від прийняття спадщини на її користь.
Нотаріусом на підставі заяви позивачки заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 №72/2022 року.
Після цього, 13 квітня 2022 року нотаріус здійснює запити щодо наявності заповітів за прізвищем померлої ОСОБА_10 .
Із запитом щодо зміни прізвища померлої нотаріус звертається до органів ДРАЦС лише 11 жовтня 2022 року (а.с. 71 т. 1) та отримав витяг 10 листопада 2022 року про зміну прізвища ОСОБА_7 на ОСОБА_5 у зв`язку з реєстрацією шлюбу, актовий запис №02. (а.с. 73-75).
В подальшому, 19 листопада 2022 року СТОВ «А.Ф.Злагода» звертається до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 в межах цієї ж спадкової справи вказуючи, що про факт смерті спадкодавця їм стало відомо від доньки померлої ОСОБА_2 лише 11 листопада 2022 року (а.с. 88 т. 1).
Згідно заповіту від 23 жовтня 2012 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повністю розуміючи значення своїх дій та добровільно заповіла СТОВ «А.Ф.Злагода» належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3904 га розташованої в межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Жашківського міського нотаріального округу Шелудько В.П., про що вчинено запис у реєстрі за № 2134 (а.с. 90 т. 1).
Волевиявлення померлої та чинність заповіту сторонами у даній справі не оспорюється.
Постановою нотаріуса від 19 листопада 2022 року №932/02-31 відмовлено СТОВ «А.Ф.Злагода» у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В той же час, на частину спадкового майна яке не охоплене заповітом, нотаріус видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину (а.с. 86 т. 1), а у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку охоплену заповітом відмовив також з тих підстав, що померлою складено заповіт на спірну земельну ділянку, у якому позивачка не вказана. За таких обставин, дії нотаріуса вказують на наявність підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте спадкоємець пропустив лише строк для прийняття спадщини саме по причині не повідомлення нотаріусом, спадкоємця за заповітом про факт смерті спадкодавця.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснив, що працює в СТОВ «А.Ф. Злагода» заступником директора. Згідно статуту він є особою, яка відповідає за юридичну безпеку діяльності СТОВ «А.Ф.Злагода», має право представляти її інтереси без довіреності. Про смерть ОСОБА_4 керівництво дізналось у 2022 році від позивача ОСОБА_2 , вона приїжджала в СТОВ, з нею спілкувався директор, вона хотіла отримати оригінал правовстановлюючого документу на землю бо він був у них, тому що в них був заповіт. ОСОБА_12 документ не віддали і повідомили їй, що в них є заповіт і вони будуть подавати заяву про прийняття спадщини бо не знали, що особа померла. Вона сказала, що з цим не згідна і буде подавати в суд. Він підготував заяву, директор її підписав і вона була подана до нотаріальної контори і ОСОБА_12 їм повідомила в якій конторі відкрита спадкова справа. Він привіз заяву до Лисянської державної нотаріальної контори, підписану директором з відповідними документами і спілкуючись з нотаріусом він дізнався, що на момент подачі заяви вони пропусти вже термін. На скільки він зрозумів пропустили днів сім мабуть. Він запитав у нотаріуса чому їх не було повідомлено, що померла ОСОБА_6 її спадкоємців за заповітом, на що державний нотаріус ОСОБА_13 відповів, що він дізнався про наявність заповіту поза межами строків. На його питання як таке може бути, він відповів, що спадкодавець за життя змінила прізвище і запити про наявність заповіту він робив за прізвищем ОСОБА_10 . А потім він отримав дані із демографічного реєстру, і вже був пропущений термін. На скільки йому відомо із спадкодавцем колись перебувало СТОВ в договірних відносинах, але договір з померлою закінчився. Хто на даний час використовує цю земельну ділянку, він не може сказати, навіть не знає де знаходиться ця земельна ділянка. Правовстановлюючий документ їм був переданий разом із заповітом. Чому на них був написаний заповіт сказати не може. Приблизно влітку 2021 року він мав розмову з покійною ОСОБА_6 , вона зверталася до них з приводу продажу землі, але на той час вони не дійшли згоди по ціні і угода не відбулась. Телефонувала йому особисто. Заповіт був написаний в 2012 році. Коли він з нею спілкувався, то про наявність заповіту ще не знав. Наскільки він пам`ятає, заповіт посвідчений Жашківським нотаріусом. При посвідченні заповіту присутнім не був, ОСОБА_6 особисто йому не передавала заповіт, він знаходився в документах СТОВ «А.Ф.Злагода». Товариство успадкувало деякі землі, скоріш всього заповіт передавала товариству особа, яка його вчиняла. На даний час він займається заповітами в товаристві з червня 2019 року. В СТОВ працював з 2011 по 2017 роки, а потім з 2019 по даний час. Він особисто оформляв одну чи дві успадковані земельні ділянки, які знаходяться в Жашківському районі. Знає, що спірна земельна ділянка знаходиться в с. Журжинці. Посаду заступника директора обіймає з червня 2019 року. Про зміну прізвища спадкодавця не було відомо йому.
За вказаних обставин, та виходячи з оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості, позивачці було відомо про наявність заповіту її померлої матері на одну із земельних ділянок, проте жодним чином вона не зазначила це у позовній заяві та не вказала СТОВ «А.Ф.Злагода» як відповідача у позовній заяві, яка подана до суду лише 16 листопада 2023 року. Правовстановлюючий документ на спірну земельну ділянку не був втрачений, а переданий разом із заповітом його спадкоємцю, а не вказуючи це у позовній заяві та визначаючи відповідачем лише селищну раду, сторона намагалася зловживати процесуальними правами.
Згідно зістаттею 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Нотаріус у даній справі не вчиняв жодних дій для повідомлення позивача СТОВ «А.Ф.Злагода» про відкриття спадщини, не здійснив його виклик як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчить про неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Разом з тим, суд звертає увагу також на те, що на час виникнення спірних правовідносин, нотаріуси України враховували вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», за якою строк для прийняття спадщини у той період становив десять місяців після її відкриття. У даній справі такий строк закінчився 08 листопада 2022 року, а СТОВ «А.Ф.Злагода» 19 листопада 2022 року вже подано було заяву про прийняття спадщини за заповітом, відразу після отримання відомостей про факт смерті спадкодавця, що вказує на наявність підстав для визначення третій особі як позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першоюстатті 1270 ЦК Українистрок для прийняття спадщини, пропущено СТОВ «А.Ф.Злагода» із поважних, незалежних від них причин.
При цьому, вирішуючи спір у цій справі суд звертає увагу свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та необхідності дотримання принципу пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспектістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування факту смерті вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
На це посилається також Верховний Суд і у своїй постанові від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17-ц.
З огляду на викладене, оцінюючи досліджені судом докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог СТОВ «Агрофірма Злагода» до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В той же час, у суду немає підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф.Злагода», про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки дана ділянка охоплена заповітом, спадкоємцем якої є СТОВ «А.Ф.Злагода» яке пропустило строк для прийняття спадщини з поважних причин.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд,
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «А.Ф.Злагода» про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Задовольнити позов СТОВ «Агрофірма Злагода» до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Визначити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Злагода» (код ЄДРПОУ 33003862) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 тривалістю дев`яносто днів з дня набранням рішення суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2024 року та відправлено до ЄДРСР.
Суддя С. Д. Пічкур
Суд | Лисянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 22.10.2024 |
Номер документу | 122424577 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Лисянський районний суд Черкаської області
Пічкур С. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні